Рішення

від 06.07.2017 по справі 910/19380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017Справа №910/19380/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна

про стягнення 440 000,00 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Палій О.Л. (дов. від 21.03.2017);

Калінічев Д.В. (директор, наказ №01-05 від 06.04.2009);

від відповідача - Бугаєнко Ю.М. (дов. №0464 від 15.05.2012);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна про стягнення 440 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі №910/19380/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 скасовано, а справу №910/19380/16 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до вимог ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, за результатами автоматичного розподілу, справа №910/19380/16 була передана на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2017 суддею Демидовим В.О. прийнято справу №910/19380/16 до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.05.2017.

17.05.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

Крім того, 17.05.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі шляхом звернення до Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області з судовим запитом, розгляд справи відкладено на 08.06.2017.

Представник позивача в судове засідання 08.06.2017 з'явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій матеріалів кримінального провадження за №12016020010004989 від 30.06.2016 р. порушеного за фактом заволодіння вантажем невстановленими особами за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.06.2017 задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору у справі №910/19380/16, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, оголошено перерву в засіданні до 04.07.2017.

04.07.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав додатковий відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 04.07.2017 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 06.07.2017.

06.07.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав пояснення по справі.

У судове засідання 06.07.2017 з'явилися представники сторін, надали пояснення по справі.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛВН Лімітед (замовник) укладено договір № Л01-ТЭО Україна транспортно-експедиційного обслуговування при організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні, відповідно до умов якого замовник доручає, а експедитор за оплату та за рахунок коштів замовника бере на себе зобов'язання по транспортно-експедиційному обслуговуванню, яке включає в себе, але не виключно наступним: планування та організацію перевезення вантажів замовника, отримання необхідних документів, виконання інших формальностей, контроль за завантаженням та вивантаженням вантажу замовника, проведення взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 1.3 договору експедирування в своїй діяльності, при виконанні обов'язків за даним договором, експедитор виступає від свого імені, і діє за дорученням замовника та має право залучати до надання послуг третіх осіб, оплачуючи їх послуги грошовими коштами, що були перераховані замовником.

Згідно до пп. 4.2.11 договору експедирування експедитор зобов'язаний нести відповідальність за збереження прийнятого для перевезення й експедирування вантажу замовника.

Відповідно до п. 7.3 договору експедирування, експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, за пошкодження вантажу при його транспортуванні з моменту прийняття вантажу від вантажовідправника і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Пунктом 7.4 договору експедирування в редакції додаткової угоди від 01.03.2015 передбачено, що за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу, у тому числі 1 (однієї) одиниці вантажу, зазначеного у ТТН та видатковій накладній, експедитор відшкодовує замовнику або, за погодженням із замовникам, іншим особам, які несли ризики за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу під час настання такого випадку, згідно договірних відносин із замовником (далі по тексту бенефіціари ) збитки в повному обсязі, на підставі акту про пошкодження (недостачу) вантажу, що встановлює факт настання збитку та причини його виникнення. При цьому норми втрат вантажу при його транспортуванні, передбачені чинним законодавством України, експедитором не застосовуються і експедитор не має права посилатися на норми, як на підставу, яка звільняє його відповідальність. Нанесені збити розраховуються виходячи з вартості втраченого, зіпсованого, пошкодженого або відсутнього вантажу, зазначеного замовником (відправником вантажу) у товарно-супровідних документах. Розмір відшкодування за повністю втрачений (відсутній), пошкоджений або зіпсований вантаж не може перевищувати вартості вантажу, зазначеної у товарно-супровідних документах.

14.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна (страховик) укладено договір №312.994062859.0047 страхування відповідальності експедитора.

Відповідно до п.1 договору страхування, предмет договору страхування - майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедируванню вантажів.

Згідно до п.3 договору страхування, страхуванням можуть забезпечуватись наступні ризики: а) відповідальність за майно - настання відповідальності страхувальника, за втрату, нестачу, ушкодження або псування майна під час доставки. b) відповідальність за запізнення доставки - настання відповідальності страхувальника за затримку в доставці майна. с) відповідальність по відшкодуванню витрат - настання відповідальності страхувальника по відшкодуванню оплати за перевезення (фрахту), митних зборів та пошлин, а також інших витрат, зв'язаних з доставкою, у випадку повної або часткової втрати майна. d) відповідальність перед третіми особами - настання відповідальності страхувальника за заподіяння збитку майном власності третіх осіб під час перевезення". е) відповідальність у зв'язку з митними процедурами - настання відповідальності страхувальника за порушення митних процедур, установлених митними правилами у відношенні ввозу, вивозу-і транзиту вантажів. f) договірна відповідальність (відповідальність за помилки і недогляди персоналу) - настання відповідальності страхувальника за невиконання або неналежне виконання, договірних зобов'язань, включаючи: запізнення доставки майна; невиконання Інструкцій відправника; неправильне оформлення документів; неправильне засилання (з відшкодуванням витрат на пересилання по правильній адресі).

З метою виконання своїх обов'язків за договором експедирування між Товариством з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тех Сервіс К (перевізник) було укладено договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № ЛВЛ00007887 від 28.06.2016.

Відповідно до договору-заявки перевізник зобов'язувався в строки, в порядку та на умовах, передбачених договором-заявкою, здійснити перевезення вантажу замовника з адреси завантаження (м. Немирів, вул. Петровського, 14) до адреси розвантаження (м. Дрогобич).

Датою завантаження є 28.06.2016 - 8:00 год., датою розвантаження є 29.06.2016 -8:00 год.

Перевезення здійснюється водієм - ОСОБА_6, на автомобілі Рено д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н. НОМЕР_2.

Як зазначено позивачем, в обумовлений договором-заявкою час і місце завантаження водій прибув на зазначеному вище автомобілі та здійснив завантаження вантажу, про що свідчать товарно-транспортні накладні № 3355 та 3356 від 28.06.2016, після чого почав рух у заданому напрямку до місця розвантаження.

У місце розвантаження вантаж доставлений не був, оскільки на шляху прямування вантажем незаконно (шляхом вчинення шахрайських дій) заволоділи невстановлені особи, про що до Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області 29.06.2016 було подано заяву про вчинення злочину, за результатами розгляду якої було відкрито кримінальне провадження № 12016020010004989, відомості про яке внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань.

З метою відшкодування завданих збитків Товариство з обмеженою відповідальністю ЛВН Лімітед (замовник) надіслав позивачу претензію №09-27/0907 від 30.06.2016 у розмірі вартості втраченого вантажу, що вказана в товарно-супровідних документах, тобто 1 053 108,96 грн. Згодом замовник надіслав позивачу уточнюючу претензію № 09-27/1134 від 23.08.2016, в якій зменшив раніше пред'явлені експедитору претензійні вимоги до суми 532 884,23 грн. Таке зменшення відбулось в результаті отримання замовником страхового відшкодування вартості втраченого вантажу від ТДВ Альянс Україна , з яким замовник уклав договір страхування вантажу.

Товариством з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик зазначено, що в даний час він здійснює відшкодування замовнику вказаної вище суми за узгодженим графіком відповідно до укладеної 26.08.2016 між позивачем та замовником додаткової угоди № 1 до договору експедирування.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення №698 від 29.08.2016 на суму 87759,08 грн., №1195 від 30.09.2016 на суму 76171,39 грн. та № 1226 на суму 20000,00 грн. з призначенням платежу відшкодування збитків зг. претензії №09-27/1134 від 23.08.2016.

14.07.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про настання збитку, в якій зазначено: дата події: 28 червня 2016, місце події: м. Вінниця, причина настання події: вскриття автомобіля та викрадення вантажу, обставини випадку та опис пошкоджень: при здійсненні перевезення за маршрутом м. Немирів - м. Дрогобич, був скритий автомобіль та вкрадено вантаж, а саме горілчані вироби.

Листом №5275-31 від 11.08.2016 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Оскільки відповідальність позивача була застрахована відповідно до укладеного з відповідачем договору, останній і звернувся до суду з позовом про стягнення 440 000,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 6 Закону України Про страхування передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З огляду на матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна (страховик) було укладено договір страхування відповідальності експедитора.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України Про страхування передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі

Отже, страховий ризик та страховий випадок є взаємопов'язаними факторами, страховий ризик у випадку його фактичного настання переростає у страховий випадок, що зумовлює виникнення зобов'язання страховика виплатити страхове відшкодування.

Згідно статті 26 Закону України Про страхування підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Як вже зазначалось, Публічне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна листом №5275-31 від 11.08.2016 відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик у здійсненні виплати страхового відшкодування вказавши про відсутність обставин кваліфікувати даний випадок як страховий.

