Постанова

від 27.04.2007 по справі 3/15-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/15-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

27.04.07                                                                                           Справа  № 3/15-38

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Давид Л.Л.    

                                                                                                            Кордюк Г.Т.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Укрзахідпродукт” від 12.03.2007 р. вих. № 09

на рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2007 р.

у справі № 3/15-38

за позовом ЗАТ “Рівне-борошно”, м.Рівне

до ТзОВ “Укрзахідпродукт”, м.Луцьк

про стягнення 21 200 грн. за договором поставки

За участю представників сторін:

від позивача –Буковський В.М. (юрисконсульт, довіреність № 20-02/2007 від 20.02.2007 р. у матеріалах справи);

від відповідача –не з”явився

Представнику позивача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.02.2007 р. у справі № 3/15-38 (суддя Кравчук В.О.) позов задоволено повністю за його обгрунтованістю та доведеністю.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення 1 000 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Обгрунтування вимог апеляційної скарги базуються в основному на тому, що 28.02.2007 р.  на підставі платіжного доручення № 48 відповідачем перераховано 1 000 грн., що не було враховано господарським судом.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повернення поштового повідомлення з підписом про отримання ухвали (поштове повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.03.2007 р. була визнана необов”язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.10.2006 р. між ЗАТ “Рівне-борошно” (постачальник за договором, позивач у справі) і ТзОВ “Укрзахідпродукт” (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір поставки № 23/10-01 БП (далі - договір), за яким постачальник зобов”язується передати у власність покупця 100 т борошна пшеничного вищого гатунку, а відповідач його прийняти й оплатити за ціною та в порядку, вказаних у накладних, тобто протягом 5 днів з моменту отримання кожної партії (п.2.1).

За видатковою накладною № 6084 від 16.11.2006 р. позивачем передано, а відповідачем отримано 18 т борошна вищого гатунку, що підтверджується довіреністю серії ЯМТ № 363981 від 16.11.2006 р. (а.с.9).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2007 р. у справі № 3/15-38 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Укрзахідпродукт” - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) та ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, на виконання договору поставки від 23.10.2006 р. за видатковою накладною № 6084 від 16.11.2006 р. (довіреність серії ЯМТ № 363981 від 16.11.2006 р. видана Ольшевському А.В.) позивачем відпущено, а відповідачем отримано 18 т борошна на суму 25 200 грн., яка у встановлений п.2.1 договору термін відповідачем не сплачена. Таким чином, суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги в повному обсязі.

Що стосується посилань скаржника на перерахування ним 28.02.2007 р. на підставі платіжного доручення № 48 суми в розмірі 1 000 грн. в якості часткової оплати борошна і яка не була врахована господарським судом, то колегія суддів вважає їх безпідставними та необгрунтованими, так як у матеріалах справи відсутнє, а відповідачем до суду апеляційної інстанції не долучене зазначене платіжне доручення.

Враховуючи вищенаведене, в господарського суду не було належних правових підстав для часткового задоволення позову.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що в даному випадку відповідачем зроблено не було.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2007 р. у справі № 3/15-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Укрзахідпродукт” - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                       М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                        Л.Л.Давид                                                                        

Суддя                                                                                                      Г.Т.Кордюк