Рішення

від 05.07.2017 по справі 387/460/17

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/460/17

Номер провадження по справі 2/387/249/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

при секретарі судового засідання Діордієвій Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі Кіровоградської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису з Державного земельного кадастру про земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності в рівних частинах належить домоволодіння по вулиці Леніна, 61, що в місті Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області. Після розроблення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за вказаною вище адресою, її погодження та затвердження, позивачі 04.03.2015 року звернулися до відділу Держземагенства у Добровеличківському районі Кіровоградської області з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру ( реєстраційний № ЗВ-3501764272015), але отримали відмову в зв'язку із невідповідністю електронного документу встановленим вимогам, а саме перетину ділянок з ділянкою 3521710300:50:106:0012, яка знаходиться за адресою : вулиця Перемоги, 38, місто Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області. Площа співпадання становить 0,7885%. Причиною співпадіння площ суміжних ділянок стало спотворення меж земельних ділянок, власницею домоволодіння за адресою вулиця Перемоги, 38, що в місті Помічна. Відомості про вищезазначену земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру на підставі розробленої відповідачем ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою. Таким чином відповідач своїми протиправними діями порушує їхнє право на реєстрацію належної їм земельної ділянки. Вказані обставини і спонукали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 захищати свої права в суді .

Представник позивачів та позивачі у судове засідання не з'явилися, про день час та місце судового розгляду повідомлені вчасно належним чином. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про день час та місце розгляду справи повторно повідомлена вчасно, належним чином, заяв про розгляд справи без її участі, причину неявки та заперечень проти позову суду не надавала.

Представник відповідача відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі Кіровоградської області будучи вчасно, належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, заяв про розгляд справи без його участі, причину неявки та заперечень проти позову суду не надав.

Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2017 року в цивільній справі № 387/753/16-ц номер провадження по справі 2/387/2/17 (яке набрало законної сили) в задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі про виключення запису з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, - відмовлено. Також в рішенні зазначається, що згідно висновку експерта № 2046 від 27.02.2017 року підпис в акті прийомки - передачі межових знаків на зберігання (арк. тех. док. із землеустрою 8) в графі суміжні землекористувачі напроти прізвища ОСОБА_1 та підпис в додатку 2 до Акту приймання - передачі межових знаків на зберігання (арк. тех. док. із землеустрою 10) в графі погоджено представники суміжних землеволодінь і землекористувань напроти прізвищ ОСОБА_1 виконані не самою ОСОБА_1, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_2: підпис в акті прийомки - передачі межових знаків на зберігання (арк. тех. док. із землеустрою 8) в графі суміжні землекористувачі напроти прізвища ОСОБА_2 та підпис в додатку 2 до Акту приймання - передачі межових знаків на зберігання (арк. тех. док. із землеустрою 10) в графі погоджено представники суміжних землеволодінь і землекористувань напроти прізвищ ОСОБА_2 виконані не самою ОСОБА_2, а іншою особою ( а.с. 139-144 ).

Рішенням № РВ-3500070632015 від 04.03.2015, державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у Добровеличківському району ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою 3521710300:50:106:0012, площа співпадає на 0,7885 %, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини ( а.с.6.).

Вимогами ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 2.8 Інструкції встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376, передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає і акт узгодження меж земельних ділянок, підписаний землекористувачами суміжних земельних ділянок.

Крім того, п. 2.8 Інструкції визначено, що технічна документація із землеустрою включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку; матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Таким чином суд приходить до висновку, що ні нормами Земельного кодексу України, ні Інструкцією не передбачено жодної можливості зобов'язати землекористувачів суміжних земельних ділянок погоджувати межі земельних ділянок та не передбачені правові наслідки їхнього не підписання акта, оскільки даний факт не тягне за собою відмову у встановленні меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками з урахування вимог п. 3.12 Інструкції, у якій зазначено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Відповідно до ст. 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Стаття 16 ЦК України визначає перелік способів захисту порушених прав та інтересів у суді.

Особа, права якої порушено, у відповідності до ст. 3 ЦПК України, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Отже, усунення перешкод у реалізації права на реєстрацію належної позивачам земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації відповідача та скасування запису з державного земельного кадастру у зв'язку із не погодженням акту узгодження меж земельних ділянок з власниками суміжних земельних ділянок, як спосіб захисту права, чинним законодавством не передбачено.

Суд зазначає, що підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачено в ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051. Зазначені нормативно правові акти встановлюють наступні підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки, а саме: у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; коли протягом року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Положеннями Закону України Про Державний земельний кадастр передбачена можливість скасування кадастрового номеру, і таке скасування можливе лише у випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Отже суд приходить до висновку, що вимога позивачів не узгоджується із способами захисту прав щодо усунення перешкод у реєстрації земельної ділянки, визначеними ст.152 ЗК України, при цьому саме по собі встановлення судом не погодження акта приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі в натурі по межі поділу між суміжними співвласниками земельної ділянки не поновить порушені права позивачів.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Згідно з приписами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про невірно обраний позивачами спосіб захисту своїх прав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що пред'явлений позов є необґрунтованим і безпідставним, а тому приходить до висновку про відмову у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 10 днів з моменту отримання його копії , шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_4sp; П.