Рішення

від 26.06.2017 по справі 910/11180/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017Справа №910/11180/16

За позовом Комунального підприємства Київпастранс

до Виробничого кооперативу Контакт-90

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 191974,21 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Юрко О.Є.( представник за довіреністю);

від відповідача - Крижанівська О.М. (адвокат, за договором);

від третьої особи - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення суми заборгованості з орендної плати та нарахованих на неї санкцій, а також про стягнення суми заборгованості з наданих інших послуг, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань розрахуватися по Договору № 1052 від 01.03.2013. При цьому, судом прийнято усні пояснення Позивача про допущення ним арифметичної помилки та сума складових позову становить 191974,21 грн.

Відповідач вимоги позову не визнає з підстав, докладно наведених у відзиві, та зокрема, оскільки не міг використовувати орендоване приміщенням через наявність у ньому майна інших осіб, відтак не повинен сплачувати орендну плату за ч. 6 ст. 762 ЦК України, а інші виставлені Позивачем рахунки про оплату амортизаційних відрахувань, електроенергії та інших різних послуг вважає необґрунтованими та не бажає оплачувати, оскільки у частині ці послуги ним не отримувалися, а у інші частині Договором їх надання не передбачено, відтак рахунки та наведені у них суми є непідтвердженими. З огляду на наведене Відповідач вважає, що у нього відсутня заборгованість, тому і сплачувати заявлені санкції за прострочення її сплати він не повинен, і додатково розрахунок пені Відповідач вважає необґрунтованим через не застосування Позивачем положень ч. 6 ст. 232 ГК України. Рішення у справі № 910/16431/16 Господарського суду міста Києва Відповідач не вважає преюдицією, так як там досліджувалися питання користування Відповідачем іншим приміщенням, ніж вказаним у договорі оренди від 01.03.2013 № 1052, та вказує на своє право спростовувати будь-які преюдиційні факти належними та допустимими доказами.

Третя особа представників у засідання не направила, проте відповідно до раніше висловленої правової позиції підтримувала вимоги Позивача

У засіданні 14.06.2017 судом оголошувалась перерва на 26.06.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, які приймали участь у засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 між Третьою особою, як орендодавцем, Відповідачем, як орендарем, та Позивачем, як підприємством, було укладено договір №1052 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), на підставі якого за актом приймання-передачі від 01.03.2013 (копія у справі) Відповідачу в оренду було передано нерухоме майно (нежитлові приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 29, площею 136,94 кв.м., на Іму поверсі, на для розміщення складу.

Строк дії Договору сторонами було встановлено з 01.03.2013 до 28.02.2016 (п. 9.1 Договору).

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання Договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною Договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 44 грн. 44 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 6085,66 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. (п.п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору).

Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п.п. 3.5, 3.6 Договору).

Вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків балансоутримувача (п. 3.8 Договору).

Предметом спору є стягнення заборгованості за період з червня 2015 року по березень 2016 року за надані по Договору послуги оренди в сумі 128948,90 грн., та по відшкодуванню комунальних та інших платежів в сумі 41885,48 грн., та нарахованих у зв'язку з їх несвоєчасною сплатою санкцій - 3% річних у сумі 1553,54 грн. та пені у сумі 19585,93 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи Відповідача проти позову, що об'єкт оренди за Договором було замінено на інший - нежитлове приміщення, загальною площею 108 м.кв., за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, корп. 1, про що сторони підписали двосторонній акт прийому-передачі від 22.05.2013, судом відхиляються, оскільки ці доводи вже були досліджені та відхилені Господарським судом міста Києва у рішенні від 17.11.2016 № 910/16341/16, яке є чинним та не скасованим, тому в порядку ч. 3 ст. 35 ГПК України обставина, що заміна об'єкту оренди по Договору не відбулась, є вже встановленою судом щодо сторін спору та не потребує повторного доведення.

У вказаному рішенні суд встановив та зазначив, що питання про зміну істотної умови договору (об'єкту) сторонами у визначеному законом порядку не вирішувалось та не узгоджувалось, також не вносились відповідні зміни в цій частині до Договору, а підписаний двосторонній акт від 22.05.2013 про передачу вказаного нежитлового приміщення Відповідачу не є належним доказом, оскільки не він передбачався умовами Договору та вимогами закону. Тому фактично об'єктом оренди за Договором, є нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 29, і звернення Відповідача з пропозицією замінити йому орендоване приміщення не свідчить про порушення Позивачем прав орендаря на безперешкодне користування зазначеним приміщенням.

Також у рішенні Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 №910/16341/16 були досліджені та відхилені доводи Відповідача, що з березня 2013 року він не міг користуватися орендованим за Договором приміщенням, оскільки те не було звільнене від складу запчастин, а також оскільки з травня 2015 року його туди не пускали представниками охоронної фірми, і відхиливши ці доводи суд встановив відсутність порушення права Відповідача на безперешкодне користування орендованим майном.

Отже, в порядку ч. 3 ст. 35 ГПК України у рішенні Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 № 910/16341/16 було встановлено, що заміна об'єкту оренди за Договором не відбулась та встановлено відсутність порушення права Відповідача на безперешкодне користування орендованим за Договором майном.

Доводи Відповідача, що передане по Договору приміщення було в незадовільному стані - було завалено речами інших осіб, тому не могло ним використовуватись і не використовувалося, також спростовуються судом у даній справі № 910/11180/16 враховуючи наданий до справи акт приймання-передачі від 01.03.2013, у якому вказано, що стан приміщення, що передається в оренду, є задовільним, тобто сторони підтвердили, що приміщення передано у такому стані, що воно може використовуватись у переданому вигляді за призначенням, тобто ніщо приміщення використовувати не заважає.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 № 910/16341/16 в порядку ч. 3 ст. 35 ГПК України також встановлено ту обставину, що Договір є припиненим з 20.01.2016, проте докази повернення приміщення з оренди Відповідачем у даній справі №910/16341/16 у спірний період - з червня 2015 року по березень 2016 року, у матеріалах справи відсутні, відтак звільнення приміщення у спірний період Відповідач не довів.

Посилання Відповідача на витяг з кримінального провадження № 12015100100011182 судом також відхиляється, оскільки даний витяг не доводить, що орендоване за Договором приміщення було звільнено Відповідачем у спірний період - з червня 2015 року по березень 2016 року.

Отже, Відповідачу було надано приміщення, до якого він допускався та яке міг використовувати, тому за умовами Договору Відповідач зобов'язаний сплачувати за нього оренду плату та інші обумовлені Договором платежі, та відсутні підстави для звільнення Відповідача від обов'язку сплачувати за користування орендованим майном згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Посилання Відповідача, що вказані у рахунках, крім орендної плати, інші послуги, він не отримував, Договором вони не передбачені, тому сплачувати їх Відповідач не повинен, судом відхиляються.

Суд зазначає, що за умовами Договору (п. 3.8) Відповідач зобов'язався окремо від орендної плати сплачувати вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, тобто і інші послуги, або особам, що ці послуги надають на підставі укладених з ними Договорів, або на підставі виставлених розрахунків балансоутримувача.

Тобто за відсутності таких договорів підставою для оплати є рахунок балансоутримувача, який ці послуги замовляє на себе та відшкодування їх вартості виставляє орендарю. Відтак за умовами Договору для Позивача доказом отримання таких послуг є відображення їх у рахунку, який виставляється Відповідачу. Натоміть, за розподілом доказування за ст. 33 ГПК України, саме на Відповідача, як на особу, яка посилається, що вказаних у рахунках послуг він не отримував, покладається доведення обґрунтованості таких посилань, чого Відповідачем доведено не було, відтак, спірні виставлені Відповідачем рахунки на надання інших, окрім оренди, послуг Відповідач також зобов'язаний сплатити.

Розрахунки заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 128948,90 грн., та по відшкодуванню комунальних та інших платежів в сумі 41885,48 грн., судом перевірено та визнано обґрунтованими і арифметично правильними; їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

Отже, заборгованості Відповідача зі сплати орендної плати в сумі 128948,90 грн., та по відшкодуванню комунальних та інших платежів в сумі 41885,48 грн., які не були погашені на час подання позову, та залишаються непогашеними на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведені, документально підтверджені і Відповідачем не спростовані.

Враховуючи все вищенаведене позовні вимоги про стягнення заборгованостей зі сплати орендної плати в сумі 128948,90 грн., та по відшкодуванню комунальних та інших платежів в сумі 41885,48 грн., визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі п. 6.2 Договору, ст.ст. 546, 549 ЦК України, та з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України і положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ;

- 3 % річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок 3 % річних за ст. 625 ЦК України судом також перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 1553,54 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Натомість, здійснений Позивачем розрахунок пені у частині судом визнано необґрунтованим через допущені у ньому арифметичні помилки, та у цій частині судом до справи залучені власні зроблені перерахунки. Відтак, за перерахунком суду, та враховуючи визнання судом у іншій частині обґрунтованим розрахунку пені, вимоги позову щодо стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у сумі 19535,20 грн.; у іншій частині суд у позові відмовляє за необґрунтованістю розрахунку через допущені арифметичні помилки.

Отже, вимоги позову задовольняються частково. Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого кооперативу Контакт-90 (м. Київ, вул. Дегтярівська, 37; ідентифікаційний код 22873846) на користь Комунального підприємства Київпастранс (м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) 128948 (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 40 коп. заборгованості з орендної плати, 41885 (сорок одну тисячу вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 48 коп. іншої заборгованості за договором, 19535 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 20 коп. пені, 1553 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три) грн. 54 коп. 3% річних, а також 2878 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2017

Суддя Сташків Р.Б.