Рішення

від 01.08.2017 по справі 926/2048/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2017 р. Справа № 926/2048/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А.В. Агро-Транс» , с. Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» , с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 77668,72 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, адвокат

Відповідача - ОСОБА_2, дов. від 04.01.2017 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 77668,72 грн. боргу по розрахунках за надані послуги з перевезення вантажів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не оплатив позивачеві послуги з перевезення вантажів, наданих згідно з договором на перевезення автомобільним транспортом від 12.09.2016 р. № 7/16.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.06.2017 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 06.07.2017 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати додаткові докази і документи, відповідача зобов'язано надати відзив на позов та докази в його обґрунтування, витяг з ЄДРПОУ.

Ухвалою від 06.07.2017 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 20.07.2017 р. за клопотанням відповідача в зв'язку з неявкою його представника та неподанням відзиву на позов.

У судовому засіданні 20.07.2017 р. представник позивача подав додаткові докази, а представник відповідача - відзив на позов.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача пояснив, що відповідач зарахував зустрічні однорідні вимоги до позивача на суму 54364,75 грн., тому в цій частині просить у позові відмовити.

У судовому засіданні 20.07.2017 р. оголошувалася перерва до 01.08.2017 р. для надання відповідачем доказів зарахування зустрічних однорідних вимог у порядку, передбаченому ст. 601 ЦК України.

У судовому засіданні 01.08.2017 р. представник позивача позов підтримав, пояснив, що у позивача відсутні документи про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача, просив задовольнити позов у заявленій до стягнення сумі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову в частині суми, погашеної зарахуванням зустрічних однорідних вимог, і просив у цій частині в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

12 вересня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «А.В. Агро-Транс» (Перевізник) було укладено договір № 7/16 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого ТОВ «А.В. Агро-Транс» зобов'язалося отримувати та доставляти ввірені йому для перевезення вантажі (згідно товаро-транспортних накладних) до пункту призначення і видавати їх уповноваженій на одержання вантажів особі, а ТОВ «Сварог-Буковина» зобов'язалося сплатити за перевезення вантажів встановлену цим договором плату (далі - Договір на перевезення, а.с. 8-10).

Згідно з названим Договором на перевезення сторони домовилися, серед іншого, про наступне:

- вантажі, що підлягають перевезенню - зернові та технічні культури врожаю 2016 року, за домовленістю сторін - інші сипучі товари (п. 1.2);

- вартість перевезення оплачується на підставі акту звірки за погодженими сторонами тарифами, загальна вартість перевезення вантажів встановлюється в акті приймання-передачі наданих послуг і оплачується замовником шляхом сплати перевізнику грошових коштів на рахунок протягом 30 банківських днів з моменту проведення сторонами звірки розрахунків по перевезенню та встановленню загальної його вартості (п.п. 2.17, 3.1-3.4, додаток до договору № 1).

- термін дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.2).

Згідно з доданими до позовної заяви Актами надання послуг № 58 від 30.09.2016 р. та № 68 від 31.10.2016 р. позивач здійснив на замовлення відповідача перевезення вантажів вартістю відповідно 30393,73 грн. та 98655,32 грн. (а.с. 11,12).

Оригінали договору на перевезення і названих актів надання послуг суд оглянув у судовому засіданні і констатує, що договір не містить підпису уповноваженої особи замовника ТОВ «Сварог-Буковина» , а акти надання послуг містять усі необхідні реквізити, підписані представниками сторін і скріплені печатками товариств, за змістом актів наданих послуг замовник - відповідач, не має претензій до позивача по об'єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг).

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК). Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Судом установлено, що договір на перевезення відповідачем не підписано, однак ним підписано додаток № 1 до нього та акти надання послуг № 58 від 30.09.2016 р. і № 68 від 31.10.2016 р. Також відповідач здійснив позивачеві оплату послуг по акту надання послуг № 58 від 30.09.2016 р. у сумі 30393,73 грн. та в сумі 20986,60 грн. по акту надання послуг № 68 від 31.10.2016 р., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «А.В. Агро-Транс» за 08.02.2017 р. (а.с. 40).

Отже, сторони фактично виконували договір на перевезення, тому з огляду на положення ч. 8 ст. 181 ГК між ними виникли правовідносини з договору перевезення вантажів.

У пункті 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 ЦК).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно доводів позивача відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг з перевезення на суму 51380,33 грн., а решту в сумі 77668,72 грн. (30393,73 грн. + 98655,32 грн. - 51380,33 грн.) не сплачує, незважаючи на пред'явлену претензію (а.с. 13). Доказів про оплату залишку вартості послуг з перевезення на суму 77668,72 грн. відповідач суду не надав.

Оцінюючи доводи відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 54364,75 грн. до позивача, що випливають з угоди № 01/06-17 про передачу права вимоги від 01.06.2017 р., на підставі якої ТОВ «Сварог-Буковина» набуло права вимоги до ТОВ «А.В. Агро-Транс» на суму 54364,75 грн. за договором від 30.09.2016 р., укладеним між ТОВ «А.В. Агро-Транс» і ТОВ «Зелений простір Поділля» (а.с. 44), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічну норму містить ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, сторона, яка ініціює таке зарахування, повинна подати іншій стороні відповідну заяву.

Однак, відповідач не надав суду доказів, що він надіслав позивачеві заяву про зарахування зустрічних однорічних вимог за договором № 7/16 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.09.2016 р. та договором від 30.09.2016 р. між ТОВ «А.В. Агро-Транс» і ТОВ «Зелений простір Поділля» , право вимоги за яким до позивача відповідач набув згідно з угодою № 01/06-17 про передачу права вимоги від 01.06.2017 р.

Також відповідач не надав суду примірника договору від 30.09.2016 р. між ТОВ «А.В. Агро-Транс» і ТОВ «Зелений простір Поділля» , відтак, суд не може встановити змісту зобов'язання, що виникло з цього договору, та строк його виконання.

Видаткові накладні, які відповідач надав як доказ виникнення зустрічних вимог до позивача, не містять вказівки, що постачання палива дизельного товариством з обмеженою відповідальністю «Зелений простір Поділля» товариству з обмеженою відповідальністю «А.В. Агро-Транс» відбулося саме на виконання договору від 30.09.2016 р.

За такого суд доходить висновку, що відповідач не довів належними і допустимими доказами, що зобов'язання з оплати вартості послуг за договором перевезення припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 54364,75 грн., що виникли з договору від 30.09.2016 р. між ТОВ «А.В. Агро-Транс» і ТОВ «Зелений простір Поділля» , право вимоги за яким до позивача відповідач набув згідно з угодою № 01/06-17 про передачу права вимоги від 01.06.2017 р.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, на думку суду, відповідач не позбавлений можливості звернутися з позовом про стягнення з позивача заборгованості, право вимоги на яку ТОВ «Сварог-Буковина» набуло за угодою № 01/06-17 про передачу права вимоги від 01.06.2017 р.

Підсумовуючи, суд зазначає, що за результатами розгляду справи в судовому засіданні встановлено і підтверджено належними доказами невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг з перевезення вантажів на загальну суму 77668,72 грн. на умовах Договору на перевезення, і не доведено належними і допустимими доказами припинення цього зобов'язання (повне або часткове) з підстав, передбачених чинним законодавством, зокрема, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача у повній сумі.

У судовому засіданні 20.07.2017 р. представник позивача подав клопотання від 20.07.2017 р., в якому просить покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам судові витрати по оплаті поcлуг адвоката згідно поданих документів (а.с. 48-49).

У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

За приписами ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру» . Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 6 ст. 49 ГПК).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, акту виконаних робіт/наданих послуг, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката суду подано договір № 8-k/17 про надання юридичної (правової) допомоги від 15.05.2017 р., укладений між ТОВ «А.В. Агро-Транс» і Адвокатським об'єднанням «Поляк, Кирилюк і Партнери» , звіт Адвокатського об'єднання від 20.07.2017 р. про надані юридичні послуги на суму 4800,00 грн. згідно договору № 8-k/17, квитанцію до прибуткового касового ордера № 20/07 від 20.07.2017 р., по якому ТОВ «А.В. Агро-Транс» сплатило Адвокатському об'єднанню «Поляк, Кирилюк і Партнери» 4800,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги № 8-k/17 від 15/05/2017 (а.с. 50-54).

У судовому засіданні інтереси позивача відповідно до ордера серії ЧЦ № 07015 від 06.07.2017 р. представляла адвокат ОСОБА_1, яку на підставі договору № 94 від 04.07.2017 р. АО «Поляк, Кирилюк і Партнери» залучило до виконання укладеного з клієнтом ТОВ «А.В. Агро-Транс» договору про надання правової допомоги у справі за позовною заявою ТОВ «А.В. Агро-Транс» до ТОВ «Сварог-Буковина» про стягнення заборгованості за договором у розмірі 77668,72 грн. у господарському суді Чернівецької області (а.с. 27-29, 41)

Однак, у звіті АО «Поляк, Кирилюк і Партнери» від 20.07.2017 р. про надані юридичні послуги на суму 4800,00 грн. не вказано, що ці послуги надані саме у справі № 926/2048/17. Згідно вказаного звіту і квитанції до прибуткового касового ордера № 20/07 від 20.07.2017 р. послуги Адвокатським об'єднанням надано і оплачено позивачем згідно договору про надання правової допомоги № 8-k/17 від 15/05/2017, який носить загальний характер і не містить вказівки на надання послуг саме у справі № 926/2048/17. Вказані в звіті від 20.07.2017 р. послуги не конкретизовані ані щодо відповідача за позовом, ані щодо змісту позовної заяви, яку можна було б ідентифікувати як позовну заяву у даній справі, відтак, подані позивачем документи достеменно не свідчать, що кошти в сумі 4800,00 грн. ним сплачено саме за правову допомогу АО «Поляк, Кирилюк і Партнери» у справі № 926/2048/17.

За такого суд не знайшов підстав для покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» (60235, село Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 35125900) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А.В. Агро-Транс» (юридична адреса 59307, вул. Буковинська, буд. 5-Р, село Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області, поштова адреса: 58029, проспект Незалежності, 96/316, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 37416762) 77668,72 грн. основного боргу та 1600,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 01.08.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 01 серпня 2017 року.

Суддя Т.І. Ковальчук