Постанова

від 13.07.2017 по справі 820/1929/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 липня 2017 р. № 820/1929/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - Щербатюк Ю.А.,

представника відповідача - Сайтарли А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромтех " про накладення арешту на кошти,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ Метпромтех (код ЄДРПОУ 39076365), відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з недопуском відповідачем до проведення перевірки, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 12.05.2017 винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків № 4999/10/20-40-14-12-18.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що не погоджується з наказом про призначення перевірки та оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

04 травня 2017 року на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, контролюючим органом винесено наказ № 1868 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Метпромтех".

На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 05.05.2017 № 2825, № 2826 фахівцями контролюючого органу здійснено вихід на документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Метпромтех".

Відповідач 05.05.2017 не допустив фахівців Головного управління ДФС у Харківській області до проведення перевірки, про що складено акт № 789/20-40-14-13-11.

Враховуючи наявність підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області винесено рішення № 4999/10/20-40-14-12-18 від 12.05.2017 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами пп. 20.1.14 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно з ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

У відповідності до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Позивач зазначив суду, що підставою для застосування адміністративного арешту майна відповідача є відмова платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав її проведення, про що складено акт не допуску на документальну позапланову виїзну перевірку від 05.05.2017 року №789/20-40-14-13-11.

Однак, позивачем всупереч вимог Податкового законодавства, не надано доказів пред'явлення або направлення платнику податків направлення на проведення перевірки від 05.05.2017 № 2825, № 2826 та наказу № 1868 від 04.05.2017 року.

Разом з цим в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 15 травня 2017 року до ДФС України було направлено скаргу №1/12 від 15.05.2017р. на наказ ГУ ДФС у Харківській області від 04.05.2017р. №1868 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Метпромтех" також відповідачем 15.05.2017р. було надіслано до ГУ ДФС у Харківській області повідомлення про направлення вищезазначеної скарги, що підтверджується матеріалами справи.

Норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Поряд із цим, суд вважає за потрібне зазначити, що чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Відповідно до п. 94.6 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Так, адміністративний арешт майна платника податків, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Поряд із цим, судом встановлено, що 12 травня 2017 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшло подання Головного управління ДФС у Харківській області до ТОВ "Метпромтех" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 12 травня 2017 року № 4999/10/20-40-14-12-18.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 закрито провадження в адміністративній справі за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до ТОВ "Метпромтех" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, на підставі наявності між сторонами спору про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування умовного адміністративного арешту.

В подальшому Головне управління ДФС у Харківській області 19 травня 2017 року звернулося в загальному порядку до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромтех" (код ЄДРПОУ 39076365), застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 12.05.2017 № 4999/10/20-40-14-12-18.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року по справі №820/2040/17 в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромтех" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - відмовлено.

Відповідно до п.п.94.19.1. п. 94.19 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи наведені вище обставини, з огляду на відсутність судового рішення про визнання арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромтех " обґрунтованим, суд дійшов висновку про припинення адміністративного арешту майна платника податків, застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 4999/10/20-40-14-12-18 від 12.05.2017.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року N 1398, Розділ VII якого визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.

При цьому згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Правило, передбачене нормою розглядуваного підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 7.3 вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що станом на час вирішення справи судом встановлено відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий орган діяв неправомірно та не у спосіб, встановлений законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромтех " про накладення арешту на кошти- відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18.07.2017 року.

Суддя О.М.Тітов