Рішення

від 07.07.2017 по справі 927/493/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 05 " липня 2017 року Справа №927/493/17

За ПОЗОВОМ: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп"

вул. Червоноармійська, 143, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200

Про відшкодування збитків 76422,19 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №11-08/1282 від 19.05.2017.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області заявлено позов до Приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" про відшкодування збитків, заподіяних державі за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного водокористування у розмірі 76422,19 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.06.2017.

Ухвала суду від 22.05.2017 про порушення провадження у справі, направлена на адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Червоноармійська, 143, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200, повернулась до суду неврученою адресату з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою суду від 01.06.2017 розгляд справи було відкладено та призначено на 21.06.2017.

Ухвала суду від 01.06.2017 про відкладення розгляду справи була отримана Відповідачем 07.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

До початку судового засідання 21.06.2017 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду Відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, у тому числі відзиву на позовну заяву, у якому зазначено, що у Приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" у кінці 2014 року дійсно закінчився дозвіл на спеціальне водокористування, але його не було продовжено в зв'язку з наближенням закінчення зобов'язань по водовідведенню та надання послуг з водопостачання населенню, а також у зв'язку з відсутністю законодавчої необхідності для забору води у межах, менших ніж 300 куб. метрів на добу.

Посилаючись на норми ст.ст.46,48 Водного кодексу України, ст.ст.16,19,21,23 Кодексу України про надра, Відповідач вважає, що оскільки Приватне підприємство "Щорський райсількомунгосп" забір підземних вод здійснювало не перевищуючи 300 куб. м на добу, що підтверджується звітами, які надавались в органи статистики, та довідкою підприємства, при цьому даний забір води здійснювався для задоволення господарсько-побутових потреб населення (у разі припинення водопостачання населення сіл залишилось без питної (прісної) води), а не для промислових потреб підприємства, а тому отримання дозволу на спеціальне водокористування не потребувало необхідності.

На підтвердження викладеного Відповідачем надані копії звіту про використання води за 2015 рік, а також договір №1/02 про надання послуг водопостачання від 10.02.2015, договір №9 на оплату водопостачання від 16.02.2015, договір №6 про надання послуг водопостачання від 15.06.2015, договір №5 про надання послуг водопостачання.

Одночасно Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності представника Відповідача.

Ухвалою суду від 21.06.2017, з урахуванням ухвали суду від 23.06.2017 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали суду від 21.06.2017 щодо дати призначення судового засідання, розгляд справи відкладено на 05.07.2017.

До початку судового засідання 05.07.2017 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду представником Позивача подано письмове пояснення по справі, у якому викладені заперечення на відзив Відповідача.

Позивач зазначає, що дозвіл на спеціальне водокористування (ст.49 Водного кодексу України) та дозвіл на видобування прісних підземних вод (ст.21 Кодексу України про надра) визначаються самостійними дозвільними документами, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування дає право на їх використання.

Відповідно до листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 16.06.2016 №03-02/111-01 Приватне підприємство "Щорський райсількомунгосп" являється водокористувачем, діяльність якого підлягає державному обліку водокористування шляхом подання звітності за формою №2ТП-водгосп (річна) "Звіт про використання води". Дані звіти подавались підприємством, що підтверджується їх копіями, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивач вважає, що виконання або невиконання Відповідачем умови, передбаченої ст.23 Кодексу України про надра, з якою Закон пов'язує можливість видобування прісних підземних вод без дозволу на користування надрами, не звільняє Відповідача від передбаченої законодавством відповідальності за забір води саме без дозволу на спеціальне водокористування.

У судове засідання 05.07.2017 з'явилась повноважний представник Позивача, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання 05.07.2017 не з'явився.

Ухвала суду від 21.06.2017 про відкладення розгляду справи, направлена на адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Червоноармійська, 143, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200, повернулась до суду неврученою адресату з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, ухвала суду від 23.06.2017 про виправлення описки в резолютивній частині ухвали суду від 21.06.2017 щодо дати призначення судового засідання, була отримана Відповідачем 24.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

З викладеного вбачається, що Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом взяти участь у судових засіданнях, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у відсутності представника Відповідача, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.06.2017 Приватне підприємство "Щорський райсількомунгосп" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.07.1992.

24 - 31 травня 2016 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_2, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_3 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватним підприємством "Щорський райсількомунгосп".

