Ухвала

від 12.07.2017 по справі 638/3160/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Фаловської І.М.,

суддів: Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.,

Кафідової О.В., Умнової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Банк національний кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства Банк національний кредит про захист прав споживачів, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк національний кредит ПаламарчукаВіталія Віталійовича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство Банк національний кредит (далі - ПАТ Банк національний кредит ) звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у розмірі 14 994 715 грн 64 коп., посилаючись на те, що між сторонами 21 грудня 2011 року було укладено договір про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками з подальшими змінами, за умовами якого ОСОБА_3 отримав право скористатися овердрафтом у вигляді кредитної лінії без встановлення строку погашення траншу (далі - овердрафт) по картковому рахунку, при цьому сторони домовились, що овердрафт, з урахуванням уточнень становить 145 000 00 грн, та діє до 15 січня 2015 року.

Разом з тим, ОСОБА_3 неодноразово порушував умови договору, а саме в частині сплати процентів та погашення овердрафту, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку банк просить стягнути.

Крім того, з моменту подачі позовної заяви до суду, відповідачем здійснювалось погашення заборгованості, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед банком, станом на 16 липня 2015 року, становить 1499 4715 грн 64 коп., з яких: 736 418 грн 86 коп. сума заборгованості за кредитом, 302 341 грн 80 коп. - заборгованість за процентами, 1 389 469 грн 01 коп. - 3 % річних від простроченої суми кредиту згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, 12 566 485 грн 94 коп. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті кредиту.

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою про захист прав споживачів і просив визнати недійсним договір про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками з подальшими змінами та доповненнями, що був укладений між сторонами 21 грудня 2011 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2016 року вказані позови було об'єднано в одне провадження.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 березня 2016 року частково задоволено позовні вимоги ПАТ Банк національний кредит . Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк національний кредит 13 608 900 грн 63 коп. Решту позовних вимог банку залишено без задоволення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 березня 2016 року змінено - зменшено розмір стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк національний кредит з 13 608 900 грн 63 коп. до 1 039 760 грн 66 коп. Вирішено питання про судові витрати. В іншій частині зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк національний кредит Паламарчук В.В., мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 3 % річних та рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні 3 % річних та індексу інфляції, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В іншій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються, а тому за правилом ст. 335 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення 3 % річних, оскільки кредитним договором передбачено інший розмір процентів за прострочення виконання зобов'язання, разом з цим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення індексу інфляції.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав про те, що умовами кредитного договору передбачено інший розмір відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а тому застосування положень ст. 625 ЦК України є подвійним стягненням штрафних санкцій.

Однак, погодитися із вказаним висновком апеляційного суду не можна.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення апеляційного суду повністю не відповідає.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21 грудня 2011 року між сторонами було укладено договір про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками, відповідно до умов, якого банк відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок у гривні і надав йому у користування платіжну картку та виконував операції за розрахунками з карткою у відповідності до умов договору та у відповідності з Порядком здійснення розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем та правил користування картками. Суму овердрафту було встановлено у розмірі 4000 000 грн, строк дії договору визначено до 21 червня 2012 року. В подальшому на підставі додаткових угод до договору сума овердрафту неодноразово збільшувалась, а строк дії договору продовжувався (т.1 а.с. 4-14).

Останньою додатковою угодою від 24 березня 2014 року суму овердрафту встановлено з 02 квітня 2014 року у розмірі 16 000 000 грн, з 01 жовтня 2014 року - у розмірі 15 500 000 грн, з 01 листопада 2014 року - 15 000 000 грн, з 01 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року - 14 500 000 грн. Угодою визначено, що остаточне та повне погашення овердрафту перед банком здійснюється не пізніше 15 січня 2015 року (т.1 а.с.14).

У встановлені строки боржник угоду належним чином не виконав і станом на 11 березня 2015 року розмір заборгованості становить 27 794 298 грн 73 коп., з яких: 2 1867 780 грн 14 коп. - заборгованість за кредитом, 1 195 680 грн 16 коп. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 4 730 838 грн 42 коп. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті кредиту.

В подальшому, під час розгляду справи, ОСОБА_3 було частково погашено заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим банк зменшив позовні вимоги, так як станом на 23 липня 2015 року заборгованість становила 14 994 715 грн 64 коп., з яких: 736 418 грн 86 коп. - сума заборгованості за кредитом, 303 341 грн 80 коп. - заборгованість за відсотками, 1 389 469 грн 01 коп. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 12 566 485 грн 94 коп. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті кредиту.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу в частині первісних позовних вимог про стягнення заборгованості, на вказані положення закону належної уваги не звернув та не врахував, що відповідальність передбачена ст. 625 ЦК України за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів.

Отже, встановлений договором збільшений розмір відсоткової ставки не впливає на право банку щодо нарахування 3 % річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду України № 6-2119цс16 та № 6-2829цс16.

За таких обставин колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом.

Оскільки недоліки, допущені судом апеляційної інстанції при перегляді справи, не можуть бути усунені при касаційному розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині первісних позовних вимог про стягнення боргу з передачею справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 333, 335, 338, 342, 343-345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства Банк національний кредит Паламарчука Віталія Віталійовича задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року в частині вирішення первісних позовних вимог публічного акціонерного товариства Банк національний кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.М. Фаловська

Судді: Є.П. Євграфова

Ю.Г.Іваненко

О.В.Кафідова

О.В. Умнова