Рішення

від 26.06.2017 по справі 906/552/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" червня 2017 р. Справа № 906/552/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Хопнюк В.С., довіреність №54 від 06.01.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №04/1025 від 15.05.2017;

від третьої особи 1:ОСОБА_3. (в с/з від 13.06.2017 р.);

від третьої особи 2: ОСОБА_3., дов. від 13.02.2017 р. № 104 (в с/з від 13.06.2017 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Новоград-Волинської КЕЧ району

до 1. Новоград-Волинської міської ради

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

за участю у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Громадянина ОСОБА_5

2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово- Будівельного кооперативу "Комфортний"

про визнання незаконним та скасування п.43.1 рішення 28 сесії 6 скликання №731, визнання недійсним земельного аукціону від 25.05.2015р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,3774 га

На підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" спір вирішено у більш тривалий строк ніж встановлено ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про:

- визнання незаконним та скасування п. 43.1 рішення 28 сесії 6 скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області № 731 від 31.03.2015 р."Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах по АДРЕСА_1, площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_1:) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03);

- визнання недійсним земельного аукціону від 25.05.2015 року про продаж права оренди земельної ділянки площею 0, 3774;

- визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Новоград-Волинською міською радою та ОСОБА_5 від 25.05.2015. щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1, загальною площею 0, 3774 га.

Ухвалою господарського суду від 16.02.2017 у справі № 906/552/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту - ОСОБА_6

24.05.2017 на адресу господарського суду Житомирської області судовий експерт керуючись п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, повернув матеріали справи № 906/552/16 без проведення судової експертизи, у зв'язку з тим, що попередня оплата судової земельно-технічної експертизи, згідно рахунку № 731, який 06.04.2017 був направлений на адресу Новоград-Волинської КЕЧ листом № 731/2, не проведена

Ухвалою від 26.05.2017 суд поновив провадження у справі.

В судовому засіданні від 13.06.2016 в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.06.2016.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с.163-164 т.2).

Представник відповідача - Новоград-Волинської міської ради проти позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві (а.с. 18-21, 64-66 т.2)/

Відповідач - ОСОБА_5 та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новоград-Волинської міської ради Житомирської області № 731 від 31.03.2015 вирішено :

- затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах: на АДРЕСА_1, площею 0,377 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) (код 02.03) (а.с. 11 т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради № 733 від 31.03.2015 "Про проведення земельного аукціону в м. Новограді-Волинському" вирішено визначити перелік земельних ділянок, які виставляються на земельні торги у формі аукціону, зокрема, лот № 7: для продажу права оренди земельна ділянка на АДРЕСА_1, площею 0,3774 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (кадастровий номер НОМЕР_1) (а.с. 25-28 .2).

Відповідно до протоколу № 12/06 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 25.05.2015, переможцем земельних торгів по лоту № 7: право оренди терміном на 5 років земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_1, площа 0,3774 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку визначено ОСОБА_5 (а.с. 12 т.1).

25.05.2015 між Новоград-Волинською міською радою (орендодавець, відповідач-1) та громадянином ОСОБА_4 (орендар, третя особа-1) укладено договір оренди землі (а.с. 13-14 т.1).

Відповідно до п. 1 даного договору, орендодавець на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про місцеве самоврядування", на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання від 31.03.2015 року № 733 "Про проведення земельного аукціону в місті Новограді-Волинському" та Протоколу № 12/06 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну від 25.05.2015 року, номер лоту - 07, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський, АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Пунктом 2 даного договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3774 га. Кадастровий номер № НОМЕР_1. Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за Новоград-Волинською міською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Реєстраційною службою Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, право власності зареєстровано 06.04.2015, індексний номер: 35969227, запис про право власності за № 9299377, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: № 614086318110.

В подальшому, 15.07.2015 між ОСОБА_5 (орендар, третя особа-1) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив" (суборендар, третя особа-2) укладено договір суборенди вищевказаної земельної ділянки.

Позивач, вважаючи, що його право порушено, звернувся до суду про визнання незаконним та скасування п. 43.1 рішення 28 сесії 6 скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області № 731 від 31.03.2015 "Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах на АДРЕСА_1, площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03); визнання недійсним земельного аукціону від 25.05.2015 року про продаж права оренди земельної ділянки площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 в межах Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, оформлений протоколом № 12/06; визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Новоград-Волинською міською радою та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1, загальною площею 0, 3774 га.

Позов мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради депутатів трудящих № 2 від 09.01.1952 року підтверджено право користування будинками та земельними ділянками, згідно списків АДРЕСА_3 у тому числі землі по АДРЕСА_14 (а.с. 15, 58-60 т.1 ).

Вказує, що частина земельної ділянки, яка передана відповідачем - 1 в оренду належить до земель оборони.

Належність земельної ділянки житлового фонду військового містечка АДРЕСА_4 до державної власності підтверджується даними 1993 року, а саме інвентаризацією земель Міністерства оборони України, яка була проведена державною комісією на підставі спільного наказу Голови Державного комітету по земельних ресурсах і Міністерства оборони України 1992 року №34/203.

На виконання вказаного наказу на підставі розпорядження Новоград-Волинського міськвиконкому від 15 лютого 1993 року № 34 уповноваженою комісією було складено акт інвентаризації земель Міністерства оборони України, відповідно до якого в користуванні Новоград-Волинської КЕЧ району Міністерства оборони України знаходиться земельна ділянка площею 2,8 га.

Після передачі в народне господарство, яке було заплановане до 01.09.1993, в користуванні Новоград-Волинської КЕЧ району залишилось 2,2 га.

Перебування земельної ділянка житлової забудови 2,8 га у користуванні Новоград-Волинської КЕЧ району підтверджується пояснювальною запискою до акту та складеним під час інвентаризації планом земельної ділянки в/м №1 (а.с. 66-68 т.1; 114 т.2)

Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської Ради народних депутатів №197 від 25.05.93 були затверджені результати вищевказаної інвентаризації в межах міста Новоград-Волинського.

Пунктом 4 даного рішення було вирішено: відділу земельної реформи міськвиконкому після затвердження матеріалів інвентаризації обласною держадміністрацією, Держкомземом і Міністерством оборони України забезпечити юридичне оформлення права на земельні ділянки, які залишаються в користуванні Міністерства оборони України (а.с. 115-119 т.2).

У подальшому, 12.08.1996 межі земельної ділянки площею 2,2 га, на якій розташований житловий фонд МО України у військовому містечку АДРЕСА_5, погоджено завідуючим відділом земельної реформи міськвиконкому, що підтверджується відповідним планом, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 120 т.2).

Позивач зазначає, що згідно акту прийому-передачі від 29.11.2006 року земельної ділянки до земель запасу житлової та громадської забудови Новоград-Волинської міської ради із земель Міністерства оборони України, підписаного міським головою та начальником Новоград-Волинської КЕЧ району, керуючись рішенням Міністра оборони України № 112/84/з від 24.10.2006, Нов.-Волинська КЕЧ району передала, а Новоград-Волинська міська рада прийняла із земель Міністерства оборони України до земель запасу житлової та громадської забудови, земельну ділянку площею 1,62 га у АДРЕСА_6

В акті зазначено, що на даній земельній ділянці знаходяться житлові будинки, що передані до комунальної власності міста. (Земельна ділянка з західної сторони межує з АДРЕСА_15 з південної, східної та північної сторони - з землями міста громадської та житлової забудови).

Додатком до вкзазного акту прийому передачі є викопіювання з плану міста земельної ділянки площею 1,62 га (а.с.16 т.1 .).

Відповідно до акту Новоград-Волинської КЕЧ району від 15.03.2016 щодо обстеження у АДРЕСА_7 встановлено, що на земельній ділянці площею 0,2552 га в/м № 1, яка рахується за Міністерством оборони України, відбулось самовільне захоплення земельної ділянки місцевими органами влади площею 0,141 га, де ведеться будівництво одного під'їзду багатоквартирного житлового будинку (а.с. 21-22 т.1).

Звертаючись з даним позовом позивач вказує на те, що відсутність у Міністерства оборони України та Новоград-Волинської КЕЧ району підтверджуючих документів на право користування земельною ділянкою, не є підставою для висновку про відсутність у вказаних осіб права користування земельною ділянкою станом на час прийняття спірного рішення Новоград-Волинською міською радою від 31.03.2015.

Зазначає, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" землі, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Вказує, що на час прийняття Новоград-Волинською міською радою Житомирської області спірного рішення № 737 від 31.03.2015, проведення земельних торгів та укладення договору оренди, земельна ділянка військового містечка АДРЕСА_8 мала статус земель оборони та перебувала у державній власності. Жодних рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки з державної до комунальної власності не приймалось.

За вказаних обставин вважає, що оскаржуване рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Новоград-Волинською міською радою прийнято з порушенням прав Новоград-Волинської КЕЧ району на користування земельною ділянкою, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та Законами України, всупереч положенням ч.ч. 1,5 ст. 116 Земельного кодексу України, відтак останнє є незаконним та підлягає скасуванню.

Позивач зауважує, що для отримання Новоград-Волинською міською радою Житомирської області можливості розпоряджатися спірною земельною ділянкою військового містечка № 1 у м. Новоград-Волинському, останній необхідно було отримати відповідне рішення про передачу вказаної земельної ділянки з державної до комунальної власності, чого зроблено не було.

Вказує, оскільки земельна ділянка, якою розпорядилась Новоград-Волинська міська рада відноситься до земель оборони, відповідачем неправомірно проведено прилюдні торги та укладено договір оренди земельної ділянки.

Перший відповідач, заперечуючи проти позову вказує, що рішення міської ради від 31.03.2015 № 731, зокрема, п. 43.1 прийняте в порядку реалізації владних повноважень міської ради та вказує на те, що воно передбачає відносини приватноправового характеру лише на майбутнє, стосується невизначеного кола осіб і в момент його прийняття не несе в собі відносини цивільно-правового характеру.

Разом з тим зазначає, що підставою виникнення права комунальної власності Новоград-Волинської міської ради на земельну ділянку на АДРЕСА_9, є Закон України від 06.09.2012 № 5245-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності " , а не рішення Новоград-Волинської міської ради № 731 від 31.03.2015, як про це зазначає позивач.

Пояснює, що земельна ділянка, яка передана в оренду не має статусу земель оборони.

Звертає увагу, що позивач не оформив право користування земельною ділянкою та не визначив їх меж в натурі (на місцевості).

Позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, тому у позові просить відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_5 позовні вимоги вважає безпідставними та незаконними, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів його права на користування спірною земельною ділянкою.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

За приписами статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу, державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 31.03.2015 року № 731 "Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин", п. 43.1 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах на АДРЕСА_1, площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03), визнання недійсним земельного аукціону та договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 2 Цивільного кодексу України визначено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Як на підставу звернення до суду позивач посилається на те, що відповідач-1 неправомірно розпорядився землями оборони, які належать на праві постійного користування Новоград-Волинській КЕЧ району шляхом прийняття оскаржуваних рішення та укладення договору оренди землі за результатами проведення земельного торгів у формі аукціону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує захист прав громадян та юридичних осіб, які є власниками або землекористувачами.

Статтею 12 Земельного кодексу України (в редакції станом на 31.03.2015) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою;

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 124 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до витягу Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_10 належить до комунальної власності. Підставою виникнення права власності зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 (а.с. 44 т. 1).

Водночас, позивач не погоджується з тим, що земельна ділянка, якою розпорядився відповідач - 1 належить до комунальної власності, вказуючи, що така земельна ділянка належить до земель оборони.

В силу приписів ч. ч. 1-3 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства. Землі оборони можуть перебувати в державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Аналогічне визначення земель оборони міститься у ст. 1 Закону "Про використання земель оборони".

Земельний кодекс УРСР в редакції 1992 р. містив аналогічну норму: землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.

Відповідно до п.п 17-20 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 р. N 483 передбачено, що право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або користування землею, забороняється.

Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються відповідними радами.

Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформлюється договором.

Приписами ст. 22 Земельного кодексу Української РСР в редакції від 15.03.1991 передбачено, що право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст. 23 Української РСР в редакції від 15.03.1991 визначено, що право володіння або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів. Форми державних актів встановлюються Верховною Радою Української РСР.

Проте позивачем належних правовстановлюючих документів на право власності чи право користування спірною земельною ділянкою суду надано не було.

У позивача відсутній Державний акт на право постійного користування або договір оренди землі, яка передана в оренду третій особі - ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі від 25.05.2015.

Більше того в ході вирішення спору судом встановлено (зокрема, за поясненнями самого позивача),що позивач вважає, що йому належить лише частина земельної ділянки, яка була передана в оренду третій особі ОСОБА_5, а саме земельна ділянка, орієнтовною площею 0,141 га під аварійними будинками по АДРЕСА_11, яка, в свою чергу, накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,3774 га.

Посилання позивача на рішення виконкому Новоград-Волинської міської ради депутатів трудящих від 09.01.1952 N 2 "Про підтвердження права користування Військового Міністерства земельними ділянками та будівлями, розташованими на території Н.-Волинської міської ради, які перебувають у користуванні КЕЧ Н.-Волинського району", акт прийому-передачі земельної ділянки від 29.11.2006 та викопіювання з плану міста, акт обстеження від 15.03.2016", як на доказ того, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони та на праві постійного користування належить позивачу суд вважає безпідставними, оскільки ці рішення не надають позивачу в користування земельну ділянку в порядку, встановленому законодавством.

При таких обставинах суд вважає, що позивач не набув в установленому законом порядку права користування спірною земельною ділянкою, що знаходиться за адресоюАДРЕСА_12, а тому його твердження щодо порушення оскарженими рішеннями та проведенням земельних торгів щодо продажу права оренди на вищезазначену земельну ділянку його прав землекористувача є безпідставними.

Статтею 48 Закону України "Про власність" передбачено, що саме власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Документи, якими позивач обґрунтовує своє право на користування спірною земельною ділянкою не є правовстановлюючими та не свідчать про те, що діями відповідача-1 щодо винесення оскаржуваного розпорядження, проведення прилюдних торгів на продаж права оренди на земельну ділянку та укладення між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору оренди землі порушено права та інтереси позивача щодо користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Водночас суд зауважує, що навіть при наявності у позивача Державного акту на земельну ділянку під будинками по АДРЕСА_11, його право було б порушено лише частково, оскільки в оренду передавалась земельна ділянка більшої площі (0,3774 га) та сам позивач вказує про належність йому лише частини з тієї земельної ділянки. Однак позивачем не доведено, яка саме саме земельна ділянки йому належить.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем вчинялиь дії направлені на офомлення та отримання земельної ділянки в постійне користування, проте такі дії позивачем не доведені до кінця та правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивачем не отримано. Зокрема, розпорядженням голови Житомирської обласної державної адмінінстрації № 373 від 12.12.2014 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) організаціям та підприємствам за переліком зігдно з додатком 5.

В додатку зазначено про те, що дозвіл на розроблення технічної документації надається, в тому числі, Новоград-Волинській КЕЧ району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, зокрема, військового містечка № 1, площа земельної ділянка, яку передбачається надати у постійне ко ристування становить 29,1 га.(а.с. 62-65 т.1)

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості захистити права позивача, як постійного землекористувача в межах предмету даного спору.

За вказаних обставин, вимоги позивача про визнання незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 31.03.2015 року № 731, визнання недійсним земельного аукціону є безпідставними та не підтвердженими належними да допустимими доказами.

Водночас, дії відповідача - 1 щодо прийняття спірного розпорядження та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 25.05.2015 є такими, що здійснені у відповідності до норм Земельного кодексу України та ЗУ "Про оренду землі", тобто є правомірними та не порушують прав та законних інтересів позивача.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Новоград- Волинською міською радою та ОСОБА_5 від 25.05.2015, то суд зазначає про наступне.

Згідно з ч.1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 208 Господарського кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 677.

Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що відповідачем - 1 було правомірно прийнято Рішенням № 731 від 31.03.2015, яким вирішено затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах: на АДРЕСА_1, площею 0,377 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) (код 02.03) та правомірно проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 25.05.2015, вимога позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.05.2015 є також безпідставною.

Водночас, суд зазначає, що позивачем безпідставно заявлено вимоги до другого відповідача - ФОП ОСОБА_5, оскільки в ході вирішення спору судом встановлено, що останній не має статусу фізичної особи- підприємця, а оскаржуваний договір оренди землі укладений з громадянином ОСОБА_5, який в даній справі залучений в якості третьої особи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що спір між сторонами виник з підстав передачі в оренду третій особі - ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка, на думку позивача, належить до земель оборони та, яка на праві постійного користування належить Нов.-Волинській КЕЧ району, з метою встановлення факту співпадіння (накладання) земельних ділянок, що знаходяться по АДРЕСА_2,28 та АДРЕСА_1, ухвалою суду від 16.02.2017 призначено земельно-технічну експертизу.

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- Чи можливо встановити на місцевості межі земельної ділянки по АДРЕСА_2, 28 м. Новоград-Волинський, орієнтовною площею 0,2552 га, про яку заявляє позивач. Якщо так, то вказати де знаходиться ділянка з визначенням меж на місцевості.

- Чи накладається земельна ділянка площею 0,3774 га з кадастровим номером - НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_13 орієнтовною площею 0,2552 га, про яку заявляє Новоград-Волинська КЕЧ району ?

24.05.2017 на адресу господарського суду Житомирської області судовий експерт керуючись п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, повернув матеріали справи № 906/552/16 без проведення судової експертизи, у зв'язку з тим, що попередня оплата судової земельно-технічної експертизи, згідно рахунку № 731, який 06.04.2017 був направлений на адресу Новоград-Волинської КЕЧ листом № 731/2, не проведена.

Ухвалою від 26.05.2017 суд зобов'язав відповідачів та третіх осіб письмово повідомити про можливість проведеня попередньої оплати за проведення судової земельно-технічної ескпертизи. Проте відповідачі та треті особи не надали згоди на проведення такої оплати.

Пунтком 23 Постанови ВГСУ від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

За таких обставин, суд вирішив спір за наявними у справі документами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому суд відмовляє в задоволені позову.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.07.17

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повід)

3- відповідачу 1 (рек. з повід)

4,5- третім особам (рек. з повід.)