Постанова

від 26.06.2017 по справі 825/852/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2017 року Чернігів Справа № 825/852/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кравченка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка Петра Петровича, Чернігівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування картки відмови, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка П.П., Чернігівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка П.П., вчинених ним 06.03.2017 щодо відмови позивачу у пропуску через митний кордон України автомобіля ACURA, реєстраційний № НОМЕР_2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102010/2017/00006, складеної 06.03.2017 головним державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка П.П., про відмову позивачу у пропуску через митний кордон України автомобіля ACURA, реєстраційний № НОМЕР_2;

- стягнути з Чернігівської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 38709180) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) 400,00 грн., як відшкодування матеріальної шкоди, та 10000,00 грн., як відшкодування моральної шкоди, що були завдані протиправними діями та рішенням головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка П.П.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що інспектором митниці Луцко П.П. було відмовлено ОСОБА_4 у пропуску через митний кордон України його власного автомобіля ACURA, реєстраційний № НОМЕР_2, який зареєстрований в США, про що було складено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначає, що відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення, до якої приєдналася Україна, не передбачено будь-яких обмежень щодо кількості транспортних засобів комерційного чи приватного використання, які можуть бути ввезені громадянами-нерезидентами, а тому позивач має право тимчасово ввозити на митну територію України необмежену кількість належних йому на праві власності автомобілів приватного використання, що зареєстровані не на території України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Чернігівської митниці ДФС та відповідач Луцко П.П. в судовому засіданні в задоволенні позову просили відмовити та пояснили, що Митний кодекс України чітко та без будь-яких виключень передбачає, що громадяни звільняються від оподаткування митними платежами при ввезенні на митну територію України транспортних засобів особистого користування у кількості не більше однієї одиниці, а тому при повторному ввезенні позивачем автомобіля йому було запропоновано внести фінансові гарантії в розмірі митних платежів, від чого ОСОБА_4 відмовився, в зв'язку з чим і була складена оскаржувана картка відмови. Щодо посилання на Міжнародну конвенцію зазначили, що держава Україна має право встановлювати додаткові обмеження, зокрема, у вигляді визначення поняття транспортного засобу особистого користування , визначаючи, що для таких цілей сприймаються транспортні засоби у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію.

Від відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області до суду надійшли письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просить відмовити, оскільки позивачем не надано доказів щодо заподіяння йому моральної шкоди, а також не надано документів про сплату позивачем коштів за надання правової допомоги.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть учать у справі, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що громадянином України ОСОБА_4, який є нерезидентом України, під час перетину митного кордону України через митний пост Нові Яриловичі з метою тимчасового ввезення транспортного засобу ACURA 4D, державний номер НОМЕР_2, товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, який йому належить та зареєстрований в США, було надано для перевірки державному інспектору свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.05.2008 та паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України серії НОМЕР_4, виданий 05.06.2014.

За результатами перевірки документів, головним державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцко П.П. було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102010/2017/00006 від 06.03.2017, якою ОСОБА_4 відмовлено у пропуску через митний кордон України транспортного засобу у зв'язку з тим, що ним вже ввезено 06.03.2017 автомобіль ACURA RL, державний номер НОМЕР_5, товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як транспортний засіб особистого користування зі звільненням від оподаткування митними платежами, та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість пропуску відповідачем, а саме: внесення громадянином ОСОБА_4 фінансової гарантії (коштів) на відповідний рахунок або в касу митного органу, в розмірі митних платежів, що підлягає сплаті при випуску транспортного засобу для вільного обігу на митній території України (а.с. 18).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно з визначенням пункту 60 статті 4 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Частиною першою статті 380 Митного кодексу України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до пункту 8 частини десятої статті 374 Митного кодексу України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, а також пальне, що міститься у звичайних баках таких транспортних засобів, встановлених заводом-виробником.

