Ухвала

від 07.07.2017 по справі 462/997/17

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/997/17

У Х В А Л А

07 липня 2017 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Львові заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

Суддя ОСОБА_3 заявив самовідвід у даному кримінальному провадженні, покликаючись на те, що ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року, висловлена правова позиція про застосування ст. 75 КК України а саме: постановлення суддею рішення в іншому провадженні із висновком про винуватість особи у вчиненні інкримінованих злочинів ще до безпосереднього розгляду кримінального провадження щодо останнього викликає сумнів у безсторонності та неупередженгості судді в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 75 КПК України. З огляду на викладене та враховуючи те, що ухвалою від 28 жовтня 2016 року у справі № 462/5113/16, ним висловлювалась позиція про обставини справи та відносно ОСОБА_4 , внаслідок чого у сторін кримінального провадження може виникнути сумнів у неупередженості судді.

Вивчивши матеріали заяви про самовідвід, суд приходить до переконання, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Однак заявлений самовідвід не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність підстав для самовідводу, що передбачені зазначеною нормою КПК України, оскільки, на переконання суду, думку висловлену в ухвалі колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року не слід сприймати буквально та як таку що беззастережно охлоплює усі кримінальні проведження такого роду, та зазначені у ній обставини слід розглядати виходячи з обставин кожного окремо взятого кримінального провадження, характеру та обсягу ухваленого у ньому рішення.

Аналізуючи, з приводу обставин викладених в заяві про самовідвід, ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 28 жовтня 2016 року № 462/5113/16 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, якою судом вирішено клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, закриття відносно нього кримінального провадження за ч. 1ст. 191 КК України з підстав передбачених ст. 47 КК України та передачею обвинуваченого на поруки, суд вважає, що у ній не міститься висновку суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів та дані обставини не встановлювались за результатами судового розгляду кримінального провадження, а судом лише вказано обставини, які встановлені виключно досудовим розслідуванням, що не може розцінюватись, як беззаперечна думка суду з приводу інкримінованих ОСОБА_4 злочинів.

Таким чином, суд вважає, що на даний час відсутні будь-які обставини, які могли б свідчити про необ`єктивність та упередженість судді ОСОБА_3 , а відтак заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 75 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні самовідводу судді ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1