Ухвала

від 12.06.2017 по справі 2-3942/11

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-3942/11

УХВАЛА

12 червня 2017 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі

головуючого судді Румілова Н.М.

при секретарі Кіптіла В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові подання державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -

встановив:

Державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 посилаючись на те, що у Сихівському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3942/11 виданого 21.02.2014 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Надра 31686 грн. 19 коп. заборгованості. 15.09.2014 року було відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику виконати рішення суду у строк до 22.09.2014 року, проте в добровільному порядку рішення суду ОСОБА_2 не виконує.

Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Вивчивши матеріали подання, суд прийшов до висновку, що подання до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З огляду на дану норму Конституції України, слід прийти до висновку, що обмеження особи права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, є обмеженням її конституційного права на свободу пересування, гарантованого державою.

Згідно вимог п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження» , державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Разом з тим, згідно вимог ч. 1 ст. 11 ЗУ „Про виконавче провадження» , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до вимог ст. 32 ЗУ „Про виконавче провадження» , заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем 15.09.2014 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-3942/11 виданого 21.02.2014 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Надра 31686 грн. 19 коп. заборгованості та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

Між тим, подання не містить будь-яких відомостей про прийняття державним виконавцем заходів щодо виконання виконавчого листа, не зазначено, які обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_2 має намір виїхати за кордон, не зазначено якими доказами підтверджуються такі обставини, і яка є необхідність в тимчасовому обмеженні ОСОБА_2 права виїзду за кордон.

Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржнику відомо про відкрите виконавче провадження, чи мали місце виклики боржника державним виконавцем до відділу ДВС і доказів того, що боржник не з'являється без поважних причин до відділу ДВС на такі виклики, а також доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань.

Зважаючи на викладене вище, суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням іншого органу (посадової особи), а вжиті державним виконавцем заходи по примусовому виконанню цих зобов'язань вичерпані та не принесли позитивного результату.

За таких обставин обмеження ОСОБА_2 у праві вільно залишати територію України позбавлене законних підстав та є прямим порушенням її конституційного права.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи подання є необґрунтованими, а тому в поданні слід відмовити.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст. 11, 32 Закону України «Про виконавче провадження» , ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» , суд -

ухвалив:

У задоволенні подання головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н.М.Румілова