Постанова

від 13.12.2017 по справі 918/111/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Справа № 918/111/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі), суддів:Куровського С.В., Полякова Б.М., розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 у справі Господарського суду№ 918/111/17 Рівненської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" до 1.Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" провизнання недійсним договору відступлення права вимоги

в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Восток" - Губар В.Є.

ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" - Литвин В.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.12.2016р., укладеного між відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод тракторних агрегатів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27 березня 2017 року у справі № 918/111/17 (суддя - Політика Н.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 20 липня 2017 року Рівненський апеляційний господарський суд у справі № 918/111/17 (судді: Розізнана І.В. - головуючий, Мельник О.В., Пєтухов М.Г.) рішення Господарського суду Рівненської області від 27.03.2017р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 02.12.2016р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод тракторних агрегатів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп".

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач 1 відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 203, 215, 516 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 82, 115 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 9/83 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство ) .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області в межах справи про банкрутство від 21.02.2012 щодо боржника введено процедуру санації боржника, керуючим санацією боржника призначено Гонтар Н.Б., яка триває і наразі.

Перебуваючи у процедурі банкрутства на стадії санації, 02.12.2016 керуючим санацією відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (новий кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за яким відповідач 1 у даній справі (боржник) придбав право вимоги до ПАТ "Завод "Технопривод".

За приписами частини 2 статті 4 1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.

Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку предметом судового розгляду є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного керуючим санацією у процедурі санації, а тому безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14 , відповідно до якої положення ст.ст. 12, 16 ГПК України, в силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

За таких обставин та з огляду на правову позицію Верховного Суду України колегія суддів зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство на вимогу ч. 9 ст. 16 ГПК України.

Вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд не врахував приписів названих вище норм чинного законодавства, помилково вирішивши спір по суті за вимогами ліквідатора в окремому позовному провадженні. Апеляційний господарський суд на допущені порушення уваги не звернув та їх не усунув.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір, який безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", підлягає розгляду в межах справи № 9/83 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні.

У зв'язку з чим прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі до Господарського суду Рівненської області для розгляду по суті в межах справи про банкрутство № 9/83.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 27 березня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 липня 2017 року у справі № 918/111/17 скасувати.

3. Справу № 918/111/17 передати до Господарського суду Рівненської області для нового розгляду по суті в межах справи № 9/83 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів".

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді С.В. Куровський

Б.М. Поляков