Постанова

від 10.07.2017 по справі 912/566/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017 року Справа № 912/566/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2017р. у справі №912/566/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н", м.Кропивницький

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м.Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область

про визнання договору поновленим, визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2017р. у справі №912/566/17 (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання поновленим укладений 08.02.2007р. року між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" (Орендар) Договір оренди землі, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії "ДП Центр ДЗК при Держкомземі України" у Новоукраїнському районі 08.02.2007р. за №5, та визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 08.02.2007р., зареєстрованого 08.02.2007р. за №5 в редакції від 23.12.2016р. - відмовлено повністю.

Рішення суду вмотивоване тим, що по закінченню строку дії Договору оренди землі відповідач повідомив позивача про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі, в зв'язку з недосягненням згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки. При цьому суд не встановив порушення переважного права позивача на укладення Договору перед іншими особами, а встановив факт заперечення з боку відповідача в поновленні договору оренди на умовах Додаткової угоди в редакції, запропонованої позивачем, тому дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення Договору у спосіб, передбачений частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", та про відсутність підстав для визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі від 08.02.2007р. за №5 у запропонованій позивачем редакції.

Не погодившись з означеним судовим рішенням ТОВ "Агроконтракт-Н" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що це рішення суду постановлено без достатнього обґрунтування та з'ясування всіх фактичних обставин справи, котрі є суттєвими, як наслідок з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог у апеляційній скарзі позивач вказує, що:

- судом першої інстанції залишено поза увагою факт пропущення відповідачем (орендодавцем) місячного строку відведеного ст. 33 Закону України "Про оренду землі" для розгляду листа-повідомлення та прийняття рішення щодо поновлення чи відмови в поновленні договору оренди землі, як наслідок позивача позбавлено права на поновлення договору оренди;

- суд першої інстанції, обґрунтовано зазначивши про можливість продовження орендних відносин (поновлення договору) шляхом укладення додаткової угоди, залишив поза увагою неможливість її укладення внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, що виражена у зволіканні з наданням відповіді на лист - повідомлення позивача. Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано жодної правової оцінки листу відповідача, яким позивачу рекомендовано (запропоновано) звернутися з заявами щодо внесення змін до договорів оренди землі в частині встановлення розміру орендної плати в розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки, так само як і направленому позивачем листу з долученим проектом додаткової угоди, якою передбачено умови договору оренди з урахуванням цього листа відповідача;

- суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідач всупереч приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в місячний строк не прийняв жодного рішення щодо поновлення чи відмови в поновленні договору оренди, а крім того таке зволікання відповідача призвело до неможливості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди, оскільки строк дії його закінчився;

- з матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано всі вимоги для поновлення договору оренди землі, що встановлені умовами самого договору та приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" проте внаслідок зволікань відповідача договір оренди землі поновленим не був, в той час коли позивач мав всі підстави розраховувати на його поновлення;

- за практикою Європейського суду з прав людини особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, а після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та національного законодавства України. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки державних органів чи посадових осіб не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (відповідач) у відзиві на апеляційну скаргу заперечує щодо доводів позивача, оскільки вважає їх необґрунтованими, а оскаржене рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з врахуванням вимог чинного законодавства. Посилається при цьому на те, що листом, який направлено позивачу рекомендованим листом, про заперечення у поновленні дії договору оренди землі та про повернення земельної ділянки, головне управління заперечувало щодо поновлення договору, виходячи з положень ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Тому відповідач вважає, що позивачем не було здійснено необхідних та достатніх дій, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", направлених на укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання поновленим спірного договору оренди на підставі наведеної правової норми. Просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Агроконтракт-Н" без задоволення, а оскаржене рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2017р. у справі №912/566/17 - без змін. Разом із цим відповідач повідомляє суд апеляційної інстанції, що представник Головного управління Держгеокадастру Кіровоградської області не може прибути у судове засідання, тому просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи, що неявка представників сторін, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду даної справи, але не скористалися наданим їм правом бути присутніми в даному судовому засіданні та на засадах змагальності доводити перед судом обґрунтованість своїх доводів та заперечень, не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що 08.02.2007р. між Новоукраїнською районною державною адміністрацією (надалі -Новоукраїнська РДА, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" (надалі - ТОВ "Агроконтракт-Н", Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди) (а.с.11-12).

Умовами укладеного між сторонами Договору оренди визначено, що Орендодавець на підставі розпоряджень голови Новоукраїнської районної державної адміністрації №1277-р від 16 листопада 2006 року та №46-р від 29 січня 2007 року надає, а Орендар приймає земельну ділянку загальною площею 38,61 га орних земель резервного фонду державної власності, розташованих на території Іванівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Землі надаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди укладається терміном на 5 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни з проектом землеустрою. По закінченню терміну договору Орендар при однакових умовах має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Договір відповідно до умов набрав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації у Кіровоградській регіональній філії "ДП Центр ДЗК при Держкомземі України" у Новоукраїнському районі 08.02.2007р. за №5.

Орендодавець передав земельну ділянку в розмірі 38,61 га ріллі Орендарю за актом приймання-передачі земельної ділянки 09.02.2007р. (а.с.15).

Угодою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованою Управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області 25.04.2012р. за№352400004001688, сторони внесли зміни до Договору оренди та погодили, що Договір оренди укладається терміном на 10 років, а також збільшили розмір орендної плати з 5792,00 грн. за рік до 14678,00 грн. за рік (а.с.17).