Разом з тим, відповідно до умов укладеного між сторонами 14.05.2015 договору страхування відповідальності експедитора, страхуванням можуть забезпечуватись наступні ризики: а) відповідальність за майно - настання відповідальності страхувальника, за втрату, нестачу, ушкодження або псування майна під час доставки. ) відповідальність за запізнення доставки - настання відповідальності страхувальника за затримку в доставці майна. с) відповідальність по відшкодуванню витрат - настання відповідальності страхувальника по відшкодуванню оплати за перевезення (фрахту), митних зборів та пошлин, а також інших витрат, зв'язаних з доставкою, у випадку повної або часткової втрати майна. d) відповідальність перед третіми особами - настання відповідальності страхувальника за заподіяння збитку майном власності третіх осіб під час перевезення". е) відповідальність у зв'язку з митними процедурами - настання відповідальності страхувальника за порушення митних процедур, установлених митними правилами у відношенні ввозу, вивозу-і транзиту вантажів. f) договірна відповідальність (відповідальність за помилки і недогляди персоналу) - настання відповідальності страхувальника за невиконання або неналежне виконання, договірних зобов'язань, включаючи: запізнення доставки майна; невиконання Інструкцій відправника; неправильне оформлення документів; неправильне засилання (з відшкодуванням витрат на пересилання по правильній адресі) (пункт 3 договору страхування).

З матеріалів справи вбачається, що у місце розвантаження вантаж доставлений не був, оскільки на шляху прямування вантажу незаконно (шляхом вчинення шахрайський дій) заволоділи невстановлені особи, про що до Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області 29.06.2016 було подано заяву про вчинення злочину, за результатами якої відкрито кримінальне провадження № 12016020010004989 (відомості внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань).

При цьому скасовуючи попередні рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими було відмовлено у задоволенні вказаного позову, суд касаційної інстанції зазначав, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки вказаному пункту укладеного між сторонами договору, не з'ясували відомості, що свідчать про настання події, не з'ясували чи є ця подія страховим випадком, а також не з'ясували чи підлягає ця подія страховому відшкодуванню.

Як вбачається з ч. 3 договору страхування, укладеного між сторонами, відповідно до п. 3 а) страхуванням забезпечується настання відповідальності страхувальника за втрату, нестачу, ушкодження або псування майна під час доставки.

Розділом ІІ договору страхування визначено перелік обмежень страхування, до якого не віднесено такого обмеження як втрата вантажу внаслідок шахрайства.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, відповідач посилався на те, що страховик не відшкодовує збитки, які виникли в наслідок видачі майна неправомочному одержувачу, та у випадку невиконання страхувальником та/або субконтрактором обов'язків, передбачених договором страхування та/ або договором експедирування/перевезення.

Проте матеріалами кримінального провадження №12016020010004989, наявними в матеріалах цієї справи, підтверджується здійснення розслідування злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та вчинення конкретними особами дій, які були направлені на заволодіння вантажем шляхом оформлення документів на перевезення ТОВ ТЕХ СЕРВІС К , вчинення дій, які в кінцевому результаті призвели до протиправного заволодіння вантажем.

В даному випадку відбулось незаконне заволодіння вантажем, оскільки водій ОСОБА_6 не здійснював жодних дій, спрямованих на видачу вантажу, а невстановлена особа, яка видала себе за роботодавця водія, заволоділа вантажем без його участі.

Відповідно до розділів 7, 8 Умов страхування, що є додатком до договору страхування №312.994062859.0047 від 14.05.2015 позивач виконав усі покладені на нього обов'язки при настанні страхового випадку та надав відповідачу усі можливі підтвердження слідчих органів про порушення кримінальної справи.

При цьому суд зазначає, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування. Слід також враховувати, що закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 09.03.2017 по справі №910/7572/16, від 10.01.2017 по справі №910/2326/16, від 27.04.2016 по справі №910/28941/14 та від 19.02.2013 по справі № 5011-67/9387-2012.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 440 000,00 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код 20782312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Діана Люкс Логістик (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд 134, код 33212289) страхове відшкодування у розмірі 440 000 (чотириста сорок тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 6 600 (шість тисяч шістсот) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане - 11.07.2017.

Суддя В.О. Демидов