Ухвала

від 26.07.2017 по справі 363/723/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 363/723/17 Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю. Провадження № 22-ц/780/3873/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 56 26.07.2017

УХВАЛА

Іменем України

26 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Суханової Є.М.,

за участю секретаря: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ванда про захист прав споживача на належну якість товару ,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ванда про захист прав споживача на належну якість товару .

07 березня 2017 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить: накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, що відкриті ТОВ Ванда (код ЖДРПОУ 25296585, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1-а), в межах ціни позову - у розмірі 38 635,01 грн. в тому числі, але не виключно, на таких рахунках: рахунок № 26001461389 в АТ ОСОБА_3 Аваль , МФО 380805, а також що знаходиться на будь-якому рахунку названої компанії, виявленому державним виконавцем під час виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.03.2017 року у задоволенні клопотання було відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 05.05.2017 року дана ухвала суду була скасована та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

06 червня 2017 року від позивача до суду надійшла уточнена заява про забезпечення позову.Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з січня 2017 року по червень 2017 року зменшилась кількість нерухомого майна, на яке було зареєстровано право власності відповідача. Крім того, відповідач має поточний рахунок, на який вносяться кошти за продане нерухоме майно, що свідчить про здійснення підприємницької діяльності відповідачем.

Просила суд задовольнити клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти належні відповідачу у розмірі позовних вимог, які перебувають на поточному рахунку відповідача та на банківських рахунках.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2017 року в задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та просила ухвалу скасувати та постановити нову про застосування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано достатніх доказів, які свідчать про те, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, так як обставини, на які посилається заявник (позивач) не можуть бути достатніми для забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз"яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 153 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Тобто необхідною умовою застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно є його належність відповідачеві.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, вони не містять доказів того, що розрахункові рахунки належать відповідачу і не є рахунками з яких виплачується заробітна плата працівникам підприємства, на який законом заборонено накладення арешту (ч.4 ст. 152 ЦПК України).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дослідив доводи заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, врахував не тільки можливість спричинення позивачеві збитків а й інших осіб права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів та прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: