Рішення

від 11.07.2017 по справі 909/541/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 р. Справа № 909/541/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б.П. , секретар судового засідання Михайлюк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш ", вул. Промислова , 4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306

до відповідача : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім", вул. Промислова , 4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306

до відповідача : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Клеймон ", вул. Івана Кудрі , будинок , 37 офіс 3 , м. Київ ,01042

про :

- визнання договору купівлі-продажу електричної енергії № А201704817 від 29.03.2017р. укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Клеймон "- недійсним ;

- зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" належним чином виконати господарські зобов'язання встановлені Договором № А 201409938 купівлі- продажу електричної енергії від 09.12.14 укладеним між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш ", шляхом подання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш" письмової заявки, яка має містити дані щодо обсягів споживання електроенергії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" у наступному розрахунковому періоді з розподілом за класами напруги відповідно до п.5.3 Договору № А201409938 купівлі-продажу електричної енергії від 09.12.2014 р.;

за зустрічним позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім", вул. Промислова ,4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш ", вул. Промислова ,4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306

про:

- визнання недійсним підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Договору купівлі-продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014р. укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Калуш" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", згідно з яким споживач зобов'язується споживати електричну енергію виключно на підставі даного договору ;

- визнання недійсним підпункту 3.2.2 пункту 3.2 Договору купівлі-продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Калуш" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" , згідно з яким споживач має право укладати договори про купівлю - продаж електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання своїх зобов'язань за даним договором та розірвання даного договору

за участю:

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім": ОСОБА_2 ( довіреність № 40/5-65 від 07.07.2017 р.) - представник;

Від відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім": ОСОБА_3 ( довіреність №40/5 від 17.01.2017р. ) - представник,; Від відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім": ОСОБА_4 ( довіреність № 40/5 від 27.02.17р. ) - представник,

Від відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Клеймон": ОСОБА_5 (довіреність б/н від 06.07.2017р.) - представник;

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш "подано первісний позов до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Клеймон ", про визнання недійсним Договору купівлі-продажу електричної енергії № А201704817 від 29.03.2017 р. укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Клеймон "та зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" належним чином виконати господарські зобов'язання встановлені Договором купівлі- продажу електричної енергії № А 201409938 від 09.12.2014р. укладеним між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш" шляхом подання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш " письмової заявки, яка має містити дані щодо обсягів споживання електроенергії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" у наступному розрахунковому періоді з розподілом за класами напруги відповідно до п.5.3 Договору № А201409938 купівлі-продажу електричної енергії від 09.12.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог щодо недійсності Договору №А201704817 від 29.03.2017 р., укладеного між ТзОВ " Карпатнафтохім" та ТзОВ " Клеймон" посилається на

пункт 3.2.2 Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 від 09.12.2014 р., укладеного між ТзОВ "Енергія і газ Калуш " та ТзОВ "Карпатнафтохім", яким передбачено право споживача укладати договори про купівлю - продаж електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання своїх зобов'язань за даним Договором та розірвання даного Договору. Оскільки розірвання Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 від 09.12.2014 р. не відбулося, ТзОВ " Карпатнафтохім" не мав прав укладати новий договір з іншим постачальником.

Зазначає, що ТзОВ "Карпатнафтохім" , посилаючись на тривалий строк дії Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 від 09.12.2014р. терміном до 31.12.2017р. змусило підписати ТзОВ " Енергія і газ Калуш" додаткову угоду, якою величину знижки від роздрібних тарифів місцевої електропередавальної організації збільшено в 6 разів, внаслідок чого ТзОВ " Енергія і газ Калуш" понесло суттєві затрати забезпечення виконання укладеного Договору купівлі-продажу електричної енергії ТзОВ " Карпатнафтохім".

Просить суд винести рішення, яким зобов"язати ТзОВ "Карпатнафтохім" належним чином виконувати господарські зобов"язання встановлені №А201409938 купівлі-продажу електричної енергії від 09.12.2014 р. шляхом подання письмової заявки, яка має містити дані щодо обсягів споживання електроенергії ТзОВ "Карпатнафтохім" у наступному розрахунковому періоді з розподілом за класами напруги відповідно до п.5.3 Договору № А201409938 від 09.12.2014 р.

26.06.2017 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" подано зустрічний позов до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Калуш" про: визнання недійсним підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Договору купівлі-продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014р., укладеного між ТзОВ "Енергія і газ Калуш" та ТзОВ "Карпатнафтохім", згідно з яким споживач зобов'язується споживати електричну енергію виключно на підставі даного договору; визнання недійсним підпункту 3.2.2 пункту 3.2 договору купівлі-продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014р., укладеного між ТзОВ "Енергія і газ Калуш" та ТзОВ "Карпатнафтохім", згідно з яким споживач має право укладати договори про купівлю - продаж електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання своїх зобов'язань за даним договором та розірвання даного договору.

Позивач за первісним позовом явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив та надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи перебуванням представника ОСОБА_6 у відпустці з 27.06.2017 р. до 20.07.2017 р., в підтвердження чого долучив копію наказу №72-06-17 від 26.07.2017 р.

Представники відповідачів вказують, що клопотання є безпідставним, оскільки позивачем видані доручення трьом особам для захисту його інтересів в суді , зазначають, що відсутність одного представника не заважає розгляду справи по суті .

Зазначають , що в попередньому судовому засіданні інтереси позивача представляли два його представника.

Звертають увагу суду також на недопущення порушень норм процесуального законодавства та безпідставне затягування розгляду справи.

Суд, розглянувши дане клопотання , заслухавши пояснення присутніх представників відповідачів погодився з їх доводами щодо відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розгляду справи по суті.

При цьому суд виходить із такого.

Позивач не був позбавлений можливості захисту своїх інтересів, оскільки доручив представляти свої інтереси декільком представникам, а, отже , відсутність одного із них в судовому засіданні не є підставою для відкладення розгляду справи

Зокрема, у відповідності до п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника ( з причин , пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п. ) . При цьому господарський суд виходить з того , що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах ( ст. 32-34 ГПК України) , причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на викладене, враховуючи , що явка повноваженого представника позивача за первісним позовом в засідання суду обов'язковою не визнавалась, а також те, що позивачем за первісним позовом не надано суду доказів неможливості заміни уповноваженого представника товариства іншою особою, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача за первісним позовом ТзОВ " Карпатнафтохім" в судовому засіданні заявлені первісні позовні вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву ( вх. №10715/1706 від 06.07.2017 р. ) .

Твердження позивача за первісним позовом щодо припинення ТзОВ "Карпатнафтохім " в односторонньому порядку дії Договору № А201409938 від 09.12.2014 р. вважає безпідставними та необґрунтованими.

Зазначає, що ТзОВ " Карпатнафтохім" в порядку встановленому п. 8.2 Договору №А201409938 від 09.12.14 р. ініціювало розірвання цього договору , однак ТзОВ " Енергія і газ Калуш" відмовилось підписувати Додаткову угоду №2 до договору, згідно якої договір діє по 30.04.2017 р. , відтак Договір №А201409938 від 09.12.2014 р. є чинним.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201704817 від 29.03.2017 р. , відповідач за первісним позовом вказує на відсутність фактичних обставин, які є підставою для визнання його недійсним. Зокрема, позивачем за первісним позовом не доведено, яку саме, норму матеріального права, порушено в момент укладення спірного договору купівлі-продажу.

Заперечує відповідач також позовні вимог в частині зобов'язання ТзОВ "Карпатнмафтохім" подавати до ТзОВ " Енергія і газ Калуш" письмової заявки у відповідності до п. 5.3 Договору №А201409938 від 09.12.2014 р.

Вважає , що дана вимога суперечить ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України , якою передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Відповідно до розділу 5 Договору №А201409938 від 09.12.2014 р. договірні обсяги споживання електричної енергії на кожний рік визначаються сторонами у Додатку №1. Як, вбачається із матеріалів справи, сторонами узгоджено Договірні обсяги споживання електричної енергії тільки 2015 рік ( Додаток №1 до Договору №А201409938 від 09.12..2014 р. ) . Доказів узгодження договірних обсягів на 2017 рік позивачем не надано.

Зазначає, що п.5.3 Договору №А201409938 від 09.12.2014 р. має винятковий характер, а не обов'язковий та застосовується у разі необхідності. Даний пункт договору також зазначає, що у разі ненадання заявки обсяг споживання електроенергії встановлюється на рівні договірного обсягу споживання електричної енергії, затвердженого Додатком №1.

Представник відповідача за первісним позовом ТзОВ " Клеймон" проти позовних вимог заперечив, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№10789/17 від 10.07.2017р.), і просить суд в позові відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позовні вимоги не відповідають дійсності, необґрунтовані та не підтверджуються належними доказами.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог вказує на те, що спірними п.2.3.1 та п.3.2.2 Договору №А201409938 від 09.12.2014 р. в порушення норм чинного законодавства, встановлено обов'язок ТзОВ "Карпатнафтохім" споживати електроенергію виключно згідно умов даного договору та право укладати договори купівлі-продажу електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання зобов'язань та розірвання договору укладено з ТзОВ " Енергія і газ Калуш".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

09 грудня 2014 року між ТзОВ " Енергія і газ Калуш" ( постачальник за договором, позивач по справі за первісним позовом ) та ТзОВ " Карпатнафтохім" ( споживач за договором відповідач по справі за первісним позовом ) укладено Договір №А201409938 купівлі-продажу електричної енергії , згідно якого постачальник здійснює продаж енергії споживачу, а споживач оплачує спожиту електроенергію у відповідності до умов даного Договору ( п. 1.1 Договору).

Згідно п. 8.1 Договору №А201409938 даний договір вступив в силу з 01.12.2014 року та діє до 31.12.2017 р.

16. березня 2017р. ТзОВ " Карпатнафтохім " листом №193 надіслало на адресу ТзОВ " Енергія і газ Калуш" на підписання додаткову угоду №2 до Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 від 09.12.2014 р., згідно умов якої внесено зміни щодо терміну дії договору , зокрема з 01.12.2014р. по 30.04.2017 р.

Однак, листом № 10 від 23.03.2017 р. ТзОВ " Енергія і газ Калуш" повідомило ТзОВ " Карпатнавтохім" про свою відмову від розірвання Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 від 09.12.2014 р.

У відповідності до п. 8.2 Договору №А201409938 розірвання даного Договору допускається виключно за згодою сторін . Сторона яка ініціює розірвання договору, повинна надати письмове повідомлення іншій стороні не пізніше дня подання споживачем постачальником письмової заявки, яка подається в порядку, передбаченому п. 5.3 даного Договору. У разі своєчасного повідомлення стороною, яка ініціює розірвання Договору, іншої Сторони, прогнозована дата розірвання даного Договору встановлюється на останній день наступного розрахункового періоду ( наступного календарного місяця).

Таким чином, листом від 16.03. 2017р. ТзОВ " Карпатнафтохім" тільки ініціювало розірвання Договору №А201409938 від 09.12.14 р. , однак факт розірвання договору не відбувся , у зв'язку з відсутністю згоди другої сторони - ТзОВ " Енергія і газ Калуш" .

З вищенаведеного слідує про чинність Договору купівлі-продажу №А201409938 від 09.12.2014 р., а, отже, твердження позивача за первісним позовом щодо одностороннього припинення даного договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо первісних позовних вимог в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201704817 від 29.03.2017 р. укладеного між ТзОВ "Карпатнафтохім" та ТзОВ " Клеймон" , суд вважає за необхідне зазначити таке. Як на підставу визнання недійсним спірного договору позивач за первісним позовом посилається на п. 3.2.2 Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 від 09.12.2014 р., яким передбачено, що споживач має право укладати договори про купівлю-продаж електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання своїх зобов'язань за даним Договором та розірвання даного Договору.

Однак, 29.03.2017 р. між ТзОВ " Клеймон" ( постачальник) та ТзОВ "Карпатнафтохім" ( споживач) укладено Договір купівлі-продажу електричної енергії №А201704817, згідно п. 1.1. якого постачальник здійснює продаж активної електричної енергії ( код товару згідно з УКТ ЗЕД 2716 00 00 - Електроенергія) споживачу, а споживач оплачує спожиту електроенергію у відповідності до умов даного договору.

Укладення даного договору позивач вважає порушенням п. 3.2.2 Договору №А201409938 від 09.12.2014 р. та є підставою для визнання недійсним Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201704817 від 29.03.2017 р.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

За приписом ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначається, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Також, згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. 34 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під доказуванням в судочинстві слід розуміти діяльність осіб, які беруть участь у справі, і суду, що здійснюється у передбаченій процесуальним законодавством формі, по встановленню юридично значущих фактів.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом не надано суду належних та допустимих доказів існування у нього обставин, які є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, як і не довів яку саме норму матеріального права порушено при укладенні спірного Договору № А201704817 від 29.03.2017 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201704817 від 29.03.2017 р. є необґрунтованими, недоведеними належними засобами доказування, а відтак є такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно первісних позовних вимог в частині зобов'язання ТзОВ "Карпатнафтохім" подавати позивачу письмові заявки із зазначенням обсягів споживання електроенергії у відповідності до п. 5.3 Договору №А201409938 від 09.12.2014 р., слід зазначити наступне.

Пунктом 2.2.1 Договору купівлі-продажу електричної енергії №А 201409938 від 09.12.2014 р. саме на ТзОВ " Енергія і газ Калуш" покладено обов'язок погоджувати із Споживачем обсяг продажу електроенергії у порядку, визначеному розділом 5 даного Договору.

Згідно п.5.1 Договору №А201409938 від 09.12.2014р. договірні обсяги споживання електричної енергії визначаються Додатком №1 до даного договору.

Згідно п. 5.2 Договору №А201409938 від 09.12.2014р. договірні обсяги споживання електричної енергії на наступний рік встановлюються в термін до 01 грудня поточного року шляхом укладення нової редакції Додатку №1 до даного договору. Передумовою укладення Додатку №1 до даного договору є укладення Споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом нової редакції Додатку №1 до відповідного договору про постачання електричної енергії.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи Додатку 1 до Договору Купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 від 09.12.2014 р. сторонами узгоджено Договірні обсяги споживання електричної енергії тільки на 2015 рік . Доказів узгодження договірних обсягів на 2017 рік позивачем за первісним позовом суду не надано.

Згідно п. 5.3 Договору №А201409938 від 09.12.2014р. у разі необхідності, договірний обсяг споживання електричної енергії узгоджується шляхом щомісячного, до 10-го числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, подання Споживачем Постачальнику письмової заявки.

У разі ненадання Споживачем заявки у зазначений термін, обсяг споживання електричної енергії встановлюється на рівні договірного обсягу споживання електричної енергії, затвердженого Додатком №1 до даного договору.

З аналізу вищезазначених положень Договору №А201409938 від 09.12.2014р. вбачається, що відсутній у TзOB "Карпатнафтохім "обов'язкок подавати TзOB -Енергія і газ Калуш письмові заявки про обсяг споживання електроенергії.

Згідно ч. 2.ст. 14 Цивільного кодексу України передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Таким чином, первісні позовні вимоги в частині щодо зобов'язання ТзОВ "Карпатнафтохім" подавати позивачу письмові заявки із зазначенням обсягів споживання електроенергії у відповідності до п.5.3. Договору № А201409938 від 09.12.2014 р. суд вважає безпідставними та такими що не підлягають до задоволення.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог ТзОВ " Карпатнафтохім" до ТзОВ " Енергія і газ Калуш" про визнання недійсним пунктів 2.3.1 та 3.2.2 Договору купівлі- продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014 р. , суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Відповідно до п.1.1 Договору №А201409938 від 09.12.2014 р. ТзОВ " Енергія і газ Калуш" здійснює продаж електричної енергії ТзОВ " Карпатнафтохім" , а ТзОВ " Карпатнафтохім" оплачує спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.

Пунктом 2.2.1 Договору №А201409938 від 09.12.2014р. передбачено, що TзOB Енергія і газ Калуш здійснює продаж електричної енергії TзOB "Карпатнафтогаз" в обсязі, визначеному відповідно до розділу 5 даного договору.

Згідно п.5.1 та п.5.2. Договору №А201409938 від 09.12.2014р. договірні обсяги споживання електричної енергії визначаються Додатком №1 до даного договору. Договірні обсяги споживання електричної енергії на наступний рік встановлюються в термін до 01 грудня поточного року шляхом укладення нової редакції Додатку №1 до даного договору. Передумовою укладення Додатку №1 до даного договору є укладення Споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом нової редакції Додатку №1 до відповідного договору про постачання електричної енергії.

Згідно п.5.3 Договору №А201409938 від 09.12.2014р. у разі необхідності, договірний обсяг споживання електричної енергії узгоджується щомісячно, до 10-го числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, подання Споживачем Постачальнику письмової заявки. У разі ненадання Споживачем заявки у зазначений термін, обсяг споживання електричної енергії встановлюється на рівні договірного обсягу споживання електричної енергії, затвердженого Додатком №1 до даного договору.

Додатком №1 до Договору №А201409938 від 09.12.2014р. визначено договірні обсяги споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді - січень-грудень 2015 року. Інших додатків до №А201409938 від 09.12.2014р. між сторонами підписано не було.

Таким чином , договірні відносини по купівлі-продажу електричної енергії між TзOB "Карпатнафтохім" та TзOB Енергія ігаз Калуш виникли 09.12.2014р., а договірні обсяги споживання електричної енергії між сторонами узгоджені на період - січень-грудень 2015 року. Однак, фактичну купівлю-продаж електричної енергії у TзOB Енергія і газ Калуш TзOB "Карпатнафтохім" почало здійснювати тільки з жовтня 2016 року, коли у останнього виникла така необхідність, шляхом подання відповідних заявок у відповідності до п.5.3 договору, що підтверджується долученими до матеріалів справи підтверджується копіями листів .

Частиною 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено , що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, враховуючи той факт, що договір купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 між TзOB "Карпатнафтохім " та TзOB Енергія і газ Калуш укладено 09.12.2014р. а фактичне споживання електричної енергії у TзOB Енергія і газ Калуш TзOB "Карпатнафтохім " почало здійснювати тільки з жовтня 2016 року, пункти 2.3.1 та 3.2.2 відповідно до яких TзOB "Карпатнафтохім " зобов'язане споживати електроенергію виключно згідно договору №А201409938 від 09.12.2014р. та укладати договори купівлі- продажу електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання зобов'язань та розірвання договору укладеного з TзOB Енергія і газ Калуш , не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відтак, зазначені пункти 2.3.1 та 3.2.2 Договору №А201409938 від 09.12.2014р. суперечать ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків , встановлених законом.

Частиною 5 ст. 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускається використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

За приписом ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Частиною1 ст. 44 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється, зокрема, на основі самостійного вибору постачальників.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов цього договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, пункти 2.3.1 та 3.2.2 Договору купівлі-продажу електричної енергії №201409938 від 09.12.2014р., згідно яких TзOB "Карпатнафтохім" зобов'язане споживати електроенергію виключно згідно цього договору та укладати договори купівлі - продажу електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання зобов'язань та розірвання договору укладеного з TзOB Енергія і газ Калуш , фактично обмежує цивільну дієздатність TзOB "Карпатнафтохім", що суперечить ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та в контексті прав TзOB "Карпатнафтохім" суперечить положенням ст. 43,44 ГК України, в яких закріплено принцип свободи підприємницької діяльності.

Згідно ч 1 ст. 207 Господарського кодексу України , господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пленум ВГСУ у п. 2.5.1. Постанови "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", зазначив, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом доведено і належними доказами підтверджено наявність підстав для визнання недійсними пунктів 2.3.1 та 3.2.2 Договору купівлі- продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014 р., отже зустрічний позов ТзОВ " Карпатнафтохім" підлягає задоволенню.

Судові витрати за первісним позовом, у відповідності до ст. 49 ГПК України , слід залишити за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш ".

Судові витрати за зустрічним позовом , у відповідності до ст. 49 ГПК України, відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 43, 44 Господарського кодексу України, ст. 12,13,14, 203, 207, 215, 627 Цивільного кодексу України, ст.49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш " до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Клеймон " про визнання недійсним Договору купівлі-продажу електричної енергії № А201704817 від 29.03.2017р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Клеймон " та зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" належним чином виконати господарські зобов'язання встановлені Договором № А 201409938 купівлі- продажу електричної енергії від 09.12.2014р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш ", шляхом подання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш " письмової заявки, яка має містити дані щодо обсягів споживання електроенергії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Карпатнафтохім" у наступному розрахунковому періоді з розподілом за класами напруги відповідно до п.5.3 Договору № А201409938 купівлі-продажу електричної енергії від 09.12.2014 р.

Судові витрати за первісним позовом залишити за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш ".

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Енергія і газ Калуш " про визнання недійсним підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Договору купівлі-продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Калуш" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", згідно з яким споживач зобов'язується споживати електричну енергію виключно на підставі даного договору та визнання недійсним підпункту 3.2.2 пункту 3.2 Договору купівлі-продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Калуш" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" , згідно з яким споживач має право укладати договори про купівлю - продаж електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання своїх зобов'язань за даним договором та розірвання даного договору.

Визнати недійсним підпункт 2.3.1 пункту 2.3 Договору купівлі-продажу електричної енергії № А201409938 від 09.12.2014р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Калуш" (вул. Промислова , 4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306, код ЄДРПОУ 39259867) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" ( вул. Промислова , 4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306, код ЄДРПОУ 33129683) , згідно з яким споживач зобов'язується споживати електричну енергію виключно на підставі даного договору.

Визнати недійсним підпункт 3.2.2 пункту 3.2 Договору купівлі-продажу електричної енергії №А201409938 від 09.12.2014р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Калуш" (вул. Промислова , 4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306, код ЄДРПОУ 39259867) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" ( вул. Промислова , 4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306, код ЄДРПОУ 33129683) , згідно з яким споживач має право укладати договори про купівлю - продаж електричної енергії з іншими постачальниками після повного виконання своїх зобов'язань за даним договором та розірвання даного договору.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Калуш" (вул. Промислова , 4 , м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306, код ЄДРПОУ 39259867) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"( вул. Промислова , 4, м. Калуш , Івано-Франківська область , 77306, код ЄДРПОУ 33129683) 3200,00 грн. ( три тисячі двісті гривень ) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.17

Суддя Гриняк Б.П.