Постанова

від 22.06.2017 по справі 818/595/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 р. Справа №818/595/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Рижова С.Є.,

представника відповідача - Гребіник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/595/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпрогрес" фірма "Аспро" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудпрогрес" фірма "Аспро" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агробудпрогрес" фірма "Аспро") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (далі по тексту - відповідач, УДАБІ у Сумській області) про визнання протиправною та скасування постанови №3 від 15.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 57600 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржена постанова винесена на підставі акту перевірки від №10 від 18.01.2017. Однак, на думку позивача, у відповідача не було підстав для її проведення. Крім того, позивач не є належним суб'єктом перевірки, оскільки не виступає замовником будівництва, а є лише підрядником, який виконує будівельні роботи за договором із замовником ППФ "Агрохімпромцентр". Таким чином, за твердженням позивача, будь-які порушення, передбачених Законом України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності , наведені в акті перевірки, позивачем не вчинялись, що виключає можливість притягнення останнього до відповідальності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.46-49) та зазначила, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що і стало підставою для винесення оскарженої постанови.

Суд, заслухавши позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу УДАБІ у Сумській області №10-П від 11.01.2017 та направлення для проведення позапланової перевірки №10 від 11.01.2017 на підставі абз.4 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 з метою необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт №204598/14.03-08 від 10.01.2017, посадовими особами відповідача було проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва: Будівництво складу для зберігання зерна за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Горобівка, вул. Гагаріна, 1 , за результатами якої складено акт №10 від 18.01.2017 (а.с.8-10) та протокол №10/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.01.2017 (а.с.14).

Перевіркою було встановлено порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, а саме: підрядником ТОВ "Агробудпрогрес" фірма "Аспро" виконано роботи з будівництва складу для зберігання зерна без наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт та відповідним чином розробленої проектної документації.

На підставі акту перевірки №10 від 18.01.2017 та протоколу №10/2 від 18.01.2017, УДАБІ у Сумській області було винесено постанову №3 від 15.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 57600,00 грн. (а.с.12).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок) Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Зокрема, Порядком передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. п. 7, 9 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з п. 11 Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до п. п. 16 - 17 вищезазначеного Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В силу п. п. 18, 21 вищезазначеного Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З акту перевірки слідує, що позивач про проведення перевірки до її початку не повідомлявся і не був присутнім під час її проведення.

Представником відповідача в судовому засіданні повідомлено, що ТОВ "Агробудпрогрес" фірма "Аспро" про проведення перевірки до її початку не повідомлялося. Натомість телефонограмою від 17.01.2017 (а.с. 55) позивача було запрошено на 18.01.17 з метою ознайомлення та підписання документів, складених за результатами перевірки.

Однак, відповідно до п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб

Таким чином, в результаті неповідомлення позивача про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) до його початку, а також не надання для ознайомлення з підставою проведення позапланового заходу, посадовими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області були порушені вищенаведені норми Закону та Порядку.

Таким чином, посадовими особами відповідача проігноровані вимоги п. 12 Порядку, щодо обов'язку у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством та не забезпечене право позивача бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та виконати обов'язок подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль стосовно позивача, як суб'єкта, який є розробником проектної документації, не проводився взагалі. Притягнувши позивача до відповідальності, відповідачем порушений конституційний принцип індивідуальності юридичної відповідальності, визначений ст. 61 Конституції України.

При цьому, відповідно до висновків Верховного суду України, викладених в постанові від 27.01.2015 по справі № 21-425а-14, невиконання вимог законодавства України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені вище обставини, враховуючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що посадові особи УДАБІ у Сумській області при проведенні перевірки діяли не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова №3 від 15.02.2017, прийнята за результатами незаконної перевірки, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим вона винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, окрім іншого, витрати на правову допомогу.

Статтею 94 згаданого Кодексу встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що обов'язковою умовою для присудження судових витрат, в тому числі і витрат на правову допомогу, є фактичне здійснення цих витрат та їх належне документальне підтвердження.

В даному випадку, в якості підтвердження здійснення витрат на правову допомогу представником позивача були надані договір про надання правової допомоги №1407-Р/17 від 29.03.2017 (а.с.7), копія квитанції до прибуткового касового ордера №8 від 29.03.2017 в розмірі 8000,00 грн. (а.с.45) та розрахунок граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу від 24.05.2017 в розмірі 8000,03 грн. (а.с.44).

Вказаним вище договором про надання правової допомоги у пункті 7 визначено порядок оплати послуг адвоката та погашення витрат адвоката, які складаються з:

7.4. Клієнт в день підписання між Сторонами Акту повинен оплатити Адвокату погоджені у цьому Акті витрати, понесені Адвокатом у зв'язку з виконанням цього Договору в межах наступних сум:

а) поштові витрати згідно фіскального чеку поштового відділення;

б) фактично понесені витрати на оплату судового збору, комісій банку, а також інших обов'язкових платежів;

в) інші витрати, порядок відшкодування яких обумовлюється у акті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" пiдставою для бухгалтерського облiку господарських операцiй є первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення господарських операцiй. Первиннi документи повиннi бути складенi пiд час здiйснення господарської операцiї, а якщо це неможливо - безпосередньо пiсля її закiнчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на пiдставi первинних документiв можуть складатися зведенi облiковi документи.

Первиннi та зведенi облiковi документи можуть бути складенi на паперових або машинних носiях i повиннi мати такi обов'язковi реквiзити: назву документа (форми); дату i мiсце складання; назву пiдприємства, вiд iменi якого складено документ; змiст та обсяг господарської операцiї, одиницю вимiру господарської операцiї; посади осiб, вiдповiдальних за здiйснення господарської операцiї i правильнiсть її оформлення; особистий пiдпис, аналог власноручного пiдпису або пiдпис, прирiвняний до власноручного пiдпису вiдповiдно до Закону України Про електронний цифровий пiдпис , або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, документальним підтвердженням здійснення витрат на правову допомогу є наявність належним чином складених первинних документів, які відображають суть господарської операції по наданню юридичних послуг та підтверджують її фактичне здійснення.

Надані представником позивача документи не можуть вважатись належним чином складеними первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції по наданню юридичних послуг, оскільки не надано жодного документу, який містить зміст та обсяг господарської операції, визначений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Разом із тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи, зокрема журналів судових засідань, вбачається, що особа, яка надавала правову допомогу позивачу витратила на участь в судових засіданнях 2 год. 17 хв. робочого часу, при цьому розмір мінімальної заробітної плати у 2017 році становить 3200,00 грн., а тому підлягає відшкодуванню 2922,21 грн.

Таким чином з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу за складання процесуальних документів та за фактично відпрацьований робочий час за участь в судовому засіданні у загальному розмірі 2922,21 грн.

З огляду на те, що представником позивача не надано суду належного документального підтвердження здійснення інших витрат на правову допомогу, а тому решта коштів по квитанції № 8 від 29.03.2017 в сумі 5077,79 грн. не може бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача, а тому в цій частині вимоги щодо відшкодування суми витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Крім того, при подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1600,00 грн., що підтверджується квитанцією № 1_12 від 21.04.2017 (а.с.3).

Таким чином, ТОВ "Агробудпрогрес" фірма "Аспро" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань УДАБІ у Сумській області в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпрогрес" фірма "Аспро" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області №3 від 15.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 57600 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпрогрес" фірма "Аспро" (код ЄДРПОУ 14007789) витрати зі сплати судового збору та витрати, пов'язані із наданням правової допомоги в сумі 4522,21 грн. (чотири тисячі п'ятсот двадцять дві грн. 21 коп.) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (вул. Шишкарівська, 9, м. Суми).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 27.06.2017 року.