Ухвала

від 20.07.2017 по справі 360/1/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 360/1/17-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М. Провадження № 22-ц/780/2775/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 4 20.07.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Іванової І.В., Фінагєєва В.О., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа - Бородянська селищна рада Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкод в користуванні земельною ділянкою, площею 0,02 га, кадастровий номер 3221055100:01:009:0182, що розташована по вул. Центральній ( раніше - Леніна ), 365л в смт. Бородянка, Київської області.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 800 грн. та вирішено питання судових витрат.

В іншій частині позовних вимог, щодо зобов'язання ОСОБА_5 не чинити йому перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що відповідач ОСОБА_2 12 грудня 2016 року вчиняв перешкоди позивачу в проведенні ним робіт на орендованій ним земельній ділянці, то суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 перешкод в користуванні даною земельною ділянкою.

Також суд вважає, що позивачу неправомірними діями з боку відповідача ОСОБА_2 було завдано моральної шкоди, яка виразилась у моральних стражданнях, яких він зазнав внаслідок неправомірних дій відповідача, погіршився стан його здоров'я, з приводу чого він звертався за медичною допомогою, а тому вбачає за необхідне, частково задовольнити позов і в цій частині, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 800 грн., що, на думку суду, є співрозмірним понесеним позивачем стражданням.

Підстав для відшкодування моральної шкоди в більшому розмірі не вбачається, а тому в іншій частині даних вимог необхідно відмовити.

Так як вчинення позивачу перешкод відповідачкою ОСОБА_4 не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, жодних доказів щодо цього суду не надано, а її словесні висловлювання щодо незгоди з діями позивача не можуть вважатись перешкодою для його землекористування, то в частині позовних вимог до ОСОБА_4 суд вважає за необхідне теж відмовити.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Крім цього, зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки частині письмових доказів, не з'ясував чи мав позивач законне право на вчинення будь-яких дій пов'язаних із використанням спірної земельної ділянки.

Просить рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Суд, закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявлених апеляційних вимог, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням №699-30-УІ тридцятої сесії шостого скликання Бородянської селищної ради від 26 вересня 2013 року ОСОБА_3 надана в оренду земельна ділянка, площею 0,02 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться по вул. Леніна (на даний час - Центральна) в смт. Бородянка, Київської області, на строк п'ять років.

23 грудня 2013 року між Бородянською селищною радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі №200/13 із зазначенням у ньому кадастрового номера - 3221055100:01:009:0156 та здійснено передачу об'єкта оренди ( а.с. 8-13, 14 т. 1).

Додатковою угодою цих же сторін від 28 грудня 2016 року до вказаного договору оренди землі від 23 грудня 2013 року, у зв'язку із зміною кадастрового номера земельної ділянки, п.п. 1 п. 1 викладений в іншій редакції, згідно якої зазначено кадастровий номер земельної ділянки, яка передається позивачу в користування - 3221055100:01:009:0182 ( а.с. 106 т. 1 ).

04 лютого 2016 року на підставі вищезазначених рішення Бородянської селищної ради від 26 вересня 2013 року, договору оренди від 23 грудня 2013 року з послідуючими змінами, за ОСОБА_3 зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки, площею 0,02 га, кадастровий номер 3221055100:01:009:0182 ( а.с. 105 т. 1 ).

Рішенням виконкому Бородянської селищної ради від 12 січня 2017 року, з метою впорядкування адресного господарства смт. Бородянка, земельній ділянці, площею 0,02 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 3221055100:01:009:0182, присвоєно адресний номер: вул. Центральна, 365-л, смт. Бородянка, Київської області ( а.с. 101 т. 1 ).

12 грудня 2016 року на прохання ОСОБА_3 геодезистом ОСОБА_6 встановлювались межі наданої в оренду земельної ділянки, для чого по периметру ділянки забивались кілки та протягувалась стрічка.

При цьому, ОСОБА_2 чинив перешкоди у проведенні даних робіт, вийняв кілки та зірвав стрічку.

Унаслідок цього, позивач того ж дня звернувся за медичною допомогою до Бородянської центральної районної лікарні з приводу гіпертензивного кризу ( а.с. 109 ).

03 січня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами ( а.с. 1-4 ).

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 93, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову на підставі зазначених доказів по справі, віднесених судом до числа належних та допустимих відповідно до положень ст.ст. 58-59 ЦПК України.

При цьому, ним дана належна оцінка доказів по справі, зокрема, і поясненням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у повній відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 124-126 ЗК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди , ст.ст. 57-60, 62, 64, 79, 84, 88, 213 ЦПК України, на думку апеляційного суду та у силу викладеного, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції.

При цьому, твердження апелянта про те, що позивач станом на 09 листопада 2016 року не набув у встановленому порядку права власності на використання земельної ділянки з кадастровим номером 3221055100:01:009:0182, з точки зору суду другої інстанції, не відповідають дійсності і спростовуються наявними у справі витягом з Державного реєстру речових прав на нерухомість, де, серед іншого зазначено, що право оренди даної земельної ділянки зареєстровано 04 лютого 2016 року ( а.с. 105 т. 1).

Інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, про те, що судом не встановлено, де саме знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3221055100:01:009:0156, 11 лютого 2016 року було прийнято рішення про державну реєстрацію договору оренди №200/13, позивач зареєстрував своє право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221055100:01:009:0182 лише 29 грудня 2016 року, що обґрунтування рішення є надуманими судом і не відповідають поясненням свідків, позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому моральних страждань, на переконання апеляційного суду, також не спростовують висновки суду першої інстанції про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог у задоволеній їх частині і не є підставою, в силу викладеного, для задоволення апеляційних вимог.

З точки зору суду другої інстанції рішення суду виготовлено із дотриманням вимог чинного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 212-215 ЦПК України, підтвердженням заподіяння позивачу моральних страждань є зазначена довідка Бородянської центральної районної лікарні ( а.с. 109 ).

При цьому, розмір грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 800 грн., заподіяної позивачу , виходячи із викладеного, характеру порушення його немайнового права, яке захищається, наряду з іншими законами, і Конституцією України, глибини та обсягу завданих душевних страждань ОСОБА_3, які він зазнав у зв'язку із здійсненням ОСОБА_2 зазначених дій, що призвели до ушкодження здоров'я і викликаних необхідністю його ( права ) захисту у судовому порядку, що негативно впливає на фізичний та психічний стан позивача, інших негативних наслідків, які мають істотне значення, вимог розумності, виваженості і справедливості, положень п.п. 2, 3, 9, 10 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» від 31 березня 1995 року, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, визначив правильно.

Не є підставою для задоволення апеляційних вимог і твердження ОСОБА_2 про знаходження у позивача в оренді різних земельних ділянок, оскільки судом достовірно встановлено надання позивачу однієї земельної ділянки із неправильним зазначенням, вперше, кадастрового номеру.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа - Бородянська селищна рада Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: І.В. Іванова

ОСОБА_12