Постанова

від 18.04.2018 по справі 906/552/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/552/16

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України

представник позивача - не з'явився

відповідачі - (1) Новоград-Волинська міська рада; (2) фізична особа-підприємець ОСОБА_4

представник відповідача - 1 - не з'явився

представник відповідача - 2 - не з'явився

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - (1) громадянин ОСОБА_4; (2) обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний кооператив "Комфортний"

представник третьої особи - 1 - не з'явився

представник третьої особи -2 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду у складі Гудак А.В. - головуючий, Олексюк Г.Є., Петухов М.Г. від 04 жовтня 2017 року та рішення Господарського суду Житомирської області у складі Сікорської Н.А. від 26 червня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Новоград-Волинської міської ради (далі - відповідач-1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач-2) про: (1) визнання незаконним та скасування пункту 43.1 рішення відповідача-1 від 31 березня 2015 року № 731 "Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин" щодо затвердження проекту землеустрою земельної ділянки для продажу на земельних торгах; (2) визнання недійсним земельного аукціону, оформленого протоколом від 25.05.2015 № 12/06, про продаж права оренди земельної ділянки площею 0, 3774 га (кадастровий номер НОМЕР_1) у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку (далі - спірна земельна ділянка); визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди спірної земельної ділянки від 05.05.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка має статус земель оборони, перебуває у державній власності та в комунальну власність у встановленому порядку не передавалась. Отже, спірне рішення про розпорядження землями оборони прийнято відповідачем-1 з перевищенням наданих повноважень, а отже є незаконним, що має безумовним наслідком недійсність спірного аукціону та укладеного за його наслідками договору оренди землі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26 червня 2017 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2017 року, у позові відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано у встановленому порядку за наслідком розмежування земель державної та комунальної власності на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земель державної та комунальної власності".

5 . Натомість позивачем відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України не надано жодних правовстановлюючих документів у підтвердження права користування спірною земельною ділянкою та її належність до земель оборони, а посилання останнього на визначення статусу земель оборони в силу закону само по собі відповідного речового права позивача не підтверджує.

6. Одночасно судами встановлено, що позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги до фізичної - особи підприємця ОСОБА_4, оскільки переможцем спірного аукціону та, відповідно, стороною спірного договору оренди є залучений до участі у справі в якості третьої особи громадянин ОСОБА_9 Отже, вказана особа виступає стороною спірних правовідносин як фізична особа - громадянин, а не як суб'єкт підприємницької діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8 . Держава є власником земель оборони за законом, а відсутність у позивача первинних документів на користування спірною земельною ділянкою не змінює її правового статусу, про що наголошено Верховним Судом України в постанові від 16.09.2015 у справі № 926/1017/14. За таких обставин відповідач-1 не мав законних повноважень розпорядження землями державної власності.

Позиція відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу

9 . Щодо спірної земельної ділянки у встановленому порядку проведено державну реєстрацію права комунальної власності. У той же час позивач у даному позові посилається на належність земельної ділянки іншої площі, яка у встановленому порядку в натурі не виділена та речове право на неї за позивачем не зареєстровано.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

10. Із змісту статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017, тобто на момент звернення з позовом, далі - ГПК України) вбачається, що право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ мають право підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду у випадках, встановлених законом.

11 . Так, відповідно до статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за участю фізичних осіб без статусу суб'єктів підприємницької діяльності лише у спорах, що виникають із корпоративних правовідносин, а також у справах про банкрутство.

12. У даній справі спір виник з приводу визначення правового статусу земельної ділянки та позовні вимоги позивачем пред'явлені в тому числі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. Одночасно до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено громадянина ОСОБА_4.

13 . При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, хоча і має статус суб'єкта підприємницької діяльності, проте у спірних правовідносинах виступає як фізична особа - громадянин. Так, ОСОБА_4 брав участь у спірному земельному аукціоні як фізична особа та у подальшому уклав спірний договір оренди землі саме як фізична особа.

14 . За таких умов за суб'єктним складом, визначеним статтею 1 ГПК України, даний спір не підвідомчий господарському суду та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому всі три заявлені у справі позовні вимоги - про часткове скасування рішення Новоград-Волинської міської ради, визнання недійсними земельного аукціону та договору оренди пов'язані між собою, оскільки проведення земельного аукціону та укладення між відповідачами договору оренди землі є безпосередніми правовими наслідками прийняття відповідачем-1 спірного рішення від 31 березня 2015 року № 731 "Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин", а тому не можуть бути відокремлені одна від одної та підлягають спільному розгляду в одному провадженні.

15 . Однак суди попередніх інстанцій, встановивши невідповідність суб'єктного складу сторін спору вимогам господарського процесуального законодавства, помилково розглянули заявлені позовні вимоги по суті, чим допустили істотне порушення вищезазначених норм ГПК України щодо юрисдикції господарських судів.

16 . Відповідно до частини 2 статті 313 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ) порушення правил юрисдикції господарських судів є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17 . Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням правил суб'єктної юрисдикції господарських судів. У зв'язку з чим Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, надані статтею 313 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ) та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 цього Кодексу.

18 . У той же час позивач не позбавлений можливості звернутися з позовом до суду цивільної юрисдикції у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2017 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 26 червня 2017 року у справі № 906/552/16 скасувати.

3. Провадження у справі № 906/552/16 закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.