Ухвала

від 17.07.2017 по справі 922/1446/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" липня 2017 р. Справа № 922/1446/16

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Байбак О.І.

при секретарі судового засідання: Рученко К.Д.

розглянувши скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (вх. № 142 від 26.06.2017 р.) на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби при виконанні наказу господарського суду Харківської області від 18.07.2016 р. по справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Близнюківського підприємства теплових мереж, смт. Близнюки, Харківська обл. про про визнання вимог кредитора та включення їх до ліквідаційного балансу за участі представників сторін:

стягувача - не з'явився;

боржника - не з'явився;

ДВС - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2016 р. по справі № 922/1446/16 позов Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі за текстом - стягувач) до Близнюківського підприємства теплових мереж задоволено, м. Близнюки (далі за текстом - боржник) задоволено. Зобов'язано боржника включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги стягувача у розмірі 305317,91 грн.; стягнуто з боржника на користь стягувача 1378 грн. судового збору.

На виконання зазначеного рішення суду видано 2 накази за № 922/1446/16 від 18.07.2016 р.

Стягувач звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою (вх. № 142 від 26.06.2017 р.) на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, в якій просить суд:

1) визнати незаконними дії державного виконавця Близнюківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі за текстом - ДВС), які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.06.2017 р. ВП № 52514104 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 18.07.2016 р. № 922/1446/16;

2) визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.06.2017 р. ВП № 52514104 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 18.07.2016 р. № 922/1446/16;

3) зобов'язати ДВС здійснити всі заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на виконання наказу господарського суду Харківської області від 18.07.2016 р. № 922/1446/16.

Скарга обґрунтована з посиланням на невідповідність дій ДВС щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.06.2017 р. ВП № 52514104 вимогам ст. ст. 37, 63 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2017 р. скаргу стягувача прийнято до розгляду, та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.07.2017 р.

В процесі розгляду скарги, ДВС надав суду заперечення на скаргу стягувача (вх. № 22239 від 10.07.2017 р.), в якій просить зазначену скаргу залишити без задоволення, а дії ДВС щодо при примусовому виконанні наказу № 922/1446/16 від 18.07.2016 р. виданого господарським судом Харківської області такими, що відповідають чинному законодавству України.

В обґрунтування зазначених заперечень ДВС зазначає, що ним було вжито всіх передбачених законом заходів з метою виконання зазначеного наказу господарського суду, проте, в зв'язку з відсутністю підприємства боржника за юридичною адресою, неведенням останнім будь-якої діяльності та смертю його керівника, ДВС прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.06.2017 р. ВП № 52514104.

Боржник відзиву на скаргу не надав.

На судове засідання 17.07.2017 р. сторони та ДВС свої уповноважених представників не направили, хоча судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення останніх про час та місце розгляду скарги.

ДВС подала до суду клопотання (вх. № 22866 від 14.07.2017 р.), в якому просить суд розглядати скаргу за відсутності свого представника.

Стягувач та боржник про причини неприбуття представників не повідомили.

Оскільки неявка на судове засідання представників стягувача та боржника не перешкоджає розгляду скарги, суд вважає за необхідне розглядати зазначену скаргу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали скарги, з метою примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2016 р. по справі № 922/1446/16 в частині зобов'язання боржника включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги стягувача у розмірі 305317,91 грн. стягувач звернувся до ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2016 р. № 31/13-3595.

Постановою ДВС від 04.10.2016 р. ВП № 52514104 відкрито виконавче провадження, зобов'язано боржника включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги стягувача у розмірі 305317,91 грн., надано строк добровільного виконання до 10.10.2016 р.

Копію зазначеною постанови направлено стягувачу та боржнику на їх юридичні адреси супровідним листом від 04.10.2016 р. № 14.18-34/3613/1

Проте, надіслана на адресу боржника копія постанови від 04.10.2016 р. ВП № 52514104 повернулася на адресу ДВС за закінченням терміну зберігання , тобто фактично вручена боржнику не була.

Як свідчать матеріали справи, ДВС здійснено вихід за місцем знаходження (юридичною адресою) підприємства боржника, а саме, в смт. Близнюки, вул. Незалежності, 19, за результатами якого складено акт від 10.10.2016 р., згідно з яким встановлено, що підприємство боржника відсутнє за зазначеною адресою. ДВС зазначає, що будинок за зазначеною адресою знаходиться в розібраному стані.

Матеріали справи також свідчать про те, що ДВС здійснено заходів щодо розшуку майна боржника, та встановлено, що на виявлених розрахункових рахунках, відкритих в установах банку кошти відсутні (платіжні вимоги № 10 та № 11 від 25.05.2017 р. повернуті банківськими установами без виконання); підприємство боржника останній раз звітувало до Лозівської ОДПТ - 20.08.2007 року (акт від 10.10.2016 р.); за підприємством боржника право власності на землю, права постійного користування землею, право оренди землі не зареєстровано; об'єктів нерухомості не зареєстровано; автотранспортні засоби не зареєстровані та на обліку не значаться (довідки Близнюківського МПТІ № 185 від 07.06.2017 р., та Близнюківського відділу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 30.05.2017 р. № 11-20-0.23.11-151/103-17); директор підприємства боржника ОСОБА_1 помер, тобто притягнуто до відповідальності за невиконання рішення суду нікого; підприємство боржника знаходиться в стані припинення, відомості про правонаступників підприємства відсутні.

З посиланням на п. 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , а також на те, що в результаті вжитих виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника, ДВС винесено постанову від 06.06.2017 р. ВП № 52514104 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Стягувач вважає дії ДВС щодо винесення постанови від 06.06.2017 р. ВП № 52514104 про повернення виконавчого документа такими, що суперечать положенням ст. ст. 37, 63 Закону України Про виконавче провадження , та з цих підстав оскаржив дії ДВС подавши відповідну скаргу, яка є предметом розгляду суду в межах даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» , розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно з п. 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво), та здійснення управління та обліку.

Статтею 97 ЦК України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридичною адресою підприємства боржника є Харківська обл., Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Комсомольська, буд. 19; керівником (директором) підприємства боржника є ОСОБА_1

Як вже було зазначено вище, в процесі проведення виконавчих дій в межах ВП № 52514104 з метою виконання наказу суду по даній справі ДВС здійснено вихід за місцем знаходження (юридичною адресою) підприємства боржника, а саме, в смт. Близнюки, вул. Незалежності (колишня Комсомольська), 19, за результатами якого складено акт від 10.10.2016 р., згідно з яким встановлено, що підприємство боржника відсутнє за зазначеною адресою; ДВС зазначає, що будинок за зазначеною адресою знаходиться в розібраному стані; директор підприємства боржника ОСОБА_1 помер, тобто нікого притягнути до відповідальності за невиконання вимог державного виконавця та рішення суду; а підприємство боржника фактично не здійснює будь-яку господарську діяльність.

Таким чином, ДВС вжито всіх передбачених п. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження заходів з метою розшуку боржника - юридичної особи, і такий розшук не дав позитивних наслідків у вигляді виявлення боржника або його керівних органів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій ДВС щодо винесення постанови від 06.06.2017 р. ВП № 52514104 про повернення виконавчого документа.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання стягувача на те, що ДВС мав діяти в порядку, визначеному ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , тобто ініціювати питання про притягнення боржника до адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, оскільки таке притягнення можливе у випадку ухилення боржника від виконання судового рішення, тоді як в даному випадку державним виконавцем встановлено факт відсутності підприємства боржника за юридичною адресою та факт смерті її керівника, а не ухилення останніх від виконання судового рішення за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Крім того, як свідчать матеріали справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 р. по справі № 820/9851/15 (а.с. 129-132) задоволено адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Близнюківського підприємства теплових мереж про припинення юридичної особи.; припинено юридичну особу - Близнюківське підприємство теплових мереж (код ЄДРПОУ: 31834516), яке зареєстроване як юридична особа 29.05.2003 р.

Зазначена постанова у встановленому законом порядку набрала законної сили, в зв'язку з чим, державним реєстратором на її виконання внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про винесення щодо Близнюківського підприємства теплових мереж судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством (а.с. 116-121).

Однак, матеріали справи не містять жодного доказу створення на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 р. по справі № 820/9851/15 та ст. 105 ЦК України комісії з припинення юридичної особи - Близнюківського підприємства теплових мереж та вжиття останньою будь-яких заходів щодо фактичного припинення юридичної особи. Зазначені обставини також фактично унеможливлюють виконання судового рішення по даній справі до створення такої комісії та вжиття останньою заходів, визначених ст. ст. 110-112 ЦК України щодо фактичного припинення юридичної особи.

Суд також зазначає, що згідно оскаржуваною стягувачем постановою ДВС від 06.06.2017 р. ВП № 52514104 виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 06.06.2020 р., тобто стягувач на протязі майже трьох років має можливість пред'явити виконавчий документ до примусового виконання.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги стягувача, викладені в скарзі, про визнання дій ДВС незаконними та скасування постанови про повернення виконавчого документа, позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а тому в задоволенні зазначено скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 122-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (вх. № 142 від 26.06.2017 р.) на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби відмовити.

Суддя Байбак О.І.