Ухвала

від 30.06.2017 по справі 760/10315/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/9475/17

Справа №760/10315/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши в м. Києві клопотання старшого детектива керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42016000000003712 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч.2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший детектив керівник Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотання про арешт майна, яке належить ОСОБА_4 та з урахуванням уточнення до клопотання, просили накласти арешт на майно ОСОБА_4 , а саме:

- свідоцтво серії НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіль марки Volvo, модель XC 60, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 ;

- ключі від автомобілю із написом «Volvo»;

- мобільний телефон марки iPhone 5S, IMEI НОМЕР_4 ; model: НОМЕР_5 , із сім-картою абонентського мобільного телефонного номера НОМЕР_6 .

Дане клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000003712 від 28.11.2016 р. за підозрою ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Детектив в клопотанні посилається на те, що ОСОБА_4 є помічником-консультантом за строковим трудовим договором на постійній основі народного депутата України VIII скликання ОСОБА_14 .

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , своїми умисними діями, діючи у складі організованої групи, вчинили вимагання та одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_15 для себе в сумі 11 тис. дол. США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 08.11.2016 є еквівалентом 281 277,20 грн.) за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави народними депутатами України ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , під час реалізації ними права законодавчої ініціативи, а саме підготовки та внесення Проектів Законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування діяльності, пов`язаної з видобуванням бурштину) від 22.11.2016 №5436 та «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення на територію України обладнання для промислового видобутку бурштину)» від 22.11.2016 №5437.

Своїми умисними діями, які виразились у зловживанні впливом, тобто одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, учиненому організованою групою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, учиненому організованою групою.

20 червня 2017 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

19 червня 2017 року на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва проведений обшук квартири за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_4

19.06.2017 р. о 17-00 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Під час затримання ОСОБА_4 19.06.2017 та проведення його обшуку відповідно до ст. 208 КПК України у останнього виявлено та вилучено наступне майно:

- свідоцтво серії НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіль марки Volvo, модель XC 60, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 ;

- ключі від автомобілю з написом «Volvo»;

- мобільний телефон марки iPhone 5S, IMEI НОМЕР_4 ; model: НОМЕР_5 , із сім-картою абонентського мобільного телефонного номера НОМЕР_6 .

Детектив зазначає, ураховуючи, що вищеназване майно не належить до майна, виключеного з цивільного обороту, було вилучено у ОСОБА_4 під час його затримання за підозрою у вчиненні злочину, є всі підстави для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення збереження доказів та спеціальної конфіскації.

Крім того, вказує, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна ОСОБА_4 може призвести до відчуження, передачі останнім належного йому майна, що може унеможливити в подальшому збереження доказів, що мають значення для кримінального провадження та забезпечення спеціальної конфіскації.

В судовому засіданні детектив з урахуванням уточнення до клопотання, клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники в судовому засіданні заперечували проти накладення арешту на майно, а саме: свідоцтво серії НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіль марки Volvo, модель XC 60, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 та ключів від автомобілю з написом «Volvo».

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Разом з тим, другий абзац зазначеної норми передбачає можливість накладення арешту у вигляді заборони для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

28.11.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№42016000000003712 внесені відомості за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

20.06.2017 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2017 р. надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

19.06.2017 р. о 17-00 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Під час затримання ОСОБА_4 19.06.2017 та проведення його обшуку відповідно до ст. 208 КПК України у останнього виявлено та вилучено наступне майно:

- свідоцтво серії НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіль марки Volvo, модель XC 60, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 ;

- ключі від автомобілю з написом «Volvo»;

- мобільний телефон марки iPhone 5S, IMEI НОМЕР_4 ; model: НОМЕР_5 , із сім-картою абонентського мобільного телефонного номера НОМЕР_6 .

Постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_18 від 27.06.2017 р. свідоцтво серії НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіль марки Volvo, модель XC 60, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 ; ключі від автомобілю із написом «Volvo»; мобільний телефон марки iPhone 5S, IMEI НОМЕР_4 ; model: НОМЕР_5 , із сім-картою абонентського мобільного телефонного номера НОМЕР_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42016000000003712 від 28.11.2016 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Таким чином, детективом доведено наявність підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме, що мобільний телефон марки iPhone 5S, model: НОМЕР_5 , IMEI НОМЕР_4 є речовим доказом у даному кримінальному проваджденні, та може бути використаний, як доказ злочину, що потребує збереження для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі чи відчуження інформації.

Однак, що ж стосується клопотання детектива про накладення арешту на свідоцтво серії НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки Volvo, модель XC 60, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 та ключі від автомобіля із написом «Volvo», то детективом не було доведено наявність достатніх підстав вважати, що такі речі та документи мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду.

Разом з тим, слід зазначити, що таку мету накладення арешту на свідоцтво серії НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіль марки Volvo, модель XC 60, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 та ключі від автомобілю з написом «Volvo», як забезпечення конфіскації майна, про одну з яких детектив вказав у своєму клопотанні про арешт майна, то ті речі і документи, які були вилучені у ОСОБА_19 під час обшуку, жодним чином чином не відносяться до майна, що підлягає конфіскації.

Таким чином, клопотання про накладення арешту підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки iPhone 5S, model: НОМЕР_5 , IMEI НОМЕР_4 .

В решті клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1