Ухвала

від 26.07.2017 по справі 358/1600/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1600/16-ц Головуючий у І інстанції Тітов М. Б. Провадження № 22-ц/780/3331/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 26.07.2017

УХВАЛА

Іменем України

26 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Суханової Є.М.,

за участю секретаря: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Богуславського районного суду від 12 травня 2017 року у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки і договору суборенди земельної ділянки та скасування їх державної реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що розпорядженням Богуславської РДА №478 від 11.07.2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки площею 30га для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради строком на 49 років. На підставі вказаного розпорядження 25 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3укладено договір оренди земельної ділянки 30 га. для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради строком на 49 років. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 отримав земельну ділянку в оренду для ведення особистого селянського господарства у розмірі, що значно перевищує встановлений законом граничний розмір, так як згідно положень ч. 1 ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство передбачено. Вважає, що вказане розпорядження суперечить вимогам законодавства, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, 13.09.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки, що свідчить про те, що він не мав та не має на меті задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції.

В порушення вимог ст.ст. 13, 15, 21, 23 Закону України Про оцінку земель , ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту не пройшла державну експертизу та не була затверджена районною радою.

Зазначає, що укладенню спірного договору оренди землі передувало прийняття незаконного розпорядження Богуславською райдержадміністрацією, не була проведена нормативна грошова оцінка наданої в оренду земельної ділянки, укладений на підставі незаконного розпорядження органу державної влади оскаржуваний договір оренди земельної ділянки теж є незаконним та підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Крім цього, договір суборенди земельної ділянки, укладений 13.09.2013 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 має бути також визнаний недійсним, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Богуславської районної державної адміністрації від 11.07.2011 року № 478 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки площею 30 га для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області строком на 49 років; визнати недійсним укладений 25 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016 для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним укладений 13 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір суборенди земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016 для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 12 травня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Богуславської районної державної адміністрації від 11.07.2011 року № 478 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки площею 30 га для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області строком на 49 років.

Визнано недійсним укладений 25 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016 для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області та скасувати його державну реєстрацію.

Визнано недійсним укладений 13 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір суборенди земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016 для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області та скасувати його державну реєстрацію.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_5 подали апеляційні скарги та просили скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації № 478 від 11 липня 2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 30 га для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області строком на 49 років та надано в оренду зазначену земельну ділянку з встановленням орендної плати в розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки.

На підставі вказаного розпорядження, 25 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки від 25.12.2012 року площею 30 га для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016. Державна реєстрація договору оренди землі проведена управлінням Держкомзему у Богуславському районі 29 грудня 2012 року № 322060004007470.

13 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір суборенди земельної ділянки від 13.09.2013 року площею 30 га для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що укладенню спірних договорів оренди землі передувало прийняття незаконного розпорядження Богуславською райдержадміністрацією, не була проведена нормативна грошова оцінка наданої в оренду земельної ділянки та у зв'язку з визнанням незаконним та скасуванням розпорядження районної державної адміністрації, укладений на його підставі оскаржуваний договір оренди земельної ділянки теж є незаконним та підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

З вказаним висновком погоджується і колегія суддів виходячи з наступного:

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, в тому числі громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно положень ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про особисте селянське господарство дія цього Закону поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство передбачено, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону (ч. 2 ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 отримав в оренду земельну ділянку площею 30 га, що значно перевищує встановлений законом граничний розмір.

Ст. 1 Закону України Про особисте селянське господарство особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Основна мета отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є самостійне виробництво членами особистого селянського господарства сільськогосподарської продукції, а також її переробки та споживання.

13.09.2013 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір суборенди земельної ділянки року площею 30 га для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_3 отримував в оренду земельні ділянки без мети здійснення фермерського господарства, а саме з метою передачі їх у користування (суборенду) іншим особам.

При постановленні оспорюваних розпоряджень допущено порушення порядку, визначеного Законом України "Про фермерське господарство", який визначає порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства.

суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що розмір орендної плати за вказаним договором визначено неправильно на порушень вимог чинного законодавства.

Обов'язковою вимогою при укладанні договору оренди земельної ділянки є наявність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В порушення вищезазначених вимог чинного законодавства України, в пункті 5 договору оренди землі вказано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду, проте розмір орендної плати за вказаним договором визначено необґрунтовано, що є порушенням істотних умов договору оренди землі.

Так, відповідно до листа Богуславської районної ради № 01-12/586 від 07.10.2016 року, технічна документація з нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3220683200:03:008:0016 Богуславською районною радою не затверджувалась.

Згідно з інформацією № 10-1018-99.3-1067/2-16 від 07.10.2016 року, наданою відділом Держгеокадастру у Богуславському районі, документація з нормативної грошової оцінки вказаної у оспорюваному договорі оренди земельної ділянки у відділі відсутня та інформацією щодо проведення нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки відділ не володіє.

Посилання апелянта ОСОБА_2 на те, що прокурором подано позов з пропуском строку позовної давності є безпідставними.

Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені у статті 46 ЦПК України .

Згідно із частиною першою цієї статті органи та інші особи, які відповідно до статті 45 ЦПК України звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Прокурор, який бере участь у справі, має обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В обґрунтування вимог прокурор зазначає, що про порушення вимог закону при передачі в суборенду Кагарлицькій місцевій прокуратурі стало відомо 14.09.2016 року при опрацюванні інформації відділу Держгеокадастру у Богуславському районі №10-1018-99.3-420/2-16 від 13.09.2016 року.

З листа головного управління Держгеокадастру у Київській області в своєму вбачається, що згідно наявної інформації, у період з 2012 по 2016 роки перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні та розпорядженні земельною ділянкою площею 30 га, яка відведена в оренду ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району, Державною інспекцією сільського господарства в Київській області не проводилась.

Богуславська районна державна адміністрація в своєму листі від 27.03.2017 року повідомила суд, що перевірка законності прийняття розпорядження Богуславської районної державної адміністрації від 11.07.2011 року № 478 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради Богуславського району Державною інспекцією сільського господарства в Київській області не проводилась.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Державна інспекція сільського господарства в Київській області - орган, до повноважень якого належав контроль у сфері земельних відносин, не проводила перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні та розпорядженні земельною ділянкою, яка відведена в оренду ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Медвинської сільської ради, і про факт порушення закону прокурору стало відомо лише 14.09.2016 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Докази та обставини, на які посилаються апелянти в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Богуславського районного суду від 12 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: