Постанова

від 21.07.2017 по справі 814/1178/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 липня 2017 року Справа № 814/1178/17

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003

доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Новосевастополь, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56230 продозвіл на проведення позапланового заходу державного нагляду, ВСТАНОВИВ:

Головне Управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про надання дозволу на проведення позапланового заходу державного нагляду Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (код ЄДРПОУ 03765364) у порядку та строки, встановленні чинним законодавством.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що протягом останніх років в Україні склалася епізоотична ситуація щодо захворювання на африканську чуму свиней (АЧС). Враховуючи значні економічні збитки, до яких призводить вказана хвороба, існує пряма загроза для біологічної та продовольчої безпеки України. За період з 2012 року по теперішній час в України зареєстровано 165 випадків АЧС у 22 областях держави, у тому числі 17 випадків з початку 2017 року. Протягом грудня 2016 - січня 2017 року в Україні зареєстровано 25 випадків АЧС. Розповсюдження набрала зазначена хвороба в південному регіоні і, зокрема, на території Миколаївської області. Так, в 2016 році на території Миколаївській області зареєстровано 12 неблагополучних пунктів (15 випадків) з африканської чуми свиней в 10 населених пунктах та 2 господарствах у 7 районах області (Баштанський - 1 випадок, Березанський 1 неблагополучний пункт та 1 випадок, Вітовський - 3 неблагополучних пункти (2 приватний сектор, 1 господарство), Миколаївський - 1 неблагополучний пункт, Новоодеський - 5 неблагополучних пунктів та 1 випадок, Первомайський - 1 неблагополучний пункт (господарство), Очаків - 1 неблагополучний пункт). Всього за 2016 рік вилучено та знищено 7925 голів свиней, компенсовано за вилучених свиней 1573431,55 гривень.

Африканська чума свиней внесена до Переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.07 №1006, та до списку Міжнародного епізоотичного бюро.

Найбільш ймовірної причиною розповсюдження зазначеної особливо небезпечної хвороби тварин є недотримання суб'єктами господарювання, діяльність яких пов'язана з розведенням та/або постійним або тимчасовим утриманням свиней, науково обґрунтованих умов «закритого» утримання, визначених Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, яка затверджена наказом Мінагрополітики України від 05.03.14 №81.

Відповідач займається розведенням свиней. Відповідно до попереднього заходу державного контролю відповідач допускав порушення. Порушення встановлювалися Актами від 9.09.2015, 02.10.2015, від 17.11.2015, від 28.09.2016, від 09.11.2016, за наслідками яких виносилися приписи та керівник притягувався до адміністративної відповідальності.

В теперішній час Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлений мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2017 року.

Відсутність державного контролю за діяльністю у галузі ветеринарної медицини може призвести до розповсюдження АЧС та втрати поголів'я свиней як на території Миколаївської області, так і на території України вцілому.

П.3 ст.3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено право органів державного нагляду (контролю) здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення, про причини неявки суд не сповістив, заперечення не подав.

З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Досліди матеріали справи, суд встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес зареєстровано в якості юридичної особи 16.02.2000 року., основним видом діяльності якого, окрім іншого, є розведення свиней.

09.09.2015 Управління ветеринарної медицини в Березнегуватському районі проведено перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес , під час якої встановлені порушення: при в'їзді на ферму відсутній санітарний пропускник та дезінфекційний бар'єр; не проводилася дезінфекція одягу та взуття на території ферми; карантинне приміщення потребує ремонту; корма і вода не досліджувалися на якість та безпеку; на території свинотоварної ферми не проводиться дезінфекція; не пред'явлена ветеринарна допомога.

Зоотехнік ТОВ Прогрес з виявленими порушеннями погодився.

02.10.2015 Управління Держпродспоживслужби в Березнегуватському районі проведено перевірку ТОВ Прогрес , під час якої встановлені порушення: при в'їзді на ферму відсутній санітарний пропускник, дезінфекційний бар'єр не відповідає ветеринарно-санітарним правилам; карантинне приміщення потребує ремонту.

Актом перевірки від 17.11.2015 року встановлені наступні порушення ТОВ Прогрес : при в'їзді на ферму відсутній санітарний пропускник, дезінфекційний бар'єр не відповідає ветеринарно-санітарним правилам; не підготовлення приміщення для карантинування тварин.

Актом перевірки від 28.09.2016 року встановлені наступні порушення ТОВ Прогрес : при в'їзді на ферму відсутній санітарний пропускник, дезінфекційний бар'єр не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам; не підготовлене приміщення для карантинування тварин.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , до 31 грудня 2017 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Пунктом 3 ч.1 ст.3 Закону передбачено, що окрім іншого, до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Разом з тим, будь-яких підстав, за яких суд може призначити проведення позапланового заходу державного нагляду, зазначеним Законом не передбачено взагалі.

Відсутні такі підстави у КАС України, а також у будь-яких інших нормативно-правових актах.

Застосований Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів є загальним правилом.

Пунктом 3 ч.1 ст.3 Закону передбачено виключення з цього правила. Але, для призначення судом позапланового заходу повинні бути передбачені Законом підстави, у разі підтвердження яких суд задовольняє позов. ОСОБА_1 не містить жодних підстав для призначення судом позапланових заходів.

Відсутність законодавчо визначених підстав призначення судом позапланового заходу позбавляє суд можливості задовольнити позов.

Інший підхід, при якому б суд мав право призначати позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, взагалі без будь-яких підстав, лише на зверненням контролюючого органу, було б спотворенням принципу верховенства права та суперечило меті та завданню Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

На необхідність дотримання принципу «якості закону» неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Так, у рішенні по справі Круслена від 24.04.90 зазначено, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте, надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання.

Положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року).

Якість закону пов'язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» від 2 листопада 2006 року).

У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Але, суд не може застосувати розширення тлумачення для застосування обмежувального заходу стосовно особи, для розширення повноваження суб'єкта владних повноважень та безпосередньо самого суду. Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не є переконливими аргументи позивача про необхідність проведення позапланового заходу державного нагляду епізоотичною ситуацію стосовно африканської чуми свиней та фіксування у відповідача під час проведення попередніх перевірок порушень.

Ці обставини є загальними, не є якимось виключними та були відомі законодавцю на час прийняття Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

ОСОБА_2 України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» законодавець перед усім переслідував цілі обмеження діяльності контролюючих органів, з метою спрощення адміністрування та зменшення навантаження на малий та середній бізнес, виявлення неефективних механізмів системи державного контролю (нагляду) та реформування їх (Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ).

Тобто, законодавець у цьому випадку в колізії різних суспільно вагомих інтересів, надав перевагу саме зменшенню навантаження на малий та середній бізнес, який визнаний пріоритетним над іншими, у тому числі безпеки.

Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко