Постанова

від 07.09.2017 по справі 927/493/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р. Справа № 927/493/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

За участю представників сторін: не з'явилися.

розглянувши відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.07.2017 у справі № 927/493/17 (суддя Кушнір І.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,

м. Чернігів,

до приватного підприємства Щорський райсількомунгосп ,

м. Сновськ,Чернігівська область,

про відшкодування збитків 76 422,19 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (надалі- позивач/ДЕІ у Чернігівській області) звернулась до господарського суду Чернігівської області із позовною заявою до приватного підприємства Щорський райсількомунгосп" (надалі-відповдач/ПП Щорський райсількомунгосп ) про стягнення 76 422,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог Державна екологічна інспекція у Чернігівській області зазначає, що в період з 24.05.2016 по 31.05.2016 була проведена перевірка приватного підприємства Щорський райсількомкнгосп , за результатами якої складений акт перевірки. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що відповідач в період з 13.12.2014 по 29.02.2016 здійснював забір з артезіанських свердлових свердловин в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, Нові Боровичі, Суничне Щорського району без чинного дозволу на спеціального водокористування, чим порушив вимоги статей 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області порушено провадження у справі № 927/493/17 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.07.2017 у справі №927/493/17 (суддя Кушнір І.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" загальну суму збитків 76 422,19 грн., заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з перерахування коштів на наступні рахунки: до спеціального фонду Державного бюджету України 22 926,66 грн. (30% збитків) та до спеціального фонду місцевих бюджетів Сновської міської ради та Чернігівської обласної ради 53 495,53 коп. (70%).

Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи заявлені ДЕІ у Чернігівській області позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із наявності всіх правових підстав для їх відшкодування, з огляду на самовільне використання відповідачем артезіанських свердловин в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, Нові Боровичі, Суничне Щорського району без чинного дозволу для спеціального водокористування, що завдало державі шкоди.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст. ст. 44, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст. ст. 38, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 16, 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України та ст. ст. 22, 33, 49, 82-85,116 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду Чернігівської області, приватне підприємство "Щорський райсількомунгосп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги приватне підприємство "Щорський райсількомунгосп" (надалі-апелянт)вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права. При цьому, скаржник посилається на приписи ст. 23 Кодексу України про надра.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 927/493/17 прийнято до провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.07.2017 у справі № 927/493/17 та призначено її до розгляду на 07.09.2017.

31.08.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ДЕІ у Чернігівській області надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін. Крім того, ДЕІ у Чернігівській області просила розгляд справи апеляційної скарги зміцнювати без участі представника останньої.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3599/17 від 06.09.2017 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/493/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2017 для розгляду справи № 927/493/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 прийнято провадження апеляційну скаргу на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.07.2017 у справі № 927/493/17 у складі колегіє суддів: головуючий суддя -Разіна Т.І. (доповідач), судді Гончаров С.А. та Яковлєв М.Л.

Позивач своїх представників у судове засідання не направив, проте подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника останнього.

Встановлено, що в судове представник апелянта не не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив..

Клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від апелянта до суду апеляційної інстанції не надходило.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 N 1556/5 (з подальшими змінами).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими поштовими поверненнями, про те сторони (позивач та відповідач) не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 таких представників не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача (апелянта).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином апеляційний господарський суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість також і тієї частини рішення, яка не викликає заперечень особи, яка подала апеляційну скаргу.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено місцевим господарським судом, що 24 - 31 травня 2016 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федоренко О.Д. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Атрощенко Є.В. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами приватним підприємством "Щорський райсількомунгосп".

Вказана перевірка проведена на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області №2 71 від 17.05.2016, відповідних направлень на перевірку, у присутності директора приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" Шило М.М.

За результатами перевірки встановлено, що відповідач в період з 13.12.2014 по 29.02.2016 здійснював забір з артезіанських свердловин в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, Нові Боровичі, Суничне Щорського району.

Крім того вказаною перевіркою також було встановлено, що:

- згідно укладених договорів оренди майна з Гірською, Єлінською, Зарічанською, Займищенською, Новоборовицькою та Суничненською сільським радами Щорського району від 01.08.2012 №№ 7,6,3,2,1 (новий договір від 10.02.2015), 4 відповідно в оренду ПП "Щорський райсількомунгосп" прийнято водогосподарські споруди, в т.ч. артсвердловини, які розташовані в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, Нові Боровичі, Суничне (по 1 свердловині). Крім того, підприємством взято водопровідні мережі на території Староборовицької сільської ради Щорського району, що підтверджено договором із Староборовицькою сільською радою на обслуговування водопровідної мережі № 32 від 28.08.2014. Листом за підписом власника ПП "Щорський райсількомунгосп" гр. ОСОБА_6 було проінформовано в.о. голови Щорської райдержадміністрації Радібеду В.В. про розірвання вищевказаних угод з сільськими радами Щорського району з 01 березня 2016 року;

- артезіанські свердловини, які обслуговувались підприємством, не обладнані приладами обліку забору води. Облік забору води з артезіанських свердловин здійснюється по нормам споживання, журнали обліку води та статистичні звіти за формою №2-ТП (водгосп) в ході перевірки не представлено.

- об'єкти водовідведення стічних вод на території населених пунктів відсутні.

