Рішення

від 10.07.2017 по справі 910/3737/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017№910/3737/17

За позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства Центральне конструкторське бюро

Маяк

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

2. Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: Сторожук І.В. за довіреністю № 400/22 від 06.12.2016;

від третьої особи-1: Шилов С.В. за довіреністю № 15/01/3863 від 01.03.2017;

від третьої особи-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Центральне конструкторське бюро "Маяк" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства Центральне конструкторське бюро Маяк від 25.11.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3737/17, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі - третя особа-1), а також Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - третя особа-2), розгляд справи призначено на 03.04.2017 року.

Одночасно, вищевказаною ухвалою витребувано у Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації реєстраційну справу Приватного акціонерного товариства "Центральне конструкторське бюро "Маяк".

29.03.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

31.03.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.04.2017 року представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи-2 в судове засідання 03.04.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 24.04.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2017 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/3737/17 на п'ятнадцять днів, згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 17.05.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.05.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2017 року проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 17.05.2017 року надав пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи-2 в судове засідання 17.05.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 14.06.2017 року.

08.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

09.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Святошинської районної в місті Києві державній адміністрації надійшли витребувані судом документи.

У судове засідання 14.06.2017 представник третьої особи-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2017 року подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 26.06.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2017, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справив відкладено на 10.07.2017 року.

06.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.07.2017 року представник відповідача проти задоволення позову заперечив, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 10.07.2017 року надав пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи-2 в судове засідання 10.07.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п.3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи-2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 10.07.2017 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником 13,784% простих акцій акціонерного товариства Центральне конструкторське бюро Маяк (Товариство), про що свідчить Виписка про стан рахунків в цінних паперах.

Відповідно до Витягу з Протоколу № 1 позачергового засідання Наглядової ради ПАТ ЦКБ Маяк від 02.03.2016, було вирішено призначити проведення чергових Загальних зборів акціонерів на 10:00 год. 22.04.2016 з наступним порядком денним:

1. Обрання членів лічильної комісії.

2. Звіт виконавчого органу (директора) про фінансово-господарську діяльність Товариства за 2015 рік, напрямки роботі у 2016 році та прийняття рішення за наслідками розгляду звіту;

3. Звіт Наглядової ради Товариства за 2015 рік та прийняття рішення за наслідками розгляду Звіту;

4. Затвердження річної фінансової звітності Товариства за 2015 рік;

5. Розподіл прибутку і збитків Товариства за 2015 рік;

6. Обрання виконавчого органу (директора) Товариства.

Проте, вказані загальні збори не відбулись у зв'язку з відсутністю кворуму.

Як стверджує позивач, в листопаді 2016 року він випадково дізнався від іншого акціонера про скликання на 25.11.2016 року позачергових Загальних зборів акціонерів Товариства.

05.11.2016 року позивач направив на адресу відповідача Пропозиції до проекту порядку денного, в яких пропонував розглянути Звіт виконавчого органу про фінансового-господарську діяльність Товариства за 2015 рік, у тому числі із наданням річного фінансового звіту Товариства за 2015 рік із поясненням та розкриттям причин збитків (77 тис. грн.), наявності інших поточних зобов'язань (231 тис. грн.), прийняття рішення за наслідками розгляду звіту; Звіт виконавчого органу щодо ефективності використання майна Товариства, у тому числі з наданням у табличній формі відомостей по кожному найменуванню щодо: руху основних засобів: обладнання, верстатів, приладів за період з 01.01.2012 по 31.12.2015 із зазначенням первісної вартості, зносу, причини вибуття та отримання економічного ефекту; загальної кількості та площі приміщень Товариства, вказавши приміщення вільні та надані в оренду, із зазначенням типу, площі, орендної плати і реквізитів орендарів, прийняття рішення за наслідками розгляду Звіту щодо використання майна Товариства; Звіт Наглядової ради Товариства за 2015 рік із поясненням причин збитків Товариства за 2015 рік, наданням штатного розпису Товариства за 2015 рік, прийняття рішення за наслідками розгляду Звіту, про збитки Товариства за 2015 рік; про виплату дисидентів за 2014 рік і за 2015 рік. Також позивач пропонував прийняти рішення про покладенні збитків Товариства за 2015 рік на посадових осіб органів Товариства: голову виконавчого органу і голову Наглядової ради згідно статті 63 Закону України Про акціонерні товариства ; за рахунок прибутку 2014 року провести виплату дисидентів за 2014 рік із розрахунку 0,89981 грн. на кожну акцію; за рахунок збитків, що компенсовані посадовими особами органів Товариства провести виплату дивідендів за 2015 рік із розрахунку 0,71429 грн. на кожну акцію.

Означене підтверджується наявною в матеріалах справи копією Опису вкладення від 05.11.2016 зі штрихкодовим ідентифікатором 0100139304750.

Вищевказані пропозиції були отримані відповідачем 11.11.2016 року.

21.11.2016 року позивач звернувся до відповідача із Запитом на ознайомлення з документами Товариства, а 24.11.2016 року витребував від відповідача рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів за період з 2012 по 2016 роки; включення пропозицій до порядку денного загальних зборів за період 2012-2016 роки; притягнення до відповідальності посадових осіб Товариства за збитки, що отримані Товариством у 2015 році.

Листом № 22 від 14.11.2016 відповідач відмовив позивачу про включення його пропозицій до порядку денного, оскільки вони були подані з порушенням строків їх подання, передбачених ст. 38 Закону України Про акціонерні товариства , а листом б/н від 21.11.2016 відповідач відмовив позивачу у наданні копій документів, оскільки запитувана інформація не стосується питань, які містяться у порядку денному позачергових Загальних зборів Товариства.

Також, позивач отримав від відповідача ще два листи, а 26.12.2016 лист, які є відповідями на звернення позивача щодо ознайомлення із документами Товариства і якими позивачу частково відмовлено у наданні витребуваних документів.

Позивач стверджує, що наведені обставини позбавили його можливості підготуватися до участі у Загальних зборах Товариства 25.11.2016, на яких позивач не був присутнім і рішення зборів не отримував.

Крім того, позивач вважає, що означені рішення загальних зборів проведені з порушенням вимог чинного законодавства та порушують права позивача як акціонера Товариства, оскільки:

- позивач не був належним чином повідомлений про проведення Загальних зборів Товариства;

- позивача незаконно позбавлено права на внесення пропозицій до проекту порядку денного Загальних зборів Товариства від 25.11.2016;

- позивача було позбавлено законного права на доступ до документів Товариства;

- позивача було позбавлено законного права на отримання дивідендів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.

Так, відповідно до ст. ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Із аналізу норм наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Порушення цивільного права - це результат протиправних дій, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

Невизнання цивільного права - це дії носіїв пасивного цивільного обов'язку, які полягають у запереченні цивільного права уповноваженої особи, внаслідок чого остання повністю або частково позбавляється можливості реалізувати своє право. Несприятливий наслідок може мати як при абсолютному, так і при відносному цивільному правовідношенні.

Оспорювання цивільного права - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між його учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності у них суб'єктивного права, а також щодо приналежності такого права певній особі. Оспорюване цивільне право ще не порушене, але виникає невизначеність у праві, що зумовлює неможливість його повного або часткового використання.

Виходячи із змісту вищенаведених правових норм, у спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивачів, як учасників товариства, тобто їх корпоративних прав.

Так, згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ));

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як на тому наголошено у п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів ).

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Зазначене кореспондується з п. 2.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , згідно з яким рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до статті 23 Закону України Про акціонерні товариства Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 24 частини другої статті 33 цього Закону. До порядку денного річних загальних зборів публічного акціонерного товариства також обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 17 і 18 частини другої статті 33 цього Закону. Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного річних загальних зборів приватного акціонерного товариства також обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 17 і 18 частини другої статті 33 цього Закону. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими. Загальні збори проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства. У разі якщо позачергові загальні збори проводяться з ініціативи акціонера (акціонерів), цей акціонер (акціонери) оплачує (оплачують) витрати на організацію, підготовку та проведення таких загальних зборів.

