Ухвала

від 20.07.2017 по справі 640/5028/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №640/5028/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11кп/790/1599/17 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: повернення обвинувального акту

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

- головуючого судді ОСОБА_2

- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

- при секретарі ОСОБА_5 ,

- за участю прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 18.05.2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 18.05.2017 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42016220000000117 за обвинуваченням ОСОБА_7 в скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.353 КК України - повернути прокурору, який склав обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті не вказано місце вчинення обвинуваченою злочинів. Навіть не зрозуміло чи встановлювалось воно під час досудового розслідування.

Тобто формулювання обвинувачення є нечітким, тобто не відображена в акті подія злочину, що свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення, що порушує право обвинуваченої на захист. В подальшому це позбавить суд можливості належним чином роз`яснити обвинуваченій суть обвинувачення на виконання вимог ст.348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Відсутність вказаних відомостей також позбавляє суд можливості вирішити питання територіальної підсудності даного кримінального провадження, тоді як на підставі п.3 ч.1 ст.409, п.6 ч.2 ст.412 КПК України порушення правил підсудності тягне безумовне скасування судового рішення.

Таким чином, обвинувальний акт не відповідає вимогам, встановленим нормами ч.2 ст. 9, ст. 91, ч.4 ст.110, п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, а тому у відповідності до п.3 ч.3 ст.314 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Прокурор оскаржив зазначену ухвалу.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 18.05.2017 року про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 прокурору скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.

Так, однією з підстав для повернення обвинувального акту є, на думку суду, неконкретність викладених у ньому фактичних обставин кримінального правопорушення, що потягло за собою порушення права обвинуваченого на захист.

Необхідно зазначити, що главою 27 КПК України, якою регламентовано проведення підготовчого судового засідання, не передбачено з`ясування питань, пов`язаних з правильністю чи не правильністю встановлення фактичних обставин правопорушення, оскільки судом у вказаній стадії провадження не досліджуються докази.

Процедура судового розгляду регламентована параграфом 3 глави 28 КПК України, де визначено порядок надання доказів та їх дослідження.

Крім того, статтею 368 КПК України визначено питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку, серед яких суд і повинен встановлювати правильність фактичних обставин кримінального правопорушення, а також вирішувати питання щодо встановлення у діянні складу кримінального правопорушення і його правової кваліфікації.

Посилання суду на порушення вимог ст.91, п.5 ч.2 ст.291 КПК України при складанні обвинувального акту є безпідставними.

Так, статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, серед яких зокрема і подія кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити серед іншого виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Отже, процесуальним законом встановлено, що в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінального правопорушення викладається так, як вважає встановленим прокурор з урахуванням наявних доказів.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Зазначений обов`язок прокурор реалізує шляхом надання суду доказів на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті.

Оскільки під час підготовчого судового засідання не передбачено надання доказів та їх дослідження, то висновки суду про неконкретність викладених в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення є передчасними, оскільки не перевірені відповідними доказами.

Таким чином, суд при проведенні підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_8 вийшов за межі питань, які вирішуються судом у вказаній стадії процесу та незаконно надав оцінку тим обставинам, які підлягають перевірці безпосередньо під час судового розгляду.

Посилання суду на неможливість визначення підсудності як на підставу повернення обвинувального акту є необгрунтованим, оскільки визначення підсудності відповідно до п. 4 ч. З ст. 314 КПК України є одним із питань, яке вирішується судом при підготовчому судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ч.І ст. 32 КПК України передбачено, що якщо місце встановлення кримінального правопорушення встановити до кінця під час досудового розслідування неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Також, відповідно до ч.3 ст.218 КПК України вбачається, якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків.

Як вбачається з обвинувального акту, всі потерпілі, заявники та відповідно і свідки кримінального правопорушення є мешканцями м. Харкова та Харківської області, тому досудове розслідування проводилось СУ ГУНП в Харківській області.

Крім того, відповідно до п. З ч. З ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, КПК України встановлена можливість повернення обвинувального акту прокурору у разі, якщо сам обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 складений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, про що свідчить і думка потерпілих та їх представників щодо можливості призначення судового розгляду.

Разом з тим, відповідно п. 4 ч.З ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення не підсудності кримінального провадження.

Також необхідно зазначити, що статтею 28 КПК України передбачені розумні строки кримінального провадження. Повернення обвинувального акту прокурору з підстав, не передбачених процесуальним законом, не сприяє повному, всебічному та об`єктивному встановленню обставин кримінального правопорушення та поновленню порушених конституційних прав громадян, особливо потерпілих.

Таким чином, вважаю, що ухвала суду від 18.05.2017 про повернення обвинувального акту прокурору винесена незаконно та підлягає скасуванню у зв`язку із істотними порушеннями судом вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляцію, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення, виходячи з наступного.

Районний суд 18.05.2017 року повернув прокурору обвинувальний акт. При цьому вказано, що в порушення вимог ч. 2 ст. 291, ч. 2 ст. 9, ст. 91 КПК України орган досудового розслідування в обвинувальному акті не вказав місце вчинення злочинів і це порушує право на захист.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення.

Як видно з обвинувального акту щодо ОСОБА_7 , слідчий, з чим погодився прокурор, вказав, що обвинувачена скоїла шахрайство, будучи керівником благодійної організації Благодійний фонд «Нова Україна», використовуючи засіб мобільного зв`язку, зателефонувавши на робочі телефони підприємств: ТДВ «Житлобуд-2», ТОВ «Стальконструкція ЛТД», ТОВ «Фітолек», ПАТ «Харківська бісквітна фабрика», ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж» та надалі отримала грошові кошти на розрахунковий рахунок БО «Благодійний фонд Нова-Україна», отримавши кошти розпорядилася ними.

Як видно з кримінального провадження, журналу судового засідання попередній розгляд проведений без участі потерпілих, при цьому не допущений до участі представник ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче засідання відбувається в тому числі за участю потерпілих або його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення повістки.

Вказані вимоги закону районним судом не виконані. Як видно з матеріалів справи, потерпілі належним чином не повідомлені.

Так, на повідомленнях, що маються в справі (а.с. 44-50), які направлялися на адресу потерпілих, відсутні розписки потерпілих.

Так (а.с. 44) в повідомленні на ім`я ОСОБА_10 мається розписка з прізвищем іншої особи, на повідомленні (а.с. 46) на адресу ТДВ «Житлобуд-2» представник потерпілого не повідомлений, а повістка вручена по довіреності через ОСОБА_11 .

Аналогічна ситуація при врученні повісток на адресу ТОВ «Фітолек», ТОВ «Стальконструкція» та ТОВ «Електропівденмонтаж».

Наведене свідчить, що потерпілі належним чином не були повідомлені про проведення судового засідання, а судове засідання проведено без їх участі та прийнято рішення.

Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі скасовується, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого.

Враховуючи викладене, прийняте судом рішення постановлене з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

Тому апеляція прокурора задовольняється частково, а прийняте судом рішення скасовується, інші доводи апеляції можуть бути перевірені при новому судовому розгляді.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2017 р. щодо ОСОБА_7 скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: