Постанова

від 30.08.2007 по справі 33/281-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/281-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 серпня 2007 р.                                                                                   № 33/281-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі),

суддів :Першикова Є.В.,Жаботиної Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуХарківського міського відділення Кінологічної Спілки України

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.05.07

у справі№ 33/281-06

господарського судуХарківської області

за позовомКомунального підприємства “Харківські теплові мережі”

доХарківського міського відділення Кінологічної Спілки України

простягнення 620,14 грн.

за участю представників від:

позивача Черкашина С.Ю. (дов. від 27.12.04)

відповідачівне з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” звернулося до господарського суду Харківської області  з позовною заявою про стягнення з Харківського міського відділення Кінологічної Спілки України 620,14грн. вартості спожитої теплової енергії без достатніх підстав. Як на підставу позовних вимог, посилається на те, що відповідач в порушення Правил користування тепловою енергією, п. 3.1.6 договору оренди № 1642 від 19.08.99 та п. 4.10 додаткової угоди № 3 від 01.10.04, не уклав договір на користування тепловою енергією з КП "Харківські теплові мережі" та здійснював користування тепловою енергією без договору, що підтверджується актом № 004635 та актами на включення та відключення опалення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.07 (колегія суддів у складі: головуючого судді Савченко А.А., судді Лаврова П.С., Прохоров С.А.) у задоволені позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідач не користувався тепловою енергією, оскільки ним проводився ремонт тепломережі.

За результатом апеляційного перегляду справи Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Карбань І.С., Бабакової Л.М., Шутенко І.А.) 21.05.07 виніс постанову, якою рішення місцевого господарського суду скасував, позов задовольнив. Постанова мотивована посиланням на те, що відповідач таки користувався тепловою енергією, оскільки технічно неможливо відключити тільки його приміщення.

Не погоджуючись з постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, рішення залишити без змін. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що подача тепла не здійснювалася, оскільки проводився ремонт тепломережі, в той же час, відповідач оплачував рахунки, які виставлялися позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши  доводи  касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач є орендарем нежитлового приміщення, загальною площею 70,4 кв. м. за адресою: пр. Правди,7 лит.А-6 на підставі договору оренди № 1642 від 19.08.99, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та Харківським міським відділенням Кінологічної спілки України. Додатковою угодою №3 від 01.10.04 вищевказаний договір викладено в новій редакції.

01.12.04 між позивачем та відповідачем укладено тимчасовий договір №11305 про постачання теплової енергії у приміщення відповідача, розташовані за адресою пр.Правди,7 корп.7. Відповідно до п. 10.3 вказаного договору, припинення його дії не звільняє споживача від обов'язку повної оплати спожитої теплової енергії і договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін, (п. 10.4). Також додатком № 3 від 01.12.04 до договору № 11305 від 01.12.04 були укладені умови припинення подачі теплової енергії.

У зв'язку з тим, що відповідач користувався тепловою енергією в період з 24.10.03 по 01.12.04 без договору, позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 620,14 грн. вартості теплової енергії, спожитої без достатніх підстав, посилаючись на ст. 469 ЦК України ( в редакції 1963 року) та ст. 1211, ст.1212 ( у редакції 2003 року).

З приводу застосування цих статей та порядку стягнення вартості безпідставно отриманої теплової енергії Вищий господарський суд України вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього ж кодексу, за змістом цієї статті, цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (дані приписи узгоджуються також зі ст. 174 Господарського кодексу України). Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

В той же час в такому випадку відповідач зобов'язаний оплатити лише фактично отриману ним теплову енергію. Обов'язок доводити факт споживання енергії та її розмір покладається на позивача всилу диспозитивності господарського процесу та вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи не можна зробити однозначного висновку про факт споживання відповідачем енергії, оскільки суди не дали чіткої відповіді на те, чи було у відповідача відсутнє тепло протягом спірно періоду, та чи за таких умов була технічна можливість для опалення всього житлового будинку. До того ж з довідки ЖЕУ - 27 № 116 від 13.11.06 вбачається, що демонтаж опалювальних приладів працівниками ЖЕУ-27 ї в період з 24.10.03  по 01.12.04  у приміщенні відповідача не проводився, а з довідки від 15.02.05, виданої цією ж особою виданою (Житлово-експлуатаційною Дільницею

№ 27), вбачається, що демонтаж системи опалення у належних відповідачу приміщеннях проводився та у зв'язку з цим було відсутнє тепло у цих приміщеннях з 2001  по грудень 2004.

Тому суду слід було розглянути питання про доцільність запрошення працівників ЖЕУ –27 до суду для дачі пояснень щодо взаємовиключних за змістом виданих ним довідок. Також слід було розглянути питання щодо винесення з цього приводу окремої ухвали.

Також судам слід було дати належну правову оцінку наступним платіжним документам: платіжне доручення № 4 від 15.03.05 на суму 101,03 грн.; платіжне доручення № 6 від 18.03.05 на суму 182,34 грн.; платіжне доручення №7 від 25.03.05 на суму 95,01 грн.; платіжне доручення № 18 від 22.04.05 на суму 46,00 грн.; платіжне доручення №49 від 16.11.05  на суму 25,50 грн.; квитанція № 227206 від 23.01.06 на суму 67,00 грн.; квитанція

№ 230956 від 14.02.06 на суму 218,58 грн.; квитанція № 1898211 від 02.06.06 на суму 154,90 грн. (а.с. 59-65). Зокрема, дати відповідь на питання, чи не є ці документи доказами погашення зобов'язань, які можливо виникли внаслідок користування тепловою енергією без укладення відповідно договору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для  даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського  процесуального кодексу  України,  Вищий    господарський    суд   України  

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківського міського відділення Кінологічної Спілки України задовольнити частково, рішення господарського суду Харківської області від 13.03.07 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.07 у справі № 33/281-06 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    Є. Першиков

                                                                                                    Г. Жаботина