Рішення

від 14.07.2017 по справі 521/18114/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/18114/14-ц

Провадження № 2/521/3413/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді: Целуха А.П.

за участю секретаря: Корнієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ УкрСиббанк , третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою, про визнання іпотеки припиненою, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ УкрСиббанк звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 65 928 доларів США 79 центів, що у відповідності до курсу НБУ еквівалентно 889 360 грн. 20 коп., заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та відсотків за кредит у сумі 434,84 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ складає суму у розмірі 5 865 грн. 86 коп., а також стягнути з відповідачів в рівних частках суму сплаченого судового збору у розмірі 3 654 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що 18 серпня 2008 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 11384747000, у відповідності з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 71 400,00 доларів США, терміном користування до 18.08.2023 р. зі сплатою 14,5% річних. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору, ОСОБА_3 зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. ОСОБА_3 зобов'язання не виконав, кредит не погасив. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 224156 від 18.08.2008 р. Згідно з вказаним договором поруки, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання умов кредитного договору № 11384747000 від 18.08.2008 р. Враховуючи, що до теперішнього часу суму заборгованості за кредитним договором, не сплачено, позивач звернувся до суду.

19.04.2017 р. ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ УкрСиббанк , третя особа ОСОБА_3, в якому просила визнати припиненими з 01.05.2014 року договори поруки від 18.08.2008 р., та договір іпотеки від 18.08.2008 р.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що 18.08.2008 р. від її імені та від імені ПАТ УкрСиббанк було укладено договір поруки № 224156, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11384747000 від 18.08.2008 р., укладеного між кредитором та боржником. 18.08.2008 р. від її імені та від імені ПАТ УкрСиббанк було укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: трьох кімнатну квартиру, загальною площею 70,7 кв. м., житловою площею 40,8 кв. м., яка належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір укладався в забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11384747000 від 18.08.2008 року. ОСОБА_1 в жовтні 2013 року припинив погашення заборгованості по кредиту. ОСОБА_1 яких вимог до ОСОБА_2, як до поручителя та іпотекодавця ПАТ УкрСиббанк з вказаного часу до 30.09.2014 року не пред'являв. 30.09.2014 року після спливу встановленого законом строку ПАТ УкрСиббанк звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ней як до поручителя. Водночас ПАТ УкрСиббанк не реалізував право звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором. Умовами договору іпотеки не передбачено строків його дії. З моменту виникнення права на вказане звернення минуло понад три роки.

В судове засідання представник позивача ПАТ УкрСиббанк не з'явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутністю.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про відмову в задоволенні первісного позову, підтримання зустрічного позову та розгляд справи за її відсутності.

Згідно ст. 158 та 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю сторін.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню з наступних підстав.

Розгляд і вирішення справ в судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1-3 ст.10 ЦПК України).

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 18.08.2008 року від імені ПАТ УкрСиббанк та від імені ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11384747000 відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 71 400,00 доларів США та сплатити проценти за його користування у розмірі 14,5% річних шляхом внесення ануїтентних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором .

18.08.2008 року від імені ОСОБА_2 та від імені ПАТ УкрСиббанк було укладено договір поруки № 224156, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання вищевказаного споживчого кредиту.

18.08.2008 році від імені ОСОБА_2 та від імені ПАТ УкрСиббанк було укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: трьох кімнатну квартиру, загальною площею 70,7 кв. м., житловою площею 40,8 кв. м., яка належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір укладався в забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором про надання вказаного споживчого кредиту.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Згідно зі статтею 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків з розміщення, залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Статтею 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі НБУ). Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Крім того, Національним банком України на виконання положень статті 11 Декрету прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483.

Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет).

Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов'язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 10.02.2016 року у справі № 6-1680 цс15.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як строк договору , так і строк (термін) виконання зобов'язання (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач ОСОБА_3 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; банк надав ОСОБА_3 документи, які передували укладенню кредитного договору, Графік погашення кредиту , які підписані відповідачем ОСОБА_3, міститься інформація стосовно умов кредитування.

Судом встановлено, що ПАТ УкрСиббанк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.

ОСОБА_1 в жовтні 2013 року припинив погашення заборгованості по кредиту у встановлені договором строки та розмірі, має значну заборгованість по нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Вказаний факт визнаний первісним позивачем письмово та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України вважається встановленим.

Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань, станом на 23.09.2014 року заборгованість за кредитним договором складає 65 928 доларів США 79 центів, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 року еквівалентно 889 360 грн. 20 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 60 646 дол. США 15 центів, що еквівалентно 818 098 грн. 92 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 5 282 дол. США 64 центів, що еквівалентно 71 261 грн. 28 коп.

Сума заборгованості по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати відсотків за кредит станом на 23.09.2014 року становить 434 доларів США 84 центів, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 року 5 865 грн. 86 коп., з яких: 204 доларів США 43 центів, що еквівалентно 2 757 грн. 70 коп. - пеня за прострочення кредиту; 230 доларів США 41 цент, що еквівалентно 3 108 гривень 16 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків.

Відповідно до ч. 4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Як видно із змісту договору поруки порука припиняється з припиненням усіх зобов'язань позичальника по кредитному договору (п.3.1).

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявленя вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати.

Договором поруки № 224156 від 18.08.2008 року укладеного від імені ОСОБА_2 та від імені ПАТ УкрСиббанк не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного припинення усіх зобов'язань боржників за основними договорами (п. 3.1.) не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення пред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, порука це строкове зобов'язання, і незалежно від того, договором чи законом установлено строк її дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

Дана правова позиція була висловлена і в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15 та від 10 вересня 2014 року у справі № 6-28цс14.

Враховуючи умови кредитного договору та договору поруки, черговість сплати платежів, та вказані норми, суд прийшов до висновку, що порука ОСОБА_2 припинила свою дію з 01.05.2014 року, оскільки позичальником ОСОБА_1 було порушено зобов'язання з жовтня 2013 року, а до суду ПАТ УкрСиббанк звернувся 30.09.2015 року.

Отже, вимога позивача ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 є незаконною, тому задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_2 в цієї частині є цілком обґрунтованим та підлягає задоволенню з зазначених вище підстав.

Що стосується позовних вимог при визнання договору іпотеки припиненим суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку , іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

В укладеному від імені ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2 іпотечному договорі від 18.08.2008 року в п. 6.1 міститься положення про те, що цей договір діє з моменту нотаріального посвідчення до повного виконання зобов'язань за договорами, що обумовлюють основне зобов'язання.

Однак знову ж таки, відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Відповідно до п. 5.5 договору про надання споживчого кредиту, у випадку не сплати Позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим Договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов Договору та/або у випадку порушення Позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 цього Договору.

Відповідно до п. 12.1 договору про надання споживчого кредиту, відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного Кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин, визначених у п.п. 2.3,4.9,5.3,5.5,5.6,5.8,5.10,8.4,10.2,10.14 цього Договору та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим Договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) Банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку.

Позичальник ОСОБА_1 в жовтні 2013 року припинив погашення суми заборгованості по кредиту у встановлені договором строки та розмірі, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення 5.5,12.1 договору про надання споживчого кредиту, право ПАТ УкрСиббанк на дострокове повернення кредиту та сплату процентів виникло у листопаді 2013 року.

ПАТ УкрСиббанк реалізувало своє право на дострокове повернення кредиту та звернулося до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Водночас, відповідно до п. 5 іпотечного договору встановлено, що сторони досягли згоди про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання Позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотеко держателя у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку ; отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку . Позасудове врегулювання може бути застосоване сторонами в будь - який момент звернення на предмет іпотеки, але в будь - якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Передбачений договором шлях звернення стягнення на предмет іпотеки, Банком не реалізований.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .

Враховуючи, що право банку на дострокове повернення кредиту та сплату процентів, а разом з цим право на звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у листопаді 2013 року та банк своє право звернення стягнення на предмет іпотеки до сьогоднішнього дня не реалізував, враховуючи положення іпотечного договору щодо строку його дії, суд надходить до висновку, що банком був пропущений трирічний строк, встановлений законом на звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим договір іпотеки, укладений між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2 є припиненим.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання припиненим іпотечного договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, враховуючи встановлені судом обставини та вказані норми, суд прийшов до висновку, що вимоги ПАТ УкрСиббанк підлягають частковому задоволенню.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, сума кредиту, проценти за користування кредитом та пеня підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3654 грн.

Відповідно до вимог ст. 217 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення може визначити порядок його виконання , надати відстрочку або розстрочити виконання , вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи суд вважає за можливе встановити порядок виконання рішення суду шляхом скасування державної реєстрації обмежень на підставі вищевказаного іпотечного договору.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212 - 215,217 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства УкрСиббанк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: 65000, АДРЕСА_2 паспорт серія КМ № 504228, виданий Суворовським РВ ОМ1У ГУМВС України в Одеській області, 05.12.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ УкрСиббанк (р/р № 29090000000113 (ЄДРПОУ 09807750), МФО 351005; 61050, м. Харків, пр-т Московський, 60; адреса для листування А/С 33, м. Київ-68, 02068) заборгованість за кредитним договором в сумі 65 928,79 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) доларів США 79 центів, що еквівалентно 889 360 (вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят) грн. 20 коп., заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та відсотків за кредит у розмірі 5 865,86 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: 65000, АДРЕСА_2 паспорт серія КМ № 504228, виданий Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, 05.12.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ УкрСиббанк (р/р № 29090000000113 (ЄДРПОУ 09807750), МФО 351005; 61050, м. Харків, пр-т Московський, 60; адреса для листування А/С 33, м. Київ-68, 02068) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог публічного акціонерного товариства УкрСиббанк відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати припиненою з 01.05.2014 року поруку, яка встановлена договором поруки від 18.08.2008 року, укладеного від імені ОСОБА_2 та від імені ПАТ УкрСиббанк , з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11384747000 від 18.08.2008 року.

Визнати припиненим договір іпотеки від 18.08.2008 року, укладений від імені ОСОБА_2 та від імені ПАТ УкрСиббанк , відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: трьох кімнатну квартиру, загальною площею 70,7 кв. м., житловою площею 40,8 кв. м., яка належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений в забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11384747000 від 18.08.2008 року.

Встановити порядок виконання рішення суду шляхом скасування державної реєстрації обмежень на підставі іпотечного договору оформленого від імені ОСОБА_2 та від імені Акціонерного комерційного банку УкрСиббанк (Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2049 від 18.08.2008 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Малиновський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Целух А.П.

14.07.17