Постанова

від 20.07.2017 по справі 918/111/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2017 р. Справа № 918/111/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Мельник О.В. ,

судді Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" на рішення господарського суду Рівненської області від 27.03.2017р. у справі №918/111/17 (суддя Політика Н.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (м. Харків)

до відповідачів: 1) відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (м. Рівне); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (м. Рівне)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Городок)

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 01.08.2016р.;

відповідача-1 - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 15.06.2017р.;

відповідача-2 - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.12.2016р., який укладений між відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод тракторних агрегатів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп".

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.03.2017р. у справі №918/111/17 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України. Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. Таким чином, укладаючи спірний правочин, відповідачі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні, замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, в той час, як - відступлення права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачено. На переконання скаржника, вирішуючи спір, суд першої інстанції мав встановити невідповідність оспорюваного договору нормам ст. ст. 17, 18, 21, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон) та застосувати їх до спірних правовідносин. Скаржник вказує, що оспорюваний правочин порушує його права та інтереси, як кредитора, зокрема, передбачених ст. 31 Закону прав на задоволення своїх кредиторських вимог в установленому Законом порядку згідно визначеної законом черговості. Укладення договору призвело до незаконного спрямування коштів ВАТ "РЗТА" на інші, не передбачені планом санації та приписами Закону витрат, внаслідок чого скаржник може недоотримати існуючу у боржника перед ним заборгованість.

Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №19181/17 від 04.07.2017р.) в якому відповідач-1 надав пояснення по суті спору, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2017р. визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/111/17 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2017р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.07.2017р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_3 та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/111/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2017р. визначено колегію суддів для розгляду справи №918/111/17 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2017р. зобов`язано відповідача-1 надати суду належним чином засвідчену копію звіту керуючого санацією ОСОБА_4 по справі №9/83 про банкрутство ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" за період з 12.01.2015р. по 26.07.2015р. та з 08.09.2016р. по 06.12.2016р., який затверджений рішенням комітету кредиторів, що оформлене протоколом №28 від 02.02.2017р.

На виконання вимог ухвали суду, відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" подало до суду клопотання (вх. №20561/17 від 14.07.2017р.) в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію звіту керуючого санацією ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" за період з 13.01.2015р. по 26.07.2015р. та з 28.09.2016р. по 06.12.2016р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" подало до суду письмові пояснення (вх. №21118/17 від 19.07.2017р.) в яких позивач зазначає, що сума заборгованості ПАТ "Завод "Технопривод" перед ТОВ "Західметалгруп" за договором поставки №8 складає 12825,03 грн. (9847,02 грн. + 2978,01 грн.), а не 16372,53 грн. як зазначає ВАТ "РЗТА". У той же час, 16372,53 грн. - це сумарний розмір боргу за договором поставки №8 та сум судового збору за обома судовими наказами. Таким чином, відповідачі здійснили передачу права вимоги не заборгованості, існуючої у ПАТ "Завод "Технопривод" за договором поставки №8 на який до того ж у тексті договору про відступлення права вимоги немає жодного посилання, а боргових зобов'язань, встановлених відповідними судовими рішеннями господарського суду і виданими на їх виконання наказів. Таким чином, сторони не замінюючи кредитора у зобов'язанні, замінили стягувача на стадії виконання судового рішення у не передбачений законом спосіб. Як на підставу укладення спірного договору ВАТ "РЗТА" посилається на необхідність захисту своїх прав та інтересів як акціонера ПАТ "Завод "Технопривод" у справі №918/111/15 про банкрутство підприємства шляхом набуття статусу кредитора замість ТОВ "Західметагруп". Однак, такі доводи відповідача є непереконливими з огляду на те, що до участі у справі №918/111/15 господарським судом Рівненської області 31.07.2015р. залучено уповноважену особу акціонерів боржника ОСОБА_5 Позивач вказує, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2017р. у справі №918/111/15 скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.02.2017р., зокрема, в частині задоволення заяви ВАТ "РЗТА" про здійснення процесуального правонаступництва та заміни кредитора боржника - ТОВ "Західметалгруп" на ВАТ "РЗТА", прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ВАТ "РЗТА" про здійснення процесуального правонаступництва та заміну кредитора боржника - ТОВ "Західметалгруп" на ВАТ "РЗТА".

Представник позивача в судових засіданнях 23.05.2017р., 04.07.2017р. та 20.07.2017р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

Представник відповідача-1 в судових засіданнях 04.07.2017р. та 20.07.2017р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи в судових засіданнях 23.05.2017р., 20.06.2017р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

Відповідач-2 та третя особа не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 20.07.2017р., про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням господарського суду Рівненської області від 05.02.2014р. у справі №918/34/14 позов ТОВ "Західметалгруп" до ЗАТ "Завод Технопривод" про стягнення 9 847,02 грн. заборгованості задоволено; стягнуто з ЗАТ "Завод Технопривод" на користь ТОВ "Західметалгруп" 9847,02 грн. заборгованості та 1720, 50 грн. судового збору (а.с. 60-61).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.09.2014р. у справі №918/1159/14 позов ТОВ "Західметалгруп" до ЗАТ "Завод Технопривод" про стягнення 2 978,01 грн. заборгованості задоволено; стягнуто з ЗАТ "Завод Технопривод" на користь ТОВ "Західметалгруп" 2978,01 грн. заборгованості та 1827 грн. судового збору (а.с. 62-65).

Підставою для стягнення вказаної заборгованості стало неналежне виконання ЗАТ "Завод Технопривод" умов договору поставки від 25.02.2011р. № 8 щодо оплати отриманого товару.

На виконання вказаних рішень, господарським судом Рівненської області були видані судові накази від 20.02.2014р. №918/34/14 та від 06.10.2014р. № 918/1159/14 (а.с. 113-114).

02.12.2016р. між відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод тракторних агрегатів" (новий кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (а.с. 13-15).

Відповідно до п. 1.1 договору первісний кредитор передає належне йому право вимог заборгованості в сумі 16 372 грн. 53 коп. до публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (боржника), що підтверджується наказом господарського суду Рівненської області від 20.02.2014р. у справі №918/34/14 та наказом господарського суду Рівненської області від 06.10.2014р. у справі № 918/1159/14, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором. Підстави виникнення та сума вказаної заборгованості, а також стан взаєморозрахунків між первісним кредитором та боржником підтверджуються ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.07.2015р. у справі №918/111/15.

Згідно п. 2.1 договору відступлення права вимоги первісного кредитора до боржника є оплатним. Новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору кошти в сумі 16 372 грн. 53 коп. протягом трьох днів з моменту підписання цього договору. Оплата здійснюється шляхом внесення коштів на поточний рахунок первісного кредитора у фінансовій установі.

Відповідно до п. 3.1 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи (копії наказу господарського суду Рівненської області від 20.02.2014р. №918/34/14 та наказу господарського суду Рівненської області від 06.10.2014р. №918/1159/14), які засвідчують права, що передаються, під час підписання даного договору, та інформацію, яка важлива для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (п. 3.1.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту (дати) підписання його сторонами і діє до 31.12.2017р. (п. 5.1. договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору, арбітражним керуючим ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" ОСОБА_4 було перераховано на рахунок ТОВ "Західметалгруп" 16 372, 53 грн., що підтверджується копіями квитанцій №19707281 від 08.12.2016р., №19726100 від 09.12.2016р. (а.с. 125-126).

Відповідно до акту приймання-передачі від 02.12.2016р. ТОВ "Західметалгруп" (первісний кредитор) передало, а ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (новий кредитор) прийняло рішення господарського суду Рівненської області у справі №918/34/14, наказ господарського суду Рівненської області від 20.02.2014р. у справі №918/34/14, рішення господарського суду Рівненської області у справі №918/1159/14 та наказ господарського суду Рівненської області від 06.10.2014р. у справі № 918/1159/14 (а.с. 112).

Листом від 17.01.2017р. №06/01 ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" повідомило ПАТ "Завод "Технопривод" про передачу ТОВ "Західметалгруп" права вимоги в сумі 16 372,53 грн., що перейшло до ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" на підставі договору від 02.12.2016р. (а.с. 127). Направлення листа підтверджується фіскальними чеками (а.с. 128).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.02.2017р. у справі № 918/111/15 заяву ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" про здійснення процесуального правонаступництва задоволено; замінено ТОВ "Західметалгруп" на його правонаступника - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (а.с. 107-111).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2017р., ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.02.2017р. у справі №918/111/15 скасовано в частині, зокрема, задоволення заяви ВАТ "РЗТА" про здійснення процесуального правонаступництва та заміни кредитора боржника - ТОВ "Західметалгруп" на ВАТ "РЗТА", прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ВАТ "РЗТА" про здійснення процесуального правонаступництва та заміну кредитора боржника - ТОВ "Західметалгруп" на ВАТ "РЗТА".

Предметом позову у даній справі є вимога позивача визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 02.12.2016р., який укладений між відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод тракторних агрегатів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 1 ГПК установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом ч. ч. 1, 2, 9 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею; вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом; погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Частинами 4, 5, 6 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном; інші питання, передбачені цим Законом. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника протягом усієї процедури санації з метою припинення провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесені до реєстру вимог кредиторів, або надати боржнику кошти, достатні для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, за винятком неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи, що ТОВ "Фірма "Восток" визнано кредитором у справі №9/83 про банкрутство ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", вимоги якого становлять 49 550 грн., а планом санації, який затверджений ухвалою господарського суд Рівненської області від 12.10.2012р. у справі №9/83 передбачені витрати боржника, пов`язані перш за все на погашення визнаних судом вимог кредиторів, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач вправі звернутися з позовом про визнання договору відступлення права вимоги від 02.12.2016р. недійсним, згідно якого арбітражним керуючим ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" придбані боргові зобов'язання третьої особи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому, питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Як встановлено апеляційним судом, предметом оспорюваного договору є уступка права вимоги заборгованості в розмірі 16372,53 грн., що підтверджується наказами господарського суду Рівненської області від 20.02.2014р. у справі №918/34/14 та від 06.10.2014р. у справі №918/1159/14.

При цьому, п. 3.1 договору сторони передбачили, що документами, які засвідчують права, що передаються є копії наказів господарського суду Рівненської області від 20.02.2014р. №918/34/14 та від 06.10.2014р. №918/1159/14.

Таким чином, аналізуючи умови даного договору, суд апеляційної інстанції зазначає, що його предметом є уступка права вимоги заборгованості, що підтверджується двома наказами господарського суду, і саме вони є документами, які засвідчують права, що передаються.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку зобов'язання ПАТ "Завод "Технопривод" виникло із договору поставки від 25.02.2011р. №8, а підставою для стягнення заборгованості стало його неналежне виконання боржником в частині оплати отриманого товару. Передання товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Апеляційний суд вважає, що посилання в договорі відступлення права вимоги на те, що зміст зобов'язання складає право вимоги від боржника оплатити суму боргу, яке підтверджено наказами судів не конкретизує підстави утворення даної грошової вимоги, що передається новому кредитору, а свідчить про те, що шляхом укладення зазначеної цивільно-правової угоди відбулась уступка права вимоги боргових зобов`язань, встановлених судовими рішеннями та виданими на їх виконання наказів, а не заборгованості, існуючої у ПАТ "Завод "Технопривод" за договором поставки від 25.02.2011р. №8, тобто, новому кредитору надано право вимагати від боржника належного виконання саме наказів господарського суду і саме вони є документами, які засвідчують право, що передається.

При цьому, на виконання умов договору первісним кредитор було передано новому кредитору саме судові рішення та накази, які видані на їх виконання, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.12.2016р. Судом апеляційної інстанції не встановлено, а відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України того, що на виконання умов даного договору первісним кредитором передавалися новому кредитору документи на підставі яких у сторін виникли зобов`язання і які насправді, в даному випадку, засвідчують права, що передаються, зокрема: договір поставки від 25.02.2011р. №8, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, розрахункові документи.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в тексті самого договору відступлення права вимоги немає жодного посилання на договір поставки від 25.02.2011р. №8, а його предметом є уступка права вимоги за наказами суду за якими з боржника стягнуто не лише суму заборгованості, а й судові витрати. При цьому, судові витрати, стягнуті на підставі судових рішень не є цивільно-правовими зобов`язаннями, що виникають із цивільно-правових відносин.

Отже, враховуючи те, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають, апеляційний господарський суд вважає, що укладаючи спірний правочин, сторони, не замінюючи кредитора у зобов'язанні, замінили стягувача на стадії виконання судового рішення. Утім, уступка права стягувача за наказом суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що договір відступлення права вимоги від 02.12.2016р. суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що позов підставний та обґрунтований, тому його слід задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу приписів статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" на рішення господарського суду Рівненської області від 27.03.2017р. у справі №918/111/17 задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 27.03.2017р. у справі №918/111/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 02.12.2016р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод тракторних агрегатів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп".

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, м. Рівне, рвне-21, код ЄДРПОУ 00235884) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 14364800) 800 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 880 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (33014, м. Рівне, провулок Робітничий, буд. 5, код ЄДПРОУ 37531929) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 14364800) 800 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 880 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати судові накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.