Стаття 33 Закону України Про акціонерні товариства передбачає, що Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів належить: 1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства; 2) внесення змін до статуту товариства; 3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій; 4) прийняття рішення про зміну типу товариства; 5) прийняття рішення про розміщення акцій; 6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства; 7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства; 8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій; 9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них; 10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо це передбачено статутом товариства; 11) затвердження річного звіту товариства; 12) розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; 13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов'язкового викупу акцій, визначених статтею 68 цього Закону; 14) прийняття рішення про форму існування акцій; 15) затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; 16) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів; 17) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради; 18) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом; 19) обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень; 20) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора); 21) обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень; 22) прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства; 23) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу; 24) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора); 25) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства; 26) обрання комісії з припинення акціонерного товариства; 27) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.

Відповідно до рішення Наглядової ради від 20.09.2016, оформлених протоколом № 4, було вирішено скликати позачергові Загальні збори на 25.11.2016 о 10:00 год., затверджено проект порядку денного із наступним переліком питань:

- обрання членів лічильної комісії;

- обрання голови, секретаря зборів та затвердження регламенту проведення зборів;

- затвердження рішення щодо зміни типу акціонерного товариства з публічного на приватне, про затвердження нової назви Товариства та про визначення уповноваженого органу (особи) Товариства, якому (якій) надаються повноваження щодо вчинення дій, пов'язаних із зміною типу та назви Товариства;

- про внесення змін та доповнень до статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції; про прийняття, затвердження та підписання Статуту Товариства у новій редакції; про визначення уповноваженої особи для підписання Статуту (в новій редакції) та здійснення заходів щодо його реєстрації у відповідності із законодавством, з правом передоручення третім особам виконання цих дій;

- про внесення змін та доповнень до внутрішніх положень товариства: Про наглядову раду товариства , Про виконавчий орган товариства , Про загальні збори Товариства .

Згідно з приписами статті 35 Закону України Про акціонерні товариства письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. письмове повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів (крім проектів рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного). Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті. Приватне акціонерне товариство додатково розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті. Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані: 1) повне найменування та місцезнаходження товариства; 2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів; 3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах; 4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; 5) перелік питань разом з проектом рішень (крім кумулятивного голосування) щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного; 5 - 1 ) адресу власного веб-сайту, на якому розміщена інформація з проектом рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного; 6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства затверджується наглядовою радою або виконавчим органом цього товариства, якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства.

Пунктом 8.2.4. Статуту передбачено, що письмові повідомлення про проведення Загальних зборів та про зміни у порядку денному надсилаються поштовим листом акціонерам персональною особою, яка скликає Загальні збори, або особою, яка веде облік прав власності на акції Товариства. Вказані повідомлення надсилаються також фондовій біржі (біржам), на яких Товариство пройшло процедуру лістингу. Відповідна інформація має також бути розміщена на веб-сторінці Товариства в мережі Інтернет та в Загальнодоступній інформації базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів .

Як на тому наголошено у п. 2.25. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , наведені норми законодавства вказують на те, що обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Господарським судам потрібно брати до уваги, що телефонне повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства є неналежним доказом такого повідомлення. Роздрукування телефонних переговорів, надані операторами зв'язку, лише підтверджують факт з'єднання двох абонентів телефонного зв'язку певної тривалості.

Пунктом 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , передбачено, що під час розгляду справ у спорах про визнання недійсними рішень зборів акціонерів з підстав недотримання вимог закону чи статуту АТ щодо повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів господарським судам слід враховувати, що порядок повідомлення акціонерів передбачено частиною першою статті 35, частиною шостою статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства". Публікація у засобах масової інформації повідомлення про скликання загальних зборів не свідчить про те, що зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів акціонер був повідомлений про скликання загальних зборів, а відсутність або порушення строків публікації зазначеного повідомлення не може вважатися порушенням порядку повідомлення тих акціонерів, щодо яких судом встановлено факт його належного персонального повідомлення про скликання цих загальних зборів.

Відповідач зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про позачергові Загальні збори Товариства, оскільки 18.10.2016 у друкованому виданні Бюлетень. Цінні папери України № 194 (4482) було опубліковано повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів.

Крім того, 15.10.2016 на електронній сторінці Товариства в мережі Інтернет було опубліковано повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів Товариства, а також розміщені всі матеріали щодо порядку денного, проектів рішень з питань порядку денного та проектів Статуту і внутрішніх положень Товариства.

14.10.2016 року на підставі складеного Національним депозитарієм України переліку акціонерів відповідачем було видано наказ про організацію розсилки персональних повідомлень акціонерів і 18.10.2016 року акціонерам Товариства, в тому числі позивачу, були направлені прості поштові відправлення з повідомленнями про проведення позачергових Загальних зборів, що призначені на 25.11.2016 з проектом порядку денного. Проте, внаслідок технічної помилки означені повідомлення не містили інформації щодо проектів рішень з питань порядку денного. У зв'язку з цим, 21.10.2016 року відповідачем було видано наказ про організацію розсилки додаткових персональних повідомлень акціонерів, і 24.10.2016 року акціонерам Товариства, в тому числі і позивачу були направлені прості поштові відправлення з повідомленням про проведення позачергових Загальних зборів акціонерів Товариства, що призначені на 25.11.2016 року з проектом порядку денного зборів.

Отже, оскільки Статутом Товариства не визначено його обов'язок повідомляти акціонерів саме реєстрованим поштовим повідомленням, тобто листом, який вручається одержувачу під розписку, на думку відповідача позивач був належним чином повідомлений по час та місце проведення позачергових Загальних зборів Товариства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

За висновком суду, матеріали справи не містять жодних належних доказів на підтвердження того, що позивач у встановленому ст. 35 Закону України Про акціонерні товариства та п. 8.2.4. Статуту порядку був своєчасно повідомлений про проведення 25.11.2016 року позачергових Загальних зборів.

Наявні в матеріалах справи копії довідок відділення поштового зв'язку від 18.10.2016, 24.10.2016 зі списком осіб, яким направлені повідомлення, не є належними доказами які переконливо свідчать про направлення позивачу повідомлення про проведення 25.11.2016 року позачергових Загальних зборів з порядком денним, оскільки вони лише підтверджують факт здійснення поштового відправлення і не дають можливості встановити зміст цього відправлення.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача в частині того, що позивач мав можливість ознайомитись з повідомленням про проведення Загальних зборів акціонерів, яке було розміщено на власній сторінці відповідача в мережі Інтернет, оскільки, як зазначалось вище, відповідно до п. 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин публікація у засобах масової інформації повідомлення про скликання загальних зборів не свідчить про те, що зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів акціонер був повідомлений про скликання загальних зборів.

Таким чином, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Як зазначено в Листі Верховного Суду України від 01.08.2007 Практика розгляду судами корпоративних спорів , складність вирішення спорів про визнання рішень загальних зборів недійсними з підстав порушення порядку їх скликання і проведення та суперечливість позицій господарських судів зумовлена, передусім, тим, що законодавством не визначено, які саме порушення цих процедур є достатніми підставами для задоволення позовних вимог.

У зв'язку з цим є необхідність роз'яснити господарським судам, що права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Врахувавши вищенаведені норми законодавства та положення статуту Товариства, встановивши, що позивач, який є акціонером Товариства, не був повідомлений про проведення загальних зборів учасників Товариства і був відсутній на вказаних зборах, суд дійшов висновку про те, що прийняті рішення суттєво порушують корпоративні права позивача на участь в товаристві, що є підставою для визнання спірних рішень недійсними.

