Ухвала

від 23.06.2017 по справі 910/22975/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"23" червня 2017 р. Справа №910/22975/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Буравльова С.І.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.06.2017

у справі № 910/22975/15 (суддя Ващенко Т.М.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Альпарі Плюс"

про процесуальне правонаступництво

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "Енергобанк"

до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

третя особа Дочірнє підприємство "Дитячий та підлітковий санаторій "Таврида" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення 2 226 882,68 грн

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "Енергобанк"

третя особа Дочірнє підприємство "Дитячий та підлітковий санаторій "Таврида" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про визнання припиненим договору поруки

ВСТАНОВИВ:

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 у справі № 910/22975/15 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017) первісний позов задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" 1 367 990 (один мільйон триста шістдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 36 коп. - заборгованості за кредитом, 353 526 (триста п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять шість) грн 62 коп. - заборгованості за процентами, 17 701 (сімнадцять тисяч сімсот одну) грн. 20 коп. - заборгованості за прострочену комісію, 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн 80 коп. - заборгованості за строкову комісію, 192 459 (сто дев'яносто дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 62 коп. пені за кредитом, 48 480 (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн 22 коп. пені за процентами, 2 714 (дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн 52 коп. пені за комісією. В іншій частині в первісному позові відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в доход Державного бюджету України 44 537 (сорок чотири тисячі п'ятсот тридцять сім) грн 65 коп. судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

11.05.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 у справі № 910/22975/15, яке набрало законної сили 26.01.2017 було видано відповідні накази.

До Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Альпарі Плюс" надійшла заява про здійснення процесуального правонаступництва в порядку ст. 25 ГПК України з Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на Публічне акціонерне товариство "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Альпарі Плюс".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 у справі №910/22975/15 здійснено процесуальне правонаступництво сторони у справі № 910/22975/15 Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" (01001, м. Київ, вул. Лютеранська,9/9; ідентифікаційний код 19357762), замінивши його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Альпарі Плюс" (01015, м. Київ, вул. Московська, б. 46/2, літера А; ідентифікаційний код 38348369).

Не погодившись з винесеною ухвалою суду, Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 у справі №910/22975/15.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просив відновити пропущений строк подання апеляційної скарги.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вимог статті 92 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) перегляд за апеляційною скаргою рішень та ухвал місцевого господарського суду (а також постанов у справах про банкрутство) здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених статтею 106 ГПК.

Відповідно до частини 1 статті 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) про повернення позовної заяви;

3) про відмову у прийнятті позовної заяви;

4) про передачу справи за підсудністю;

5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6) про зупинення провадження у справі;

7) про припинення провадження у справі;

8) про залишення позову без розгляду;

9) про затвердження мирової угоди;

10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали;

13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

15) окрема;

16) додаткова;

17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;

18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;

22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду;

23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк;

25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Так, в ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" зазначається, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Вищий господарський суд України в п. 47 інформаційного листа від 29.09.2009 N 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" на запитання, яким чином має процесуально оформлюватися заміна сторони у виконавчому провадженні, надав таку відповідь. Відповідно до статті 25 ГПК у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив; правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу. Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником; для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. З урахуванням наведених законодавчих приписів заміна однієї з сторін у виконавчому провадження її правонаступником здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали; новий наказ при цьому не видається.

Відповідно до п.12 постанови пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 №8 оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі, крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Згідно з ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України передбачено перелік ухвал суду, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду. Тобто ухвали місцевого господарського суду, які прямо не передбачені ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду, оскільки в такому випадку згідно ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України заперечення сторони на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, повинні включатися до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Разом з цим, згідно з п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на ст.91 та ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що ухвала Господарського суду Київської області від 06.06.2017 про здійснення процесуального правонаступництва не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача.

Отже п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. 91, ч.2 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 у справі №910/22975/15 відмовити.

2. Матеріали справи № 910/22975/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді Ю.Л. Власов

С.І. Буравльов