Пропуск через митний кордон України товарів (крім транспортних засобів особистого користування), сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують критерії, встановлені частиною першою статті 374 цього Кодексу, що ввозяться громадянами на митну територію України тимчасово або з метою транзиту, здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств, під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення (транзит) (частина друга статті 379 Митного кодексу України).

Так, частиною першою статті 374 Митного кодексу України передбачено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Пунктом 4 частини шостої статті 104 Митного кодексу України передбачено, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Отже, системний аналіз положень Митного кодексу України свідчить, що громадяни-нерезиденти мають право тимчасово ввозити на митну територію України лише один транспортний засіб виключно для особистого користування зі звільненням від оподаткування митними платежами.

Як пояснили представники сторін в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи (а.с. 86-92), що ОСОБА_4, як громадянином-нерезидентом, вже було ввезено 06.03.2017 автомобіль ACURA RL, реєстраційний № НОМЕР_5, як транспортний засіб особистого користування товарної позиції, визначеної пунктом 60 статті 4 Митного кодексу України, з відповідними пільгами, а тому суд вважає, що відповідачем правомірно було запропоновано позивачу при повторному ввезенні автомобіля внести фінансову гарантію (кошти) на відповідний рахунок або в касу митного органу в розмірі митних платежів, що підлягає сплаті при випуску транспортного засобу для вільного обігу на митній території України.

Стосовно посилань представника позивача на те, що умовами Конвенції про тимчасове ввезення не передбачено будь-яких обмежень щодо кількості транспортних засобів комерційного чи приватного характеру, які можуть бути ввезені громадянами-нерезидентами на митну територію України, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Митний кодекс України не є єдиним документом, що регулює суспільні відносини в галузі митної справи при тимчасовому ввезенні транспортних засобів.

Так, відповідно до статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України , статті 7 Митного кодексу України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, Конвенція про тимчасове ввезення (дата підписання: 26.06.1990, дата приєднання України: 24.03.2004, далі - Конвенція) з 22.09.2004 є невід'ємною частиною національного законодавства в галузі митної справи.

Відповідно до частини першої статті 2 Конвенції кожна із Договірних Сторін зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї Конвенції.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Конвенції для товарів (у тому числі транспортних засобів), на які під час ввезення поширюються заборони чи обмеження відповідно до національного законодавства, може вимагатися додаткова гарантія, відповідно до положень, встановлених національним законодавством.

Разом з тим, статтею 19 Конвенції передбачено, що положення названого документа не створюють перешкод для застосування заборон та обмежень, які випливають з національних законів та нормативних актів і ґрунтуються на міркуваннях неекономічного характеру, таких, як міркування моралі чи піклування про громадський порядок, міркування громадської безпеки, гігієни чи здоров'я населення, або міркування ветеринарного чи фітосанітарного порядку, пов'язані із захистом диких видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання (знищення), або міркування захисту авторських прав та промислової власності.

Таким чином, виходячи з викладеного, національне законодавство може закріплювати певні обмеження та заборони щодо тимчасового ввезення товарів на митну територію України і такі обмеження не сприймаються Конвенцією як порушення її норм.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка П.П., вчинених ним 06.03.2017 щодо відмови позивачу у пропуску через митний кордон України автомобіля ACURA, реєстраційний № НОМЕР_2 та про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102010/2017/00006, складеної 06.03.2017 головним державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка П.П., про відмову позивачу у пропуску через митний кордон України автомобіля ACURA, реєстраційний № НОМЕР_2, оскільки дії були вчинені в межах повноважень, а картку відмови було винесено відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення з Чернігівської митниці ДФС на користь ОСОБА_4 400,00 грн., як відшкодування матеріальної шкоди, та 10000,00 грн., як відшкодування моральної шкоди, що були завдані протиправними діями та рішенням головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка П.П. є похідними від попередніх, у задоволенні яких було відмовлено, то вони також не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, заперечуючи позов в силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, спростували доводи позивача і довели правомірність вчинених дій та прийнятого рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС Луцка Петра Петровича, Чернігівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування картки відмови, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих