Постанова

від 25.07.2017 по справі 904/3735/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Справа № 904/3735/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі№ 904/3735/16 господарського судуДніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_5, 2. Приватного підприємства "Омега", 3. ОСОБА_6 про визнання договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014 недійсним та застосування наслідків його недійсності, за участю представників: від позивача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, від скаржника: ОСОБА_9, від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_10

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2017 касаційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2017.

Клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення в порядку ст.121 1 ГПК України залишено судом касаційної інстанції без задоволення як не вмотивоване.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "Дельта Банк" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал", в якому просило визнати недійсним укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Сіагал" договір про відступлення прав вимоги від 03.12.2014; застосувати наслідки недійсності договору шляхом визнання АТ "Дельта Банк" стороною (кредитором) договору про надання споживчого кредиту від 19.07.2007 № 11186170000; шляхом визнання АТ "Дельта Банк" стороною (кредитором) за договором поруки від 19.07.2007 №128517, укладеним з ПП "Омега" та за договором поруки від 19.07.2007 №128513, укладеним з ОСОБА_6; шляхом повернення на поточний рахунок ТОВ "ФК "Сіагал", розміщений у АТ "Дельта Банк", грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн.; зобов`язати ТОВ "ФК "Сіагал" повернути АТ "Дельта-Банк" оригінали договорів переданих на виконання договору про відступлення прав вимоги від 03.12.2014.

Позов обґрунтовано тим, що при перевірці правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, виявлено, що договір відступлення права вимоги від 03.12.2014 є нікчемним в силу ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, спірний правочин вчинений АТ "Дельта Банк" без необхідного обсягу цивільної дієздатності.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016 у справі №904/3735/16 (головуючий суддя Євстигнеєва Н.М., судді Петренко І.В., Суховаров А.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 (судді: Кузнецов В.О. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Чус О.В.), позов задоволено.

Судові рішення мотивовано тим, що договір про відступлення права вимоги від 03.12.2014 є нікчемним з підстав, передбачених п.п. 1, 5, 7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та підлягає визнанню недійсним з огляду на положення ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки при укладенні спірного правочину банк вийшов за межі наданих йому повноважень.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ОСОБА_13 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.27 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У скарзі вказується, що судами попередніх інстанцій в порушення норм чинного законодавства не залучено скаржника до участі у справі в якості третьої особи. Даними судовими рішеннями порушено права скаржника як добросовісного набувача права вимоги за кредитним договором.

Скаржник зазначає, що 20.11.2014 між ТОВ "Сіагал" та ОСОБА_13 укладено договір комісії №201114, відповідно до якого останній набув права вимоги за кредитним договором №11186170000 від 19.07.2007. Таким чином, відповідач як комісіонер укладав договір відступлення права вимоги від 03.12.2014 від власного імені, проте в інтересах та за рахунок скаржника. Тому фактично за кредитним договором кредитором є скаржник, а не позивач.

У господарському суді першої інстанції неодноразово наголошувалось, що відповідач переуступив право вимоги за кредитним договором скаржнику.

Посилаючись на відсутність клопотання про залучення у справі в якості третьої особи, апеляційний господарський суд не врахував норми ст.27 ГПК України.

Судами не було встановлено, що за укладення договору про відступлення права вимоги ОСОБА_5 сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 50 000 дол. США. Фактично дані кошти зараховано в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Судом апеляційної інстанції не було досліджено копію витягу з протоколу №39/4-2 засідання кредитного комітету ПАТ "Дельта Банк" від 14.08.2014, відповідно до якого комітетом прийнято рішення про відступлення права вимоги за умов сплати на користь позивача 50 000 дол. США та 20 000 грн.

Також судами не було досліджено доказів, які підтверджують, за якою ціною позивач придбав право вимоги у АКІБ "Укрсиббанк".

Скаржник, не будучи обізнаним про обсяги повноважень представників ПАТ "Дельта Банк" під час укладення спірного договору, являється добросовісним набувачем.

4. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

19.07.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та громадянином України ОСОБА_5 як позичальником укладено договір про надання споживчого кредиту №11186170000.

В забезпечення зобов`язань за цим договором укладено, зокрема, договір поруки №128517 від 19.07.2007, з урахуванням додаткової угоди №1 від 06.02.2009, між АКІБ "Укрсиббанк" та ПП "Омега" як поручителем; договір поруки №128513 від 19.07.2007, між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_6 як поручителем.

08.12.2011 між ПАТ "Укрсиббанк" як продавцем та ПАТ "Дельта Банк" як покупцем укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами згідно додатку №1, за яким передано право вимоги, в тому числі, до ОСОБА_5 за зазначеним вище договором про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19.07.2007.

Постановою правління Національного банку України від 26.02.2014 №102/БТ ПАТ "Дельта Банк" надано кредит рефінансування та застосовано обмеження у його діяльності, а саме встановлено заборону: здійснювати надання кредитів юридичним особам без забезпечення; проводити операції з кредитування на суму більше 500 тис. грн. без погодження з представником НБУ; змінювати та реалізовувати заставне майно за кредитами за сумами, що перевищують 10 000 грн. без погодження з представником НБУ.

Постановою правління НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 для стабілізації діяльності банку та відновлення його фінансового стану ПAT "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів та запроваджено ряд обмежень у його діяльності, зокрема: заборонено здійснювати кредитні операції, у тому числі бездокументарних операцій (гарантії, авалі, акредитиви), а також надавати поруки та інші зобов`язання; заборонено банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку без погодження з куратором банку.

03.12.2014 між ПАТ "Дельта Банк" як первісним кредитором та ТОВ "ФК "Сіагал" як новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов`язань ОСОБА_5 як боржника за договором про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19.07.2007, а саме право вимоги щодо повернення заборгованості за кредитом в розмірі 317 601,60 доларів США, що еквівалентно станом на 03.12.2014 - 4 822 978,16 грн.; повернення заборгованості за процентами в розмірі 245 607,64 долари США, що еквівалентно станом на 03.12.2014 - 3 729 705,03 грн.

Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання цього договору складає 563 209,24 долари США, що станом на 03.12.2014 - складає 8 552 683,19 грн.

За п.1.2 договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014 разом з правом вимоги виконання зобов`язань, що передаються за цим договором, до нового кредитора переходять права вимоги за договорами, що забезпечують виконання зобов`язання, а саме: права банку, що виникають з договору поруки №128517 від 19.07.2007 між АКіБ "УкрСиббанк" та ПП "Омега"; права банку, що виникають з договору поруки №128513 від 19.07.2007 між АКіБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6

Згідно п.1.5 договору про відступлення права вимоги ціна відступлення права вимоги становить 20 000 грн., з яких: 10 000,00 грн. - ціна відступлення права вимоги заборгованості по сплаті процентів за користування нарахованими АТ "Дельта банк" в розмірі 190 304,4 доларів США; 10 000,00 грн. - ціна відступлення права вимоги заборгованості по сплаті процентів в сумі 55 303,24 доларів США та по поверненню отриманого кредиту в розмірі 317 601,6 доларів США, за основним договором, який було передано на баланс АТ "Дельта Банк" згідно договору купівлі-продажу вимоги за кредитами, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" 08.12.2011.

У пункті 1.6 договору сторони домовилися, що новий кредитор зобов`язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну відступлення права вимоги за основним договором, зазначену в п.1.5 цього договору не пізніше 03.12.2014.

03.12.2014 ПАТ "Дельта Банк" як первісним кредитором передано за актом прийому-передачі від 03.12.2014 ТОВ "ФК "Сіагал" як новому кредитору право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11186170000 від 19.07.2007.

Новому кредитору передано оригінали кредитного договору з усіма змінами та доповненнями до нього, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредиту позичальнику за кредитним договором. Цим актом первісний та новий кредитори підтверджують, що новий кредитор сплатив первісному кредитору погоджену сторонами ціну відступлення права вимоги, яка становить 20 000 грн.

З 03.03.2015 у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

11.03.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" видано наказ №67 "Про перевірку правочинів (договорів)" в АТ "Дельта Банк" .

Внаслідок проведеної перевірки договір про відступлення права вимоги від 03.12.2014, укладений між АТ "Дельта Банк" та ТОВ ФК "Сіагал", віднесено до нікчемних в розумінні пунктів 1,2, 3, 5, 7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що складено протокол №55 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями від 22.09.2015, затверджений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Проведеною перевіркою встановлено, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п.1 ч.1 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (п.2 ч.3 ст. 38 Закону); здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування майно), оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних, якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком) або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору (п.3 ч.3 ст. 38 Закону); прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, при тримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (п.5 ч.3 ст. 38 Закону); уклав правочини (у тому числі договору), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п.7 ч.3 ст.38 Закону).

28.09.2015 направлено ОСОБА_5, ПП "Омега", ОСОБА_6, ТОВ ФК Сіагал", ОСОБА_14, ОСОБА_15 повідомлення про нікчемність, зокрема, договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014.

З 05.10.2015 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк".

5. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За ч.ч. 2, 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов`язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили наявність підстав нікчемності договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014 згідно ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зокрема, судами встановлено, що укладаючи спірний договір відступлення права вимоги від 03.12.2014 ПАТ "Дельта Банк":

- безоплатно відмовився від власних майнових вимог;

- до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

- здійснив відчуження за цінами, нижчими від звичайних, якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості майна;

- прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, судами встановлено, що спірний договір укладено під час дії обмежень, запроваджених постановою Правління НБУ №692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", та вчинення такого правочину потребувало обов`язкового погодження куратором банку.

Зазначені в постанові №692/БТ обмеження мали на меті збереження активів проблемного банку, не допущення погіршення його фінансового стану та забезпечення інтересів всіх вкладників та кредиторів банку.

Судами встановлено відсутність такого погодження куратором банку.

Таким чином, при укладенні договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014 банк не дотримався встановлених обмежень.

За ч.2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин суд касаційної інстанції погоджується з їх висновками про наявність підстав для задоволення позову та визнання договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014 недійсним.

Сторонами договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014 є ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Сіагал".

Як встановлено судами, згідно п.1.5 спірного договору про відступлення права вимоги ціна відступлення права вимоги становить 20 000 грн., з яких: 10 000,00 грн. - ціна відступлення права вимоги заборгованості по сплаті процентів за користування нарахованими АТ "Дельта банк" в розмірі 190 304,4 доларів США; 10 000,00 грн. - ціна відступлення права вимоги заборгованості по сплаті процентів в сумі 55 303,24 доларів США та по поверненню отриманого кредиту в розмірі 317 601,6 доларів США, за основним договором.

Також за п.1.2 договору про відступлення права вимоги від 03.12.2014 разом з правом вимоги виконання зобов`язань, що передаються за цим договором, до нового кредитора переходять права вимоги за договорами, що забезпечують виконання зобов`язання, а саме: права банку, що виникають з договору поруки №128517 від 19.07.2007 між АКіБ "УкрСиббанк" та ПП "Омега"; права банку, що виникають з договору поруки №128513 від 19.07.2007 між АКіБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6

В цьому випадку майнові права та обов`язки позивача АТ "Дельта Банк" з урахуванням положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порушено і підлягають захисту.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.03.2016 у справі № 22-ц/785/2451/16 задоволено апеляційну скаргу АТ "Дельта Банк" та скасовано ухвалу Іллічевського міського суду Одеської області від 17.11.2015, якою допущено заміну сторони з позивача АТ "Дельта Банк" на правонаступника ОСОБА_13

За наявними в матеріалах справи дослідженими судами доказами не встановлено, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов`язки ОСОБА_4

Господарськими судами попередніх інстанцій враховано, що чинним законодавством не передбачено уступку права вимоги на підставі договору комісії.

Господарськими судами не порушено ст.27 ГПК України.

На підставі ст.216 ЦК України судами законно задоволено вимогу позивача про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вищий господарський суд України з дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухав суддю-доповідача, представників скаржника, позивача та третьої особи, обговорив доводи касаційної скарги та перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді та мотивовано відхилено господарськими судами попередніх інстанцій.

Вищий господарський суд України дійшов висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийнято із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим для задоволення касаційної скарги правові підстави відсутні.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі № 904/3735/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

І. Плюшко