Крім того, згідно з приписами частини 1 статті 51 закону України Про акціонерні товариства Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до статті 52 Закону України Про акціонерні товариства до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. До виключної компетенції наглядової ради належить: 1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства; 2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів; 3) прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом; 4) прийняття рішення про продаж раніше викуплених товариством акцій; 5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій; 6) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів; 7) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом; 8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; 9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди; 10) прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу; 11) обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства; 12) обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених цим Законом; 13) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг. У разі, якщо наглядова рада відсутня, це питання належить до компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом; 14) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного частиною другою статті 30 цього Закону; 15) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів відповідно до частини першої статті 35 цього Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до статті 34 цього Закону; 16) вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, про заснування інших юридичних осіб; 17) вирішення питань, віднесених до компетенції наглядової ради розділом XVI цього Закону, у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства; 18) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону; 19) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій; 20) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг; 21) прийняття рішення про обрання (заміну) депозитарної установи, яка надає акціонерному товариству додаткові послуги, затвердження умов договору, що укладатиметься з нею, встановлення розміру оплати її послуг; 22) надсилання оферти акціонерам відповідно до статей 65 - 65-1 цього Закону; 23) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із статутом акціонерного товариства, в тому числі прийняття рішення про переведення випуску акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом. Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених цим Законом та статутом товариства. Якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону загальними зборами товариства кількісного складу, наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради, а саме питань, зазначених у підпунктах 2 і 3, 12 та 15 частини другої цієї статті.

Частиною 1 статті 53 Закону України Про акціонерні товариства передбачено, що члени наглядової ради публічного акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк до наступних річних зборів товариства. Якщо річні збори публічного акціонерного товариства не були проведені у строк, встановлений статтею 32 цього Закону, або не було прийнято рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних зборів товариства. Особи, обрані членами наглядової ради, можуть переобиратися необмежену кількість разів.

З Протоколу Наглядової ради Товариства від 02.03.2016 вбачається, що річні чергові загальні збори акціонерів товариства мали відбутися 22.04.2016, проте за відсутністю кворуму не відбулися. Таким чином, 30.04.2016 року припинилися повноваження членів наглядової ради відповідача, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів Товариства для обрання всього складу наглядової ради.

Проте, всупереч закону Наглядова рада відповідача перевищила свої повноваження і 20.09.2016 року прийняла рішення, яким скликала на 25.11.2016 року позачергові загальні збори, порядок денний яких не передбачав питання питань щодо затвердження річного звіту товариства за 2015 рік, розподілу прибутку і збитків Товариства, прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії та обрання всього складу наглядової ради тощо.

Статтею 25 Закону України Про акціонерні товариства передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Отже, з огляду на вищевказані порушення встановленого чинним законодавством порядку проведення та скликання позачергових загальних зборів, оскаржуваними рішеннями були порушені права позивача як акціонера відповідача, оскільки на позачергових Загальних зборах вирішувалися питання господарської діяльності товариства.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1, 2, 5 статті 38 Закону України Про акціонерні товариства передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за сім днів до дати проведення загальних зборів. Пропозиції щодо кандидатів у члени наглядової ради акціонерного товариства мають містити інформацію про те, чи є запропонований кандидат представником акціонера (акціонерів), або про те, що кандидат пропонується на посаду члена наглядової ради - незалежного директора. Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов'язковому включенню до проекту порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до проекту порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до проекту порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 05.11.2016 року, тобто з порушенням встановленого статтею 38 Закону України Про акціонерні товариства , направив на адресу відповідача Пропозиції до проекту порядку денного, про що свідчить Опис вкладення від 05.11.2016 зі штрихкодовим ідентифікатором 0100139304750. Вищевказані пропозиції були отримані відповідачем 11.11.2016 року.

Відповідач листом № 22 від 14.11.2016 правомірно відмовив у включенні поданих позивачем пропозицій через порушення позивачем строків їх подання, у зв'язку з чим викладені у позовній заяві твердження позивача щодо порушення зазначеними діями відповідача його корпоративних прав суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.

Так само, не приймаються судом до уваги і доводи позивача щодо порушення відповідачем його прав на доступ до документів згідно зі ст. 78 Закону України Про акціонерні товариства оскільки такі документи не відносились до питань, що містились у порядку денному позачергових загальних зборів.

Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують наведених вище висновків суду та не підтвердженими належними доказами, у зв'язку з чим судом до уваги не приймаються.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки судом встановлено обґрунтованість позовних вимог, вони підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства Центральне конструкторське бюро Маяк оформлені протоколом від 25.11.2016 з моменту їх прийняття.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Центральне конструкторське бюро Маяк (03142, місто Київ, вулиця Академіка Кримського, будинок 27-А; код ЄДРПОУ 13689615) на користь ОСОБА_1 (04107, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.07.2017.

Суддя М.Є. Літвінова