Постанова

від 11.07.2017 по справі 808/775/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року (о 13 год. 20 хв.)Справа № 808/775/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Новіковій Д.А.,

представників позивача Кондратєвій Н.А., Захарченко Є.А.,

представника відповідача Іванченко Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат (далі - позивач або ПрАТ ЗЗРК ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач або ДДАБІ у Запорізькій області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 11850 від 21.04.2017) просить визнати протиправними та скасувати:

припис №2 від 27.02.2017;

постанову №4/1008-23.2/660 від 10.03.2017 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 28 800 грн.;

припис №3 від 27.02.2017;

постанову №3/1008-23.2/659 від 10.03.2017 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 144 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виявлені під час перевірки порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачем були усунуті ще до завершення перевірки, а відтак відповідач не мав підстав для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку із чим постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушень є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі та надали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, про що подав до суду письмові заперечення (вих. № 1008-23.4/1653 від 07.06.2017), відповідно до яких зазначає, що в ході проведення перевірки було встановлено ведення ПрАТ ЗЗРК на перевіряємому об'єкті будівництва виконавчої документації з порушенням вимог ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва та ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва , а саме: в загальному журналі робіт ЦКТР ділянка № 3 відсутня таблиця з переліком актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт, а також відсутні самі акти на закриття прихованих робіт, що підтверджено відсутністю відповідного переліку в загальному журналі робіт. У зв'язку із виявленням зазначених порушень відповідачем винесено припис про усунення порушень № 2 від 27.02.2017 та постанову про накладення штрафу № 4/1008-23.2/660 від 10.03.2017.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення приписів ч. 8, 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 здійснюється експлуатація перевіряємого об'єкта будівництва без прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку, у зв'язку із чим, відповідачем винесено припис про усунення порушень № 3 від 27.02.2017 та постанову про накладення штрафу № 3/1008-23.2/659 від 10.03.2017. Враховуючи вищевикладене, вважає, що оскаржувані рішення такими, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства та на підставі виявлених під час перевірки порушень у сфері містобудівної діяльності. З урахуванням вище зазначеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судовому засідання у якості свідка був допитаний головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 ДДАБІ у Запорізькій області Черненок Роман Валентинович, який безпосередньо проводив перевірку ПрАТ ЗЗРК , який пояснив, що на момент проведення перевірки перевіряємий об'єкт експлуатувався без прийняття його в експлуатацію, безпосередньо експлуатувались приміщення роздягальні, їдальні та адміністративні приміщення без зупинки виробничих потужностей. Крім того зазначив, що у загальному журналі робіт, які виконувались на об'єкті відсутня таблиця з переліком актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідка, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У період з 13.02.2017 по 24.02.2017, на підставі направлення № 2 від 10.02.2017, фахівцями відповідача проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкту будівництва - реконструкції приміщень адміністративно-побутового корпусу цеху закладки виробленого простору (корегування) за адресою: 71674, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км. (категорія складності ІІІ).

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 24.02.2017 (а.с.10-12), яким встановлено наступні порушення:

В загальному журналі будівельних робіт ЦКТР ділянка №3 відсутня таблиця з переліком актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт. Відповідно до запису на титульному листі будівлі, роботи розпочато 02.07.2016, закінчено - 29.09.2016. За вказаний період відповідно записів виконано такі будівельні роботи: влаштування штукатурних маяків, штукатурка стін цементне - піщаним розчином, влаштування вирівнюю чого шару підлог бетоном - М200, h-120 мм, монтаж кабелів освітлення, монтаж мереж електропостачання (підключення електрощитів, монтаж світильників та калориферів), влаштування системи каналізації та водопостачання, влаштування перегородок з керамічної цегли, влаштування цементно-піщаної стяжки підлоги, шпаклівка стін та стель, влаштування склахолста мінеральних плит покрівлі в три шар., пошарове влаштування руберойду Техноніколь , монтаж мінеральних плит утеплення фасаду Техноніколь h-80.

Відповідно до ч. 8 Проекту виконання робіт Контроль якості будівельно-монтажних робіт , шифр 16/09-04-1-ПОС, лист 8, зазначено перелік робіт, які оформлюються актами на закриття прихованих робіт. На зазначені приховані роботи, які виконувались на об'єкті, акти на закриття прихованих робіт не складалися, що підтверджується відсутність відповідного переліку в загальному журналі робіт.

Так, виконавча документація на об'єкті: Реконструкції приміщень адміністративно-побутового корпусу цеху закладки виробленого простору (корегування) ведеться з порушенням вимог п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва та п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва . Під час проведення перевірки об'єкт експлуатувався без прийняття його до експлуатації, що є порушенням ч. 8, 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461.

27.02.2017 відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 2, яким встановлено строк до 27.03.2017 усунути порушення шляхом приведення виробничої документації до вимог чинного законодавства (а.с.18-19).

10.03.2017 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 4/1008-23.2/660, якою за порушення п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва та п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва на позивача накладено штраф у розмірі 28 800 грн. (а.с.20-21).

27.02.2017 відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 3, яким встановлено з 27.02.2017 не експлуатувати об'єкт Реконструкція приміщень адміністративно-побутового корпусу цеху закладки виробленого простору (корегування) за адресою: 71674, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км. до прийняття в експлуатацію (а.с.24).

10.03.2017 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1008-23.2/659, якою за порушення ч. 8, 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 на позивача накладено штраф у розмірі 144 000 грн. (а.с.25).

Листом вих. № 1008-22.3/561 від 01.03.2017 відповідачем на адресу ПрАТ ЗЗРК надіслані приписи від 27.02.2017 №№ 2, 3 для виконання, які отримані уповноваженою особою позивача 03.03.2017 (а.с.208-209).

Оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності отримані уповноваженою особою ПрАТ ЗЗРК 10.03.2017, про що свідчать відповідні відмітки на постановах.

ПрАТ ЗЗРК вважає приписи від 27.02.2017 №№ 2, 3 та постанови про накладення штрафу від 10.03.2017 № № 4/1008-23.2/660, 3/1008-23.2/659 протиправними, у зв'язку із чим звернулось до суду із вимогами про її скасування.

Правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Законами України Про основи містобудування , Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-XIV, Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI, Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування від 14.10.1994 № 208/94-ВР та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання положень вказаних законів.

Відповідно до статті 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Частиною першою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється, зокрема, Державною архітектурною будівельною інспекцією.

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пунктів. 5, 6, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Судом встановлено, що наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.12.2016 № 1012 затверджено план перевірок об'єктів будівництва на 2017 рік. Так, відповідно до п. 76 Додатку № 1 до зазначеного наказу до Плану перевірок об'єктів будівництва увійшов об'єкт будівництва: Реконструкція приміщень адміністративно-побутового корпусу цеху закладки виробленого простору (корегування) за адресою: 71674, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км., замовником якого є позивач, генеральним підрядником - ТОВ СК ПРОМСТРОЙСЕРВІС (Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км., код ЄДРПОУ 34654772), генеральним проектувальником - ТОВ ПБК (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 11, кв. 18, код ЄДРПОУ 35924990). Термін перевірки вищезазначеного об'єкті визначено з 13.02.2017 по 24.02.2017 (а.с.194).

Пунктом 11 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

За приписами частин другої, четвертої та п'ятої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

У оскаржуваному приписі № 3 від 27.02.2017 та постанові № 3/1008-23.2/659 від 10.03.2017 зазначено, що позивачем порушено ч. 8, 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461.

Так, за приписами ч. 8, 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Зазначена норма кореспондується з п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, за змістом якого експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Як встановлено судом та не заперечується представником позивача під час проведення реконструкції об'єкт будівництва, що був предметом перевірки, та на момент проведення перевірки зазначений об'єкт експлуатувався без прийняття його до експлуатації.

Представником позивача з цього приводу зазначено, що реконструкція об'єкту була завершена 30.11.2016 та 15.12.2016 відповідача було повідомлено про готовність реконструйованого об'єкту до експлуатації та вперше подано декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, однак листами № ЗП 153163503462 від 28.12.2016, № ЗП 153170161067 від 27.01.2017 декларація про готовність об'єкту до експлуатації повернута на доопрацювання (а.с.101-110).

Декларація про готовність об'єкту до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності зареєстрована 23.02.2017 за № ЗП 143170420071 (а.с.111-118).

Оскільки, позивачем здійснювалась експлуатація реконструйованого (перевіряємого) об'єкту будівництва до прийняття його до експлуатації та без зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, суд приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги ч. 8, 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, а відтак відповідачем цілком законно винесено припис про усунення порушення № 3 від 27.02.2017 притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності шляхом винесення постанови №3/1008-23.2/659 від 10.03.2017 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 144 000 грн.

У оскаржуваному приписі № 2 від 27.02.2017 та постанові № 4/1008-23.2/660 від 10.03.2017 зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва та п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва .

Так, відповідно ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва :

п. 1.17 на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, складати акти на закриття прихованих робіт за формою наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою згідно з додатком;

п.1 вказівок щодо ведення загального журналу робіт Додатку В, загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює послідовність, строки, якість і умови виконання будівельно-монтажних робіт;

п.9.8 під час приймального контролю проводиться перевірка якості закінчених будівельно-монтажних робіт та відповідальних конструкцій. В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт, та відповідальних конструкцій.

Відповідно ч.8 Проекту виконання робіт Контроль якості будівельно-монтажних робіт , шифр 16/09-04- 1-ПОС, лист 8, зазначено перелік робіт, які оформлюються актами на закриття прихованих робіт.

В акті перевірки зазначено, що на приховані роботи, які виконувались на об'єкті, акти на закриття прихованих робіт не складалися, що підтверджується відсутністю відповідного переліку в загальному журналі робіт.

Згідно п.9 вказівок щодо ведення загального журналу робіт Додатку В, регулярні відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в табл. 5, є основною частиною журналу. Ця частина журналу містить відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання, опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах будівлі або споруди з означенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій приміщень, де роботи виконуються.

Фактично під час ведення загального журналу робіт зазначена норма була порушена, що свідчить про те, що виконавча документація на перевіряємому об'єкті велась з порушеннями вимог ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва та ДБН А.3.1-5- 2016 Організація будівельного виробництва .

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується той факт що позивачем ведеться журнал загальних робіт за формою згідно з додатком В, однак суд зауважує, що на момент проведення перевірки у зазначеному журналі була відсутня таблиця з переліком актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва та ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва , а відтак відповідачем цілком законно винесено припис про усунення порушень № 2 від 27.02.2017 та притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності шляхом винесення постанови № 4/1008-23.2/660 від 10.03.2017.

Згідно із частиною третьою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, за приписами частини четвертої цієї статті посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Крім того, згідно із пунктами 4, 6, 16, 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244), у разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо. Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав до суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та ним було спростовано доводи позивача. Крім цього, відповідачем належними документально обґрунтованими доказами підтверджено наявність правових підстав для винесення оскаржуваних приписів та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача.

Беручи до уваги викладені вище обставини, суд дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень та застосування до позивача відповідальності, передбаченої Законом № 208/94-ВР, оскільки така відповідальність застосована до позивача - суб'єкта містобудування, який зобов'язаний дотримуватись вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За приписами статті 94 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак