Рішення

від 14.11.2017 по справі 14/17-4268-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2017 р.Справа № 14/17-4268-2011

За позовом Керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України;

до відповідачів 1. Виконавчого комітету Одеської міської ради;

2. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";

3. ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";

про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва та визнання права власності

Головуючий суддя Літвінов С.В. Судді: Д'яченко Т.Г.

ОСОБА_3

Представники:

Від прокуратури : ОСОБА_4 - за посвідченням; ОСОБА_5 - за посвідченням;

Від позивача (Фонду державного майна України): ОСОБА_6 - по довіреності; ОСОБА_7 - по довіреності № 128 від 22.03.2017р.;

Від відповідача1. (Виконавчого комітету Одеської міської ради): не з'явився;

Від відповідача2. (Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"): ОСОБА_8- по довіреності;

Від відповідача3. (ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради): не з'явився;

Від третьої особи: ОСОБА_9 - по довіреності; ОСОБА_10 - по довіреності № 1040 від 06.10.2017р.;

В засіданні 14.11.2017р. брали участь:

Представники:

Від прокуратури : ОСОБА_5 - за посвідченням;

Від позивача (Фонду державного майна України): не з'явився;

Від відповідача1. (Виконавчого комітету Одеської міської ради): не з'явився;

Від відповідача2. (Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"): не з'явився;

Від відповідача3. (ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради): не з'явився;

Від третьої особи: ОСОБА_10 - по довіреності № 1040 від 06.10.2017р.;

Суть спору: Прокурор Київського району м. Одеси звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165 ;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво №010076 від 20.10.2000р. про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі загальною площею 14449м 2 за адресою: м.Одеса Фонтанська дорога,165;

- визнати за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на нежитлові будівлі загальною площею 14449м 2 , зазначені у свідоцтві №010076 від 20.10.2000р. за адресою м.Одеса, Фонтанська дорога, 165.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2011р. порушено провадження у справі №14/17-4268-2011 за позовом Прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів: виконавчого комітету Одеської міської ради; Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2011 року справу № 14/17-4268-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2011 року справу № 14/17-4268-2011 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Горячук Н.О., судді Меденцева П.А., судді Власової С.Г.

30.01.2012р. заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до суду з остаточною заявою про уточнення позовних вимог, відповідно якої просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. „Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця» на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво №010076 від 25.10.2000р. про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця» на будівлі загальною площею 14449м 2 за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165;

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. „Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165» ;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серії САВ№823069 від 05.06.2008р. на будівлі санаторію ім. Горького, які складаються з будівель за літ. „А» , літ. „А1» , літ. „Б» , літ. „В» , літ. „Г» , літ. „Д» , літ. „Е» , літ. „Е1» , літ. „Е» , літ. „ЕЗ» , літ »Е4» , літ. »Е5» , літ. „Є» , літ. „Є2» , літ. „Є3» , літ. »Є4» , літ.»Є6» , літ. „Ж» , літ. „З» , літ. „З1» , літ. „И» , літ. „Й» , літ. „К» , літ. „Л» , літ. „М» , літ. „Н» , літ. „Н1» , літ. „Н2» , літ. „О» , літ. „П» , літ. „Р» , літ. „С» , літ. „Ф» , літ. „Щ» , літ. „Щ3» , літ. „Ъ» , літ. „Ъ1» , літ. „Ъ2» , літ. „Ь» , літ. „Ь1» , літ. „Ю» , літ. „Ю1» , літ. „Ю2» , літ. „Ю3» , літ. „Ю4» , літ. „Ю5» , літ. „Ю6» , літ. „Я» , літ. „Я1» , літ. „Я2» , загальною площею 15986,5м 2 розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнати за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на будівлі санаторію ім. Горького загальною площею 15986,5м 2 , за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, зазначені у свідоцтві серії САВ№823069 від 05.06.2008р.;

Крім того, 30.01.2012р. прокурор Київського району м. Одеси звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 67 ГПК України, відповідно якого просить суд накласти арешт на нерухоме майно-будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15986,5м2, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця» (код 02583780) розташовані, за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, згідно свідоцтва про право власності серії САВ№823069 від 05.06.2008р.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав раніше подану заяву в порядку ст. 67 ГПК України та просить суд задовольнити її в повному обсязі.

Суд відмовляє в задоволенні забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 1 ОСОБА_11 Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 2, від 10 липня 2014 року № 6, від 14 липня 2016 року №7), відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 ОСОБА_11 Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із змінами і доповненнями), умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналізуючи обставини викладені у заяві позивача та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову необґрунтована та така, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

01.02.2012р. представник Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надав заперечення на позов, відповідно до яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати строки позовної давності.

09.02.2012р. прокурор звернувся до суду із заявою про залучення в якості відповідача ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради.

10.02.2012р. представник третьої особи надав заперечення на позов, відповідно до яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченнях.

Також, 10.02.2012р. представник третьої особи звернувся до суду із заявою, відповідно якої просить суд застосувати строки позовної давності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2012 року до участі у справі №14/17-4268-2011 в якості відповідача залучено ОСОБА_1 районну адміністрацію Одеської міської ради.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 12.03.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Меденцева П.А. у відрядженні справу №14/17-4268-2011 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Горячук Н.О., судді: Рога Н.В.; Власова С.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2012 року справу № 14/17-4268-2011 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Горячук Н.О., судді Рога Н.В. судді Власової С.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2012р. по справі №14/17-4268-2011 призначено комплексну будівельно - технічну та економічну експертизу, та провадження у справі зупинено до отримання висновків експертизи.

14.11.2014р. від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №3601 про неможливість надання експертного висновку.

20.04.2016р. ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду із заявою про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Федерацію профспілок України.

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд розглянувши заяву, відмовляє в її задоволені так як заявником не обґрунтовано яким чином рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки Федерації профспілок України щодо однієї із сторін у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2015р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.

05.01.2015р. за вх.суду№16/15 ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду з позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Фонду державного майна України про визнання за ОСОБА_2 підприємством "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" права власності на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15986,5кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2015р. позовну заяву Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернуто без розгляду в порядку п.п.1,4,6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

14.01.2015р. ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 12.01.2015р.

Враховуючи надходження від Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" апеляційної скарги, провадження у справі зупинено ухвалою суду від 14.01.2015р..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2015р. апеляційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду.

ОСОБА_11 Вищого господарського суду України від 01.04.2015р. касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишено без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 23 січня 2015 року у справі за № 14/17-4268-2011 залишено без змін.

Враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі поновлено ухвалою суду від 15.06.2015р.

24.06.2015р. ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 12.01.2015р.

Враховуючи надходження від Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" апеляційної скарги, провадження у справі зупинено ухвалою суду від 24.06.2015р. .

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2015р. апеляційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2015р. касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року повернуто без розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області №29 від 12.01.2016р., в зв'язку із звільненням головуючого у справі судді господарського суду Одеської області Горячук Н.О. призначено повторний автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, згідно якого визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя - Літвінов С.В., судді: Панченко О.Л., Рога Н.В.

14.01.2016р. ухвалою господарського суду Одеської області справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Літвінов С.В., судді: Панченко О.Л., Рога Н.В. та поновлено провадження у справі.

22.01.2016р. ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 12.01.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2016р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2016р. апеляційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.03.2016р. касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року повернуто без розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області №455 від 06.04.2016р., в зв'язку із звільненням члена колегії судді господарського суду Одеської області Панченко О.Л. призначено повторний автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, згідно якого визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя - Літвінов С.В., судді: Д'яченко Т.Г., Рога Н.В.

11.04.2016р. ухвалою господарського суду Одеської області справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Літвінов С.В., судді: Д'яченко Т.Г., Рога Н.В. та поновлено провадження.

15.04.2016р. за вх.суду№1064/16 ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду з позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Фонду державного майна України про визнання за ОСОБА_2 підприємством "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" права власності на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15986,5кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2016р. позовну заяву Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернуто без розгляду в порядку п.п. 4,6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

20.04.2016р. ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 18.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.04.2016р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року - залишено без розгляду.

Ухвалою ВГСУ від 16.11.2016р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2016р. апеляційну скаргу ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та додані до неї матеріали повернуто скаржнику.

Ухвалою ВГСУ від 26.12.2016р. касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року повернуто без розгляду.

Ухвалою ВГСУ від 21.03.2017р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2017р. провадження поновлено.

12.04.2017р. ОСОБА_2 підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 18.04.2016р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2017р. апеляційну скаргу ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та додані до неї матеріали повернуто скаржнику.

Ухвалою ВГСУ від 12.07.2017р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року. Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2017 року у справі № 14/17-4268-2011 повернуто без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2017р. у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовлено. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Ухвалою ВГСУ від 27.09.2017р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 18.04.2016 року. Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року у справі № 14/17-4268-2011 повернуто без розгляду.

Приймаючи до уваги, що обставини що зумовили зупинення провадження у справі усунені, ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2017р. провадження по справі № 14/17-4268-2011 поновлено.

13.11.2017р. Одеська місцева прокуратура №1 звернулась до суду із заявою в порядку ст. 25 ГПК України відповідно якої просить суд замінити прокуратуру Київського району м. Одеси її правонаступником - Одеською місцевою прокуратурою №1.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Суд розглянувши заяву, задовольняє її та зазначає, що Одеська місцева прокуратура № 1 є правонаступником прокуратури Київського району м. Одеси.

Представники прокуратури та ФДМ позов підтримали, та просили суд його задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи, в судовому засіданні 14.11.2017р., позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволені позову повністю в зв'язку зі спливом строку позовної давності .

Представники Виконавчого комітету Одеської міської ради та ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно і належним чином, відзив на позов не надали.

В процесі розгляду справи учасниками судового процесу надавалися додаткові докази та письмові пояснення, які залучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.11.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

Прокуратурою Київського району м. Одеси в ході проведеної перевірки було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім.Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога,165 оформлено та видано ЗАТ Укрпрофоздоровниця свідоцтво про право власності на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

Як зазначає прокурор, Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , відповідно до ОСОБА_8 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.10.2011р., перейменовано у Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця» .

Зазначене рішення вмотивовано тим, що згідно установчому договору від 04.12.1991р. Федерацією профспілок України та Фондом соціального страхування України створено ЗАТ Укрпрофоздоровниця . Федерація профспілок України, як співзасновник ЗАТ Укрпрофоздоровниця , передала до статутного фонду товариства основні фонди санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок, до складу яких входять будівлі санаторію ім.Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165.

На підставі вищевказаного рішення, виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво №010076 від 20.10.2000р. про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі загальною площею 14449м2 за адресою: м.Одеса Фонтанська дорога, 165.

Далі, на підставі Розпорядження ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. Про упорядкування адреси будівель санаторію ім.Торького по вул. Фонтанська дорога, 165, замість свідоцтва №010076 від 20.10.2000р., виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.06.2008р. Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця видано свідоцтво серії САВ №823069 про право власності на будівлі санаторію ім.Горького, які в цілому складаються з будівель літ. А ,літ. А1 ,літ. Б ,літ. В ,літ. Г ,літ. Д ,літ. Е ,літ. Е1 ,літ. Е2 ,літ. Е3 ,літ . Е4 ,літ. Е5 ,літ. Є ,літ. Є2 ,літ. Є3 ,літ. Є4 ,літ. Є6 ,літ. Ж ,літ. З ,літ. 31 ,лі т. И ,літ. Й ,літ. К ,літ. Л ,літ. М ,літ. Н ,літ. НІ ,літ. Н2 літ. О ,літ. П .,літ. Р ,літ. С ,літ. Ф ,літ. ЕЦ ,літ. ЕЦЗ ,літ. Б ,літ. Б1 ,літ. Б 2 ,літ. Б ,літ. Ь1 ,літ. Ю ,літ. Ю1 ,літ. Ю2 ,літ. ЮЗ ,літ. Ю4 ,літ. Ю5 ,літ. Ю6 ,літ. Я ,літ. Я1 ,літ. Я2 загальною площею 15986,5м2.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" проти позову заперечує, посилаючись на те, що на момент прийняття спірного рішення закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" правомірно володіло майном.

Відповідач зазначає, що діючим законодавством України не передбачено позбавлення права власності суб'єкта господарювання шляхом визнання недійсним раніше виданого рішення про визнання права власності.

Також відповідач звернув увагу суду про застосування строків позовної давності на підставі того. що Фонд державного майна не міг не знати про факт вибуття його власності з володіння. Даний факт підтверджується рішенням Вищого Арбітражного суду України № 137/7 від 20.01.97 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП "Клінічний санаторій ім. Горького" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" також заперечує проти позову, посилаючись на те, що в зв'язку з відсутністю у позивача правоустановчих документів та відповідної державної реєстрації права власності на спірний майновий комплекс, прокурор противоправно застосовує такий спосіб захисту права власності, як визнання правових актів органів державної влади та місцевого самоврядування недійсними.

Третя особа вважає, що ПАТ „Укрпрофоздоровниця є повноправним і законним власником спірного майна, а тому на власний розсуд володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Також третя особа, зазначає, що у задоволенні даних вимог необхідно відмовити, оскільки строк звернення із даними позовними вимогами давно сплинув і тому просить про застосування строків позовної давності на підставі того. що 20 січня 1997 року Вищим Арбітражним Судом України було винесено рішення по справі № 137/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соцстраху України та АТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсним установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця", яким в позові було відмовлено.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України обґрунтовані незаконністю та направлені на скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім .Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165 та видане ЗАТ Укрпрофоздоровниця на його підставі свідоцтва про право власності №010076 від 20.10.2000р., а також Розпорядження ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. Про упорядкування адреси будівель санаторію ім..Горького по вул.Фонтанська дорога,165 , свідоцтва серії САВ №823069 від 05.06.2008р. та визнання за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на будівлі санаторію ім. Горького загальною площею 15986,5м 2 , за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновків про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до постанови ОСОБА_11 Міністрів Української РСР від 23.04.1960р. N 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" (далі - постанова N 606) усі діючі госпрозрахункові санаторії (згідно з додатком до постанови N606), будинки відпочинку та пансіонати Міністерства охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок із метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з пунктом 2 постанови N 606 майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

Указом Президії Верховної ОСОБА_11 України від 30.08.1991р. N 1452-XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09.1991р. N 1540-XII "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

ОСОБА_11 Верховної ОСОБА_11 Української РСР від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР" N 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Зі змісту наведених вище положень законодавства вбачається, що передача майнових комплексів у відання Української республіканської ОСОБА_11 профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_11 народних депутатів міста Києва від 23.12.1991р. N 971 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" як підприємство, що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому частка майна Федерації професійних спілок України, переданого до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", становить 92,92 % розміру статутного фонду.

Водночас профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Отже, спірні об'єкти були майновими комплексами громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованим на території України.

За таких обставин на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згодою власника.

ОСОБА_11 Верховної ОСОБА_11 України від 10.04.1992р. "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передані тимчасово Фонду державного майна України.

Щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР у зв'язку із законодавчою невизначеністю правонаступників такого майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України Верховна ОСОБА_11 України ОСОБА_11 від 04.02.1994р. N 3943-XII встановила, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України та Закону України "Про Фонд державного майна України", з прийняттям якого наведене положення втратило чинність, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна.

Отже, оскільки у справі, що розглядається, спірне майно розташовано на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" - у державній власності, то таке майно не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.

13 жовтня 2011 року Заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. „Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165» ;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво №010076 від 25.10.2000р. про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця на будівлі загальною площею 14449м2, розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165;

- визнати за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на будівлі санаторію ім. Горького загальною площею 14449м2 зазначені у свідоцтві серії №010076 від 25.10.2000 року, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

26 січня 2012 року Заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з уточненням позовної заяви, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. „Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165» ;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво №010076 від 25.10.2000р. про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця на будівлі загальною площею 14449м2, розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165;

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. „Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серії САВ№823069 від 05.06.2008р. на будівлі санаторію ім. Горького, які складаються з будівель за літ. „А, літ. „А1, літ. „Б, літ. „В, літ. „Г, літ. „Д, літ. „Е, літ. „Е1, літ. „Е, літ. „ЕЗ, літ Е4, літ. Е5, літ. „Є, літ. „Є2, літ. „Є3, літ. Є4, літ.Є6, літ. „Ж, літ. „З, літ. „З1, літ. „И, літ. „Й, літ. „К, літ. „Л, літ. „М, літ. „Н, літ. „Н1, літ. „Н2, літ. „О, літ. „П, літ. „Р, літ. „С, літ. „Ф, літ. „Щ, літ. „Щ3, літ. „Ъ, літ. „Ъ1, літ. „Ъ2, літ. „Ь, літ. „Ь1, літ. „Ю, літ. „Ю1, літ. „Ю2, літ. „Ю3, літ. „Ю4, літ. „Ю5, літ. „Ю6, літ. „Я, літ. „Я1, літ. „Я2, загальною площею 15986,5м2, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнати за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15986,5м2, зазначені у свідоцтві серії САВ№823069 від 05.06.2008р. за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення перевірочних дій за завданням прокуратури Одеської області щодо проведення перевірки додержання вимог чинного законодавства стосовно використання державного майна, до прокуратури Київського району м. Одеси надійшов лист Юридичного департаменту ОМР від 13.10.2011 року №43346вих з примирниками, у яких було виявлено рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р., яким оформлено право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165. Посилаючись на те, що відчуження державного майна - об'єктів нерухомого майна санаторію ім. Горького - відбулося поза волею власника, без згоди ФДМУ, прокурор просив задовольнити позов.

Заступник прокурора Київського районну м. Одеси вважає, що рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. „Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, та видане ЗАТ „Укрпрофоздоровниця на його підставі свідоцтво №010076 від 25.10.2000р., а також похідні від нього Розпорядження ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. „Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165 та свідоцтво про право власності серії САВ№823069 від 05.06.2008р., є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки спірне нерухоме майно є державним майном, яке, у свою чергу, неправомірно без, згоди уповноваженого на це державою органу (а саме Фонду державного майна України) передано у власність ЗАТ „Укрпрофоздоровниця з порушенням норм законодавства.

Яке вбачається з правової позиції Верховного Суду України , висловленої у постановах від 16.09.2014р. у справі№3-107гс14, від 28.10.2014р. у справі №3-142гс14, від 04.11.2014р. у справі №3-166гс14, від 18.11.2014р. у справі №3-172гс14 , відповідно до постанови ОСОБА_11 Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 р. N 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" зобов'язано Міністерство охорони здоров'я Української РСР передати до 1 травня 1960 р. Українській республіканській ОСОБА_11 профспілок всі діючі госпрозрахункові санаторії , будинки відпочинку та пансіонати з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Пунктом 2 постанови встановлено, що вказане майно передається профспілковим організаціям у відання. Профспілки України діяли за загальним статутом профспілок Союзу РСР та були загальносоюзною громадською організацією. Після розпаду Союзу РСР правонаступником Української республіканської ОСОБА_11 профспілок стала ОСОБА_11 незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

04.12.1991 року Федерація незалежних профспілок України (правонаступником якої є Федерація професійних спілок України) та Фонд соціального страхування України уклали установчий договір про створення акціонерного товариства Укрпрофоздоровниця , внеском Федерації професійних спілок України стали майнові комплекси санаторно-курортних закладів.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_11 народних депутатів м. Києва від 23 грудня 1991 р. N 9971 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" як підприємство, що є правонаступником Української республіканської ОСОБА_11 по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності.

Спірне майно передано ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця при його створенні на підставі постанови Президії ради Федерації Незалежних Профспілок України №11-1-1 від 22.11.91р. Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця .

ОСОБА_11 Фонду профспілкового майна Загальної конфедерації праці від 16.01.1992 року, права Федерації незалежних профспілок України по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном були підтверджені.

Відповідно до п. 3.1 Статуту Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (в редакції 1991 року) для обеспечения деятельности АО создается Уставный фонд в размере 1089384 тис. руб., путем передачи в собственность АО Советом Федерации независимых профсоюзов Украины капитала в размере стоимости основных фондов и оборотных средств санаторно-корортних учреждений, предприятий и организаций профсоюзов 1033584 тыс. руб. и паевого взноса Фонда социального страхования Украины в сумме 55800 тыс. руб. .

20 жовтня 2000 року рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №635 оформлено та видано ЗАТ Укрпрофоздоровниця свідоцтво про право власності на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, у зв'язку з передачею на підставі установчого договору від 04.12.1998 року Федерацією профспілок України, як співзасновника ЗАТ Укрпрофоздоровниця до статутного фонду товариства основних фондів санаторно-курортних закладів, підприємств і організації профспілок, до складу яких входять будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

01 листопада 2000 року КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» зареєструвало за ЗАТ Укрпрофоздоровниця право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького на підставі свідоцтва №010076 від 25.10.2000 року під №11неж-стр40-р-997.

05 червня 2008 року на підставі розпорядження ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради від 26.05.2008 року за №434, виконавчим комітетом Одеської міської ради видане ЗАТ Укрпрофоздоровниця свідоцтво про право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького замість свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 25.10.2000 року, зареєстрованого КП „ОМБТІ та РОН» від 01.11.2000 року під №11неж-стор.40-р№997.

17 червня 2008 року Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості проведена реєстрація права власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького за ЗАТ Укрпрофоздоровниця та внесено запис 997 в книзі 77неж-143.

Як встановлено під час розгляду справи, рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі №137/7, від 06.03.2001 року та рішенням господарського суду м. Києва від 09.09.2008 року у справі № 48/202- і 20/191 (яке залишено без змін постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 20.11.2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2009 року) встановлено, що майно ЗАТ Укрпрофоздоровниця та його дочірніх підприємств, яке є предметом спору, у віданні Всесоюзної ОСОБА_12 професійних спілок чи будь-якої іншої загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР ніколи не перебувало та з моменту його передачі профспілкам України у встановленому порядку державою не вилучалося.

Під час розгляду справи 20 січня 1997 року Вищим Арбітражним Судом України ухвалено рішення по справі № 137/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соцстраху України та АТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсним установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця", яким в позові було відмовлено, судом було встановлено, що установчий договір і статут відповідають вимогам ст.ст. 1-4, 24-40 Закону України Про господарські товариства та Закону України Про підприємництво ;позивач спирається на постанови Верховної ради України від 10.04.1992р. та від 04.02.1994р. якими не визначено, а ні склад майна, а ні громадських організацій, яких вони стосуються;зазначене майно з моменту його передачі профспілкам у встановленому порядку державою не вилучалося;право профспілок на володіння, користування і розпорядження майном відповідно до ст.ст. 28, 48, 49 Закону України Про власність підтверджено;АТ "Укрпрофоздоровниця" створено законно, підстав для визнання установчого договору про його створення та статуту недійсними немає; посилання Фонду державного майна України на те, що він є органом управління майна АТ "Укрпрофоздоровниця" не ґрунтується на законі і суперечить фактичним обставинам справи та закону.

Дане рішення перевірено колегією по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого Арбітражного Суду України й постановою від 17.06.1997 року № 041/18А-137/7-7/30 залишено без змін.

Генеральний прокурор України подав касаційне подання до Верховного Суду України на постанову Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997 року по справі за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соцстраху України та АТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсним установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця".

У касаційному поданні ставилося питання про скасування зазначеної постанови з мотивів її невідповідності рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, нормам матеріального та процесуального права, а також різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Верховний Суд України, розглянувши дане касаційне подання Генерального прокурора України, виніс ухвалу іменем України від 22.11.2007 року, якою відмовив у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997 року по справі № 041/18А-137/7-7/30.

Вищим арбітражним судом України, рішенням від 20 січня 1997 року та постановою від 17 червня 1997 року, встановлено, що Федерація незалежних профспілок (правонаступник Укрпрофради) правомірно володіла, користувалась та розпоряджалась майном шляхом передачі до статутного фонду (у власність) закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Такі самі висновки містяться у рішенні Господарського суду м. Києві від 09.09.2008 року у справі № 48/202-20/191, залишеного без змін постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 20.11.2008 року та постановою Вищого Господарського суду України від 19.03.2009 року.

З огляду на приписи частини першої статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що виконавчий комітет Одеської міської ради діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки спірне майно передано ЗАТ Укрпрофоздоровниця при його створенні на підставі постанови Президії ради Федерації Незалежних Профспілок України №11-1-1 від 22.11.91р. Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , а пунктом 3.1 Статуту ЗАТ Укрпрофоздоровниця (в редакції 1991 року), встановлено що статутний капитал ЗАТ створений з основних фондів і оборотних коштів санаторно-корортніх установ, підприємств і організацій профспілок і пайового внеску Фонду соціального страхування України, які були передані ОСОБА_12 Федерації незалежних профспілок України, при цьому заступник прокурора всупереч вимогам ст.33 ГПК України не довів факт неправомірності та незаконності рішень виконавчого комітету ОМР на час оформлення и надання ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" свідоцтв про право власності на спірне майно.

Оскільки на час оформлення право власності на спірне майно, установчі документи ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" з тих підстав, що до статутного фонду відповідача було передано основні фонди і оборотні кошти санаторно-курортних закладів, що є державною власністю (рішення Вищого арбітражного суду України від 20 січня 1997 року у справі № 137/7), не було визнано недійсними, суд вважає, що посилання заступника прокурора на безпідставність та неправомірность засвідчення права власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. та виданим на його підставі свідоцтвом №010076 від 25.10.2000р., а також похідними від нього Розпорядженням ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. та свідоцтвом про право власності серії САВ№823069 від 05.06.2008р., суперечить наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з тим, за результатом розгляду заявлених ОСОБА_2 підприємством Клінічний санаторій ім. Горького , ПАТ Укрпрофоздоровниця клопотань про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави або органі,уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, у цьому випадку в особі Фонду державного майна України.

Не можна прийняти до уваги наявні доводи прокуратури Київського району м. Одеси щодо їх обізнаності з існуванням, начебто порушеного права держави тільки після проведення прокуратурою перевірочних дій за завданням Прокуратури Одеської області, оскільки право на позов виникає з дня, коли особа (Позивач - Фонд державного майна України) дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Із позовної заяви вбачається, що порушення прав Фонду державного майна України пов'язані із: Законом України № 1540-ХХІІ Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України від 10 вересня 1991 року, відповідно до якого встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування (у т. ч. профспілок), які розташовані на території України, є державною власністю, та ОСОБА_11 ВРУ від 04.02.1994 року № 3943-ХІІ Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР , якою встановлено, що тимчасово, до законодавчого визнання суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Тобто зазначений Закон та ОСОБА_11 дають всі підстави стверджувати, що момент, з якого Фонд державного майна України дізнався про порушені права, почався саме з 01.10.1991 року, або ж з 01.03.1994 року.

Також обізнаність Фонду державного майна України про порушення його прав випливає з того, що 20 січня 1997 року Вищим Арбітражним Судом України було винесено рішення по справі № 137/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соцстраху України та АТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсним установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця", яким в позові було відмовлено.

Отже, наявні в матеріалах вказаної судової справи докази, та існування самої справи свідчать про те, що Фонду державного майна України було відомо про факт передачі Федерацією профспілок України до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" майна, в тому числі й спірних Об'єктів, в якості вкладу.

За таких обставин, суд вважає, що перебіг позовної давності за позовними вимогами щодо визначення режиму власності на спірні Об'єкти почався з 20.01.1997 р. і, в порядку статті 71 Цивільного кодексу УРСР, сплив 20.01.2000 року.

Відповідно до ст. 75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Перебіг строку позовної давності відповідно до ст. 76 ЦК Української РСР 1963 р. починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові (ч. 1 ст. 80 ЦК Української РСР).

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК правила зазначеного Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

В даній правовій ситуації строк позовної давності закінчився ще до 01.01.2004 року, а тому будь-які правила Цивільного кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2004 року) про позовну давність, в тому числі норми п. 4 ч. 1 ст. 268 цього Кодексу, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Такий висновок відповідає положенням ч. 1 ст. 261 ЦК, відповідно до якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Строк, у межах якого пред'являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), ЦК визначено як позовну давність (стаття 256 ЦК).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої відповідно до частини першої статті 261 ЦК починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналогічні за змістом норми матеріального права містилися і в Цивільному кодексі Української РСР (статті 71, 76), за винятком положення, закріпленого у статті 267 ЦК, про застосування позовної давності лише за заявою сторони.

Отже, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу строку позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із позовом про захист інтересів держави, у справі, що розглядається, в особі ФДМУ, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності відповідного клопотання з боку самої особи, в інтересах якої він звертається до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема: від 27.05.2014 у справі № 3-23гс14, від 25.03.2015 у справі № 3-21гс15, від 22.03.2017 у справі № 3-1486гс16, від 07.06.2017 у справі № 3-455гс17.

Відповідно до приписів ст. 111- 28 Господарського процесуального кодексу України , висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, Фонд державного майна України не надав заяву про поновлення строку позовної давності

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із пливом часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти ОСОБА_3 ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таку ж позицію підтримує Верховний Суд України (постанова від 25.03.2015р. у справі № 11/163/2011/5003, постанова від 22.03.2017 року №3-1486гс16/32, постанова від 23.11.2016 року №9/17-4233-2011), висновки яких в порядку ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судом не приймаються до уваги твердження позивача щодо його обізнаності стосовно порушення прав та інтересів лише з 2011 року, з моменту подання позову Прокурором Київського району м. Одеси, оскільки в даному випадку ФДМУ не міг не знати про факт вибуття з його володіння спірного майна раніше 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Одеській місцевій прокуратурі № 1 в задоволені позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. „Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця» на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165

Оскільки вимоги про визнання незаконним та скасування свідоцтва №010076 від 25.10.2000р. про право власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця» на будівлі загальною площею 14449м 2 за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165, про визнання незаконним та скасування Розпорядження ОСОБА_1 районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. „Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165» , про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності серії САВ№823069 від 05.06.2008р. на будівлі санаторію ім. Горького, які складаються з будівель за літ. „А» , літ. „А1» , літ. „Б» , літ. „В» , літ. „Г» , літ. „Д» , літ. „Е» , літ. „Е1» , літ. „Е» , літ. „ЕЗ» , літ »Е4» , літ. »Е5» , літ. „Є» , літ. „Є2» , літ. „Є3» , літ. »Є4» , літ.»Є6» , літ. „Ж» , літ. „З» , літ. „З1» , літ. „И» , літ. „Й» , літ. „К» , літ. „Л» , літ. „М» , літ. „Н» , літ. „Н1» , літ. „Н2» , літ. „О» , літ. „П» , літ. „Р» , літ. „С» , літ. „Ф» , літ. „Щ» , літ. „Щ3» , літ. „Ъ» , літ. „Ъ1» , літ. „Ъ2» , літ. „Ь» , літ. „Ь1» , літ. „Ю» , літ. „Ю1» , літ. „Ю2» , літ. „Ю3» , літ. „Ю4» , літ. „Ю5» , літ. „Ю6» , літ. „Я» , літ. „Я1» , літ. „Я2» , загальною площею 15986,5м 2 , розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165 та про визнання за державою в особі Фонду Державного майна України права власності на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15986,5м 2 , зазначених у свідоцтві серії САВ№823069 від 05.06.2008р., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165- є похідною від попередньої вимоги, у їх задоволенні також слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на досліджені наявні матеріали справи, проаналізовані положення чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги Одеської місцевої прокуратури № 1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 17 листопада 2017 р.

Головуючий суддя С.В. Літвінов

Суддя Т.Г. Д'яченко

Суддя Н.В. Рога