Рішення

від 26.06.2017 по справі 207/1494/17

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/1494/17

№ 2/207/1056/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року р. м. Кам'янське

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:

головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.,

при секретарі : МОСПАН С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО до ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО , Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ" про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання укласти основний договір оренди нерухомого майна

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю АВІТО звернувся до суду з первісною позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить суд розірвати попередній договір оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 р., укладений між ТОВ АВІТО та ОСОБА_3, судові витрати покласти на Відповідача.

19.06.2017 р. до суду звернулася ОСОБА_3 із зустрічною позовною заявою до ТОВ АВІТО та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ", в якій просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформлене Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р., визнати недійсним Договір іпотеки № 216/08/1-10 від 30 серпня 2010 р. та зобов'язати ТОВ АВІТО укласти договір оренди нерухомого майна, відповідно до істотних умов, погоджених ТОВ АВІТО та ОСОБА_3 в Попередньому договорі оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 р.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 19.06.2017 р. зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування первісного позову ТОВ АВІТО посилається на те, що 11 квітня 2016 р. між ним та ОСОБА_3 було укладено Попередній договір оренди нерухомого майна. Сторони Попереднього договору оренди нерухомого майна зобов'язалися не пізніше 1 (одного) календарного року з моменту укладення Попереднього договору на умовах і в порядку, передбачених Попереднім договором, укласти Договір оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 100,00 квадратних метрів, з яких офісні приміщення, площею 30 квадратних метрів та складські приміщення, площею 70 квадратних метрів, строком на 1 (один) календарний рік. Сторони погодили, що розмір орендної плати за користування Об'єктом оренди буде визначений додатково Сторонами при укладенні Основного договору та складатиметься із орендної плати за офісні приміщення (від 47,70 грн. з урахуванням ПДВ до 60,00 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кв.м.) та орендної плати за складські приміщення (від 28,20 грн. з урахуванням ПДВ до 40,00 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кв.м.). ТОВ АВІТО зазначає, що з урахуванням неоднозначної судової практики Верховного Суду України щодо припинення зобов'язань за договором іпотеки, не має можливості виконати належним чином обов'язок, встановлений Попереднім договором, щодо укладення Основного договору у зв'язку із перебуванням цієї нерухомості в іпотеці ПАТ Промінвестбанк згідно Договору іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя від 30 серпня 2010 р. ТОВ АВІТО посилається на ст.ст. 759, 750, 575 ЦК України та ст.9 Закону України Про іпотеку в обґрунтування неможливості виконати обов'язок за Попереднім договором по укладенню Основного договору. Враховуючи ст.ст. 3, 11, 202, 626, 627, 629, 635, 653 ЦК України ТОВ АВІТО вважає, що Попередній договір не припинив свою силу автоматично та підлягає розірванню в судовому порядку. Тому вважає свої вимоги законними, обґрунтованими та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 посилається на те, що із первісного позову ТОВ АВІТО дізналася про існування рішення загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформлене Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р., щодо надання згоди виступити майновим поручителем ТОВ АВІТО ДНІПРО по зобов'язаннях останнього перед ПАТ Промінвестбанк за кредитами шляхом надання в іпотеку нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що вказане рішення загальних зборів не відповідає вимогам законодавства та порушує його права, оскільки перешкоджає укладенню Основного договору оренди. Невідповідність рішення загальних зборів законодавству обґрунтовує тим, що воно було прийняте загальними зборами за відсутності кворуму для їх проведення (ст.ст.59, 60 Закону України Про господарські товариства ), рішення загальних зборів з дня його прийняття не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених, а також на те, що рішення було прийняте з неправомірним формуванням порядку денного, здійснення голосування по питаннях, які не могли бути винесені на голосування. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що Договір іпотеки не відповідає законодавству, а саме ст.ст.1, 7, 11 Закону України Про іпотеку , ст.628 ЦК України, ч.2 ст.120 Земельного кодексу України та ст.15 Закону України Про оренду землі , вважає, що Договір іпотеки порушує його права, оскільки перешкоджає укладенню Основного договору оренди, а отже є таким, що може бути визнаний судом недійсним відповідно до ст.215 ЦК України. Окрім того, враховуючи порушення ТОВ АВІТО умов Попереднього договору, який є чинним та обов'язковим для виконання, внаслідок чого порушено законні права та інтереси позивача за зустрічним позовом, беручи до уваги незаконність та безпідставність посилань ТОВ АВІТО на неможливість укладення Основного договору (перебування Об'єкта оренди в іпотеці) внаслідок недійсності Рішення загальних зборів та Договору іпотеки, на підставі ст.ст.525, 626, 629, 635, 651 ЦК України, просить суд зобов'язати ТОВ АВІТО укласти Основний договір оренди нерухомого майна на умовах і в порядку, передбачених Попереднім договором.

Представник ТОВ АВІТО (позивач за первісним позовом/відповідач-1 за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився, але до суду подано клопотання, в якому просить позовні вимоги за первісним позовом задовольнити, розглянути справу без участі представника та без застосування технічних засобів.

ОСОБА_3 (позивач за зустрічним позовом/відповідач за первісним позовом) позовні вимоги ТОВ АВІТО не визнала, до зали судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, в передбаченому законом порядку, надала заяву, про розгляд справи без її участі.

ПАТ Промінвестбанк (відповідач-2 за зустрічним позовом) свого уповноваженого представника до зали судового засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик була направлена йому на відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача-2 за зустрічним позовом неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відсутня, що дозволило суду за згодою позивача на підставі ч.2 ст.158 ЦПК України розглянути справу на підставі письмових заяв сторін та наявних доказів у матеріалах справи.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, зустрічні позовні вимоги, в частині визнання недійсними Рішення Загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформленого Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р. та Договору іпотеки № 216/08/1-10 від 30 серпня 2010 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформленого Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р., було надано згоду виступити майновим поручителем ТОВ АВІТО ДНІПРО по зобов'язанням перед ПАТ Промінвестбанк за кредитами та про делегування повноважень на підписання відповідного іпотечного договору.

Пунктом 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25 лютого 2016 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин встановлено, що до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін: спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття .

Рішення загальних зборів ТОВ АВІТО , оформлене Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р. порушує права та законні інтереси позивача за зустрічним позовом, оскільки саме від вказаного рішення залежить подальша можливість законної реалізації позивачем за зустрічним позовом його прав щодо укладення основного договору оренди, а тому підлягають судовому захисту.

Оскільки Позивач за зустрічним позовом не є та ніколи не був учасником ТОВ АВІТО , суд приходить до висновку, що цей спір не належить до корпоративного спору та може вирішуватися Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про господарські товариства (в редакції чинній на дату прийняття Рішення загальних зборів) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Судом встановлено, що на дату прийняття оскаржуваного Рішення загальних зборів учасниками ТОВ АВІТО були 2 юридичні особи: ТОВ АВИТО та ТОВ Пілот . Тобто, повноваження представників ТОВ АВИТО та ТОВ Пілот на участь у загальних зборах ТОВ АВІТО та голосування щодо надання згоди виступити майновим поручителем ТОВ Авіто Дніпро , повинні бути належним чином підтверджені також відповідними рішеннями загальних зборів ТОВ АВИТО та ТОВ Пілот , де повинні бути прямо зазначені повноваження представників на участь та голосування із вказаних питань на загальних зборах.

Оскаржуване рішення загальних зборів ТОВ АВІТО не містить відомостей та посилань на документи, якими б підтверджувалися повноваження осіб, які приймали участь у загальних зборах на участь та прийняття рішень на загальних зборах.

Суд вважає, що у зв'язку з відсутністю 20.07.2010 року на загальних зборах ТОВ АВІТО уповноважених представників учасників, яка виражається у відсутності у осіб, зазначених у Рішенні загальних зборів АВІТО , оформленому Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р. повноважень діяти від імені ТОВ АВИТО та ТОВ Пілот , зокрема брати участь у загальних зборах та голосувати за прийняття рішень (що підтверджується текстом самого рішення, де не зазначено документи, на підставі яких діяли вказані особи) Рішення загальних зборів в порушення частини 1 статті 60 Закону України Про господарські товариства , прийняте загальними зборами ТОВ АВІТО за відсутності кворуму для проведення загальних зборів

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 р. № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин : 2.13. Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України Про господарські товариства , статті 41 та 42 Закону України Про акціонерні товариства , стаття 15 Закону України Про кооперацію ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України Про акціонерні товариства ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України Про господарські товариства ); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України Про акціонерні товариства ). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення .

Також суд приймає до уваги, що юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Авито (ЄДРПОУ 31317837? адреса: 87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 40), яке було учасником ТОВ АВІТО припинено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року по справі № 2а/0570/13578/2011 за позовом Жовтневої міжрайонної державної інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю Авито про припинення юридичної особи. У вказаній постанові зазначено, що з 20 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Авито не подає податкову звітність до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області.

Відповідно до пункту 8.6.3. статті 8 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181-III від 21.12.2000 року, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.

Судом встановлено, що на момент прийняття Рішення загальних зборів, всі активи ТОВ АВІТО , які перебували в його власності, перебували у податковій заставі, а отже в силу імперативної норми Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181-III від 21.12.2000 року не могли бути передані в іпотеку.

Суд вважає, що наявність судового рішення про припинення ТОВ АВИТО - учасника ТОВ АВІТО , яке надало згоду виступити майновим поручителем ТОВ Авіто Дніпро , факт перебування активів ТОВ АВІТО у податковій заставі, а також покладення на ТОВ АВІТО витрат на укладання договору іпотеки без встановлення обов'язку ТОВ Авіто Дніпро щодо їх компенсації, підтверджує, що рішення загальних зборів ТОВ АВІТО , оформлене Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р. не було спрямоване на реальне набуття прав та обов'язків та економічно вигідних наслідків для ТОВ АВІТО .

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що Рішення Загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформлене Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р. не відповідає вищезазначеним приписам законодавства, а тому є недійсним.

Також судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30 серпня 2010 р. між ПАТ Промінвестбанк та ТОВ АВІТО був укладений Договір іпотеки № 216/08/1-10, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. за реєстрований № 9408.

Суд приходить до висновку, що визнання недійсним Рішення Загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформленого Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р., на підставі якого було укладено Договір іпотеки № 216/08/1-10 від 30 серпня 2010 р. між ПАТ Промінвестбанк та ТОВ АВІТО також вказує на недійсність останнього.

Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст. 203 ЦК України).

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст.1 Закону України Про іпотеку ).

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч.1 ст.7 Закону України Про іпотеку ).

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (ст.11 Закону України Про іпотеку ).

Судом встановлено, що Договором іпотеки № 216/08/1-10 від 30 серпня 2010 р. забезпечено виконання більш ніж одного зобов'язання (двох різних зобов'язань за двома різними кредитними договорами), тобто Договір іпотеки не відповідає та суперечить приписам ст.ст. 1, 7, 11 Закону України Про іпотеку , внаслідок чого він є недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом також встановлено, що Договір іпотеки № 216/08/1-10 від 30 серпня 2010 р. є змішаним договором, який містить, елементи договору про задоволення вимог Іпотекодержателя та містить елементи договору оренди землі, а тому Договір іпотеки має містити істотні умови і договору оренди землі.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ст.120 Земельного кодексу України).

У відповідності до ст.15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Однак, у Договорі іпотеки в порушення ст.628 ЦК України, ч.2 ст.120 Земельного кодексу України та ст.15 Закону України Про оренду землі не зазначені всі, встановлені законом, істотні умови, а тому Договір іпотеки є недійсним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Договір іпотеки № 216/08/1-10 від 30 серпня 2010 р. укладений між ПАТ Промінвестбанк та ТОВ АВІТО , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. зареєстрований № 9408 не відповідає вимогам законодавства України (ст.ст. 1, 7, 11 Закону України Про іпотеку , ст.628 ЦК України, ч.2 ст.120 Земельного кодексу України та ст.15 Закону України Про оренду землі ), порушує права Позивача за зустрічним позовом, а тому цей договір є недійсним.

Щодо позовної вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов'язання ТОВ АВІТО укласти договір оренди нерухомого майна, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Примусове виконання зобов'язання в натурі суперечить вимогам статті 635 ЦК України про правові наслідки порушення зобов'язання за попереднім договором і положенням статті 321 ЦК України про непорушність права власності.

Стаття 635 ЦК України не передбачає такого правового наслідку порушення взятого на себе в попередньому договорі зобов'язання щодо укладення основного договору, як спонукання до його укладення в судовому порядку.

Зазначене узгоджується з вимогами частини третьої статті 635 ЦК, згідно з якою зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором.

За таких обставин інша сторона попереднього договору може претендувати на відшкодування збитків відповідно до частини другої статті 635 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, враховуючи принцип свободи договору, відсутність доказів досягнення згоди між ТОВ АВІТО та ОСОБА_3 у Попередньому договорі оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 р. щодо усіх істотних умов Основного договору, зокрема щодо ідентифікації приміщень, що повинні бути передані в оренду та розмір орендної плати, а також відсутність у статті 635 ЦК України такого правового наслідку порушення взятого на себе в попередньому договорі зобов'язання щодо укладення основного договору, як спонукання до його укладення в судовому порядку, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача за зустрічним позовом про зобов'язання ТОВ АВІТО укласти договір оренди нерухомого майна є необґрунтованою та такою, яка не відповідає законодавству, а тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні зустрічної позовної заяви.

Розглядаючи первісні позовні вимоги, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11 квітня 2016 р. між ТОВ АВІТО та ОСОБА_3 був укладений Попередній договір оренди нерухомого майна, за умовами якого сторони зобов'язалися не пізніше 1 (одного) календарного року з моменту укладення попереднього договору на умовах і в порядку, передбачених цим Попереднім договором, укласти Договір оренди нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором (ст. 635 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ст. 760 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до вимог ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушення договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Суд вважає, що часткове задоволення зустрічного позову, в частині визнання недійсними Рішення Загальних зборів учасників ТОВ АВІТО , оформлене Протоколом № 38 від 20 липня 2010 р. та Договору іпотеки № 216/08/1-10 від 30 серпня 2010 р., враховуючи підстави, зазначені ТОВ АВІТО для розірвання попереднього договору, повністю виключає задоволення первісного позову ТОВ АВІТО .

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про розірвання Попереднього договору оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року та зазначає, що його умови є обов'язковими для виконання сторонами.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212, 21-216, 218, 223 ЦПК України , ст. ст. 6, 16, 203, 215, 575, 626-629, 635, 651, 653, 759, 760 ЦК України, ст. ст. 1, 7, 11 Закону України Про іпотеку , ст. 120 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО до ОСОБА_3 про розірвання Попереднього договору оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю АВІТО та ОСОБА_3, -- в і д м о в и т и .

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО , Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ" про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання укласти основний договір оренди нерухомого майна, - з а д о в о л ь н и т и ч а с т к о в о .

Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО (ідентифікаційний код 24905757, місцезнаходження 69084, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 60), оформлене Протоколом № 38 від 20.07.2010 р., про надання згоди виступити майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю АВІТО ДНІПРО по його зобов'язаннях перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" по кредитам шляхом надання в іпотеку належного Товариству з обмеженою відповідальністю АВІТО нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним Договір іпотеки № 216/08/1-10 від 30 серпня 2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною за реєстровим № 9408, укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю АВІТО .

В іншій частині зустрічних позовних вимог, - в і д м о в и т и .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С у д д я

Баглійського районного суду

м. Дніпродзержинська В.О. САВЧЕНКО