Постанова

від 04.07.2017 по справі 924/222/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р. Справа № 924/222/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача : не з'явився

відповідача : ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 07.03.2017р.

прокурора: Лис Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Виробничого підприємства „Зеніт»

на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.17 р.

у справі № 924/222/17 (суддя Шпак В.О.)

за позовом Виконуючого обов'язки першого заступника керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ОСОБА_2 міської ради, м. Хмельницький.

до Виробничого підприємства „Зеніт» , м. Хмельницький

про стягнення 49 806,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.05.2017року у справі №924/222/17 позов Виконуючого обов'язки першого заступника керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ОСОБА_2 міської ради до Виробничого підприємства "Зеніт" про стягнення 49 806,62 грн. задоволено.

Стягнуто з Виробничого підприємства "Зеніт" на користь ОСОБА_2 міської ради 49806,62 грн. (сорок дев'ять тисяч вісімсот шість гривень шістдесят дві копійки) збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Пілотській 77/3 Б у м. Хмельницькому, без правовстановлюючих документів.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, вважає, що воно підлягає скасуванню, з огляду на таке.

З посиланням на ст.ст. 22, 1166 ЦК України, п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №6 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , постанову ВСУ від 28.01.2015р. у справі №3-210гс14 зазначає, що ні прокурор, ні Хмельницька міська рада не надали жодного доказу вжиття заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати, а також заходи, спрямовані на уникнення збитків, тоді як вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення у подальшій практиці Вищого господарського суду у справах щодо стягнення збитків за користування землею без правовстановлюючих документів, наприклад у постанові по справі №916/3311/14 від 04.03.2015р., №916/2201/15 від 29.07.2016р. тощо.

Скаржник зауважує, що в оскаржуваному рішенні господарського суду Хмельницької області від 18 травня 2017р. зазначається про подання відповідачем суду письмових доказів на підтвердження вчинення ним дій, необхідних для оформлення права на земельну ділянку. Так, позивачем було надано копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування прибудови до головного виробничого корпусу та приміщення пластмасового участка, м, ОСОБА_2, вул. Пілотська, 77/ЗБ, яку за замовленням ВП Зеніт виготовляло ПП Земельно-юридичний центр , а також листа ВП Зеніт №17-ю від 17.07.2015р. до ОСОБА_2 міської ради із пропозицією укласти договір оренди вказаної земельної ділянки та відповідь на цей лист від 04.08.2015р.

Однак, зазначає скаржник, вказані письмові докази лише перелічуються у описовій частині рішення, у самому ж рішенні відсутня будь-яка правова оцінка: чи с виготовлення проекту землеустрою дією, спрямованою на вжиття заходів до оформлення права на земельну ділянку чи ні.

Крім того, вказує відповідач, на початку судового засідання у цій справі, яке відбулось 11 квітня 2017р., представник відповідача надав суду копію листа ВП Зеніт до ПП Земельно- юридичний центр №214-ю від 10.11.2015р. щодо причин затримки завершення розробки проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки, та відповіді ПП Земельно- юридичний центр №66/7 від 23.11.2015р., згідно якої Відділ інформації та кадастру департаменту архітектури, містобудування та земельної реформи ОСОБА_2 міської ради внесено інформацію про велику кількість земельних ділянок, які перетинаються між собою та мають розриви, а також про неможливість визначити конкретне місце розташування суміжних земельних ділянок власника сусідніх нежитлових приміщень - ТОВ Агро - Запчастини , а тому на подальшу розробку проекту землеустрою та його завершення необхідно значно більше часу.

Вказані письмові докази, незважаючи на їх дослідження у судовому засіданні, жодним чином не відображені у оскаржуваному рішенні, правова оцінка їм не надана. Разом з тим, ці докази свідчать не лише про вжиття відповідачем заходів щодо оформлення прав на земельну ділянку, а й про наявність об'єктивно існуючих перешкод у завершенні законодавчо встановленої процедури оформлення земельної ділянки, що у сукупності із вище переліченими доказами виключає наявність вини у відповідача на заподіяння збитків.

На думку скаржника, судом першої інстанції також не надано правової оцінки твердженню відповідача про те, що при оформленні документів щодо встановлення розміру збитків застосовано нормативно- правовий акт, який не підлягає застосуванню у тих правовідносинах, про якій стверджував позивач у позовній заяві.

