Ухвала

від 05.07.2017 по справі 367/6717/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 367/6717/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко О.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2016 року з позовом до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в якому просив визнати неправомірними дії Ірпінського МВ МВС України в Київській області по наданні ОСОБА_3 довідки про грошове забезпечення на роботах в третій зоні небезпечності (в зоні відчуження м.Прип'ять) за період 27.04.1986 року по 30.04.1986 року за наказом №069 від 14.08.1986 року без урахування нарахування виплати коштів за виплату посадових окладів та окладів за військовим чи спеціальним званням у подвійному розмірі, виплату в зоні відчуження в період з 27.04.1986 року по 30.04.1986 року премії в розмірі 500 крб, виплату коштів за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення в розмірі 500 крб, виплати добових в розмірі 3,50 крб, виплати за харчування 2,85 крб на добу. Зобов'язати Ірпінський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на підставі проведеного розрахунку нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену суму коштів 1052 крб., видати нову довідку про грошове забезпечення з урахуванням вищезазначених виплат для подачі в пенсійний фонд для перерахування пенсії.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи з захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, має право на відповідні пільги, встановлені законодавством України. З 01 січня 2012 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка передбачає проведення перерахунків та осучаснення пенсії для осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії у 1986-1990 р. р. і були визнані інвалідами, саме до такої категорії громадян він належить. Зазначено постановою було затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з якими визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цієї постановою задекларовано положення про те, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 р. р. у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Оскільки на час, коли відбулася аварії на ЧАЕС він працював в Ірпінському МВ УВС Київської області на посаді начальника ІТТ у званні молодшого лейтенанта, він був відряджений за наказом УВС Київської області № 069 від 1986 року до зони відчуження, де безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи з 27 квітня до 30 квітня 1986 року і де під впливом іонізуючого випромінювання втратив здоров'я, отримав невиліковну фізичну і психологічну недугу, внаслідок чого став інвалідом.

Пенсію він одержував згідно з довідкою Ірпінського МВВС з розрахунку коефіцієнта 5 з заробітної плати 220,50 крб. Нещодавно він дізнався про те, що крім коефіцієнта 5 він повинен був за роботу в зоні одержати наступні виплати: абзацом другим пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції військовослужбовцям військових частин органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, передбачалося виплачувати посадові оклади та оклади за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі так як норми Кодексу законів про працю Української РСР на працівників органів внутрішніх справ не поширювались в тому числі й щодо режиму робочого часу, додаткової оплати за роботу у вихідні, святкові й неробочі дні, надурочні та нічні години тощо. Також № 964-рс були встановлені зони небезпеки, де оплата праці працівників, розташованих в межах 30-км зони ЧАЕС, розділеної на ІІІ, ІІ, І зони небезпеки оплачуються відповідно у 5, 4, 3-кратному розмірі таких ставок (посадових окладів).

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031-рс було поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Мміністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964-рс, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ.

Тобто за 27-30.04.1986 року позивач повинен був одержати подвійну оплату 28 крб., а також за роботу в третій зоні небезпеки 7 крб. х 4 дні х 5 кратність = 140 крб.

Головним управлінням МВС України в Київській області згідно наказу МВС СРСР № 0149 від 26.05.1986 року на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР № 064-рс від 17.05.1986 року вони своїм працівникам органів внутрішніх справ, які працювали в зоні відчуження в період з 26.04. по 05.05.1986 року виплатили премії в розмірі 500,0 крб. Тобто, за 27-30.04.1986 року він повинен був одержати додатково 500 крб. А це означає, що якщо в 1986-1990 р. р. йому не були нараховані і виплачені дані кошти, то зараз, коли він дізнався, що вони повинні були бути йому нараховані, виплачені і включені до довідки про заробітну плату за виконання службових обов'язків у зоні відчуження під час ліквідації аварії на ЧАЕС і саме з цієї загальної заробітної плати йому повинна бути нарахована пенсія. Тому він 01.06.2016 року звернувся до Ірпінського міського відділу поліції з проханням видати довідку про виплату йому заробітної плати за період його роботи у зоні відчуження ЧАЕС, згідно з п. 1-4 його заяви, а якщо якісь виплати не були нараховані та проведені, попросив нарахувати і виплатити їх.

У своїй відповіді № 3-611/109/1007/01-2016 та довідці про зарплату відповідач зазначив, що фактична заробітна плата в зоні відчуження з якої визначається його пенсія, нарахована в сумі 141,40 крб., при цьому не нарахував, не виплатив і не зазначив усіх тих виплат, які він вказав в пп. 1-4 його заяви. Із зазначеним розміром його заробітної плати, а відповідно нарахованою на підставі сумою пенсії погодитись не можна, так як при їх визначенні не було враховано ряд обставин і допущено ряд неправомірних рішень, це призвело до суттєвого обмеження його конституційних прав та інтересів, що виразилося у неповноті наданої інформації і як наслідок, в подальшому стало причиною відчутної втрати розміру його пенсії під час її перерахунку, осучасненню і виплаті Управлінням пенсійного фонду України в м. Ірпінь. Таким чином, розрахунок його грошового утримання (його заробітної плати) має бути здійснений з урахуванням виплати коштів, згідно з його розрахунком.

Крім цього, згідно з п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМ України № 159 від 21.02.2001 року, він має право на розрахунок та виплату недоотриманої суми з урахуванням індексації грошових доходів громадян.

