Постанова

від 07.06.2018 по справі 927/553/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/553/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря - Шевченко Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кравцової Зоріни Сергіївни на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Кравцової Зоріни Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" про зобов'язання звільнити земельну ділянку,

за участю представників:

від позивача - Чернепок Г.І., адвокат,

від відповідача - Мозговий А.В., директор,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Фізична особа - підприємець Кравцова Зоріна Сергіївна (далі - ФОП Кравцова З.С.) звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" (далі - ТОВ "Куликівка Постачсервіс") про звільнення та приведення до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, належної позивачу земельної ділянки площею 2,5 га, що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 9, с.Вершинова Муравійка Куликівського району Чернігівської області, яка була передана в суборенду згідно з договором від 29.05.2015 №87, укладеним між ТОВ "Виробничо-торгове підприємство "Облагропостач" та ТОВ "Куликівка Постачсервіс".

Позов мотивовано тим, що строк дії договору оренди та договору суборенди закінчився, але відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою площею 2,5 га, наданою йому в суборенду, без правових підстав, не сплачуючи при цьому коштів за її користування.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2017 (суддя Шморгун В.В.) позов задоволено.

Рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог. Зокрема, судом зазначено, що відповідачем не надано правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку та не обґрунтовано правомірність використання ним спірної земельної ділянки за інших правових підстав.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у складі: Разіної Т.І., Чорної Л.В., Яковлєва М.Л. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що державну реєстрацію договору суборенди частини території № 87 від 29.05.2015 у встановленому законодавством порядку здійснено не було, тому такий договір є неукладеним. При цьому в матеріалах справи не міститься акт прийому-передачі земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ФОП Кравцова З.С. у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про оренду землі".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

08.07.2011 між Куликівською районною державною адміністрацією (продавець) та ФОП Макаровою З.С. (покупець) укладено договір купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати за плату у власність покупцю, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти у власність земельну ділянку площею 5,1869 га, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, с. Вершинова Муравійка (за межами населеного пункту), вул. Вокзальна, 9, на території Горбівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, землі державної власності та належить до категорії земель - землі промисловості (за основним цільовим призначенням).

На підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 08.07.2011 ФОП Макаровій З.С. видано державний акт від 28.09.2011 на право власності на земельну ділянку площею 5,1869 га, яка розташована: Чернігівська область, Куликівський район, Горбівська сільська рада, с. Вершинова Муравійка, вул. Вокзальна, 9.

Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №742270001000359.

01.11.2011 між ФОП Макаровою З.С. (орендодавець) та ТОВ "Виробничо-торгове підприємство "Облагропостач" (орендар) укладено договір оренди землі №7, пунктом 1 якого визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, на якій розміщені об'єкти нерухомості, що належать на праві власності орендарю. Місцезнаходження: с. В.Муравійка, вул. Вокзальна, 9 на території Горбівської сільської ради Куликівського району

Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,1869 га, у тому числі: під будівлями - 0,3827 га, під двором - 4,8042 га.

Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Куликівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.12.2011 за №74227004000145.

01.11.2011 між сторонами договору підписано відповідний акт прийому - передачі земельної ділянки.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 04.11.2014 прізвище Макарової Зоріни Сергіївни змінено на прізвище Кравцова.

В подальшому на підставі згоди від 20.05.2015 на передачу частини земельної ділянки в суборенду, наданої позивачем ТОВ "Виробничо-торгове підприємство "Облагропостач", 29.05.2015 між ТОВ "Виробничо-торгове підприємство "Облагропостач" та ТОВ "Куликівка Постачсервіс" укладено договір суборенди частини зазначеної земельної ділянки № 87, відповідно до п. 1. якого суборендодавець надає суборендарю в тимчасове користування 2,5 га частини території для розміщення складів, зберігання сільськогосподарської техніки і товару, яка знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 9, с. Вершинова Муравійка Куликівського району Чернігівської області.

Відповідно до п. 9 договору суборенди строк даного договору встановлюється з 01.06.2015 по 01.05.2016.

По закінченню строку дії договору оренди між його сторонами підписано акт прийому - передачі земельної ділянки від 01.11.2016, за яким позивач прийняла від орендаря земельну ділянку площею 5, 1869 га.

Посилаючись на безпідставне користування відповідачем земельною ділянкою площею 2,5 га, позивач, як власник згаданої земельної ділянки, звернулась до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно приписів статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 цього ж Кодексу).

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13 Конституції України). Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41).

З огляду на встановлення судом першої інстанції відсутності правових підстав для використання відповідачем спірної земельної ділянки, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову.

В свою чергу висновки апеляційної інстанції про нікчемність договору суборенди у зв'язку з відсутністю його реєстрації не спростовують факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, належної позивачу на праві власності і як наслідок не можуть бути підставою для відмови в позові.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції про задоволення має бути залишено без змін.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на выдповыдача.

Керуючись статтями 300, 301 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кравцової Зоріни Сергіївни задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 скасувати, рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/553/17 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді Г. Мачульський

І. Кушнір