Так, зазначає відповідач, позовною вимогою у цій справі є стягнення із ВП Зеніт на користь ОСОБА_2 міської ради збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Разом із тим, позивач у тексті позовної заяви посилається також на ст. 211 ЗК України щодо відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок. Вважає, що у системному зв'язку цих положень позивач просить господарський суд стягнути збитки, завдані таким правопорушенням, як самовільне зайняття земельної ділянки. Аналогічне посилання на статтю 211 ЗК України щодо відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки зазначає і сам суд першої інстанції у своєму рішенні.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь - які дії які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, вказує скаржник, надана позивачем кваліфікація дій відповідача як використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у сукупності із посиланням позивача та суду на ст. 211 ЗК України тотожна із визначенням самовільного зайняття земельної ділянки.

Розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, обчислюється за спеціальною методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження ОСОБА_2, визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 №963, а не відповідно до зазначеного у позовній заяві Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284.

Саме такий невірний вибір нормативно-правового акту, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є підставою для відмови у задоволенні позову, що, до прикладу, викладено у постанові Вищого господарського суду України від 10 листопада 2009 року по справі № 27/29-09. У вказаній постанові також підкреслено, що предметом правового регулювання норм ст.ст.156,157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, є відшкодування й збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок вилучення земель на користь законних землекористувачів у встановленому порядку, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до матеріалів позовної заяви вбачалось, що фактичне використання відповідачем земельної ділянки по вул. Пілотській, 77/3 Б у м. Хмельницькому здійснювалось шляхом розміщення та обслуговування індивідуально визначених об'єктів нерухомого майна - прибудови до головного виробничого корпусу площею 805 кв.м., приміщення пластмасового участка площею 100,3 кв.м., підсобного приміщення плошею 14,7 кв.м.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними виконавчими комітетами міських рад.

Однак, у поданому позивачем протоколі засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 10.08.2016р. зазначається, що: ВП Зеніт є власником частини оліфарочного цеху, магазину, нежилого приміщення, приміщення прохідної .

Таким чином, вказує скаржник, у вищезазначеному протоколі зазначена недостовірна інформація щодо об'єктів нерухомого майна, якими зайнята земельна ділянка площею 1227 кв.м. вул. Пілотській. 77/3 Б у м. Хмельницькому, що і є тим самим фактичним використанням цієї земельної ділянки.

Вказана розбіжність за весь час слухання справи усунута не була судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення до уваги взята не була.

Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2017 року у справі №924/222/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відзивів на апеляційну скаргу від прокурора та позивача не надійшло, що, відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Хмельницька міська рада повноважного представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та заздалегідь.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.101, 102 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2017 року у справі №924/222/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Прокурор заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, Виробниче підприємство „Зеніт» зареєстроване 02 серпня 1994 року за адресою Хмельницький р-н, с.Ружичанка, вул. Гоголя,21.

Відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на прибудову до головного виробничого корпусу площею 805 кв.м. за підприємством зареєстровано на підставі свідоцтва №494 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 15.02.2000р., а право власності на приміщення пластмасової дільниці площею 100,3кв.м. та підсобне приміщення площею 14,7кв.м. - на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.1999р.

Рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради за №41 від 12.12.2012р. ВП „Зеніт» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Пілотській, 77/3 Б площею 1227кв.м. в оренду для обслуговування вказаного вище нерухомого майна.

За даними інформаційної довідки департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів від 06.02.2017р. №336/02-01-11 загальна площа земельної ділянки під будівлею (по зовнішніх стінах) та бетонованою площадкою для розвантаження товару становить 1035 кв.м.

У акті обстеження земельної ділянки від 14 липня 2016 року зазначено, що ВП „Зеніт» є власником прибудови до головного виробничого корпусу та приміщення пластмасового дільниці згідно договору купівлі-продажу майна від 26.04.1999р. та свідоцтва про право власності від 15.02.2000р. Рішенням 21-ї сесії міської ради від 12 12.2012р. №41 ВП „Зеніт» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Пілотській, 77/3Б площею 1227кв.м. При обстеженні встановлено, що земельна ділянка частково огороджена парканом. За даними відділу інформації та кадастрів департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів орієнтовна площа під будівлями становить 1035кв.м.

У п. 5 протоколу засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 10 серпня 2016р. зазначено наступне: ВП „Зеніт» є власником частини оліфоварочного цеху, магазину, нежилого приміщення, приміщення прохідної згідно договору купівлі-продажу від 26.12.2003р., від 23.05.2005р. Право власності ВП »Зеніт» на вищезазначене нерухоме майно підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речовин прав на нерухоме майно за №64038474 від 21.07.2016р.

Станом на 01.08.2016р. право користування земельною ділянкою відповідно до положень діючого земельного законодавства не оформлено. Розмір нарахованих збитків зазначений у додатку 6 до протоколу.

ВП „Зеніт» було направлено лист з повідомленням про час та місце проведення засідання комісії.

На засідання Комісії з'явилася представник ВП „Зеніт» ОСОБА_3 (довіреність від 08.08.2016р.), яка пояснила, що нарахування збитків вважає безпідставними, оскільки сумлінно виконує свої обов'язки та здійснює всі залежні від них дії щодо оформлення права оренди земельної ділянки по вул. Пілотській, 77/3Б .

На засіданні, зокрема, вирішено: скласти акт визначення розміру збитків, що підлягають сплаті ВП „Зеніт» по вул.Пілотській, 77/3Б з подальшим затвердженням актів виконавчим комітетом міської ради.

Згідно із актом визначення розміру збитків від 11.08.2016року комісія для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 26.07.2012р. №657, встановила:

- земельна ділянка площею 0,1035га знаходиться в м. Хмельницькому, по вул.Пілотській,77/3Б;

- земельна ділянка використовується ВП »Зеніт» без правовстановлюючих документів на землекористування;

- нормативна грошова оцінка 1м2 становить за 2013-2014р.р. - 432,39грн., 2015р. - 540,18грн., 2016р. - 773,7грн., згідно листа Управління Держемагенства у ОСОБА_2 районі від 03.03.2016р. №18-28-99.10-7788/0/15-16;

- період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.08.2013р по 01.08.2016р.

- цільове використання земельної ділянки - для обслуговування прибудови до головного корпусу та приміщення пластмасового участка;

- враховуючи підпункт 1 п.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір збитків, заподіяних територіальній громаді становить - 49 806,62грн. згідно із додатком.

Розмір збитків визначено комісією відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993р. (додаток до акту).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №629 від 08.09.2016р. „Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів та внесення змін в рішення виконавчого комітету» затверджено акт комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки площею 0,1035га по вул. Пілотській,77/3Б ВП „Зеніт» .

19.09.2016р. ОСОБА_2 міською радою на адресу ВП Зеніт було направлено повідомлення №2661/01-02-15 про добровільне відшкодування розміру збитків з додатками: копією акта комісії від 11.08.2016р., копією рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 08.09.2016р. №629.

Проте, викладені в повідомленні вимоги відповідачем не виконано та станом на день звернення із позовом до суду 13.03.2017р. збитки у розмірі 49806,62 грн. не відшкодовані.

За наведених обставин, виконуючий обов'язки першого заступника керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури, вважаючи, що відповідач своєю протиправною поведінкою, яка виразилася у використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, позбавив власника земельної ділянки права отримувати дохід в розмірі орендної плати, внаслідок чого до місцевого бюджету не надійшли кошти за користування земельною ділянкою, керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 120, 125, 126, 152, 156, 157, 206, 211, ЗК України, ст. ст. 22, 261, 1166 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, 2, 29 ГПК України, ст. 2 Закону України Про плату за землю , ст. 23 Закону України Про прокуратуру , звернувся із позовом до Виробничого підприємства „Зеніт» в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - ОСОБА_2 міської ради, про стягнення 49 806,62 грн. збитків.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.05.2017року у справі №924/222/17 позов виконуючого обов'язки першого заступника керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ОСОБА_2 міської ради до Виробничого підприємства "Зеніт" про стягнення 49 806,62 грн. задоволено.

Стягнуто з Виробничого підприємства "Зеніт" на користь ОСОБА_2 міської ради 49806,62 грн. (сорок дев'ять тисяч вісімсот шість гривень шістдесят дві копійки) збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Пілотській 77/3 Б у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено повноваження міської ради у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст шляхом розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про плату за землю" та ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції), визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 377 Цивільного кодексу України визначено зміст прав на земельну ділянку особи при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, які відповідають видам прав на землю згідно з розділом ІІІ "Права на землю" Земельного кодексу України; відповідні права та наслідки переходу права власності на нерухоме майно визначено статтею 120 Земельного кодексу України.

За змістом норм ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, відповідач, який не є ні власником земельної ділянки, ні постійним землекористувачем не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, тому форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Оскільки відповідачем право на земельну ділянку не оформлено, а використання землі є платним, позивач заявив вимоги про стягнення збитків, що завдані власнику використанням земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як убачається із матеріалів справи, після придбання у 1999р. та 2000р., відповідно, об'єктів нерухомості та реєстрації 29.04.2003р. за собою права власності на нежитлові приміщення загальною площею 920 м.кв. (площа земельної ділянки під нерухомим майном сумарно становить 1035 м.кв.) по вул. Пілотській 77/3 Б у ОСОБА_2, ВП „Зеніт» договір оренди вказаної земельної ділянки укладено не було, отже земельна ділянка використовувалася без правовстановлюючих документів, хоча за зверненням підприємства у 2012 р. рішенням сесії міської ради від 12.12.2012 №41 ВП „Зеніт» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Відповідно, власник земельної ділянки протягом тривалого періоду не отримував доходу, який міг би одержати із земельної ділянки у випадку виконання відповідачем вимог викладеного вище законодавства та рішення позивача про належне оформлення користування земельною ділянкою.

Таким чином, ВП „Зеніт» з часу придбання майна та до 13.03.2017р. (часу звернення з позовом до суду) не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розміщені його нежитлові приміщення. При цьому, як вже зазначалося, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Пілотській 77/3 Б площею 1227 м.кв. в оренду ОСОБА_2 міською радою було надано ще у 2012році.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 08.09.2016р. №629 «Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів та внесення змін в рішення виконавчого комітету» затверджено акт комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки площею 0,1035га по вул. Пілотській,77/3Б ВП „Зеніт» , у розмірі 49 806,62 грн., яке не оспорене, не скасоване.

Отже, несвоєчасне оформлення документів на право користування земельною ділянкою виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.

Доводи апеляційної скарги, з посиланням на лист ВП "Зеніт" до ПП "Земельно - юридичний центр" "214-ю від 10.11.2015р. та відповідь останнього про відсутність вини відповідача у заподіянні збитків від 23.11.2015р. №66/17, оскільки, на його думку, наявні об'єктивно існуючі перешкоди у завершенні законодавчо встановленої процедури оформлення земельної ділянки, не заслуговують на увагу.

Так, із наявного у матеріалах справи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування прибудови до головного виробничого корпусу та приміщення пластмасового участка, м. Хмельницький, вул. Пілотська,77/3Б убачається, що правовідносини щодо виготовлення вказаного проекту виникли на підставі договору від 21.03.2013р. №13/67, який відповідно до Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином та у строк, визначений у ньому.

Крім того, судова колегія зауважує, що із часу виникнення у відповідача права власності на нерухоме майно у нього виник і обов'язок укласти та зареєструвати відповідний договір щодо користування земельною ділянкою. Проте, у період з часу придбання нерухомого майна та до 2012 року відповідач не вчиняв будь - яких дій щодо оформлення права землекористування, а лише у 2013 році уклав договір про виготовлення проекту землеустрою, проте, згідно з матеріалами справи, не вживав заходів належного його виконання, що свідчить про недобросовісне виконання ним свого обов'язку власника нерухомого майна, з огляду на норми ст. 319 ЦК України, які зокрема, передбачають, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність зобов'язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Також, судом не беруться до уваги доводи апеляційної скарги щодо неправильного зазначення у протоколі засідання комісії від 10.08.2016р. найменувань об'єктів нерухомого майна, оскільки судом встановлено, що нерухоме майно відповідача, а саме: нежиле приміщення - прибудова площею 805 кв.м. та приміщення пластмасового участка площею 100,3кв.м., підсобне приміщення площею 14,7 кв.м. розташовані на земельній ділянці, необхідній для його обслуговування площею 1035 кв.м. і згідно з актом визначення розміру збитків від 11.08.2016р. збитки у розмірі орендної плати за землю нараховані саме з цієї площі (дозвіл на розробку проекту землеустрою надавався на площу 1227 кв.м.) й у акті зазначено цільове використання земельної ділянки - для обслуговування прибудови до головного корпусу та приміщення пластмасового участка.

Щодо доводів апеляційної скарги про посилання прокурора у позовній заяві на ст. 211 ЦК України, яка, зокрема, передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок, слід зазначити таке.

Так, прокурором здійснено посилання у позовній заяві на ст. 211 ЗК України й зауважено, що вона передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, проте зі змісту самої позовної заяви та її прохальної частини убачається, що прокурор просив стягнути з ВП "Зеніт" збитки, завдані використанням земельної у м. Хмельницький, вул. Пілотська,77/3Б площею 0,1035га без правовстановлюючих документів, і нараховані збитки саме з цих підстав.

При цьому, ч. 2 ст. 211 ЗК України визначає, що законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства, тобто крім тих, які зазначені у ч. 1 цієї статті.

В силу ст. 33 ГПК України прокурором та позивачем доведено факт використання відповідачем земельної ділянки у розмірі 1035 кв.м. без правовстановлюючих документів та правомірність нарахування збитків у заявленому розмірі.

За наведених обставин, судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище, матеріалами справи, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Таким чином, рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2017р. у справі №924/222/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничого підприємства „Зеніт» - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2017р. у справі №924/222/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничого підприємства „Зеніт» , м. Хмельницький - без задоволення.

2. Справу №924/222/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.