Перевірка проведена на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області №271 від 17.05.2016, відповідних направлень на перевірку, у присутності директора Приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" ОСОБА_4

За результатами перевірки складений акт №77/04 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

В ході перевірки, зокрема, встановлено, що згідно укладених договорів оренди майна з Гірською, Єлінською, Зарічанською, Займищенською, Новоборовицькою та Суничненською сільським радами Щорського району від 01.08.2012 №№7,6,3,2,1 (новий договір від 10.02.2015), 4 відповідно в оренду ПП "Щорський райсількомунгосп" прийнято водогосподарські споруди, в т.ч. артсвердловини, які розташовані в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, ОСОБА_5, Суничне (по 1 свердловині). Крім того, підприємством взято водопровідні мережі на території Староборовицької сільської ради Щорського району, що підтверджено договором із Староборовицькою сільською радою на обслуговування водопровідної мережі №32 від 28 серпня 2014 року. Листом за підписом власника ПП "Щорський райсількомунгосп" гр. ОСОБА_6 було проінформовано в.о. голови Щорської райдержадміністрації ОСОБА_7 про розірвання вищевказаних угод з сільськими радами Щорського району з 01 березня 2016 року.

Спеціальне водокористування здійснювалось ПП "Щорський райсількомунгосп" на підставі дозволу Укр. №4109А/Чрн, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області 12.12.2011 року, з терміном дії якого закінчився 12.12.2014 року. У період з 13.12.2014 року по 29.02.2016 року ПП "Щорський райсількомунгосп" з артсвердловин, які розташовані в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, ОСОБА_5, Суничне здійснювавсь забір води без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44, 49 Водного кодексу України.

Артезіанські свердловини, які обслуговувались підприємством, не обладнані приладами обліку забору води. Облік забору води з артезіанських свердловин здійснюється по нормам споживання, журнали обліку води та статистичні звіти за формою №2-ТП (водгосп) в ході перевірки не представлено.

Об'єкти водовідведення стічних вод на території населених пунктів відсутні.

Копія вищезазначеного акту перевірки була направлена Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням №04-07/1411 від 31.05.16, що підтверджується відповідною відміткою на акті перевірки.

За результатами перевірки директору Приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" ОСОБА_4 було внесено припис №77/04 від 31.05.2016, яким приписано до 15.06.2016 надати копії звітів за формою №2-ТП (водгосп) за 2014 рік та 2015 рік в розрізі сільських рад Щорського району на території яких здійснювалось спеціальне водокористування, та надати довідку за підписом директора ПП "Щорський райсількомунгосп", скріпленим печаткою підприємства, про обсяги забраної води із свердловин, розташованих в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, ОСОБА_5, Суничне Щорського району, за період з 01 січня 2016 року по 29 лютого 2016 року в розрізі населених пунктів.

Припис направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 31.05.2016 №04-07/1411 від 31.05.16, що підтверджується відповідною відміткою приписі.

Позивачем була направлена Відповідачу претензія про відшкодування збитків у сумі 76422,19 грн., заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у результат самовільного використання води при відсутності дозволу на спеціальне водокористування ПП "Щорський райсількомунгосп", №11-03/2110 від 09.08.2016, до якої доданий розрахунок суми збитків. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, вказана претензія була отримана Відповідачем 20.08.2016.

Згідно листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 06.06.2016 №03-02/111-01 "Про надання інформації" Приватне підприємство "Щорський райсількомунгосп" являється водокористувачем, діяльність якого підлягає державному обліку водокористування шляхом подання звітності за формою №2ТП-водгосп (річна) "Звіт про використання води". За даними вищевказаної звітності водокористувачем в період з грудня 2014 року по грудень 2015 року здійснено забір води у розмірі 23,1 тис. куб. метрів води. До листа додані копії звітів про використання води за IV квартал 2014 року та за IV квартал 2015 року.

Як вбачається із розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води Приватним підприємством "Щорський райсількомунгосп", Чернігівська область, м. Щорс, вул. Червоноармійська, 143 за період з 13 грудня 2014 року по 29 лютого 2016 року, сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного водокористування становить 76422,19 грн.

Розрахунок обчислення розміру заподіяних збитків проведено на підставі:

- ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 зі змінами;

- акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПП "Щорський райсількомунгосп" №77/04 від 31 травня 2016 року;

- листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 16.06.2016 №03-02/111-01 щодо обсягу забраної води ПП "Щорський райсількомунгосп" в період з грудня 2014 по грудень 2015 року;

- Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010.

Розрахунок виконав старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_2 04.08.2016.

Відповідачем сума збитків відшкодована не була.

З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 76422,19 грн. завданих збитків.

Досліджуючи позовні вимоги та заперечення на них Відповідача суд відмічає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з п.9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані: здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.49 Водного кодексу України в редакції, чинній в період, в який сталося правопорушення:

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

· Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

· органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Згідно з ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1, п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України:

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України:

„1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.»

Відповідно до п.5 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/215 від 01.04.94р. Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди :

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 ЦК України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ч.1 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за N6 від 27.03.92р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди :

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч.ч.3,4 п.2 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/215 від 01.04.94р. Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди :

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173, 1174, 1187 ЦК України).

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Згідно з п.6 даного Роз`яснення:

Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України. Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до п.1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» № 02-5/744 від 27.06.2001 (з наступними змінами):

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника, отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору про стягнення позадоговірної матеріальної шкоди має бути встановлена наявність 4 складових елементів відповідальності за завдану шкоду:

1. Неправомірні дії особи.

2. Завдання шкоди.

3. Безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

4. Вина завдавача шкоди.

При цьому, доводити в даному випадку факт наявності неправомірних дій Відповідача, завдання ним шкоди та безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями Відповідача і самою шкодою має Позивач, а відсутність вини у його діях, що завдали шкоду, в разі доведеності перших трьох складових, - Відповідач.

З приводу факту заподіяння шкоди і розміру завданої шкоди суд відмічає наступне.

Згідно з ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища":

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.111 Водного кодексу України:

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища":

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі .

Відповідно до ч.1-3 п.п.1.2. п.1 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/744 від 27.06.2001 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища :

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення .

Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому випадку шкода компенсується за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих збитків, у тому числі неодержаних доходів, тобто загальними правилами природоохоронного законодавства і статтями 440, 453 Цивільного кодексу.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

«Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.»

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України:

« 1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.»

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України:

„З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.»

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 за N10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам :

За правилами господарського судочинства мають розглядатися справи зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в тому числі за позовами спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, господарським судам України підвідомчі спори про відшкодування саме шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

При цьому, розмір шкоди, згідно вищенаведених норм цивільного законодавства, в першу чергу обраховується як реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи або реальна вартість виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.»

Посилання Відповідача на використання ним водних ресурсів у відповідності до положень ст.23 Кодексу України про надра, як на підставу відмови у позові, суд вважає необґрунтованими, оскільки п.9 ч.1 ст.44, ст.ст.46,48,49 Водного кодексу України та ст.ст.16,19,21 Кодексу України про надра визначають обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Таким чином, дозвіл на спеціальне водокористування (ст.49 Водного кодексу України) та дозвіл на видобування прісних підземних вод (ст.21 Кодексу України про надра) визначаються законодавством самостійними дозвільними документами, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

З урахуванням викладеного, виконання або невиконання Відповідачем умови, передбаченої ст.23 Кодексу України про надра, з якою закон пов'язує можливість видобування підземних прісних вод без дозволу на користування надрами, не звільняє Відповідача від передбаченої законодавством відповідальності за забір води саме без дозволу на спеціальне водокористування.

Закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування Відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджується факт заподіяння збитків.

Відповідач доказів відшкодування збитків, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

Позивачем за подання даного позову сплачено 1600,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №163 від 15.05.2017, наявним в матеріалах справи.

На підставі вище викладеного, враховуючи повне задоволення позову з Відповідача підлягає стягненню судовий збір в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.22,33,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" (вул.Червоноармійська, 143, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200, ідентифікаційний код 05389379) загальну суму збитків 76422 грн. 19 коп., заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з перерахування коштів на наступні рахунки: до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач: УК у Сновськомур-ні/отг м.Сновськ/24062100; р/р33114331700653; МФО 853592; код отримувача 38009282) 22926 грн. 66 коп. (30% збитків) та до спеціального фонду місцевих бюджетів Сновської міської ради та Чернігівської обласної ради 53495 грн. 53 коп. (70%).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" (вул.Червоноармійська, 143, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200, ідентифікаційний код 05389379) на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул.Малясова 12, м. Чернігів, 14017, ідентифікаційний код 38053846) 1600 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 липня 2017 року.

Суддя І.В. Кушнір