Рішення

від 29.06.2017 по справі 912/3531/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 рокуСправа № 912/3531/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3531/16

за позовом Бобринецького районного споживчого товариства, Кіровоградська область, м. Бобринець

до відповідачів:

І - Бобринецької міської ради, Кіровоградська область, м. Бобринець

ІІ - Комунального підприємства "Комунальник" Бобринецької міської ради Кіровоградської області (надалі - КП "Комунальник"), Кіровоградська область, м. Бобринець

про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 06.04.2016;

від відповідача-І - ОСОБА_2, довіреність № 03-39/9 від 04.01.2017;

від відповідача-ІІ - ОСОБА_3, довіреність № 1 від 03.01.2017.

Бобринецьке районне споживче товариство звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради №682 від 20.09.2016 "Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури КП "Комунальник", з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Бобринецькою міською радою норм статті 141 Земельного кодексу України під час прийняття спірного рішення № 682 від 20.09.2016 "Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури "КП Комунальник"", оскільки позивач від права постійного користування земельною ділянкою не відмовлявся. Крім того, обґрунтовуючи поданий позов, позивач зазначає, що Бобринецька міська рада під час прийняття рішення № 86, яке оскаржується у Господарському суді Кіровоградської області, взяла на себе функції компетенції суду, визнавши недійсним державний акт на право постійного користування землею виданого Бобринецькому районному споживчому товариству 05.06.1997.

Ухвалою від 27.09.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та призначив справу до розгляду у судовому засіданні 18.10.2016.

Враховуючи неподання в повному обсязі витребуваних доказів та необхідність витребування нових доказів, господарський суд ухвалою від 18.10.2016 відклав розгляд справи до 03.11.2016; а в судовому засіданні 03.11.2016 господарським судом оголошувалась перерва до 23.11.2016 в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 23.11.2016 господарський суд зупинив провадження у даній справі до вирішення, пов'язаної з нею справи №912/2569/16, що розглядається Господарським судом Кіровоградської області.

Ухвалою від 27.06.2017 провадження у справі поновлено на підставі частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач І у своєму відзиві позов не визнав, посилаючись, зокрема, на недоведеність позивачем права користування земельною ділянкою площею 12298 кв. м, незважаючи на наявність у нього державного акту серії ІІ-КР №0003.

В подальшому відповідач І подав до господарського суду клопотання про припинення провадження у даній справі, яким повідомив суд про те, що рішенням Бобринецької міської ради №1031 від 23.06.2017 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками для розміщення та обслуговування міського продовольчого ринку КП "Комунальник" визнано таким, що втратило чинність оскаржуване позивачем рішення Бобринецької міської ради № 682 від 20 вересня 2016 року та припинено КП "Комунальник" право постійного користування на земельні ділянки кадастрові номери №3520810100:50:073:0150 та №3520810100:50:073:0151. Відповідач І просить припинити провадження у даній справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись, зокрема, на пункт 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Однак, господарський суд враховує , що поняття "втрата чинності" і "скасування" не є тотожними. При цьому, що спірне рішення втратило чинність з моменту набрання чинності рішенням Бобринецької міської ради №1031 від 23.06.2017.

А відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, господарський суд повинен оцінити законність спірного рішення на момент його прийняття, а тому прийняття Бобринецькою міською радою рішення №1031 від 23.06.2017 не може вплинути на оцінку господарським судом відповідності нормам чинного законодавства рішення Бобринецької міської ради № 682 від 20.09.2016 "Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури "КП Комунальник" на момент його прийняття.

З огляду на викладене у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі з підстав, зазначених відповідачем І.

Відповідач ІІ вважає позовні вимоги Бобринецького РСТ безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 5 постанови Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" підприємства, установи, організації, які мали у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію кодексу, зберігали свої права користування до оформлення ними в установленому порядку прав землекористування.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (в редакції 1991 р.), одержати земельні ділянки в постійне користування мали право громадяни, підприємства, установи, організації, а також інші землекористувачі, вказані в ст. 7 цього кодексу.

Відповідно до статті 21 цього кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 "Про підтвердження права постійного користування землею" підтверджено Бобринецькому райспоживтовариству право постійного користування земельними ділянками для розміщення колгоспного ринку загальною площею 12298 кв.м, в тому числі 1 ділянка - 9215 кв.м, 2 ділянка - 3083 кв.м.

На підставі вказаного рішення позивачу 05.06.1997 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КР, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86.

Із матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки, які були надані в постійне користування позивачу, у даної особи не вилучались.

20.09.2016 Бобринецькою міською радою прийнято рішення №682 "Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури КП "Комунальник", відповідно до якого надано в постійне користування КП "Комунальник" земельні ділянки з кадастровими номерами №3520810100:50:073:0150 та №3520810100:50:073:0151, площею 0,6747 га та 0,4555 га відповідно. В рішенні вказано, що зазначені земельні ділянки надані за рахунок земель житлової та громадської забудови, що знаходяться за адресою: вул. Базарна площа, м. Бобринець Кіровоградської області.

Із матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки надані в постійне користування відповідачу ІІ знаходяться в постійному користуванні позивача. Викладене підтверджується, зокрема Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №68148639 від 15.09.2016 та №68148314 від 15.09.2016.

Відповідач І вживав заходів для припинення права постійного користування позивача та визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельними ділянками.

Проте, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2017, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №912/2569/16, визнано незаконним та скасовано рішення Бобринецької міської ради № 86 від 29.01.2016 "Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300 виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки" та визнано незаконним і скасовано рішення Бобринецької міської ради №259 від 30.03.2016 "Про внесення змін до рішення Бобринецької міської ради № 86 від 29.01.2016 "Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КР №000300 виданого 05.06.1997 Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки".

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" (з наступними змінами і доповненнями), акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом г) частини 3 цієї статті встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях міської ради згідно статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішуються питання, зокрема, скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (пункт 15 частини 1).

Частиною першою статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Змісту даної норми Конституції відповідає частина перша статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", якою визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти.

За приписами частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування (нормативні та інші акти) з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Враховуючи положення статті 8 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає, що до захисту права постійного користування земельною ділянкою має бути застосовано положення частини 4 статті 373 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення; а також положення частини 6 статті 319 цього кодексу, відповідно до якої держава не втручається у здійснення власником права власності.

Таким чином, приймаючи спірне рішення про надання відповідачу ІІ в постійне користування земельних ділянок, право постійного користування якими належить позивачу, відповідач І в порушення вищезазначених вимог чинного законодавства безпідставно позбавив Бобринецьке районне споживче товариство права володіння та користування такими земельними ділянками.

Отже, рішення Бобринецької міської ради №682 від 20.09.2016 "Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури КП "Комунальник" прийняте без дотримання вимог чинного законодавства та з порушенням прав позивача, а тому зазначене рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню господарським судом.

Позовні вимоги до Бобринецької міської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, розглядаючи позов відносно відповідача ІІ господарський суд враховує, що позивачем фактично не заявлено позовних вимог до КП "Комунальник".

З огляду на викладене в задоволенні позову відносно КП "Комунальник" слід відмовити.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача І.

Враховуючи обставини справи та відсутність підстав для задоволення клопотання про припинення провадження у справі, клопотання позивача про повернення судового збору не підлягає задоволенню господарським судом.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відносно Бобринецької міської ради позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Бобринецької міської ради №682 від 20.09.2016 "Про надання земельних ділянок в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури КП "Комунальник".

Відносно Комунального підприємства "Комунальник" Бобринецької міської ради Кіровоградської області в задоволенні позову відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Бобринецької міської ради (27200, Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, 80, ідентифікаційний код 04055239) на користь Бобринецького районного споживчого товариства (27200, Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Комсомольська, 165, ідентифікаційний код 01755628) витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 04.07.2017.

Суддя О.Б. Шевчук