Рішення

від 01.08.2017 по справі 923/568/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 року Справа № 923/568/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХПРОМ-ЛТД", м.Херсон

до: Об'єднання співвласників житлового будинку "ЧОРНОМОР", м.Херсон

про стягнення 116 996 грн. 77 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТЕХПРОМ-ЛТД" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників житлового будинку "ЧОРНОМОР" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товарів від 01.06.2017 у розмірі 116 996 грн. 77 коп.

Позивач в судовому засіданні 18.07.2017 року наполягав на задоволенні позовних вимог. В судове засідання 01.08.2017 року не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, письмовий відзив не надав. Направлена на його юридичну адресу ухвала про порушення справи повернулася з відміткою поштового відділення: за закінченням терміну зберігання. Згідно Довідки ЄДРПОУ станом на 14.07.2017 р. місцезнаходження відповідача: м.Херсон, вул. Чорноморська, будинок 42,44. Зміни до юридичної адреси в установленому порядку не вносилися.

Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

01.06.2017 р. між ТОВ „САНТЕХПРОМ-ЛТД" (продавець) та ОСББ «ЧОРНОМОР.» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів (далі - договір), за умовами якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти й оплатити труби холодного водопостачання та комплектуючі (далі Товар) у термін та на умовах, передбачених Договором.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.1., 2.2., 3.1, 3.2, 3.3, ціна та орієнтована кількість Товару вказана в додатку № 1 до договору купівлі-продажу товарів, що є невід'ємною його частиною. Загальна сума Договору складає: 115 609,57 грн. Продавець поставляє Товар на умовах: доставка м. Херсон, вул. Чорноморська, 44. Умови поставки визначаються і розуміються відповідно до «Інкотермс» 2010 р. Доставка Товару здійснюється за рахунок Продавця.

Відповідно п. 4.1. Договору Покупець проводить оплату Товару у національній валюті України, у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі одного банківського дня з моменту отримання товару та підписання видаткової накладної згідно виставленого рахунку- фактури.

У випадку прострочення оплати товару, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 0,1 % від суми оплати за кожний день прострочення.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач поставив ОСББ «ЧОРНОМОР.» труби холодного водопостачання та комплектуючі згідно накладної № 28 від 07.06.2017 р. на загальну суму 115 609,57 грн., що підтверджується підписами сторін на накладній та виставив рахунок-фактуру № СФ-0045 від 07.06.2017 р. Проте оплата за отриманий товар ОСББ «ЧОРНОМОР.» не була проведена.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ч1 ст. 193 ГК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору. Також, як передбачено ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 115609,57 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 1387,20 грн. за період з 09.06.2017 р. по 20.06.2017 р.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 0,1% від суми оплати за кожний день прострочення.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, враховуючи умови договору та правову природу штрафу та пені, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню неустойка у вигляді пені.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в підлягають задоволенню частково в сумі 950,22 грн.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладених норм права та керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЧОРНОМОР.» (73000, м. Херсон, вул. Чорноморська, 42,44, код за ЄДРПОУ 40470809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХПРОМ-ЛТД» (код ЄДРПОУ 40808937) заборгованість у розмірі 115609,57 грн., пеню в розмірі 950,22 грн. та судовий збір в сумі 1748,40 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.08.2017р.

Суддя                                                             В.В.Литвинова