Частина 1 статті 631 Цивільного кодексу України встановлює, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення зазначеного Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

Враховуючи положення частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, особливості, передбачені статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення Договору), строк дії останнього погоджено сторонами до 08.02.2017р. включно.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі" (надалі - Закон), чинної на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1 статті 33 цього Закону).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина 2 статті 33 цього Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 цього Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 цього Закону).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6 статті 33 цього Закону).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7 статті 33 цього Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 8 статті 33 цього Закону).

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку (частина 9 статті 33 цього Закону).

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (частина 10 статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11 статті 33 цього Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 12 статті 33 цього Закону).

З 01.01.2013р., відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

До таких органів відноситься, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

23.12.2016р. позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням №338 про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, з доданими відповідними документами, в тому числі проектом Додаткової угоди від 23.12.2016р., яким водночас передбачив зміни до розділу 2 договору оренди земельної ділянки і запропонував укласти Договір терміном на 15 (п'ятнадцять) років (а.с.18-19). Цей лист був отриманий відповідачем 27.12.2016р., що підтверджено роздруківкою відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 22).

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянувши лист-повідомлення позивача, направило на адресу ТОВ "Агроконтракт-Н" лист №Т-23180/0-674/0/6-17 від 24.01.2017р. (а.с.23-24), в якому запропонувало позивачу укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди на наступних умовах:

- продовжено договір оренди строком на 7 років;

- орендна плата складає на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, відповідач вказав, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, позивачу рекомендується долучити відомості: про збереження родючості ґрунтів, а саме, агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки (Порядок ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 11.10.2011р. №536), відомості використання земельної ділянки за цільовим призначенням, визначених цим договором та своєчасну сплату орендної плати; витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Також відповідач зазначив, що у разі недосягнення істотних умов до закінчення дії договору, договір оренди, зареєстрований відділом Держкомзему у Новоукраїнському районі 08.02.2007р. за №5, буде вважатися таким, що припинив свою дію.

Вказаний вище лист-відповідь відповідача отриманий позивачем 27.01.2017р.

Таким чином, відповідач надав відповідь позивачу на його лист-повідомлення в межах місячного строку, який рахується з дати його отримання (з 27.12.2016р.) та в межах місячного строку, встановленого частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у даному випадку з 08.01.2017р. по 08.02.2017р.

Позивач ніяким чином не відреагував на пропозицію відповідача щодо зміни істотних умов Договору в частині строку оренди та розміру орендної плати.

По закінченню строку дії Договору відповідач, своїм наступним листом від 10.02.2017р. №32-11-0.63-1663/2-17 (а.с.69) повідомив позивача про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі, в зв'язку з недосягненням згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки. Крім того, з урахуванням статті 34 Закону України "Про оренду землі" відповідач направив позивачу для підписання відповідний акт приймання-передачі земельної ділянки.

Таким чином, відповідач у відповідності до порядку, встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", висловив позивачеві заперечення у поновленні вказаного договору оренди.

Наведені обставини спростовують як доводи позивача щодо залишення судом першої інстанції поза увагою факту порушення відповідачем (орендодавцем) місячного строку, відведеного статті 33 Закону України "Про оренду землі" для розгляду листа-повідомлення позивача (орендаря) про його намір укласти договір оренди на новий строк, так і доводи позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача.

Встановлені судом обставини спростовують також і доводи позивача відносно того, що відповідач не прийняв жодного рішення щодо звернень позивача про поновлення чи відмову в поновленні означеного договору оренди землі, оскільки форма прийняття такого рішення визначена в статті 33 Закону України "Про оренду землі" саме шляхом надання відповідного листа-повідомлення.

Дослідивши надані позивачем докази щодо належного виконання умов договору оренди землі: платіжні доручення про сплату орендної плати (а.с. 25-56), Довідку Іванівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с. 73) та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (ас. 74-78) про використання ТОВ Агроконтракт-Н" означеної земельної ділянки, Довідку Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції про відсутність заборгованості ТОВ "Агроконтракт-Н"зі сплати податків, зборів та платежів, в т.ч. з орендної плати за землю (а.с.83-84) - колегія суддів вважає їх такими, що підтверджують наявність обставин, з якими наведені вище положення Закону України "Про оренду землі" пов'язують виникнення у орендаря переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Разом із цим виконання позивачем зі своєї сторони вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо процедури поновлення договору оренди - не є безумовною підставою для укладення між сторонами договору на новий строк, оскільки окрім переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, орендодавець зі своєї сторони має право запропонувати зміни до його умов як щодо орендної плати, так і інших істотних умов договору, а тому у разі недосягнення домовленості щодо таких умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється в силу прямого припису частини 4 статті 33 названого Закону.

У такому випадку не підлягають застосуванню норми статті 651 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України, які регулюють підстави та порядок зміни або розірвання господарських договорів.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З огляду на наведені обставини колегія суддів не встановлює й порушень майнових прав позивача у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права оренди означеної земельної ділянки, як такого що може бути об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

За таких обставин місцевим господарським судом зроблений обґрунтований висновок щодо відсутності підстав для поновлення означеного договору оренди землі в запропонованій позивачем редакції та правомірно відхилено при розгляді даної справи посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення цього Суду від 24 липня 2003 року у справі "Стретч проти об'єднаного Королівства Великобританії", оскільки обставини даної справи суттєво відрізняються від обставин зазначеної позивачем справи.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2017р. у справі №912/566/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                                 І.М. Подобєд

Суддя                                                                                                    І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                                                    Л.П. Широбокова