Також позивач вказує, що у відповідності до Розпорядження Ради Міністрів СРСР Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати № 964-рс від 17.05.1986 року у тих випадках, коли працівник отримав граничну допустиму дозу радіації, позивачу виплачується одноразова винагорода в розмірі 500 крб. Основні дозові межі радіоактивного опромінення встановлені ст. 5 Закону України Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання від 1998 року. Згідно цієї норми основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановленого цієї статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. Вказує, що отримана ним доза радіоактивного опромінення за 27-30.04.1986 року склала 350 мілізівертів, тобто, за 27-30.04.1986 року він повинен був додатково одержати 500 крб. за переопромінення.

Також вказує, що постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок № 207-7 від 10.06.1986 року передбачено виплату добових у розмірі 3 крб. 50 коп., а також забезпечення їх безкоштовним гарячим 3-х разовим харчуванням ( з розрахунку 2,85 крб. на добу), кошти на харчування та добові не нараховувались і не виплачувались. Тобто, за 27-30.04.1986 року йому додатково повинно було бути доплачено 25,4 крб. за добові та харчування, а разом з виплаченими за 27-30.04.1986 року 141,40 крб. йому повинно бути виплачено 1193,40-1052,00 крб. йому виплачено не було.

Ухвалою Вищого адміністративного суду було встановлено, що якщо роботу у зоні відчуження оплатили неправильно (зарплату нарахували без урахування деяких урядових рішень), підприємство, установа, організація на підставі первинних документів має провести перерахунок заробітної плати згідно з законодавством. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, що передбачено ст. 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив визнати неправомірними дії Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області по наданні йому, ОСОБА_3, довідки про грошове забезпечення на роботах в третій зоні небезпечності (в зоні відчуження м. Прип'ять) за період 27-30.04.1986 року за наказом № 069 від 14.08.1986 року без урахування нарахування та виплати коштів за виплату посадових окладів та окладів за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі; виплату в зоні відчуження в період з 27-30.04.1986 року премії в розмірі 500,0 крб.; виплати коштів за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення в розмірі 500,0 крб.; виплати добових в розмірі 3,50 крб.; виплати за харчування 2,85 крб. на добу; зобов'язати Ірпінський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Київській області на підставі проведеного розрахунку нарахувати та виплатити на його користь недоплачену суму коштів 1052,00 крб.; видати нову довідку про грошове забезпечення з урахуванням вищезазначених виплат для подачі в пенсійний фонд для перерахування пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати № 964 - рс від 17 травня 1986 року - в тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації - виплачується одноразова винагорода, якщо ця особа відноситься, серед інших, до молодшого керівного складу органів внутрішніх справ - в розмірі 500 карбованців.

Основні дозові межі радіоактивного опромінення встановлені ст. 5 Закону України Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання від 1998 року. Згідно цієї норми основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати І мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановленого цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. Стаття 8 цього закону визначає - якщо протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення може досягти 50 мілізівертів здійснюється евакуація людей. Відповідно примітки до частини 1 ст. 5 зазначеного закону 1 мілізіверт дорівнює 0,1 бера.

У відповідності до розрахунку дози радіоактивного опромінення, отримана доза радіоактивного опромінення ОСОБА_3 склала 350 мілізівертів.

Отже, розрахунок пенсії ОСОБА_3 повинен бути здійснений з урахуванням дози радіоактивного ураження організму, тобто в розмірі 500 крб.

Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс було введено зони небезпечності в залежності від рівня радіоактивного забруднення території з відповідною оплатою, а саме: в 3-й зоні небезпечності в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленими діючим законодавством нормами, в 2-й зоні - чотирикратному розмірі і в 1-й зоні - трьохкратному розмірі. Ці норми в оплаті роботи з зонах небезпечності були поширені на осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ СРСР, які були задіяні на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідності до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031-рс.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 05 червня 1986 року № 655-195 узагальнені раніше прийняті норми в оплаті праці працівників незалежно від їх відомчої підпорядкованості, зайнятих ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанови Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів УРСР не відміняли раніше діючі норми в оплаті праці (у тому числі і осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, а навпаки, поширили дію п.1 постанови Ради Міністрів СРСР від 07 травня 1986 року № 524-156 (підпункт 1 постанови Ради Міністрів УРСР від 08 травня 1986 року № 168-5) на інших працівників (включаючи тимчасово переведених і відряджених) міністерств і відомств, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, на період проведення робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно п.1, абз. 3 вищевказаної постанови Ради Міністрів СРСР та підпункту 1, абз. 3 постанови Ради Міністрів УРСР, керівникам міністерств і відомств надано право проводити оплату праці працівників, зайнятих ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у відповідних зонах небезпечності, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс.

Статтею 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб : до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи, що діючим законодавством передбачено порядок здійснення розрахунку пенсій військовослужбовцям, що виконували ліквідаційні роботи в зоні відчуження, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що Ірпінське ВП ГУ НП в Київській області мало включити в довідку виплату посадових окладів та окладів за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі; виплату в зоні відчуження в період з 27.04.1986 року по 30.04.1986 року премії в розмірі 500 крб.; виплати коштів за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення в розмірі 500 крб.; виплати добових в розмірі 3,50 крб.; виплати за харчування 2,85 крб. на добу.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст ухвали виготовлено 05 липня 2017 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Шелест С.Б.