За результатами перевірки складений акт № 77/04 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, копія якого була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням №04-07/1411 від 31.05.16, що підтверджується відповідною відміткою на акті перевірки.

Також, за результатами вказаної перевірки директору ПП "Щорський райсількомунгосп" Шилу М.М. було внесено припис №77/04 від 31.05.2016, яким приписано до 15.06.2016 надати копії звітів за формою №2-ТП (водгосп) за 2014 рік та 2015 рік в розрізі сільських рад Щорського району на території яких здійснювалось спеціальне водокористування, та надати довідку за підписом директора ПП "Щорський райсількомунгосп", скріпленим печаткою підприємства, про обсяги забраної води із свердловин, розташованих в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, Нові Боровичі, Суничне Щорського району, за період з 01.01 2016 по 29.02.2016 в розрізі населених пунктів.

За наведених обставин, старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Чернігівської області здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем при відсутності дозволу на спеціальне водокористування підземних вод у період їх фактичного користування, який відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованої в Мін'юсті України від 14.08.2009 року за № 767/16783 (зі змінами), що складає 76 422,19 грн. за самовільне використання 22 596,744 куб.м. підземних вод з артезіанських свердловин, які розташовані в с.с. Гірськ, Єліне, Займище, Заріччя, Нові Боровичі, Суничне Щорського району.

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області 09.08.2016 року на адресу відповідача направлено претензію № 11-03/2110 про сплату до бюджету заподіяної державі шкоди, яка залишена без задоволення.

Однак, відповідач завдані збитки не відшкодував, що і стало підставою для

звернення ДЕІ у Чернівській області із даним позовом.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України (надалі- ВК України) водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ст. 48 ВК України ).

Стаття 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44 ВК України).

Відповідно до ч. 1, 3 та 6 статті 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних; спеціальне водокористування є платним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією апеляційного господарського суду, що під час перевірки було встановлено відсутність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування Укр.№4109А/Чрн., виданий державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Черкаській області від 12.12.2011, діяв до 12.12.2014.

Відповідно до ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно -правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 111 ВК України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства

За приписами ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783) затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), яка встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами). Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів,зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012).

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Вищого господарського суду від 22.11.2016 у справі № 914/1217/16 та 28.02.2017 у справі № 922/2440/16.

Згідно з п. 1.4. Методики державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до п. 9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за встановленою формулою з врахуваням об'єму самовільно використаної води.

Як вбачається з листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 06.06.2016 №03-02/111-01 "Про надання інформації" відповідач " являється водокористувачем, діяльність якого підлягає державному обліку водокористування шляхом подання звітності за формою № 2ТП-водгосп (річна) "Звіт про використання води".

За даними вищевказаної звітності водокористувачем в період з грудня 2014 року по грудень 2015 року здійснено забір води у розмірі 23,1 тис. куб. метрів води. До листа додані копії звітів про використання води за IV квартал 2014 року та за IV квартал 2015 року.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що здійснений Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області розрахунок збитків, завданих державі самовільним використанням відповідачем води на загальну суму 76 422,19 грн. відповідає вказаній вище Методиці.

Таким чином, використання відповідачем з 31.12.2014 по 29.02.2016 на потреби господарства 225 96,744 куб. м води та без спеціального дозволу на водокористування свідчить про порушення останнім вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, що в силу ст. 111 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" є підставою для відшкодування відповідачем заподіяних державі цим порушенням збитків в розмірі 76 422,19 грн., незалежно від добового обсягу спожитої води, яка використовується підприємством у виробництві, позаяк місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватися з урахуванням приписів ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та вимог п. 7 ч. 3 ст. 29, п 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У зв'язку з чим, заподіяні державі порушенням вимог природоохоронного законодавства збитки підлягають стягненню з відповідача з врахуванням відсоткового співвідношення: до спеціального фонду державного, обласного та місцевого бюджетів.

Колегія суддів здійснивши перерахунок розподілу грошових коштів до вищенаведених присів законодавства, вважає розрахунок, здійснений місцевим господарським судом арифметично правильним, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню 76 422 19,80 грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства шляхом стягнення 30% наведеної суми, що складає 22 926,66 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, 70 % наведеної суми, що складає 53 495,53 грн. до спеціального фонду спеціального фонду місцевих бюджетів Сновської міської ради та Чернігівської обласної ради.

Посилання заявника апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом було порушено норми ст.23 Кодексу України про надра, колегія суддів вважає необґрунтованими , оскільки відповідно до п.9 ч.1 ст.44, ст.ст. 46 ,48, 49 Водного кодексу України та ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра визначають обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Таким чином, дозвіл на спеціальне водокористування (ст.49 Водного кодексу України) та дозвіл на видобування прісних підземних вод (ст.21 Кодексу України про надра) визначаються законодавством самостійними дозвільними документами, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

З урахуванням викладеного, виконання або невиконання відповідачем умови, передбаченої ст.23 Кодексу України про надра, з якою закон пов'язує можливість видобування підземних прісних вод без дозволу на користування надрами, не звільняє останнього від передбаченої законодавством відповідальності за забір води саме без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги інші твердження відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Щорський райсількомунгосп" залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 05.07.2017 у справі № 927/493/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров