Постанова

від 04.10.2017 по справі 906/552/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа № 906/552/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Петухов М.Г.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача 1: Грибинюк Т.М. - довіреністю в справі;

відповідача 2: ОСОБА_2 - фізичної особи - підприємця;

третьої особи 1: ОСОБА_2;

третьої особи 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційної скарги Новоград-Волинської КЕЧ району на рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 у справі № 906/552/16 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Новоград-Волинської КЕЧ району

до 1. Новоград-Волинської міської ради

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

за участю у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Громадянина ОСОБА_2

2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово - Будівельного кооперативу "Комфортний"

про визнання незаконним та скасування п.43.1 рішення 28 сесії 6 скликання №731, визнання недійсним земельного аукціону від 25.05.2015, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,3774 га

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 у справі № 906/552/16 (суддя Сікорська Н.А.) у позові Новоград-Волинської КЕЧ району до Новоград-Волинської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за участю у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Громадянина ОСОБА_2, Обслуговуючого кооперативу "Житлово - Будівельного кооперативу "Комфортний" про визнання незаконним та скасування п.43.1 рішення 28 сесії 6 скликання №731, визнання недійсним земельного аукціону від 25.05.2015, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,3774 га, відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивачем належних правовстановлюючих документів на право власності чи право користування спірною земельною ділянкою суду надано не було.

У позивача відсутній Державний акт на право постійного користування або договір оренди землі, яка передана в оренду третій особі - ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 25.05.2015.

Більше того в ході вирішення спору судом встановлено (зокрема, за поясненнями самого позивача), що позивач вважає, що йому належить лише частина земельної ділянки, яка була передана в оренду третій особі ОСОБА_2, а саме земельна ділянка, орієнтовною площею 0,141 га під аварійними будинками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, яка, в свою чергу, накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_3, площею 0,3774 га.

Посилання позивача на рішення виконкому Новоград-Волинської міської ради депутатів трудящих від 09.01.1952 2 "Про підтвердження права користування Військового Міністерства земельними ділянками та будівлями, розташованими на території Н.-Волинської міської ради, які перебувають у користуванні КЕЧ Н.-Волинського району", акт прийому-передачі земельної ділянки від 29.11.2006 та викопіювання з плану міста, акт обстеження від 15.03.2016", як на доказ того, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони та на праві постійного користування належить позивачу суд вважає безпідставними, оскільки ці рішення не надають позивачу в користування земельну ділянку в порядку, встановленому законодавством.

При таких обставинах суд першої інстанції в своєму рішенні вважав, що позивач не набув в установленому законом порядку права користування спірною земельною ділянкою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а тому його твердження щодо порушення оскарженими рішеннями та проведенням земельних торгів щодо продажу права оренди на вищезазначену земельну ділянку його прав землекористувача є безпідставними.

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем - 1 було правомірно прийнято Рішенням № 731 від 31.03.2015, яким вирішено затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах: на АДРЕСА_3, площею 0,377 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) (код 02.03) та правомірно проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 25.05.2015, вимога позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.05.2015 є також безпідставною.

Водночас, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначає, що позивачем безпідставно заявлено вимоги до другого відповідача - ФОП ОСОБА_2, оскільки в ході вирішення спору судом встановлено, що останній не має статусу фізичної особи- підприємця, а оскаржуваний договір оренди землі укладений з громадянином ОСОБА_2, який в даній справі залучений в якості третьої особи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач Новоград-Волинської КЕЧ району звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 про відмову у задоволенні позовних вимог за позовом Новоград-Волинської КЕЧ району до Новоград-Волинської міської ради про визнання незаконним пункт 43.1 рішення №731 28 сесії 6 скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, протоколу торгів, договору оренди земельної ділянки та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою доводи позивача щодо перебування на обліку в фондах Міністерства оборони України житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та проходження межі у південно-східній стороні земельної ділянки по АДРЕСА_3, площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_2) через місце розташування будинку АДРЕСА_1.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на висновок Верховного суду України, який викладений у постанові від 16.09.2015 у справі № 926/1017/14,а саме: що держава є власником земель оборони за законом, при цьому наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом .

Враховуючи викладене, вважає, що земельна ділянка житлового фонду військового містечка №1 на якій залишились житлові аварійні будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, належить до земель державної власності, а саме:до земель оборони, тому Новоград-Волинська міськрада не мала законних повноважень розпоряджатися землями такої категорії. Припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності може бути здійснено відповідним державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2017, колегією суддів у складі: головуюча суддя ОСОБА_8.., суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.09.2017.

04.08.2017 на адресу суду від Новоград-Волинської міської ради надійшло заперечення в якому просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 по справі №906/552/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Новоград-Волинської КЕЧ району без задоволення.

Позивач - Новоград-Волинської КЕЧ району та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово - Будівельного кооперативу "Комфортний" повноважних представників у судове засідання 05.09.2017 не направили, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Представник Новоград - Волинської міської ради та ОСОБА_2 не заперечили розпочати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третьої особи.

У судовому засіданні представник відповідача - Новоград-Волинської міської ради - заперечила проти задоволення апеляційної скарги. Посилаючись на заперечення від 01.08.2017 р. № 321, надала пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вказала, що погоджується із рішенням суду першої інстанції.

ОСОБА_2 заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи оскаржене рішення законним.

Від представника Новоград-Волинської міської ради у судовому засіданні надійшло клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Новоград-Волинської КЕЧ району на 15 днів - по 06.10.2017 та розгляд справи відкладено на "04" жовтня 2017 р. об 14:30 год..

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.09.2017 з підстав рішення Вищої ради правосуддя від 12.09.2017 року про звільнення у відставку судді - головуючого судді (судді-доповідача) по справі №906/552/16 - ОСОБА_8 та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/552/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.09.2017 у справі № 906/552/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г.

Розпорядженням керівника апарату від 18.09.2017 у зв'язку із відпусткою 14.09.2017 та тимчасовою непрацездатністю з 18.09.2017 по 20.09.2017 судді Маціщук А.В. та відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді-доповідача) у справі призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017 у справі №906/552/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 колегією суддів у складі : головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є. прийнято апеляційну скаргу Новоград-Волинської КЕЧ району на рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 у справі № 906/552/16 до свого провадження та призначено справу № 906/552/16 до розгляду в судовому засіданні 04 жовтня 2017 р. об 14:30 год.

25.09.2017 на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив в якому третя особа зазначає, що згідно наданих документів, які подавались для участі у аукціоні, протоколу земельного аукціону №12/06 від 25.05.2015 та договору оренди б/н від 25.05.2015 ОСОБА_2 приймав участь в аукціоні та укладав договір оренди не як суб`єкт підприємницької діяльності, а як фізична особа. В договорі оренди чітко зазначено, що орендарем є громадянин ОСОБА_2

Поряд з цим ОСОБА_2 повідомляє суд про те, що згідно п.28 рішення Новоград-Волинської міської ради від 22.06.2017 №313 договір оренди землі від 15.05.2015 б/н, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.05.2015, номер запису про інше речове право 9791317 на земельну ділянку на АДРЕСА_3, площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розірвано за згодою сторін. Угодою про дострокове розірвання договору оренди б/н від 25.05.2015 між мною як орендарем та Новоград-Волинською міською радою як власником, укладена 03.07.2017. Відповідно на даний час я не являюсь орендарем земельної ділянки на АДРЕСА_3.. На підставі вищевикладеного, просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 року по справі №906/552/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Новоград-Волинської КЕЧ району без задоволення і вивести його із складу учасників судового процесу.

В судовому засіданні 04.10.2017 представник відповідача 1 та відповідач 2, який також в даній справі перебуває у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 апеляційну скаргу заперечили в повному обсязі та надали суду пояснення щодо власної позиції, вважають рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 у справі № 906/552/16 законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, ОСОБА_2 подане клопотання про долучення до матеріалів справи копії декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме: багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3, яка зареєстровано Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області 09.11.2016 за №ЖТ143163132491.

В судове засідання 04.10.2017 позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача 1, відповідача та третьої особи №1 в судовому засіданні 04.10.2017, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 у справі № 906/552/16 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради депутатів трудящих №2 від 09.01.1952 підтверджено право користування Військового міністерства земельними ділянками та будівлями, розташовані на території Новоград-Волинської міської ради, які у даний час знаходяться у розпорядженні Новоград-Волинської КЕЧ району, у тому числі ряд земельних ділянок військових містечок відведених 1932-33-37 р.р. Військовим міністерством, серед яких - під казарми, площею 86,1 га по АДРЕСА_3 (а.с. 15 т.1).

Відповідно до листа Начальника Головного управління №11284/з від 24.10.2006 на ім`я Начальника Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління, рішенням Міністра оборони України від 24.10.06 №11284/з відповідно до пропозицій надано згоду на припинення права користування земельними ділянками у м.Новоград-Волинський на яких знаходиться переданий у комунальну власність житловий фонд та об`єкти комунального і соціального-побутового призначення а саме: земельна ділянка площею 1,62 га у АДРЕСА_3, що знаходяться у житловій зоні військового містечка №1, на якій знаходяться житлові будинки, що передані до комунальної власності. Запропоновано передачу зазначених земельних ділянок організувати відповідно до вимог законодавства України з внесенням змін в облікові дані (а.с. 17 т.1).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 29.11.2006 начальник Новоград-Волинської КЕЧ району та голова Новоград-Волинської міської ради, керуючись рішенням Міністра оборони України №11284/з від 24.10.2006, перший передав, а другий прийняв, зі земель Міністерства Оборони України до земель запасу житлової та громадської забудови, земельну ділянку площею 1,62 га у місті Новоград-Волинський, що знаходиться у житловій зоні військового містечка №1. На даній земельній ділянці знаходяться житлові будинки, що передані до комунальної власності міста. Даний акт підписаний вищезгаданими уповноваженими особами та затверджений начальником Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління 12.12.2006(а.с.16 т.1).

На виконання спільного наказу Голови Державного комітету по земельних ресурсах і Міністерства оборони України 1992 року №34/203 на підставі розпорядження Новоград-Волинського міськвиконкому від 15 лютого 1993 року № 34 уповноваженою комісією було складено акт інвентаризації земель Міністерства оборони України, відповідно до якого в користуванні Новоград-Волинської КЕЧ району Міністерства оборони України знаходиться земельна ділянка площею 2,8 га. Після передачі в народне господарство, яке було заплановане до 01.09.1993, в користуванні Новоград-Волинської КЕЧ району залишилось 2,2 га. (а.с. 66-68 т.1).

Згідно пояснювальної записки до акту та складеним під час інвентаризації планом земельної ділянки в/м №1 у користуванні Новоград-Волинської КЕЧ району перебуває земельна ділянка житлової забудови 2,8 га (а.с. 114 т.2).

Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської Ради народних депутатів №197 від 25.05.1993 затверджені результати вищезгаданої інвентаризації в межах міста Новоград-Волинського. Пунктом 4 рішення було вирішено: відділу земельної реформи міськвиконкому після затвердження матеріалів інвентаризації обласною держадміністрацією, Держкомземом і Міністерством оборони України забезпечити юридичне оформлення права на земельні ділянки, які залишаються в користуванні Міністерства оборони України (а.с. 115-119 т.2).

12.08.1996 межі земельної ділянки площею 2,2 га, на якій розташований житловий фонд МО України у військовому містечку №1 по АДРЕСА_3, погоджено завідуючим відділом земельної реформи міськвиконкому, що підтверджується відповідним планом (а.с. 120 т.2).

Пунктом 8 Розпорядженням Житомирської обласної державної адміністрації "Про надання в користування земельних ділянок, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, надання згоди на поділ земельних ділянок та погодження заміни сторони в договорах оренди землі" №373 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) організаціям та підприємствам за переліком згідно з додатком 5. Додатком 5 до розпорядження облдержадміністрації від 12.12.2014 №373 передбачений перелік підприємств та організацій, яким надається дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в якому зазначено, що Новоград-Волинській квартирно-експлуатаційній частині району для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України передбачається надати 29,1 га в межах міста Новоград-Волинського військове містечко №1, умови надання земельної ділянки - у постійне користування (а.с. 62-64 т.1).

Рішенням двадцять восьмої сесії шостого скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області № 731 від 31.03.2015 "Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин" вирішено, зокрема п. 43 -Затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах: 43.1 на АДРЕСА_3, площею 0,377 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) (код 02.03); (а.с. 11 т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради № 733 від 31.03.2015 "Про проведення земельного аукціону в м. Новограді-Волинському" вирішено визначити перелік земельних ділянок, які виставляються на земельні торги у формі аукціону, зокрема, лот № 7: для продажу права оренди земельна ділянка на АДРЕСА_3, площею 0,3774 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (кадастровий номер НОМЕР_2) (а.с. 25-28 т. 2).

Згідно протоколу № 12/06 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 25.05.2015, переможцем земельних торгів по лоту № 7: право оренди терміном на 5 років земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_2, площа 0,3774 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку визначено ОСОБА_2 (а.с. 12 т.1).

На виконання вказаного рішення 25.05.2015 між Новоград-Волинською міською радою (орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 13-14 т.1).

Оредодавець на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про місцеве самоврядування" на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання від 31.03.2015 року №733 "Про проведення земельного аукціону в місті Новограді-Волинському" та Протоколу №12/06 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку від 25 травня 2015 року, номер лоту -07, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3774 га., кадастровий НОМЕР_2.

Згідно п.п. 6,7 договору, земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню та також не має інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини.

Договір укладено на п`ять років (п. 8 договору).

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою ради, посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1072.

15.07.2015 між ОСОБА_2 (орендар) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив" (суборендар) укладено договір суборенди вищевказаної земельної ділянки(а.с. 11-12 т.2).

Відповідно до 1.1, 1.2 договору суборенди, орендар надає, а суборендар приймає у тимчасове володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, площа земельної ділянки 0,3774 га. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03). Земельна ділянка, що орендується, знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди землі від 25 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П. за реєстровим №1072, між орендарем і Новоград-Волинською міською радою.

Земельна ділянка, яка передається суборендару, на термін до 25 травня 2020 року, за актом приймання і може бути скорочений за згодою сторін.

Даний договір підписаний сторонами та посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1381.

Відповідно до акту Новоград-Волинської КЕЧ району від 15.03.2016 щодо обстеження у м.Новоград-Волинський земельної ділянки військового містечка № 1 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 встановлено, що на земельній ділянці площею 0,2552 га в/м № 1, яка рахується за Міністерством оборони України, відбулось самовільне захоплення земельної ділянки місцевими органами влади площею 0,141 га, де ведеться будівництво одного під'їзду багатоквартирного житлового будинку (а.с. 21-22 т.1).

Позивач, вважаючи, що його право порушено, звернувся до суду про визнання незаконним та скасування п. 43.1 рішення 28 сесії 6 скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області № 731 від 31.03.2015 "Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах на АДРЕСА_3, площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03); визнання недійсним земельного аукціону від 25.05.2015 року про продаж права оренди земельної ділянки площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_3 в межах Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, оформлений протоколом № 12/06; визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Новоград-Волинською міською радою та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_3, загальною площею 0, 3774 га.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно приписів пункту 1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 324, глави 30 ЦК України, ст. 148 ГК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст.ст. 2, 8, 48,133, 148, 152, 197 ГК України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.

Отже, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 13 Конституцію України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

За юридично формою вираження правові акти державного органу поділяються на: укази, постанови, розпорядження, накази, інструкції, правила, положення.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання незаконним рішення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 31.03.2015 року № 731 "Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин", п. 43.1 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах на АДРЕСА_3, площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03), визнання недійсним земельного аукціону та договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Матеріалами справи встановлено, що позивач посилається на те, що відповідач-1 неправомірно розпорядився землями оборони, які належать на праві постійного користування Новоград-Волинській КЕЧ району шляхом прийняття оскаржуваних рішення та укладення договору оренди землі за результатами проведення земельного торгів у формі аукціону.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує захист прав громадян та юридичних осіб, які є власниками або землекористувачами.

Статтею 12 ЗК України (в редакції станом на 31.03.2015) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою;

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 124 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до витягу Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 належить до комунальної власності. (а.с. 44 т. 1).

Поряд з цим, позивач не погоджується з тим, що земельна ділянка, якою розпорядився відповідач - 1 належить до комунальної власності та намагається переконати суд, що дана земельна ділянка належить до земель оборони.

Однак, колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача з наступних підстав.

Положеннями частини ІV Земельного кодексу УРСР, затвердженого постановою ВЦВК від 29.11.1922 передбачалося обов'язковість оформлення, державної реєстрації та видачі землекористувачам документів на землю.

Аналізуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що обов'язковість оформлення, державної реєстрації та видачі землекористувачам документів на землю була передбачена ще в 1922 році, в подальшому у зв'язку із прийняттям Земельного кодексу України в п. 6 Перехідних положень ЗК України.

Матеріалами справи встановлено, що у позивача відсутній Державний акт на право постійного користування або договір оренди земельної ділянки площею 0,3774 га (кадастровий НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_3.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції було встановлено, відсутність правовстановлюючих документів, які б посвідчували право постійного користування Новоград-Волинської КЕЧ на земельну ділянку площею 0,3774 га (кадастровий НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_3, а тому є необгрунтованими посилання скаржника в апеляційній скарзі на висновки Верховного суду України щодо того, що держава є власником земель оборони за законом, при цьому наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом.

Земельними кодексами УРСР (в редакціях 1970 та 1990 р.р.) було встановлено, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок на місцевості та видачі державного акту, що посвічує відповідне право.

Статтями 125, 126 ЗК України в редакції 2001 року визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як зазначено вище, матеріалами справи встановлено, що правовстановлюючі документи, зокрема державні акти на право постійного користування земельними ділянками, які б посвідчували право постійного користування Новоград-Волинської КЕЧ на земельну ділянку площею 0,3774 га (кадастровий НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_3, відсутні.

Поряд з цим, при розгляді даної справи в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі позивачем - Новоград-Волинської КЕЧ не заперечувалася відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені норми законодавства, схеми земельної ділянки військового містечка № 1 також не можуть бути доказами підтвердження права землекористування у позивача.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують заявлені позовні вимоги.

Пунктом 97 Положення "Про квартирно-експлуатаційні служби і квартирне забезпечення радянської армії і військово-морського флоту", введеним в дію Наказом Міністра оборони СССР № 75 від 22.02.1977 р., передбачено, що після отримання державного акту на право користування землею і документів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж відведеної земельної ділянки начальникам КЕУ військових округів чи головних і центральних управлінь Міністерства оборони СССР даються вказівки військовим частинам безпосереднім землекористувачам приступити до фактичного використання наданої в користування Міністерству оборони СССР земельної ділянки.

Згідно п. 101 положення, військові частини - безпосередні землекористувачі повинні використовувати земельні ділянки тільки за прямим призначенням, визначеному в рішеннях про надання в користування Міністерству оборони СССР цих ділянок.

Пунктом 103 положення передбачено, що передача земель у постійне користування іншим землекористувачам Міністерства оборони СССР здійснюється за рішенням Міністра оборони СССР з будівництва і розквартирування військ.

Разом з тим, такого рішення Міністра оборони СССР з будівництва і розквартирування військ про передачу земель у постійне користування Новоград-Волинської КЕЧ району позивачем на час розгляду даної справи суду не надано.

Посилання позивача на рішення виконкому Новоград-Волинської міської ради депутатів трудящих від 09.01.1952 N 2 "Про підтвердження права користування Військового Міністерства земельними ділянками та будівлями, розташованими на території Н.-Волинської міської ради, які перебувають у користуванні КЕЧ Н.-Волинського району", акт прийому-передачі земельної ділянки від 29.11.2006 та викопіювання з плану міста, акт обстеження від 15.03.2016", як на доказ того, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони та на праві постійного користування належить позивачу колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ці рішення не надають позивачу в користування земельну ділянку в порядку, встановленому законодавством.

Поряд з цим, матеріалами справи також підтверджується відсутність будь-яких доказів отримання позивачем земельної ділянки площею 29,1 га в постійне користування, шляхом реалізації наданої такої можливості у відповідності до розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації № 373 від 12.12.2014, яким надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) організаціям та підприємствам за переліком згідно з додатком 5.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до викопіювання з плану міста, який долучений до матеріалів справи (а.с. 145 т. 2) оспорювана земельна ділянка розміром 0,3774 га, входить в земельну ділянку №1 площею 1,91 га. знаходиться по АДРЕСА_3 16а, 24, 26, 28 (землекористувач БУ-1 Нов.Вол.КЕЧ р-ну), а вже поруч знаходиться земельна ділянка №2 площею 28,35 га., яка знаходиться по АДРЕСА_3 (землекористувач в/ч А-2145, А-2986), що в даному випадку спростовує вищезгадані посилання позивача на розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації № 373 від 12.12.2014.

Колегія суддів зазначає, що доводи позивача про те, що відповідачем було здійснено самовільне захоплення оспорюваної земельної ділянки, також є безпідставними, виходячи із норм Земельного кодексу України, зокрема, ч.4 ст. 173 Земельного кодексу України встановлено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Разом з тим, Новоград-Волинською міською радою повідомлено, що станом на час прийняття спірного рішення, земельна ділянка площею 0,3774 га (кадастровий НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_3 не була розмежована на землі державної та комунальної власності, проекти розмежування земель не виготовлялися землевпорядними організаціями. Відтак, усі категорії земель, крім земель приватної власності, перебували у державній власності. Новоград-Волинська міська рада не здійснила самовільне захоплення оспорюваної земельної ділянки, як про це вказує позивач, земля продовжували перебувати у державній власності, розпорядження якими здійснювала Новоград-Волинська міська рада відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до моменту розмежування земель згідно з Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності, який набрав чинності 01.01.2013 р. та в подальшому виконала вимоги ст. 173 Земельного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_3, право на яку має намір відновити позивач, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, є комунальною власністю (а.с. 22 т.2). Відповідно до рішення тридцять другої сесії шостого скликання Новоград-Волинської міської ради від 20.10.2015 №808 перейменовані вулиці та провулки міста Новград-Волинського, а саме: АДРЕСА_3 перейменовано на АДРЕСА_3.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, державна реєстрація права власності на земельну ділянку здійснена після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що відповідає вимогам статті 79-1 Земельного кодексу України.

Отже, спірна земельна ділянка до прийняття Новоград-Волинською міською радою оскаржуваного позивачем рішення була зареєстрована на праві власності за територіальною громадою м. Новоград-Волинськ, тобто є об'єктом права комунальної власності, а тому Новоград-Волинська міська рада, як власник цієї земельної ділянки, наділена правом приймати рішення про надання її в оренду.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він по-перше, суперечить актам цивільного законодавства та по-друге, порушує цивільні права або інтереси.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, не встановлено порушеного права саме позивача за захистом якого він звернувся до суду. У позивача відсутні правовстановлюючі документи на оскаржувану земельну ділянку, право на яку він захищає. Новоград-Волинська КЕЧ району веде лише облік зазначених земель оборони. Натомість користувачем земель оборони є Міністерство оборони України. Таким чином обраний позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення прав позивача, у тому числі і з врахуванням наявності на частині земельної ділянки нерухомого майна яке належить іншим особам, а відповідно такий спосіб захисту порушеного права у даному випадку є необгрунтованим.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не набув в установленому законом порядку права користування спірною земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Новоград-Волинський, АДРЕСА_3,26, а тому його твердження щодо порушення оскарженими рішеннями його прав землекористувача є безпідставними.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним земельного аукціону від 25.05.2015 та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Новоград - Волинською міською радою та громадянином ОСОБА_2 від 25.05.2015, колегія суддів апеляційної інстанції повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції про відмову в задоволенні зазначеної частини позову, зважаючи на таке.

25.05.2015 у Новоград-Волинській міській раді відбулися земельні торги у формі аукціону, які оформлені протоколом №12/06 з продажу права оренди земельної ділянки(а.с. 12 т.1).

Відповідно до даного протоколу за номером лоту - 07 здійснювалось продаж права оренди терміном на 5 років земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_2, площа 0,3774 га, розташована за адресою АДРЕСА_3, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

В даних торгах приймали участь учасник №1 - ОСОБА_7 та учасник №2 - ОСОБА_2.

Переможцем земельних торгів визначено - ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який придбав вищезгаданий лом за ціною 17358 грн. 41 коп.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п.34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування").

У відповідності до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Згідно ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшла висновку, що вищезазначене рішення міської ради приймалось на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", Земельного кодексу України, а тому відсутні підстави для визнання недійсним проведеного аукціону на право оренди земельної ділянки, оформленого протоколом земельного аукціону на право оренди земельної ділянки по лоту № 7 від 25.05.2015.

Поряд з цим, на за результатами вищезгаданого аукціону 25.05.2015 між Новоград-Волинською міською радою (орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 13-14 т.1).

За яким, оредодавець на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про місцеве самоврядування" на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання від 31.03.2015 року №733 "Про проведення земельного аукціону в місті Новограді-Волинському" та Протоколу №12/06 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку від 25 травня 2015 року, номер лоту -07, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (п. 1 договору).

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою визнання недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В свою чергу, згідно з ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Обов`язковою умовою для визнання договору недійсним є встановлення судом факту порушення оспорюваною угодою прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Факт порушення прав особи кореспондується з однозначним порушенням конкретної законодавчої норми, якою особі право надано.

Стверджуючи про порушення своїх прав, у зв`язку з укладанням між Новоград-Волинською міською радою та громадянином ОСОБА_2 договору оренди землі від 25.05.2015 Новоград-Волинська КЕЧ району не послалася на законодавчі норми, які дозволили б встановити конкретні права позивача, які були порушені при укладенні вказаної угоди.

Колегія суддів звертає увагу на те, що визнання угоди недійсною пов`язано з необхідністю доведення факту порушення вимог діючого законодавства або встановлення факту порушення оспорюваної угоди прав та охоронюваних законом інтересів осіб з підстав, встановлених законом, що, в свою чергу, є обов`язковою умовою для задоволення вимог про визнання договору недійсним.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що всі умови договору були узгоджені сторонами при підписанні, розмір платежів за договором в односторонньому порядку з боку громадянина ОСОБА_2 не змінювався, договір виконувався сторонами, суд вважає позовні вимоги Новоград-Волинська КЕЧ району в частині визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2015, такими, що задоволенню не підлягають так як необґрунтовані, недоведені та не базуються на законних підставах.

В подальшому, 15.07.2015 між ОСОБА_2 (орендар) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив" (суборендар) укладено договір суборенди вищевказаної земельної ділянки(а.с. 11-12 т.2).

Відповідно до 1.1, 1.2 договору суборенди, орендар надає, а суборендар приймає у тимчасове володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, площа земельної ділянки 0,3774 га. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03). Земельна ділянка, що орендується, знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди землі від 25 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П. за реєстровим №1072, між орендарем і Новоград-Волинською міською радою.

Відповідно до п.5 договору суборенди, орендна плата вноситься суборендарем в сумі 17358,41 грн. на розрахунковий рахунок 332160 Новоград-Волинському УК/м. Нов.-Волин/13050500, МФО 811039, код 37808366 щомісячно, починаючи з 25 травня 2016 року щомісячно частинами.

Земельна ділянка, яка передається суборендару, на термін до 25 травня 2020 року, за актом приймання і може бути скорочений за згодою сторін.

Даний договір підписаний сторонами та посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1381.

Така можливість передбачена ст. 8 Закону України Про оренду землі , згідно з якою орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Пунктом 23 договору оренди від 25.05.2015, передбачено, що передача в суборенду земельної ділянки не забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2017, який отриманий апеляційним господарським судом під час розгляду даної справи.

Однак, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно заявлено вимоги до другого відповідача - ФОП ОСОБА_2, оскільки в ході вирішення спору судом встановлено, що оскаржуваний договір оренди землі укладений з громадянином ОСОБА_2, який в даній справі залучений в якості третьої особи. Тобто, ОСОБА_2 приймав участь у земельних торгах (аукціоні) та в подальшому уклав договір оренди землі не як фізична особа-підприємець, а як громадянин, що підтверджується належними письмовими доказами.

Поряд з цим, матеріалами справи встановлено, що 03.07.2017 між орендарем - громадянином ОСОБА_2 та орендодавцем - Новоград-Волинською міською радою укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 25.05.2015 б/н. Враховуючи намір орендаря, у зв`язку з передачею на баланс ОСББ "Комфортний" багатоквартирний житловий будинок (підстава для припинення - заява) за згодою орендодавця, сторони домовились достроково розірвати договір оренди землі від 25.05.2015 б/н на АДРЕСА_3, площею 0,3774 га (кадастровий номер НОМЕР_2) зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.05.2015, номер запису про інше речове право 9791317 (п.1 даної угоди) (а.с. 13 т.3).

На підставі даної угоди сторони підписали акт прийняття-передачі земельної ділянки переданої на правах оренди від 03.07.2017 (а.с. 14 т.3)

Дані відомості внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується витягом №91924895 від 13.07.2017 (а.с. 12 т.3).

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що припинення провадження у зв`язку з розірванням договору оренди за згодою сторін в даній справі є неможливим, оскільки оцінка на відповідність закону такого надається судом на момент його вчинення, а розірвання договору не є перешкодою для визнання такого недійсним.

Відповідно до ч. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення).

Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11) .

Однак, позивачем не наведено жодних фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним на момент його укладення і настання відповідних наслідків, а також не обґрунтував в чому саме полягає неправомірність дій відповідачів при укладенні даного договору та яким нормам чинного законодавства не відповідає цей правочин, що зумовило правильний висновок суду першої інстанції про відмову в позові в цій частині.

Враховуючи наведене, та не визнання незаконним п. 43.1 рішення 28 сесії 6 скликання №731 рішення Новоград-Волинської міської ради, позовні вимоги про визнання недійсним земельного аукціону від 25.05.2015 та за його наслідком визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.05.2015, укладеного між Новоград-Волинською міською радою та громадянином ОСОБА_2 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_3, загальною площею 0,3774 га, є безпідставними, необґрунтованими, а тому також та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів, звертає увагу, на те що ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.02.2017 під час розгляду справи судом першої інстанції призначено земельно-технічну експертизу.

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- Чи можливо встановити на місцевості межі земельної ділянки по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,2552 га, про яку заявляє позивач. Якщо так, то вказати де знаходиться ділянка з визначенням меж на місцевості.

- Чи накладається земельна ділянка площею 0,3774 га з кадастровим номером - НОМЕР_2, що знаходиться по АДРЕСА_3 на земельну ділянку площею 0,2552 га по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,2552 га, про яку заявляє Новоград-Волинська КЕЧ району ?

24.05.2017 на адресу господарського суду Житомирської області судовий експерт керуючись п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, повернув матеріали справи № 906/552/16 без проведення судової експертизи, у зв'язку з тим, що попередня оплата судової земельно-технічної експертизи, згідно рахунку № 731, який 06.04.2017 був направлений на адресу Новоград-Волинської КЕЧ листом № 731/2, не проведена.

Ухвалою від 26.05.2017 суд першої інстанції зобов'язав відповідачів та третіх осіб письмово повідомити про можливість проведення попередньої оплати за проведення судової земельно-технічної ескпертизи. Проте відповідачі та треті особи не надали згоди на проведення такої оплати.

В силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 у справі № 906/552/16 прийняте за повного з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування в порядку статті 104 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49 , 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2017 у справі № 906/552/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Новоград-Волинської КЕЧ району без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.