Рішення

від 05.07.2017 по справі 927/553/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

05 липня 2017 року Справа № 927/553/17

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 02540

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс ,

код ЄДРПОУ 37444700, вул. Вокзальна, 9, с. Вершинова Муравійка, Куликівський район, Чернігівська область, 16313

Предмет спору: про зобов'язання звільнити земельну ділянку

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Черненок Г.І. - адвокат, договір про надання правової допомоги від 06.06.2017;

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс , у якому просить зобов'язати відповідача звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, належну позивачу земельну ділянку площею 2,5 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка була передана в суборенду згідно з договором від 29.05.2015 №87, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач та Товариством з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс .

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 08.07.2011 та Державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.09.2011 їй на праві власності належить земельна ділянка площею 5,1869 га (землі промисловості). Вказана земельна ділянка згідно з договором оренди землі від 01.11.2011 №7 передана позивачем в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач , яке, в свою чергу, передало частину земельної ділянки загальною площею 2,5 га у суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс відповідно до договору суборенди частини території с. В.Муравійка Куликівського району Чернігівської області від 29.05.2015 №87. Строк дії договору оренди та договору суборенди закінчився, але відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою площею 2,5 га, наданою йому в суборенду, без правових підстав, не сплачуючи при цьому коштів за її користування.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05.07.2017.

У судове засідання з'явився уповноважений представник позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у судове засідання не з'явився та відзиву на позов не надав.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити до суду представника для надання пояснень та заперечень.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки у клопотанні не наведено поважних причин неможливості направити уповноваженого представника у судове засідання.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції (далі - Постанова №18) неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 3.14 Постанови №18 нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідач завчасно був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, а отже не був позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні свого представника та надати суду письмові обґрунтування та заперечення, але не скористався цим правом і це є його виключно суб'єктивним рішенням.

Зважаючи на те, що явка сторін у судове засідання була визнана обов'язковою, а у поданому відповідачем клопотанні взагалі не зазначено причин неможливості направити свого представника та надати письмові пояснення та заперечення, а також не надано доказів на підтвердження цього, суд розцінює клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як зловживання процесуальними правами, спрямоване на затягування судового процесу, що також призводить до порушення прав позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Суд вважає, що у даному випадку нез'явлення відповідача до суду не перешкоджає вирішенню спору у цьому судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до п. 2.3 Постанови №18, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався належним йому процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні, відповідачем не надано суду відзиву на позов та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 08.07.2011 між Куликівською районною державною адміністрацією в особі голови ОСОБА_3 (далі - Продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - Покупець) укладено договір купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати за плату у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти у власність земельну ділянку площею 5,1869 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на території Горбівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, землі державної власності та належить до категорії земель - землі промисловості (за основним цільовим призначенням).

На підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 08.07.2011 Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 видано Державний акт від 28.09.2011 на право власності на земельну ділянку площею 5,1869 га, яка розташована: АДРЕСА_2. Вказаний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_2.

01.11.2011 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач (далі - Орендар) укладено договір оренди землі №7 (далі - Договір оренди).

Згідно з п.1 Договору оренди Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, на якій розміщені об'єкти нерухомості, що належать на праві власності орендарю. Місцезнаходження: АДРЕСА_2 на території Горбівської сільської ради Куликівського району.

Відповідно до п. 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,1869 га, у тому числі: під будівлями - 0,3827 га, під двором - 4,8042 га.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - лабораторія з шлакобетону, електростанція з шлакобетону, майстерня з черепашнику, склад з шлакобетону (п. 3 Договору оренди).

Земельна ділянка передається в оренду разом з об'єктами нерухомого майна, вказаними в п. 3 Договору (п. 4 Договору оренди).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 374951,58 грн (п. 5 Договору оренди).

За умовами п.8 Договору оренди, його укладено на 5 років. Після закінчення строку Договору оренди Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово чи іншим шляхом Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.9 Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 48000,00 грн на рік.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати у розмірі 4000,00 грн без ПДВ шляхом перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_4, р/р 26005259800127, ВАТ Кредитпромбанк м. Київ, МФО 300863, код платежів НОМЕР_1 (п. 10 Договору оренди).

Відповідно до п. 12 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для промислового призначення.

Згідно з п. 15 Договору оренди після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 29 Договору оренди).

Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Куликівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.12.2011 за №74227004000145.

Згідно з актом прийому - передачі земельної ділянки, наданої в оренду для промислового призначення, від 01.11.2011 Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач прийнято земельну ділянку на правах оренди площею 5,1869 га забудованих земель терміном на 5 років на території Горбівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області для обслуговування об'єктів нерухомого майна (місцезнаходження майна: Куликівський район, с. В. Муравійка, вул. Вокзальна, 9, Чернігівської області).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 04.11.2014 прізвище ОСОБА_4 після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_1.

На підставі згоди від 20.05.2015 на передачу частини земельної ділянки в суборенду, наданої Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач , 29.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач (далі - Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс (далі - Суборендар) укладено договір суборенди частини зазначеної земельної діялнки №87 (далі - Договір суборенди).

Згідно з п.1 Договору суборенди Суборендодавець надає Суборендарю в тимчасове користування 2,5 га частини території для розміщення складів, зберігання сільськогосподарської техніки і товару, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

За тимчасове користування об'єктом суборенди Суборендар сплачує Суборендодавцю орендну плату у розмірі 2500,00 грн щомісячно, в т. ч. ПДВ 416,67 грн, протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунків Суборендодавця (п. 3 Договору суборенди).

Відповідно до п. 9 Договору суборенди строк даного договору встановлюється з 01.06.2015 по 01.05.2016. За домовленістю сторін може бути укладений новий договір на інший строк у разі необхідності.

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс направлено лист від 12.09.2016 №94, яким повідомлено відповідача про те, що термін дії Договору суборенди закінчився 01.05.2016, а новий договір не укладено. У разі незаключення договору Суборендодавець буде змушений звертатись до суду щодо примусового звільнення займаної території.

Відповідачем не було укладено договору суборенди на новий строк та до теперішнього часу спірну земельну ділянку позивачу не повернуто, оплату за її користування позивач не отримує.

Строк дії договору оренди закінчився 01.11.2016 та не був поновлений на новий строк. Земельна ділянка, яка знаходилась в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач , повернута позивачу згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, наданої в оренду для промислового призначення від 01.11.2016.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ст. 19 Закону України Про оренду землі ).

Згідно зі ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до статті 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Норми Закону України Про оренду землі регламентують поновлення договору оренди землі та не можуть застосовуватись до договору суборенди землі.

Таким чином, договір суборенди землі від 29.05.2015 №87 не може вважатися поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

При цьому, оскільки Договір оренди припинив свою дію 01.11.2016, земельну ділянку повернуто позивачу і поновлення строку Договору оренди на новий строк не відбулось, термін дії Договору суборенди, з урахуванням приписів ст. 8 Закону України Про оренду землі , не може бути довшим за 01.11.2016.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, самовільним зайняттям земельної ділянки є фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав.

Отже, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Відсутність таких документів у особи на час прийняття судом рішення є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Такий висновок викладений 22.11.2010 у постанові Верховного суду України у справі №4/254-35/572 (3-27гс10).

Відповідач не надав правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку та не обґрунтував правомірність використання ним спірної земельної ділянки за інших правових підстав.

Таким чином, зважаючи на закінчення терміну дії договору суборенди № 87 від 29.05.2015, укладеного між ТОВ Виробничо-торгове підприємство Облагропостач та ТОВ Куликівка Постачсервіс , неможливість автоматичного поновлення цього договору, закінчення терміну дії договору оренди землі від 01.11.2011 №7, повернення земельної ділянки позивачу за договором оренди, неможливість перевищення строку дії договору суборенди строку дії договору оренди, невжиття відповідачем тривалий час передбачених земельним законодавством заходів щодо отримання спірної земельної ділянки в оренду, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснюється самовільне зайняття цієї земельної ділянки.

За приписами ст. 142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України).

За наведених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс (код ЄДРПОУ 37444700, вул. Вокзальна, 9, с. Вершинова Муравійка, Куликівський район, Чернігівська область, 16313) звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, належну Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 02540) земельну ділянку площею 2,5 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка була передана в суборенду згідно з договором від 29.05.2015 №87, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Облагропостач та Товариством з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс (код ЄДРПОУ 37444700, вул. Вокзальна, 9, с. Вершинова Муравійка, Куликівський район, Чернігівська область, 16313) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 02540) 1600,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.07.2017.

Суддя В.В. Шморгун