Постанова

від 11.07.2017 по справі 17/106

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року Справа № 17/106

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Плюшка І.А.,

Кролевець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2017 року за скаргою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії державного виконавця Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у справі № 17/106 господарського суду Рівненської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Рівненської філії до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 201143,56 грн.,

за участю представників:

ВДВС: не з'явився,

Стягувача: ОСОБА_3, дов. № 961/03 від 30.06.2017 року,

Боржника: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Рівненської філії АТ "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк", Стягувач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, Боржник) про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором № 20КL-08 від 07.05.2008 року на загальну суму 201143,56 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 20КL-08/і від 07.05.2008 року.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.09.2009 року, яка набрало законної сили, позов ПАТ "Брокбізнесбанк" задоволено: звернуто стягнення на заставлене за іпотечним договором № 20КL- 08/і від 07.05.2008 року майно, а саме - комплекс складських приміщень, згідно визначеного судом переліку такого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать ФОП ОСОБА_2 для погашення заборгованості перед ПАТ "Брокбізнесбанк" за кредитним договором № 20КL-08 від 07.05.2008 року в сумі 201143,56 грн., а реалізацію такого майна судом вирішено провести в порядку, визначеному договором іпотеки № 20КL-08/і від 07.05.2008 року та законом.

На виконання вказаного судового рішення господарським судом Рівненської області 23.09.2009 року було видано наказ № 17/109, який надійшов для його виконання до Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - ВДВС).

У грудні 2016 року ПАТ "Брокбізнесбанк", в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - державний виконавець) по виконанню наказу № 17/109 від 23.09.2009 року та зобов'язати цю посадову особу призначити повторну експертизу для визначення ринкової вартості заставного майна, а саме: комплексу складських приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.02.2017 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2017 року, у задоволенні скарги ПАТ "Брокбізнесбанк" відмолено.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Брокбізнесбанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій, норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 18, 57, 58, 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити його скаргу на дії державного виконавця ВДВС.

Заслухавши пояснення представника Стягувача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У зв'язку з цим, статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, процедуру оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби встановлено і статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Крім того, 01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.

Так, згідно частини 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Водночас, відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Крім того, частиною 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" Визначення вартості майна боржника, здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Як зазначалось вище, на виконання рішення господарського суду від 09.09.2009 року про звернення стягнення на заставлене за іпотечним договором № 20КL- 08/і від 07.05.2008 року майно, а саме - комплекс складських приміщень, згідно визначеного судом переліку такого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать ФОП ОСОБА_2 для погашення заборгованості перед ПАТ "Брокбізнесбанк" за кредитним договором № 20КL-08 від 07.05.2008 року в сумі 201143,56 грн., господарським судом 23.09.2009 року було видано відповідний наказ №17/106, який надійшов для його виконання до Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, у зв'язку з чим, 28.01.2011 року ВДВС було відкрито відповідне виконавче провадження за № 23364337.

В наступному, у грудні 2011 року державним виконавцем ВДВС було проведено опис та накладено арешт на заставлене за іпотечним договором майно - комплекс складських приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 що належать ФОП ОСОБА_2

Також, в рамках виконавчого провадження № 23364337 державним виконавцем ВДВС 11.04.2016 року було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні та визначення вартості майна.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 28.11.2016 року ПАТ "Брокбізнесбанк" отримав повідомлення державного виконавця ВДВС від 25.11.2016 року № 9250/09-40, про те, що згідно Звіту про оцінку майна, вартість комплексу шести будівель та споруд, які належать ФОП ОСОБА_2, становить 103749 грн., а у випадку незгоди сторін з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Звертаючись зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС, Стягувач, з посиланням на ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 57, 58, 74 Закону України "Про виконавче провадження", вказував саме на необхідність призначення повторної експертизи для визначення ринкової вартості заставного майна - комплексу складських приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що експертом було обстежено тільки зовнішні параметри об'єкту (приміщень), тоді як до внутрішніх приміщень доступ експерту забезпечено не було, у зв'язку з чим, останній був позбавлений можливості надати більш детальний опис та оцінку нерухомого майна представленого на експертизу, саме у зв'язку з чим і просив визнати дії державного виконавця ВДВС по виконанню наказу № 17/109 від 23.09.2009 року незаконними.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з посиланням на ст.ст. 1, 2, 11, 25, 52, 58 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, та представлені матеріали справи, встановивши, що наданий суб'єктом оціночної діяльності звіт з встановленою оціночною вартістю майна оскаржено не було і заперечення на нього сторонами не подавались, тоді як матеріали справи не містять доказів порушення держаним виконавцем ВДВС вимог Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні виконавчого провадження по виконанню наказу № 17/109 від 23.09.2009 року, і останній не є суб'єктом оціночної діяльності, тоді як Стягувач обґрунтовував свою скаргу саме незгодою з визначеною експертом оцінкою вартості майна, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої скарги, відмовивши у її задоволенні.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця ВДВС, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 9 , 111 11 , 111 13 , 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2017 року у справі № 17/106 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Плюшко І.А.

Кролевець О.А.