Постанова

від 19.07.2017 по справі 813/376/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 року Справа № 813/376/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів

головуючого судді Кузана Р.І.,

судді Братичак У.В.,

судді Грень Н.М.,

секретар судового засідання Перчак С.В.,

з участю представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Пол-Експорт до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство Мегабанк , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство Пол-Експорт (надалі - позивач, ПП Пол-Експорт ) звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - відповідач-1, Галицька ОДПІ), Державної казначейської служби України (надалі - відповідач-2, Державна казначейська служба України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство Мегабанк (надалі - третя особа на стороні позивача, ПАТ Мегабанк ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України у Львівській області (надалі - третя особа на стороні відповідача, ГУ ДКСУ у Львівській області) в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову, просить:

- визнати незаконною бездіяльність Галицької ОДПІ щодо неподання висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП Пол-Експорт (ЄДРПОУ 32409148, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Мегабанк , МФО 351629, ЄДРПОУ 09804119) пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 2823199,74 грн.;

- зобов'язати Державну казначейську службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, нарахувати на користь ПП Пол-Експорт (ЄДРПОУ 32409148, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Мегабанк , МФО 351629, ЄДРПОУ 09804119) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних за період з 24.01.2013 по 03.03.2016 в сумі 497930,50 грн. за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду;

- визнати незаконною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо порушення строків пересилання документів на переказ;

- зобов'язати Державну казначейську службу України сплатити на користь ПП Пол-Експорт (ЄДРПОУ 32409148, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Мегабанк , МФО 351629, ЄДРПОУ 09804119) пеню, нараховану на підставі п.36.2 ст.36 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні за період з 24.01.2013 по 03.03.2016 в сумі 533758,10 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП Пол-Експорт (ЄДРПОУ 32409148, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Мегабанк , МФО 351629, ЄДРПОУ 09804119) витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі № 2а-2280/10/1370 позивач отримав право на стягнення з Державного бюджету України суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 5337581 грн. Порядок та строки виплати бюджетного відшкодування після вирішення спору в суді врегульовані п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України. Відповідачами своєчасно не вчинено дій щодо своєчасного повернення позивачу бюджетної заборгованості, а тому позивач з посиланням на п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України просить стягнути з Державного бюджету України пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 2823199,74 грн. за період прострочення сплати заборгованості з 22.10.2012 по дату фактичного отримання коштів - 03.03.2016.

Крім цього, позивач вказує, що відповідно до норм Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ПП Пол-Експорт має право на отримання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду компенсації в розмірі трьох відсотків річних в сумі 497930,50 грн., у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі №2а-2280/10/1370.

Позивач також зазначає, що Державною казначейською службою України порушено строки пересилання документів на переказ ПП Пол-Експорт бюджетного відшкодування. Вказує, що таким документом є висновок органу казначейства про підтвердження суми від'ємного значення ПДВ, який Державною казначейською службою України не був своєчасно надісланий на адресу ГУ ДКСУ у Львівській області, а тому, на підставі п.36.2 ст.36 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , позивач просить стягнути з відповідача 533758,10 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечив. Вказав, що ДПІ у Сихівському районі м.Львова зверталась до Львівського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення постанови від 16.10.2012 у справі № 2а-2280/10/1370, оскільки податковому органу незрозумілий був порядок виконання вказаного судового рішення. Крім цього, така постанова суду була оскаржена до Вищого адміністративного суду України з клопотанням про зупинення її виконання, а тому відсутні були підстави для виплати бюджетного відшкодування. З цих підстав просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача-2 та третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила. Подала письмові заперечення, суть яких зводиться до такого. Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державною казначейською службою України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за черговістю надходження виконавчих документів. Відповідачем-2 та третьою особою на стороні відповідача вживались заходи для перерахування коштів на рахунок позивача в порядку надходження виконавчих документів. Однак, вказаний у виконавчому листі № 2280/2010 від 16.10.2012 розрахунковий рахунок позивача був закритий, а тому такий виконавчий документ своєчасно виконаний не був.

Крім цього, відповідач-2 вказує, що норми Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень не поширюються на спірні правовідносини, а тому відсутні підстави для нарахування компенсації за несвоєчасне виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012.

Позивачем не надано доказів несвоєчасного надіслання відповідачем розрахункового документу для проведення виплати ПП Пол-Експорт бюджетної заборгованості, а тому нема підстав для нарахування пені на підставі Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні . З цих підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа на стороні позивача участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча про час та місце проведення такого повідомлена належним чином. Представник ПАТ Мегабанк надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою від 16.10.2012 у справі № 2а-2280/10/1370 Львівський апеляційний адміністративний суд, зокрема:

- визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова (правонаступником якої є Галицька ОДПІ) щодо порушення строків відшкодування податку на додану вартість;

- зобов'язав Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова прийняти рішення про перерахунок 834370 грн. та 4503211 грн. з державного бюджету на розрахунковий рахунок ПП Пол-Експорт № 26002602602359611 у Шевченківському відділенні ЛОФ АКБ Укрсоцбанк МФО 325019, ЄДРПОУ 32409148;

- стягнув з Державного бюджету України через Управління державного казначейства України в Сихівському районі м.Львова Головного управління державного казначейства України у Львівській області розмір бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 83430 грн. та 4503211 грн. на розрахунковий рахунок ПП Пол-Експорт № 26002602602359611 у Шевченківському відділенні ЛОФ АКБ Укрсоцбанк МФО 325019, ЄДРПОУ 32409148.

Вказана постанова в цій частині залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 № К/9991/67789/12.

15.11.2012 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-2280/2010 щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПП Пол-Експорт бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, який 05.02.2013 пред'явлений позивачем до виконання через Управління державної казначейської служби України у Сихівському районі м.Львова Львівської області.

11.02.2013 Управлінням державної казначейської служби України у Сихівському районі м.Львова Львівської області направлено на адресу ДПІ у Сихівському районі м.Львова запит щодо надання інформації про розмір залишку невідшкодованих позивачу з Державного бюджету України сум податку на додану вартість.

Листом № 1751/80-0039/7/75 від 14.02.2013 ДПІ у Сихівському районі м.Львова повідомила Управління державної казначейської служби України у Сихівському районі м.Львова Львівської області про оскарження постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 до Вищого адміністративного суду України, а тому податковий орган вважав передчасним перерахування коштів на рахунок позивача на підставі такого судового рішення.

Згідно з листом № 15-04/1681 від 20.02.2013 виконавчий лист № 2280/2010 від 16.10.2012 разом з інформацією про стан виконання судового рішення направлений на виконання до Державної казначейської служби України.

На виконання вказаного виконавчого листа Державною казначейською службою України у вересні 2015 року вживались заходи для перерахування з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок ПП Пол-Експорт № 26002602602359611 у Шевченківському відділенні ЛОФ АКБ Укрсоцбанк МФО 325019, ЄДРПОУ 32409148 коштів в сумі 5337581 грн., що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 136245296 від 16.09.2015.

Однак, в процесі проведення зазначеної операції встановлено, що вказаний у виконавчому листі розрахунковий рахунок позивача в ПАТ Укрсоцбанк закритий 11.04.2014. Тому, 17.09.2015 кошти в сумі 5337581 були повернуті із призначенням платежу у зв'язку з закриттям рахунку стягувача .

Зважаючи на вказану обставину, ГУ ДКСУ у Львівській області за дорученням Державної казначейської служби України вживались заходи щодо уточнення реквізитів банківського рахунку, на який можливо здійснити перерахування коштів. Так, 18.09.2015 та 20.01.2016 ГУ ДКСУ у Львівській області на адресу позивача було направлено запити про надання інформації про реквізити рахунку для належного виконання виконавчого листа.

Листом № 01-23/37-16 від 29.01.2016, який отриманий ГУДКСУ у Львівській області 01.02.2016, позивач повідомив відповідача та третю особу на стороні відповідача про необхідність перерахування коштів на виконання виконавчого листа № 2280/2010 від 16.10.2012 на розрахунковий рахунок ПП Пол-Експорт № НОМЕР_1 у ПАТ Мегабанк , МФО 351629, ЄДРПОУ 32409148.

На підставі інформаційного запиту №28 від 03.03.2016 платіжним дорученням № 143365590 кошти в сумі 5337581 грн. 03.03.2016 були зараховані на розрахунковий рахунок ПП Пол-Експорт № НОМЕР_1 в ПАТ Мегабанк .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо своєчасного виконання судового рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішення спору суд керувався таким.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.17 ст.200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

За положеннями п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З урахуванням наведених вище норм ПК України суд зазначає, що у разі не проведення бюджетного відшкодування після спливу п'ятиденного строку, передбаченого п.200.15 ст. 200 ПК України, платник податків має право на нарахування пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. При цьому, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимогу про стягнення пені.

Аналогічний висновок наведений в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 13 від 29.09.2016 Про узагальнення практики розгляду і вирішення адміністративними судами впродовж 2014-2015 років спорів, що виникають у зв'язку з виконанням рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган або державна установа, підприємство чи організація .

Зі змісту постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі № 2а-2280/10/1370 випливає, що між позивачем та податковим органом був спір щодо розміру від'ємного значення податку на додану вартість та наявності права у ПП Пол-Експорт на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) постанова Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-2280/10/1370 набрала законної сили 16.10.2012. Вказаним судовим рішенням, серед іншого, зобов'язано відповідача-1 прийняти рішення про перерахунок 834370 грн. та 4503211 грн. з державного бюджету на розрахунковий рахунок ПП Пол-Експорт .

Згідно з ст.124 Конституції України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 та відповідно до порядку, передбаченого п. 200.15 ст. 200 ПК України, Галицькій ОДПІ необхідно було до 22.10.2012 надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Судом встановлено, що такий висновок відповідачем-1 до ГУ ДКСУ у Львівській області поданий не був. Ба більше, листом від 14.02.2013 податковий орган фактично підтвердив небажання виконувати судове рішення, що набрало законної сили.

За наведеного, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача-1 щодо не подання до ГУ ДКСУ у Львівській області висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 є протиправною. При цьому, через п'ять робочих днів після набрання цим судовим рішенням законної сили (з 22.10.2012) у позивача виникло право на нарахування та стягнення з Державного бюджету України пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Суд не бере до уваги заперечення відповідачів в обґрунтування причин затримки проведення відшкодування, з посиланням на норми Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, а саме щодо необхідності виконання рішень про стягнення коштів з бюджету в порядку черговості їх надходжень до органів казначейства. На переконання суду, одночасна наявність на виконанні в органах казначейства кількох виконавчих документів про стягнення бюджетної заборгованості не може обмежувати закріплене в ПК України право платника податків на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування сум ПДВ.

Отже, періодом прострочення сплати бюджетної заборгованості, за який позивач має право на нарахування пені, слід вважати період з 22.10.2012 по 03.03.2016.

Водночас, суд враховує, що Державною казначейською службою України в вересні 2015 року вживались заходи щодо виконання судового рішення та проведення бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача. Однак, таке відшкодування проведено не було у зв'язку з закриттям позивачем рахунку, вказаного у виконавчому листі № 2280/2010 від 16.10.2012. Відповідачем-2 та третьою особою на стороні відповідача вживались заходи для з'ясування реквізитів рахунку з метою перерахування коштів.

Таким чином суд дійшов висновку, що в період з 16.09.2015 (дата платіжного доручення про перерахування коштів) і до 01.02.2016 (дата отримання органом казначейства реквізитів нового рахунку позивача) у відповідача-2 з об'єктивних причин не було можливості виконати рішення суду, а тому вказаний період прострочення не враховується судом при розрахунку розміру пені.

З урахуванням розміру бджетної заборгованості по податку на додану вартість, періоду прострочення бюджетного відшкодування та встановлених Національним банком України розмірів облікової ставки за період прострочення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги ПП Пол-Експорт про стягнення з Державного бюджету України пені в сумі 2517466,34 грн., яка розрахована за формулою: [пеня] = [сума боргу] х [120 % облікової ставки пені] / 100% / 365 днів х [кількість днів].

Щодо стягнення компенсації на підставі Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень за порушення строку перерахування коштів суд зазначає таке.

Відповідно до ст.3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З посиланням на вказані норми Закону, позивач просить зобов'язати Державну казначейську службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, нарахувати ПП Пол-Експорт компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з Державного бюджету України.

З цього приводу суд зазначає, що за положеннями ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна лише в тих випадках, коли боржником є державний орган, державні підприємство, установа, організація та юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Позивач вважає, що боржником при виконанні Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 є Галицька ОДПІ, як орган податкової та митної компетенції, що наділений повноваженнями щодо виконання бюджетів за доходами, відтак є розпорядником бюджетних коштів.

Водночас, суд зазначає, що за положеннями ст.200 ПК України орган доходів та зборів, як контролюючий орган, уповноважений вчиняти дії по проведенню бюджетного відшкодування лише за відсутності зауважень щодо достовірності відображення платником податків суми від'ємного значення ПДВ. В іншому випадку бюджетне відшкодування проводиться на підставі судового рішення. При цьому, відповідно до п.200.17 ст.200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Тобто, проведення бюджетного відшкодування ПДВ проводиться за рахунок бюджету.

Зі змісту постанови суду та виконавчого листа №2280/2010 від 16.10.2012 випливає, що кошти на рахунок позивача підлягали стягненню з Державного бюджету України, а не з податкового органу чи органу державного казначейства. Тобто, боржником при виконанні вказаного виконавчого листа є Державний бюджет України, а не орган державної податкової служби, як про це вказує позивач. Відтак, норми Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень не поширюються на спірні правовідносини.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання компенсації за несвоєчасне виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі № 2а-2280/10/1370 на підставі Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З приводу позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо порушення строків пересилання документів на переказ, стягнення пені на підставі Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні суд зазначає таке.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб'єктів переказу, а також загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

Згідно з п.1.43 ст.1 цього Закону учасник/член платіжної системи - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України № 1721 від 15.09.1999 Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства , Державна казначейська служба України є учасником системи електронних платежів, тобто учасником платіжної системи.

Статтею 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачені строки проведення переказів.

Згідно з п.8.6 цієї статті учасники платіжної системи мають забезпечити пересилання паперових документів на переказ у межах України у строк до семи робочих днів, а у межах однієї області - до трьох робочих днів.

Відповідно до п.36.2 ст.36 вказаного Закону у разі порушення установою - учасником платіжної системи строків пересилання документів на переказ, передбачених пунктом 8.6 статті 8 цього Закону, ця установа має сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми переказу за кожний день прострочення, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Згідно з п.1.6 ст.1 Закону документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.

Порядок виконання судових рішень про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість врегульований Порядком проведення безспірного списання коштів державного бюджету, спрямованого на виконання судових рішень про відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, який на момент виникнення спірних правовідносин був затверджений Наказом Державної казначейської служби України №47 від 03.02.2012, а з 03.11.2015 наказом № 307 (надалі - Порядок).

Згідно з п.3.3 Порядку безспірне списання коштів, необхідних для виконання судового рішення щодо відшкодування сум ПДВ з відповідного рахунку, відкритого в Головному управлінні Казначейства, здійснюється за балансовим рахунком 3111 та відповідним кодом класифікації доходів бюджету, на рахунок 3112 Загальний фонд державного бюджету у розрізі ОСОБА_5 управлінь Казначейства для відшкодування сум ПДВ стягувачам, на підставі висновку шляхом оформлення та передачі відповідному Головному управлінню Казначейства інформаційного запиту за встановленою формою. Після надходження коштів на виконання інформаційних запитів Державною казначейською службою України здійснюється відшкодування сум ПДВ на рахунок стягувача, вказаний у висновку.

Висновок про безспірне списання коштів, необхідних для відшкодування сум ПДВ за судовим рішенням готує юридичний департамент Державної казаначейської служби України за результатами розгляду документів, які надійшли від ОСОБА_5 управлінь Казначейства та затверджує голова Казначейства або заступник голови Казначейства.

Отже, документами на переказ коштів для відшкодування ПДВ є інформаційний запит, оформлений за встановленою формою відповідно до висновку юридичного департаменту Державної казначейської служби України та платіжне доручення про перерахування коштів на рахунок стягувача.

Судом встановлено, що інформаційний запит № 28 на переказ коштів в сумі 5337581 грн. на виконання виконавчого листа № 2280/2010 оформлений та переданий до ГУ ДКСУ у Львівській області 03.03.2016. Виплата коштів на підставі такого інформаційного запиту проведена 03.03.2016, тобто в межах строків, передбачених п.8.6 ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Державної казначейської служби України пені на підставі п.36.2 ст.36 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області щодо не подання висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП Пол-Експорт (ЄДРПОУ 32409148, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Мегабанк , МФО 351629, ЄДРПОУ09804119) пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 2517466 (два мільйони п'ятсот сімнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 34 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Пол-Експорт судовий збір в сумі 37762 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Пол-Експорт судовий збір в сумі 1370 (одну тисячу триста сімдесят) гривень 00 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Р.І. Кузан

Суддя У.В. Братичак

Суддя Н.М. Грень

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.07.2017