Ухвала

від 11.07.2017 по справі 810/3980/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3980/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Укрпроммашкомплект на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Укрпроммашкомплект до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання незаконними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Укрпроммашкомплект (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2016 року №3-1611/4-128/1611/08/01, №3-1611/3-10/10-126/1611/08/01, №3-1611/2-10/10-127/1611/08/01, №3-1611/1-10/10-25/1611/08/01.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимог в повному обсязі; витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що земельна ділянка за адресою: вул.А.Дармостука (Щорса), 15-а, у м.Василькові Київської області (кадастровий номер 3210700000:05:009:0006) за цільовим призначенням для розміщення складських приміщень, належить ТОВ Корпорація Укрпроммашкомплект на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25 листопада 2009 року (серія ЯЖ №671066) №020996500004).

Також, Позивачу належить комплекс (цех №1 - 756,0 кв.м.; цех №2 - 345,1 кв.м.; цех №3 - 452,5 кв.м.) за адресою: вул.А.Дармостука (Щорса), 15-а, у м.Василькові Київської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.01.2006 року №794 (серія САА № 129805).

03.11.2016 року посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 03.11.2016 року № 261.16/01/П проведено позапланову перевірку за адресою: Київська область, м.Васильків, вул.Дармостука (Щорса), 15-а.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 03.11.2016 року про дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що Позивачем у період 2009 - 2014 року за адресою: вул.А.Дармостука (Щорса), 15-а, у м.Василькові Київської області виконано будівельні роботи, а саме: реконструкцію виробничого приміщення (цех № 1) шляхом прибудови одноповерхових нежитлових приміщень орієнтовними розмірами в плані 2,0х4,6м. та 9,2х25м., що призвело до зміни геометричних розмірів виробничого приміщення (цех №1); виконано будівельні роботи з будівництва одноповерхового виробничого цеху загальною площею 141,7 кв.м (відповідно до даних технічного паспорту на нежитлове приміщення (виробничий цех) по вул.Щорса, 15-а, м.Васильків, Київської області, виданого Васильківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 22.07.2009 року №б/н); виконано будівельні роботи з будівництва одноповерхового нежитлового приміщення орієнтовними розмірами в плані 4,0х20м.; виконано будівельні роботи з реконструкції виробничого приміщення (цех №3) шляхом надбудови першого поверху, що призвело до зміни геометричних розмірів виробничого приміщення (цех №3) внаслідок чого збільшено його загальну площу. Відповідно до даних технічного паспорту на виробничий будинок (цех №3) по вул.Дармостука (Щорса) 15-а, м.Васильків, Київської області, виданого ПП Актив Інвест від 19.05.2014 року №05/04-ті, загальна площа виробничого будинку (цех №3) становить 910,9 кв.м.

Вищезазначені будівельні роботи ТОВ Корпорація Укрпроммашкомплект виконано без отримання вихідних даних, без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.ст.29, 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Замовником будівництва - ТОВ Корпорація Укрпроммашкомплект під час виконання будівельних робіт не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, чим порушено вимоги ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність .

Також під час проведення перевірки було виявлено факт експлуатації виробничого приміщення (цех № 1) без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

03.11.2016 року на підставі акта перевірки складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: №1-Л-З-0311/1, №1-Л-З-0311/2, №1-Л-З-0311/3, №1-Л-З-0311/4, а також винесено приписи від 03.11.2016 року №С-0311/1, №С-0311/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі зазначених приписів та протоколів Відповідачем винесено постанови від 16.11.2016 року №3-1611/1-10/10-25/1611/08/01, №3-1611/2-10/10-127/1611/08/01, №3-1611/3-10/10-126/1611/08/01, №3-1611/4-128/1611/08/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою від 16.11.2016 року №3-1611/1-10/10-125/1611/08/01 на Позивача накладено штраф в розмірі 52 200,00 грн за порушення вимог ст.ст.29, 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме:

виконано будівельні роботи з реконструкції виробничого приміщення (цех №1) шляхом прибудови одноповерхових нежитлових приміщень орієнтовними розмірами в плані 2,0x4,6м. та 9,2x25м., що призвело до зміни геометричних розмірів виробничого приміщення (цех №1);

виконано будівельні роботи з будівництва одноповерхового виробничого цеху загальною площею 141, 7 кв.м (відповідно до даних технічного паспорту на нежитлове приміщення (виробничий цех) по вул.Щорса, 15-а, м.Васильків, Київської області, виданого Васильківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 22.07.2009 №б/н);

виконано будівельні роботи з будівництва одноповерхового нежитлового приміщення орієнтовними розмірами в плані 4,0x20м.;

виконано будівельні роботи з реконструкції виробничого приміщення (цех №3) шляхом надбудови першого поверху, що призвело до зміни геометричних розмірів виробничого приміщення (цех №3) внаслідок чого збільшено його загальну площу Відповідно до даних технічного паспорту на виробничий будинок (цех №3) по вул.Дармостука (Щорса), 15-а, м.Васильків, Київської області, виданого ПП Актив Інвест від 19.05.2014 року №05/04-ті, загальна площа виробничого будинку (цех №3) становить 910,9 кв.м.

Відповідно до ст.28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Таким чином, прибудова до цеху №1 (орієнтовні розмірі 9,2 х 25 м.) становить 230 кв.м., а тому така будівля не може бути віднесена до тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта про те, що згідно технічних паспортів на цех №1 (площа 141, 7 м.кв.) від 2009 та від 2006 років параметри цеху №1 не змінилися; щодо споруди розмірами 4,0х20 м. Позивачем вказано, що на час розгляду вказаної справи у суді вона відсутня.

Із копії технічного паспорту на нежитлове приміщення цех №3 від 27.08.2004 року, виданого Укрпроммашкомплект , загальна площа цеху №3 становить 452,5 кв.м.

Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок цех №3 від 19.05.2014 року, виданого ТОВ Корпорація Укрпроммашкомплект , загальна площа цеху вже становила 910,9 кв.м.

Щодо твердження Позивача про те, що 31.10.2016 року ним була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, при цьому будівництво на момент перевірки не відбувалося, колегія суддів зазначає таке.

Декларація про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлового приміщення цеху №3 під складське приміщення виробничої бази ТОВ Корпація Укрпроммашкомплект зареєстрована лише 31.10.2016 року, тобто, через два роки після проведення реконструкції нежитлового приміщення.

Згідно декларації загальна площа об'єкта (цех № 3) становить 458, 38 кв.м.

Окрім того, посилання на п.25 Наказу №109 є необгрунтовним, оскільки даний пункт відноситься до реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, а актом перевірки встановлено, що Позивачем виконано будівельні роботи з реконструкції виробничого приміщення (цех № 3) шляхом надбудови першого поверху, що призвело до зміни геометричних розмірів виробничого приміщення (цех № 3), внаслідок чого збільшено його загальну площу з 452,5 кв.м. до 910,9 кв.м., про що також не заперечується Позивачем.

Однак, будівельні роботи з реконструкції виконано без отримання вихідних даних, без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.

Станом на 2014 рік при проведенні реконструкції цеху №3 у Позивача відсутня проектна документація, декларація про початок будівельних робіт та містобудівні умови та обмеження, про що зазначено в акті перевірки.

Положеннями статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено основні складові вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

За приписами ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

Відповідно до ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про початок виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не прийняв рішення про відмову в її реєстрації в установлений цією статтею строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена.

У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

У разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Щодо постанови від 16.11.2016 року №3-1611/2-10/10-127/1611/08/01 про накладення штрафу у сумі 65 250, 00 грн за порушення вимог ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме експлуатації виробничого приміщення (цех № 1) без прийняття в експлуатацію, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13.

Разом з тим, колегія судів вважає необґрунтованим посилання Позивача на те, що він є лише власником даного приміщення та не використовує у своїй підприємницькій діяльності, а здає його в оренду, оскільки жодних доказів щодо введення в експлуатацію даного цеху ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції останнім не надано.

Отже, постанова від 16.11.2016 року № 3-1611/2-10/10-127/1611/08/01 є законною та обґрунтованою.

Постановами від 16.11.2016 року №3-1611/3-10/10-126/1611/08/01 та №3-1611/4-128/1611/08/01 за порушення вимог ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність , а саме: не забезпечення здійснення технічного та авторського нагляду на Позивача накладено штраф у розмірі 65 250 грн та 52 200 грн, відповідно.

За приписами ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1, 2 Порядків здійснення авторського та технічного наглядів під час будівництва об'єкта архітектури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903, дані Порядки визначають механізм здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств).

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником)протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

З урахуванням того, що будівельні роботи станом на 2014 рік здійснювалися без відповідних дозвільних документів, то відповідно авторський та технічний нагляд під час будівництва не відбувався.

Отже, висновки Відповідача стосовно того, що Позивачем не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, відповідають дійсності та є правомірними.

Разом з цим, згідно з ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст.3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

У п.п. 4, 6, 7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244), підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування. Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Таким чином, доводи апелянта про те, що застосований штраф згідно з оскаржуваними постановами є адміністративно-господарською санкцією, а тому повинен був застосовуватись у межах строків, визначених ст.250 Господарського кодексу України, спростовується тим, що Відповідачем не пропущено строк притягнення Позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Слід зазначити, що при поданні позову Позивач не посилався, як на підставу задоволення позовних вимог - пропущення строку притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності і відповідно судом першої інстанції вказана обставина не перевірялась.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами зазначеної перевірки Відповідачем складені акт, приписи та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.11.2016 року з яких вбачається, що директор ТОВ Корпорація Укрпроммашкомплект - ОСОБА_2 була присутня під час проведення перевірки, однак від підпису та отримання відмовилась.

Представник апелянта вказує на те, що запис про присутність посадової особи ТОВ Корпорація Укрпроммашкомплект під час проведення перевірки є помилковим; водночас не змогла пояснити суду апеляційної інстанції, хто та яким чином надав контролюючого органу у ході перевірки відповідні документи, якщо представник Позивача при цьому був відсутній.

Щодо твердження Позивача про те, що Відповідачем порушено процедуру притягнення до відповідальності та прийняття оскаржуваних рішень, що полягало у ненадісланні на адресу Позивача протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та неповідомлення про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідачем 03.11.2016 року направлено на адресу Позивача (Київська область, м.Васильків, вул.Дармостука, 15-а) протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушень від 03.11.2016 року (поштове відправлення за № 0113325316089).

Зі змісту листа Центру поштового зв'язку №5 Київської обласної дирекції від 02.02.2017 року №01-Л-25 вбачається, що рекомендований лист №0113325316089 надійшов до ЦПЗ №5 та 05.11.2016 року був оброблений та переданий в об'єкт поштового зв'язку Васильків - 6 для кінцевого вручення одержувачу, оскільки на конверті був зазначений невірний індекс та вулицю Щорса було переіменовано на вул.Дармостука; це стало причиною повернення 06.12.2016 року даного листа до інспекції.

З урахуванням наведеного суб'єкт владних повноважень здійснив всі дії, передбачені чинним законодавством щодо повідомлення Позивача про час та місце розгляду спави про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 16-17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Укрпроммашкомплект залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 17 липня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.