Рішення

від 20.07.2017 по справі 910/9390/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017Справа №910/9390/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фонду державного майна України до про Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С стягнення заборгованості Представники:

від Позивача: Грикун В.О. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фонд державного майна України (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С (надалі також - Відповідач ), в якому просив суд:

- розірвати договір оренди від 31.03.2015 № 125 укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" повернути Фонду державного майна України нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" до державного бюджету заборгованість з орендної плати у розмірі 188125,71 грн., пені - 72773,04 грн., штрафу - 22945,28 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду державного майна України заборгованість з орендної плати у розмірі 489006,80 грн., пені - 121506,43 грн., штрафу - 32357,11 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 31.03.2015 року між Фондом державного майна України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв. м, (реєстровий номер 00032945.3.АААДКЕ203), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А (далі - майно), обліковується на балансі Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945 (далі - балансоутримувач) та належить до сфери управління Фонду державного майна України. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів станом на 22.07.2016 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі перед Державним бюджетом України у розмірі 262 774 грн. 47 коп. та перед Фондом державного майна України у розмірі 477 115 грн. 04 коп. з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.07.2016 року, яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С пеню у розмірі 86 238 грн. 87 коп., штраф у розмірі 22 945 грн. 28 коп., а також пеню у розмірі 152 336 грн. 93 коп., штраф у розмірі 35 195 грн. 26 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі №910/9390/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року, позов задоволено частково. Розірвано договір оренди від 31.03.2015 № 125 укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" повернути Фонду державного майна України нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 262 774,47 грн., 70 849,25 грн. пені та 22 945,28 грн. штрафу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду державного майна України заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 108 147,62 грн., 16 802,06 грн. пені, 10814,76 грн. штрафу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду державного майна України 10141,00 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Фонду державного майна України в доход Державного бюджету України 1400,22 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року у справі № 910/9390/16 в частині вирішення заявлених позовних вимог про: 1) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду державного майна України заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 368 967,41 грн. за період з березня 2015 року по листопад 2016 року, 152336,93 грн. пені та 35195,26 грн. штрафу; 2) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Державного бюджету України заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 262 774,47 грн. за період з березня 2015 року по червень 2016 року, 86 238,87 грн. пені та 22945,28 грн. штрафу, а також в частині вирішення питання про розподіл судових витрат. Справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/9390/16.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/9390/16 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 року справу №910/9390/16 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 26.04.2017 року.

26.04.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Представники сторін вимоги ухвали суду від 13.04.2017 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача:

- здійснити обґрунтований розрахунок заборгованості по орендній платі перед бюджетом та Фондом державного майна України окремо з урахування здійснення часткової оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С";

- здійснити обґрунтований розрахунок пені та штрафу на заборгованість по орендній платі перед бюджетом та Фондом державного майна України окремо, за кожний місяць окремо із зазначенням періоду початку прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України з урахуванням здійснення часткової оплати;

- надати належним чином засвідчені копії позовних заяв та доданих до них документів у справах Господарського суду міста Києва №910/19732/15 та №910/30632/15;

- надати письмові пояснення щодо того, на які рахунки було стягнуто заборгованість у справах Господарського суду міста Києва №910/19732/15 та №910/30632/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 року відкладено розгляд справи на 24.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

24.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду від 26.04.2017 року.

24.05.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду від не виконав.

В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки подав заяву про виправлення описки в постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року, якою справу №910/9390/16 передано на новий розгляд.

Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року відкладено розгляд справи на 07.06.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

06.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення питання щодо виправлення описки Вищим господарським судом України у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року у справі №910/9390/16.

В судовому засіданні 07 червня 2017 року представник Позивача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі, просив суд його задовольнити. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року у справі № 910/9390/16.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" є 04205, м.Київ, ВУЛИЦЯ М.ТИМОШЕНКА, будинок 21, Н/П №3.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9390/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з заявою в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України про виправлення описки в ухвалі Вищого господарського суду України від 24.05.2017 року по справі №910/9390/16 про виправлення описки в постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року в частині періоду, за який нарахована заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" перед Фондом державного майна України в сумі 368 967 грн. 41 коп., а саме замість "з березня 2015 року по лютий 2016 року" виправити на "з березня 2015 року по листопад 2015 року".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року зупинено провадження у справі №910/9390/16 за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" про стягнення заборгованості до розгляду Вищим господарським судом України заяви Фонду державного майна України про виправлення описки в ухвалі Вищого господарського суду України від 24.05.2017 року по справі №910/9390/16 про виправлення описки в постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року та набрання резолютивним процесуальним документом, складеним за наслідками розгляду вказаної заяви, законної сили.

27.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Вищого господарського суду України надійшли оригінал протоколу передачі раніше визначеному складу суду від 19.06.2017 року, оригінал розпорядження від 19.06.2017, оригінал протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2017, оригінал ухвали Вищого господарського суду України від 20.06.2017 та заява Фонду державного майна України від 01.06.2017 зі справи № 910/9390/16 за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІННС" для приєднання до матеріалів справи.

Так, ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 року заяву Фонду державного майна України задоволено. Виправлено допущену в постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року та в ухвалі Вищого господарського суду України від 24.05.2017 року у справі № 910/9390/16 описку. У тексті постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року словосполучення "заборгованості із сплати орендної плати у розмірі 368967,41 грн за період з березня 2015 року по листопад 2016 року" замінено на словосполучення "заборгованості із сплати орендної плати у розмірі 368967,41 грн за період з березня 2015 року по листопад 2015 року". У тексті ухвали Вищого господарського суду України від 24.05.2017 року слово "лютий" замінено на слово "листопад".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 року поновлено провадження у справі №910/9390/16, судове засідання призначено на 20.07.2017 року.

10.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

В судовому засіданні 20 липня 2017 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С є 04205, м.Київ, ВУЛИЦЯ М.ТИМОШЕНКА, будинок 21, Н/П №3.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9390/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 20 липня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

31.03.2015 року між Фондом державного майна України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв. м, (реєстровий номер 00032945.3.АААДКЕ203), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А (далі - майно), обліковується на балансі Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945 (далі - балансоутримувач) та належить до сфери управління Фонду державного майна України. Вартість майна визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2014 року становить за незалежною оцінкою 3 063 700 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення станції технічного обслуговування.

Згідно з п. 2.1, п. 2.4 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на орендодавця.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2015 року - 59 579,03 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди - лютий 2015 року на індекс інфляції за березень 2015 року з врахуванням фактичної кількості діб оренди у березні 2015 року (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України та Бюджетного кодексу України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.8. Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, та діє з 31.03.2015 по 28.02.2018 включно. (п.10.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125 від 31.03.2015 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв. м, (реєстровий номер 00032945.3.АААДКЕ203), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А, обліковується на балансі Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945 (далі - балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передачі державного нерухомого майна від 31.03.2015 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів станом на 22.07.2016 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі перед Державним бюджетом України у розмірі 262 774 грн. 47 коп. та перед Фондом державного майна України у розмірі 477 115 грн. 04 коп. з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.07.2016 року, яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С пеню у розмірі 86 238 грн. 87 коп., штраф у розмірі 22 945 грн. 28 коп., а також пеню у розмірі 152 336 грн. 93 коп., штраф у розмірі 35 195 грн. 26 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що підлягає припиненню провадження у даній справі в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 205 420 грн. 31 коп., інші позовні вимоги Фонду державного майна України підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125 від 31.03.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125 від 31.03.2015 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв. м, (реєстровий номер 00032945.3.АААДКЕ203), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А, обліковується на балансі Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945 (далі - балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передачі державного нерухомого майна від 31.03.2015 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

При зверненні до суду з вказаним позовом з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.07.2016 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С до Державного бюджету України заборгованість по орендній платі у розмірі 262 774 грн. 47 коп., а також на користь Фонду державного майна України заборгованість по орендній платі у розмірі 477 115 грн. 04 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року з урахуванням ухвал від 24.05.2017 року та від 20.06.2017 року про виправлення описок в постанові скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року у справі № 910/9390/16 в частині вирішення заявлених позовних вимог про: 1) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду державного майна України заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 368 967,41 грн. за період з березня 2015 року по листопад 2015 року, 152336,93 грн. пені та 35195,26 грн. штрафу; 2) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Державного бюджету України заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 262 774,47 грн. за період з березня 2015 року по червень 2016 року, 86 238,87 грн. пені та 22945,28 грн. штрафу, а також в частині вирішення питання про розподіл судових витрат. Справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

У вказаній постанові суду касаційної інстанції зазначено, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Фонду, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що сума заборгованості перед Фондом з орендної плати за період з 31.03.2015 року по 17.11.2015 року вже стягнута з відповідача відповідними судовими рішеннями у справах № 910/19732/15 та № 910/30632/15, а тому задоволенню підлягають лише позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Фонду заборгованості в розмірі 108147,63 грн за період грудень 2015 - червень 2016 року, а також на користь бюджету - в розмірі 262774,47 грн. за період березень 2015 року - червень 2016 року.

Однак, ухвалюючи таке рішення, суди не звернули уваги на те, що за умовами договору орендна плата сплачується як на користь Фонду, так на користь бюджету. У справах № 910/19732/15 та № 910/30632/15 позивачем заявлялись позовні вимоги про стягнення заборгованості за період оренди березень - листопад 2015 року в загальному розмірі 229452,78 грн. Водночас, у цій справі, за цей же період позивач заявив вимоги про стягнення на користь Фонду заборгованості в розмірі 368967,41 грн та на користь бюджету в розмірі 229452,78 грн. Суди, відмовляючи у стягненні заборгованості в розмірі 368967,41 грн, безпідставно залишили поза увагою те, що за спірний період оренди березень - листопад 2015 року у цій справі (368967,41 грн) та у справах № 910/19732/15 та № 910/30632/15 (229452,78 грн) позивачем заявлені різні суми заборгованості.

При цьому, дійшовши висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 368967,41 грн на користь Фонду слід відмовити, оскільки з відповідача вже було стягнуто заборгованість по листопад 2015 року за судовими рішеннями, суди, водночас, не обґрунтували, чому не застосовуються положення п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, які визначають, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити обґрунтованість розрахунків позивача, з'ясувати, яка сума заборгованості, за який період та перед ким (Фондом чи бюджетом) вже була предметом судового розгляду, і, в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, предметом розгляду у справі №910/9390/16 з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.07.2016 року, яка прийнята Судом до розгляду, та частково задоволених позовних вимог у рішенні Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року, яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року, є вимоги Фонду державного майна України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С :

- заборгованості по орендній платі до Державного бюджету України за період з березня 2015 року по червень 2016 року у розмірі 262 774 грн. 47 коп., пені у розмірі 86 238 грн. 87 коп., штрафу у розмірі 22 945 грн. 28 коп.;

- заборгованості по орендній платі на користь Фонду державного майна України за період з березня 2015 року по листопад 2015 року у розмірі 368 967 грн. 41 коп., пені у розмірі 152 336 грн. 93 коп., штрафу у розмірі 35 195 грн. 26 коп.

Як встановлено Судом, Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року по справі №910/19732/15 з урахуванням ухвали про виправлення описки в рішенні від 07.12.2015 року, залишеним без постановами Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 року в частині стягнення, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" 90 427 грн. 91 коп. заборгованості та 9 359 грн. 41 коп. пені до Державного бюджету України в особі Фонду державного майна України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 75 коп. судового збору.

У вказаному рішенні від 15.10.2015 року по справі №910/19732/15 зазначено, що відповідач допустив заборгованість перед позивачем за період з 31.03.2015 р. по 10.09.2015 р. у розмірі 114 460,38 грн . При цьому, судом встановлено, що 25.08.2015 р. відповідачем сплачено 24 032,47 грн. орендної плати за Договором № 125 від 31.03.2015 р., за платіжним дорученням № 33 від 24.08.2015 р.; проте, вказана оплата позивачем не врахована при розрахунку позовних вимог. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що доведеним являється факт наявності заборгованості відповідача зі сплати орендних платежів у розмірі 90 427,91 грн.

Таким чином, Суд зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року по справі №910/19732/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" до Державного бюджету України заборгованість по орендній платі за період з 31.03.2015 р. по 10.09.2015 р. у розмірі 90 427 грн. 91 коп.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року по справі №910/30632/15, зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016 року, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду держаного майна України 114 992 грн. 40 коп. основного боргу, 9867 грн. 29 коп. пені, 11 499 грн. 24 коп. штрафу та 2045 грн. 39 коп. судового збору за подання позовної заяви та 264 грн. 14 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У вказаному рішенні суду від 18.02.2016 року по справі №910/30632/15 зазначено, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендних платежів належним чином та у встановлені строки не виконав, у зв'язку з чим допустив заборгованість перед позивачем за період з 11.09.2015 р. по 17.11.2015 р. у розмірі 114992,40 грн .

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року по справі №910/30632/15 відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні заяви про внесення виправлення у постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 р. по справі №910/30632/15, а саме: замість стягнути з ТОВ "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду державного майна України 114992,40 грн. основного боргу, 9867,29 грн. пені, 11499,24 грн. штрафу, вказати стягнути з ТОВ "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Державного бюджету України 114992,40 грн. основного боргу, 9867,29 грн. пені, 11499,24 грн. штрафу, в частині стягнення - 2045,39 грн. судового збору за подання заяви та 264,14 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на користь Фонду державного майна України залишити без змін.

Таким чином, Суд зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року по справі №910/30632/15, зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 року, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду держаного майна України заборгованість по орендній платі за період з 11.09.2015 р. по 17.11.2015 р. у розмірі 114 992 грн. 40 коп.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмету спору у справі №910/9390/16, а саме: стягнення заборгованості по орендній платі перед Державним бюджетом України за період з березня 2015 року по червень 2016 року у розмірі 262 774 грн. 47 коп. та заборгованості по орендній платі перед Фондом державного майна України за період з березня 2015 року по листопад 2015 року у розмірі 368 967 грн. 41 коп., та з урахуванням предмету спору у справах №910/19732/15, №910/30632/15, розглянутих Господарським судом міста Києва, Суд зазначає, що заборгованість перед Державним бюджетом України по орендній платі за період з 31.03.2015 р. по 10.09.2015 р. у розмірі 90 427 грн. 91 коп. та заборгованість по орендній платі перед Фондом державного майна України за період з 11.09.2015 р. по 17.11.2015 р. у розмірі 114 992 грн. 40 коп. вже стягнута рішеннями суду у справах №910/19732/15, №910/30632/15.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що є рішення Господарського суду міста Києва у справах №910/19732/15, №910/30632/15 за позовами Фонду держаного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" про стягнення заборгованості по орендній платі за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125 від 31.03.2015 року, які набрали законної сили, Суд приходить до висновку про припинення провадження у справі №910/9390/16 в частині стягнення:

- заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" по орендній платі перед Державним бюджетом України за період з 31.03.2015 р. по 10.09.2015 р. (березень 2015 року - серпень 2015 року) у розмірі 90 427 грн. 91 коп.;

- заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" по орендній платі перед Фондом державного майна України за період з 11.09.2015 р. по 17.11.2015 р. (серпень 2015 року - жовтень 2015 року) у розмірі 114 992 грн. 40 коп.

на підставі п. 2 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується іншої частини позовних вимог Фонду держаного майна України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" заборгованості по орендній платі за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125 від 31.03.2015 року, Суд зазначає.

За Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125 від 31.03.2015 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" утворилась заборгованість по орендній платі:

- перед Державним бюджетом України за період вересень 2015 року - червень 2016 року у розмірі 172 346 грн. 56 коп.;

- перед Фондом державного майна України за період березень 2015 року - липень 2015 року, листопад 2015 року у розмірі 253 975 грн. 01 коп.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" перед Фондом державного майна України та Державним бюджетом України за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125 від 31.03.2015 року у загальному розмірі 426 321 грн. 57 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: детальними розрахунками заборгованості, наданим Позивачем.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Фондом державного майна України та Державним бюджетом України за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №125 від 31.03.2015 року у загальному розмірі 426 321 грн. 57 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 426 321 грн. 57 коп. коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.07.2016 року, яка прийнята Судом до розгляду, просив стягнути з Відповідача на його користь пеню по орендній платі перед бюджетом за загальний період прострочки з 16.04.2015 року по 22.07.2016 року у розмірі 86 238 грн. 87 коп. та пеню по орендній платі перед Фондом державного майна України за загальний період прострочки з 16.05.2015 року по 22.07.2016 року у розмірі 152 336 грн. 93 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору в частині сплати орендної плати перед бюджетом, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання 16.04.2015 року по 22.07.2016 року у розмірі 86 238 грн. 87 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з припиненням провадження у справі в частині стягнення заборгованості за період березень 2015 року - серпень 2015 року, а також у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача та закінчення такого нарахування. Так, при здійсненні розрахунку пені Позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, а також те, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Крім того, при здійсненні розрахунку пені Позивач не враховував, що нарахування пені здійснюється за кожним зобов'язанням зі сплати орендної плати окремо й припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а не шляхом збільшення розміру заборгованості Відповідача за кожним місяцем й нарахування пені на загальну суму боргу.

Таким чином, з урахуванням здійснення часткової оплати заборгованості перед бюджетом, що підтверджується відповідними виписками Державної казначейської служби України, із зазначенням призначення платежу за відповідний місяць сплати заборгованості, до стягнення з Відповідача на користь Державного бюджету України підлягає пеня в розмірі 42 753 грн. 84 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 16.10.2015.2015 року по 22.07.2016 року.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору в частині сплати орендної плати перед Фондом державного майна України за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 16.05.2015 року по 22.07.2016 року у розмірі 152 336 грн. 93 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з припиненням провадження у справі в частині стягнення заборгованості за період серпень 2015 року - жовтень 2015 року, а також у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Так, Позивач не врахував, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України), за зобов'язаннями липня 2015 року. Крім того, при здійсненні розрахунку пені Позивач не враховував, що нарахування пені здійснюється за кожним зобов'язанням зі сплати орендної плати окремо й припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а не шляхом збільшення розміру заборгованості Відповідача за кожним місяцем й нарахування пені на загальну суму боргу.

Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 59 953 грн. 66 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 16.05.2015 року по 16.06.2016 року.

Також Позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача штрафу відповідно до п.3.8 Договору на користь Державного бюджету України у розмірі 22 945 грн. 28 коп. та на користь Фонду державного майна України у розмірі 35 195 грн. 26 коп.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011, Суд вважає правомірним застосування до відповідача одночасно штрафу та пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У зв язку з чим, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що не суперечить положенням ст. 61 Конституції України і відповідає встановленій статтею 627 Цивільного кодексу України свободі договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п. 3.8. Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

За таких підстав, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Відповідача штрафу на підставі п.3.8 Договору на користь Державного бюджету України у розмірі 17 234 грн. 66 коп. (172 346 грн. 56 коп. х10%) та на користь Фонду державного майна України у розмірі 25 397 грн. 50 коп. (253 975 грн. 01 коп.х10%), а тому в цій частині позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню заборгованість у розмірі 172 346 грн. 56 коп., пеня у розмірі 42 753 грн. 84 коп. та штраф у розмірі 17 234 грн. 66 коп., а на користь Фонду державного майна України підлягає стягненню заборгованість у розмірі 253 975 грн. 01 коп., пеня у розмірі 59 953 грн. 66 коп. та штраф у розмірі 25 397 грн. 50 коп.

Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає, що оскільки при прийнятті до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.07.2016 року, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року відстрочено Фонду державного майна України сплату судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до ухвалення судового рішення у справі, а позовні вимоги при новому розгляді задоволено частково, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі №910/9390/16 покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Припинити провадження у справі №910/9390/16 в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" по орендній платі перед Державним бюджетом України за період з 31.03.2015 р. по 10.09.2015 р. у розмірі 90 427 грн. 91 коп. та в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" по орендній платі перед Фондом державного майна України за період з 11.09.2015 р. по 17.11.2015 р. у розмірі 114 992 грн. 40 коп. на підставі п. 2 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позов Фонду державного майна України - задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С (04205, м.Київ, ВУЛИЦЯ М.ТИМОШЕНКА, будинок 21, Н/П №3, Ідентифікаційний код юридичної особи 30218927) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код 38004897, р/р 31115093700007, призначення платежу: *;101; ;*22080200 *30218927 *№125 *31.03.2015 *32945*Х*) заборгованість у розмірі 172 346 (сто сімдесят дві тисячі триста сорок шість) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп., пеню у розмірі 42 753 (сорок дві тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. та штраф у розмірі 17 234 (сімнадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 66 (шістдесят шість) коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С (04205, м.Київ, ВУЛИЦЯ М.ТИМОШЕНКА, будинок 21, Н/П №3, Ідентифікаційний код юридичної особи 30218927) на користь Фонду державного майна України (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕНЕРАЛА АЛМАЗОВА, будинок 18/9, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032945, за реквізитами: Фонд державного майна України, р/р 35216001005357, в ДКСУ, м. Київ; МФО 820172, код ЄДРПОУ 00032945) заборгованість у розмірі 253 975 (двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 01 (одна) коп., пеню у розмірі 59 953 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 66 (шістдесят шість) коп. та штраф у розмірі 25 397 (двадцять п'ять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСКОРТ-ВІНН'С (04205, м.Київ, ВУЛИЦЯ М.ТИМОШЕНКА, будинок 21, Н/П №3, Ідентифікаційний код юридичної особи 30218927) на користь Фонду державного майна України (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕНЕРАЛА АЛМАЗОВА, будинок 18/9, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032945 за реквізитами: Фонд державного майна України, р/р 35216001005357, в ДКСУ, м. Київ; МФО 820172, код ЄДРПОУ 00032945) судовий збір у розмірі 11 330 (одинадцять тисяч триста тридцять) грн. 92 (дев'яносто дві) коп.

6. Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕНЕРАЛА АЛМАЗОВА, будинок 18/9, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032945) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 648 (одна тисяча шістсот сорок вісім) грн. 37 (тридцять сім) коп.

7. В іншій частині позову - відмовити.

8. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

9. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 липня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин