Ухвала

від 12.07.2017 по справі 14/17-4268-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 липня 2017 року Справа № 14/17-4268-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2017 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року у справі № 14/17-4268-2011 за позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Одеської міської ради, приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, третя особа: дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ДП "Клінічний санаторій ім. Горького" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2017 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року.

Проте, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року з урахуванням наступного.

Згідно зі ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, за змістом розділу ХІІ-1 ГПК України ухвалу місцевого господарського суду може бути оскаржено після її перегляду в апеляційному порядку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції від 18.04.2016 року в апеляційному порядку не переглядалася.

За таких обставин у касаційної інстанції відсутні процесуально-правові підстави для прийняття до провадження касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції без перегляду її в апеляційному порядку, у зв'язку з чим у прийнятті касаційної скарги в цій частині слід відмовити.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що ухвалами Вищого господарського суду України від 16.11.2016 року та від 21.03.2017 року вже було відмовлено в прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року з тих же підстав, та на неприпустимість зловживання наданими процесуальними правами, зокрема, шляхом подання численних касаційних скарг на одні й ті ж судові рішення.

Крім того, в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2017 року подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази сплати судового збору відсутні. Натомість касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі .

Однак, скаржником не наведено доводів та не додано жодного доказу на підтвердження його майнового стану, який перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

До того ж, до касаційної скарги не додано доказів надіслання копії скарги прокурору Київського району м. Одеси, Фонду державного майна України (позивачам), Виконавчому комітету Одеської міської ради, Київській районній державній адміністрації Одеської міської ради та приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (відповідачам), що підтверджується відсутністю переліку додатків до касаційної скарги, а також матеріали скарги не містять відміток про її безпосереднє вручення цим адресатам.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо: до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі; до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 107, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті касаційної скарги дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року.

Клопотання дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2017 року відхилити.

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2017 року у справі № 14/17-4268-2011 повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко