Постанова

від 22.05.2007 по справі 33/281-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2007

р.                                                          

Справа № 33/281-06 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Карбань І.С.,

судді Бабакова Л.М. , Шутенко І.А.

при секретарі Крупа О.В.

за

участю представників сторін:

позивача -

Черкашиної  С.Ю. за довіреністю № 154/юр

від 27.12.04р.,

відповідача -Мухіної О.Б.

за довіреністю № 2 від 04.07.06р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні  Харківського апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу  (вх. №

1302Х/2-4)  Комунального

підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків на рішення  господарського суду  Харківської області від 13.03.2007 року по

справі № 33/281-06

за позовом  Комунального підприємства «Харківські

теплові мережі», м. Харків

до 

Харківське міське відділення Кінологічної спілки України, м.

Харків

про стягнення 620,14 грн., -

встановила:

КП «Харківські теплові мережі», подало позов, в якому просило

стягнути з Харківського міського відділення Кінологічної спілки України 620,14

грн. вартості спожитої теплової енергії без достатніх підстав.

Рішенням господарського суду Харківської області від  13.03.2007р. по справі № 33/281-06 (колегія

суддів у складі: головуючий суддя Савченко А.А., суддя Лаврова Л.С., суддя

Прохоров С.А.) в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішення господарського суду Харківської

області від  13.03.2007р. по даній

справі, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та

прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм

матеріального та процесуального права. Позивач вказував, що відповідач орендує

приміщення згідно договору оренди № 1642 від 19.08.99 р. (додаткова угода № 3 від

01.10.04 р.) за адресою: м. Харків, проспект Правди,7. Згідно ст. 26 Закону

України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі

договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися

вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про теплопостачання»основними

обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з

теплопостачальною організацією на постачання 

теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових

актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання;

забезпечення   безперешкодного

доступу   до  власного  

теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам

теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення

відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків.

Відповідач зобов'язаний відповідно до п.3.1.6 договору оренди №

1642 від 19.08.99 р. та п.4.10 додаткової угоди № 3 від 01.10.04 р укласти

договорів на отримання комунальних послуг (газо-, водо-, теплопостачання,

послуги водовідведення та електрифікації) 

з дати підписання акту прийому-передачі. Проте, відповідач у порушення

вище зазначених норм своєчасно не уклав договір на користування тепловою енергією

з КП «Харківські теплові мережі»  та

здійснював користування тепловою енергією з 24.10.03 р. по 01.12.04 р. без

договору.

На думку апелянта відповідачем були порушені умови вищезазначеного

договору, а також вимоги ст. 629 ЦК України, де зазначено, що договір є

обов'язковим для виконання сторонами. Тимчасовий договір № 11305 про постачання

теплової енергії укладений відповідачем лише 01.12.04 р.

Апелянт зазначав, що система опалення споживача є єдиною

невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку, розташованого за

адресою: м. Харків, пр-т. Правди, 7, що підтверджено довідкою ЖЕУ-27 від

19.08.05 р. Орендовані приміщення не обладнані окремим тепловим вводом і подача

опалення в них здійснювалась одночасно з подачею опалення в централізовану систему

опалення житлового будинку. Включення опалення у житловому будинку по проспекту

Правди,7 у спірний період підтверджується актами № 4/25  від 21.10.03 р., № 4/132  від 12.10.04 р., відключення опалення

підтверджується актом № 4/55 с від 10.04.04 р., актом від 07.04.05 р.

Апелянт стверджував, що багатоквартирні житлові будинки вводяться

в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, яке передбачається згідно з

вимогами СНиП 2.08.01-89 «Житлові будинки»та інших будівельних вимог до

інженерного обладнання, в тому числі до системи опалення. В існуючому житловому

багатоквартирному фонді в Україні переважно передбачено централізоване

теплопостачання (гаряча вода та опалення), яке виконане за схемою, що

збалансована в цілому по будинку і втручання в працюючу схему тягне за собою

повне коригування загальнобудинкової системи. Масове відключення споживачів від

системи центрального опалення (зниження теплового навантаження) може привести

до неможливості роботи котельного обладнання у такому режимі.

На думку апелянта, твердження відповідача про демонтаж системи

опалення у його приміщенні з 2001 р. по грудень 2004 р. безпідставні. Актом

обстеження системи теплоспоживання об'єкту № 173/406 від 13.11.06 р.,  довідкою ЖЕУ -27 № 116 від 13.11.06 р.

скріплених  печаткою та підписом

повноваженої особи житлово-експлуатаційної організації, підтверджується, що

демонтаж опалювальних приладів працівниками ЖЕУ-27, а тим більше за участю

представників енергопостачальної організації в період з 24.10.03 р. по 01.12.04

р. у приміщенні відповідача не проводився.

Також апелянт зазначав, що в акті прийому-передачі в оренду

нежитлового приміщення (будівлі) від 19.08.99 р. зазначена його коротка

технічна характеристика, а саме: нежитлове приміщення першого поверху в

житловому будинку, вхід в під'їзд  № 7;

опалення, освітлення, водопровід, каналізація є; санітарно технічних стан

приміщення задовільний, що в сою чергу спростовує доводи відповідача про

демонтаж опалювального обладнання.

Разом з тим, апелянт вважав невірним висновок суду першої

інстанції про те, що у платіжній вимозі-дорученні № 17300-9419 від 06.05.2005

р. зазначені вимоги щодо сплати як 620,14 грн. за період з 24.10.2003 р. по

01.12.2004 р., які ґрунтуються на користуванні тепловою енергією без договору,

так і вимоги на суму 7,93 грн. за квітень 2005 р., які ґрунтуються на

користуванні тепловою енергією згідно з договором № 11305 від 01.12.2004 р.

Відповідач подав  відзив на

апеляційну скаргу, в якому вважав 

оскаржуване рішення 

господарського суду Харківської області від 13.03.2007р. по даній справі

законним та обґрунтованим і підстав для 

його скасування не вбачає, у зв'язку з чим позивач просив  залишити оскаржуване рішення без змін, а

скаргу без задоволення.

Відповідач зазначав, що демонтаж системи опалення орендованих приміщень

підтверджується Довідкою від 15.02.2005 р. виданою Житлово-експлуатаційною

Дільницею № 27 про демонтаж системи опалення у належних відповідачу приміщеннях

та у зв'язку з цим відсутністю тепла у цих приміщеннях з 2001 р. по грудень

2004 р.

Відповідач стверджував, що позивачу було направлено листа № 34 від

18.02.2005 р., яким повідомлено про вищевказаний демонтаж системи опалення

(довідка надавалася з листом та знаходиться на підприємстві позивача). Демонтаж

системи опалення відповідача 

підтверджується Звітом про оцінку майна - нежитлових приміщень, які

розташовані за адресою: м. Харків, пр. Правди, 7, які передаються в оренду

Харківському міському відділенню Кінологічної спілки України (для розрахунку

орендної плати). Дану оцінку було проведено ПП «Експорт»на вимогу Наказу № 2217

від 18.10.2004 року Управління комунального майна та приватизації.

Також відповідач зазначав, що відповідно до п. 2.2. договору №

11305 від 01.12.2004 р., усі нові або реконструйовані системи теплоспоживання

Споживача до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію

енергопостачальною організацією згідно з умовами правил технічної експлуатації

теплоспоживальних установок і теплових мереж з оформленням відповідного

акту-допуску.

Відремонтована система опалення відповідача не була прийнята в

експлуатацію енергопостачальною організацією та відповідачем не отримано

дозволу на постачання теплової енергії, починаючи з моменту обмеження теплової

енергії, тобто з жовтня 2003 року (з моменту обчислення донарахування за актом

№ 004635 від 18.12005 р).

Відповідач додатково повідомив, що розрахунки за спожиту теплову

енергію згідно виставлених позивачем раніше рахунків за період з грудня 2004 р.

по квітень 2005 р. (включно) сплачені відповідачем у повному обсязі, що

підтверджується наступними документами: 15.03.2005 р. платіжне доручення № 4 на

суму 101,03 грн.; 18.03.2005 р. платіжне доручення № 6 на суму 182,34 грн.;

25.03.05 р. платіжне доручення №7 на суму 95,01 грн.; 22.04.2005 р. платіжне

доручення № 18 на суму 46,00 грн.; 16.11.2005 р. платіжне доручення №49 на суму

25,50 грн.; 23.01.2006 р. квитанція № 227206 на суму 67,00 грн.; 14.02.2006 р.

квитанція № 230956 на суму 218,58 грн.; 02.06.2006 р. квитанція № 1898211 на

суму 154,90 грн.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників

сторін, встановлено, що відповідач  

є    орендарем   не житлового   приміщення, загальною площею 70,4 -кв.

м.   за адресою: пр. Правди,7

лит.А-6    на   підставі   

договору   оренди № 1642 від

19.08.1999р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації

Харківської  міської ради  та Харківським міським  відділенням Кінологічної    спілки України. Додатковою угодою №3 від

01.10.2004р. вищевказаний договір 

викладено   в новій редакції.

01.12.2004р. між позивачем та відповідачем було  укладено тимчасовий договір № 11305 про

постачання теплової енергії у приміщення відповідача, розташовані за адресою

пр.Правди,7 корп.7. Відповідно до п. 10.3 

вказаного договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку

повної сплати спожитої теплової енергії і договір вважається пролонгованим на

кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення  строку його дії про його припинення не  буде письмово заявлено однією із сторін. (п.

10.4). Також додатком № 3 від 01.12.2004р. до договору № 11305 від

01.12.04р.  були укладені умови

припинення подачі теплової енергії.  

У зв'язку з тим, що відповідач користувався тепловою енергією в

період з 24.10.2003р. по 01.12.2004р. без договору, позивач подав позовну заяву

про стягнення з відповідача вартості теплової енергії, спожитої без достатніх

підстав та просив суд на підставі ст. 469 ЦК України ( в редакції 1963 року) та

ст. 1211, ст.1212 ( у редакції 2003 року) стягнути з відповідача вартість

безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 620,14 грн.

Апелянт, як на доказ подачі теплової енергії в приміщення   будинку по пр.Правди,7 корп.7 посилався на

акт  про включення  та відключення системи опалення житлового,

які були складені без присутності представника відповідача, про що свідчать

відсутність його підпису в актах (т. 1 а.с. 22-23).

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених

Наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 16.12.1981 р. № 310,

які є чинними в частині врегулювання взаємовідносин у сфері теплопостачання

згідно Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ «Про

порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу

РСР», акти про включення системи опалення, не є доказом постачання теплової

енергії. Пунктом 1.2 та п. 1.3. зазначених Правил визначено, що

користування  тепловою  енергією 

допускається  лише  на підставі договору і ці Правила

обов'язкові, як для Енергопостачальних організацій, так і для Споживачів

теплової енергії.

Система опалення споживача є єдиною невід'ємною частиною системи

опалення житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр-т. Правди,

7, що підтверджено довідкою ЖЕУ-27 від 19.08.05 р. Орендуємі приміщення не

обладнані окремим тепловим вводом і подача опалення в них здійснювалась

одночасно з подачею опалення в централізовану систему опалення житлового

будинку. Отже, включення опалення у житловому будинку по проспекту Правди,7 у

спірний період підтверджується актами № 4/25 

від 21.10.03 р., № 4/132  від 12.10.04

р., відключення опалення підтверджується актом № 4/55 с від 10.04.04 р., актом

б/н від 07.04.05 р.

Крім того, багатоквартирні житлові будинки вводяться в

експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, яке передбачається згідно з

вимогами СНиП 2.08.01-89 «Житлові будинки»та інших будівельних вимог до

інженерного обладнання, в тому числі до системи опалення. В існуючому житловому

багатоквартирному фонді в Україні переважно передбачено централізоване

теплопостачання (гаряча вода та опалення), яке виконане за схемою, що

збалансована в цілому по будинку і втручання в працюючу схему тягне за собою

повне коригування загальнобудинкової системи. Масове відключення споживачів від

системи центрального опалення (зниження теплового навантаження) може привести до

неможливості роботи котельного обладнання у такому режимі.

Матеріали справи свідчать, що актом обстеження системи

теплоспоживання об'єкта № 173/406 від 13.11.06 р., довідкою ЖЕУ-27 № 116 від

13.11.06 р. скріплених    печаткою та

підписом повноваженої особи житлово-експлуатаційної організації,

підтверджується, що демонтаж опалювальних приладів працівниками ЖЕУ-27, а тим

більше за участю представників енергопостачальної організації в період з

24.10.03 р. по 01.12.04 р. у приміщенні відповідача не проводився.

Крім того, в акті прийому-передачі в орендне користування

нежитлового приміщення (будівлі) від 19.08.99 р. зазначена його технічна

характеристика, а саме: нежитлове приміщення першого поверху в житловому

будинку, вхід в під'їзд  № 7; опалення,

освітлення, водопровід, каналізація є; санітарно технічних стан приміщення

задовільний (т. 1 а.с. 24).

Отже, викладене спростовує посилання відповідача про демонтаж

опалювального обладнання у його приміщенні з 2001 р. по грудень 2004 р.

Таким чином, відповідач протягом спірного періоду (24.10.2003р. по

01.12.2004р.) споживав тепловою енергією без договору, тобто без достатніх на

те підстав, та не оплачував спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим  на підставі ст. 469 ЦК України (в редакції

1963 р.) та ст. ст. 1211,1212 (у редакції 2003 р.) повинен сплатити позивачу

вартість безпідставно спожитого теплової енергії у сумі 620,14 грн. 

Вимога позивача про необхідність оплати у  встановлений строк вартості фактично спожитої

теплової енергії в сумі  627,85 грн.,

викладена у претензія № 73/118 від 06.07.05р., відповідачем добровільно

задоволена не була. Стосовно суми позову відповідач ніяких заперечень не

надавав.

За таки обставин, судова колегія Харківського апеляційного

господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської

області від 13.03.2007р. по справі № 33/281-06 

прийнято при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для

справи, висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають

фактичними, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає  задоволенню, а рішення суду першої інстанції

скасуванню.

Керуючись

ст.ст. 99, 101, п.2 ст. 103,  п. 1 та п.

3  ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від  13.03.2007р. по справі № 33/281-06

скасувати  та прийняти нове.

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського міського відділення Кінологічної спілки

України (61022, м. Харків, проспект Правди, 7, р/р 26002301814 у ХОФ АКБ

«Укрсоцбанк», МФО 351016 код ЄДРПОУ 22637583) на користь Комунального

підприємства «Харківські теплові мережі»(61037, м. Харків, вул. Доброхотова,

11, р/р 26003301968 у першій філії АКБ «Базис», МФО 351599, код  ЄДРПОУ 31557119) 620,14 грн. вартість

отриманої теплової  енергії, 153 грн.

державного мита в тому числі за апеляційною скаргою та 118 грн. витрат за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язати  господарський

суд Харківської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                   

Карбань І.С. 

                                 Судді                                                                   

Бабакова Л.М. 

                                                                                                               Шутенко

І.А.