Ухвала

від 11.07.2017 по справі 813/2480/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/477/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 813/2480/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській Залізниці, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та інших та інших виплат, -

В С Т А Н О В И В :

19.07.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління МВС України на Львівській залізниці, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у Львівській області та після збільшення позовних вимог просила:

- визнати незаконним наказ УМВС України на Львівській залізниці від 09.06.2016 року № 5 о/с щодо звільнення з органів внутрішніх справ України;

-поновити на службі у підрозділах МВС України на посаду рівнозначну займаній на момент звільнення;

-стягнути з УМВС України на Львівській залізниці на її користь заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 49 029 грн., та вихідну допомогу в сумі 63 990, 57 грн.;

-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць.

Згідно з заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з УМВС України на Львівській залізниці:

-грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 6 листопада 2015 року по день розгляду справи судом, однак враховуючи, що фактично середній заробіток за рішенням суду позивачу нараховано по 19 квітня 2016 року то з 19 квітня 2016 року до прийняття судом рішенням у справі (станом на 16.09.2016 року сума грошового забезпечення становить 28 808 грн. (104 робочі дні х 277 грн.);

-одноразову грошову допомогу в сумі 25484, 29 грн., =60943, 4 (6094, 34 /50%х20 років) 35459, 11 (частина виплачуваної суми одноразової грошової допомоги 05.09.2016);

-компенсацію за невикористані дні відпустки за 2015 рік в сумі 9418, 51 грн., (45 діб);

-грошове забезпечення за час затримки виконання рішення суду від 19.04.2016 по 30.06.2016 в сумі 14404 грн. Всього на загальну суму 79 114, 08 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 в адміністративній справі № 876/959/16 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року у справі № 813/5742/15 скасовано та винесено нову, якою позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу УМВС України на Львівській залізниці. Стягнуто з УМВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 37 972, 80 грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 року у справі № 876/959/16, наказ № 65 від 03.09.2015 року УМВС України на Львівській залізниці в частині звільнення ОСОБА_1 визнано незаконним. Проте 24.06.2016 року в ліквідаційній комісії УМВС України на Львівській залізниці позивач отримала копії наказів від 09.06.2016 року № 2 о/с про поновлення на службі в УМВС України на Львівській області з 13.09.2015 року залишивши позивача на раніше займаній посаді та № 5о/с про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України з 06.11.2015 року. Крім того, вказує, що середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до постанови суду від 19.04.2016 року був виплачений після звернення до ГУ ДКС України у Львівській області з виконавчим листом про примусове виконання, лише 02.07.2016 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 813/2480/16 позов задоволено частково, а саме судом першої інстанції було визнано протиправним та скасувано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 09.06.2016 року №5о/с про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України ОСОБА_1;

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу УМВС України на Львівській залізниці з 06 листопада 2015 року.

Також було вирішено стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 34019,88 ( тридцять чотири тисячі дев'ятнадцять грн..88коп) з врахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів та було вирішено стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення суду з 20.04.2016 по 30.06.2016 включно в сумі 12 131,12 грн. ( дванадцять тисяч сто тридцять одну грн. 12 коп.).

Постанову суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 5802,40 грн. звернуто до негайного виконання.

В задоволенні інших позовних вимог було відмовлено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 813/2480/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 в адміністративній справі № 876/959/16 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року у справі № 813/5742/15 скасовано та винесено нову, якою позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу УМВС України на Львівській залізниці. Стягнуто з УМВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 37 972, 80 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду про виправлення описки від 27.04.2016 року у справі № 876/959/16, наказ № 65 від 03.09.2015 року УМВС України на Львівській залізниці в частині звільнення ОСОБА_1 визнано незаконним.

10.05.2016 року на ім'я Голови ліквідаційної комісії УМВС України на Львівській залізниці, заступникові начальника ГУНП у Львівській області полковнику поліції ОСОБА_2, позивачем подано заяву про поновлення на роботі з 13.09.2015 року та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.(а.с. 10)

На адресу позивача надійшов лист від Управління МВС України на Львівській залізниці від 23.05.2016 року за № 4/171, з якого вбачається, що для поновлення позивача на посаді заступника начальника слідчого відділу УМВС України на Львівській залізниці з 13.09.2015 року (згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду 19.04.2016 року) ліквідаційна комісія УМВС України на Львівській залізниці не представляється можливим, оскільки вищезазначені посади, згідно наказу № 741 від 22.06.2015 року Про організаційно штатні зміни в підрозділах транспортної міліції скорочені та припинена виплата грошового забезпечення. Ліквідаційна комісія УМВС України на Львівській залізниці звернулася з листом до МВС України з проханням надати алгоритм дій, щодо поновлення позивача на посаді. (а.с.9).

09 червня 2016р. Управлінням МВС України на Львівській залізниці прийнято наказ № 2 о/с По особовому складу на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року, постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та на підставі листа МВС України від 20.04.2016 року № 12/6-1773, яким скасовано наказ Управління МВС на Львівській залізниці від 03.09.2015 року № 65 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України з постановкою на військовий облік підполковника міліції ОСОБА_1 (М- 062691), заступника начальника слідчого відділу УМВС, з 13 вересня 2015 року, залишивши її в раніше займаній посаді. (а.с.18).

09 червня 2016р. Управлінням МВС України на Львівській залізниці прийнято наказ № 5 о/с По особовому складу , відповідно до пунктів 9, 10 Прикінцевих, Перехідних положень Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 року № 580-VIII керуючись Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, звільнити зі служби в органах внутрішніх справ за ст. 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом ОВС України з постановкою на військовий облік підполковника міліції ОСОБА_1 (М- 062691), заступника начальника слідчого відділу УМВС, з 06 листопада 2015 року. (а.с. 19).

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивача звільнено незаконно, з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому є достатні підстави для скасування оскаржуваного позивачем наказу в частині звільнення та поновлення позивача на посаді.

Щодо позовних вимог стосовно стягнення з Управління МВС України на Львівській залізниці компенсації за невикористані дні відпустки за 2015 рік в сумі 9418, 51 грн., (45 діб) та стягнення з Управління МВС України на Львівській залізниці одноразової грошової допомоги в сумі 25484, 29 грн., =60943, 4 (6094, 34 /50%х20 років) 35459, 11 (частина виплачуваної суми одноразової грошової допомоги 05.09.2016), суд зазначає. Відповідно до п. 56 Положення № 114, особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється при звільненні з ОВС, так само, як і компенсація за невикористані відпустки.

Враховуючи те, що суд задовольняє позовні вимоги про поновлення на роботі, а відтак, позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають до задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до наказу МВС України №660 від 08.06.2015р. Про ліквідацію Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці УМВС України на Львівській залізниці ліквідовано.

Згідно з наказом УМВС України №43 о/с Про організаційно-штатні зміни в УМВС України на Львівській залізниці, прийнятим на виконання наказу МВС України №741 від 22.06.2015р. Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції всі посади в ЛВ на ст.Львів УМВС України, де працювала позивач, скорочено.

Також колегією суддів було встановлено, що з моменту опублікування Закону України "Про Національну поліцію" та після винесення Львівським апеляційним адміністративним судом постанови від 19.04.2016 в адміністративній справі № 876/959/16, позивачка 10.05.2016 року зверталася із заявою до Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Львівській залізниці ОСОБА_2, якою виявила бажання проходити службу в поліції, проте їй не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, взагалі не було перевірено можливості її подальшого використання на службі та відповідності вимогам поліцейського, не вирішено питання про можливість реалізації права позивача на прийняття на службу до поліції.

Відповідно до п.9 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Враховуючи вищенаведене колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідних дій відповідачем вчинено не було, а оскаржуваний в даній справі наказ за своїм змістом фактично повторює вже скасований у судовому порядку наказ від 03 вересня 2015 року № 65 о/с. Крім цього колегія апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що наказом № 2 о/с від 09.06.2016 року в частині поновлення позивача на посаді, відповідачем не було відновлено порушене право на працю, передбачене Конституцією України.

На Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці покладено обов'язок працевлаштувати позивача у спосіб, достатній для відновлення прав останнього, що передбачає можливість подальшого використання позивача на службі шляхом поновлення на посаді та, в подальшому - переводу до лав поліції після перевірки його кандидатури згідно норм Закону України "Про Національну поліцію" належною комісією, у разі позитивного результату, а тому приймаючи наказ Голова ліквідаційної комісії Управління МВС України на Львівській залізниці ОСОБА_2, від 09.06.2016 року № 5 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника слідчого відділу УМВС з 06 листопада 2015 року, у зв'язку з скороченням штатів, не виконав постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, протиправно повторно звільнив позивача із займаної посади з 06.11.2015 року.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Приймаючи рішення про звільнення позивача за скороченням штату відповідач, відповідно до п. п. 2-8 ч. 3 ст. 2 КАС України, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає до часткового задоволення.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку відбуття змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, в тому числі звільнення, регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VІІІ та спеціальним законодавством, зокрема, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі Положення № 114).

Пунктом 10 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Підпунктом "Г" п. 64 Положення № 114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до пункту 8 Закону України "Про Національну поліцію" з дня опублікування цього Закону (опубліковано 06.08.2015 р., вступив в дію - 07.11.2015 р.) всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до п. 10,11 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, що позивача звільнено незаконно, з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому є достатні підстави для скасування оскаржуваного позивачем наказу в частині звільнення та поновлення позивача на посаді.

Згідно з ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За положеннями п.3 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року , не з вини працівника, орган який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 813/2480/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено 11.07.2017 року.