Ухвала

від 03.09.2018 по справі 363/723/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 363/723/17

провадження № 61-39104ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ванда про захист прав споживача на належну якість товару,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ванда (далі - ТОВ Ванда ) про захист прав споживача на належну якість товару, в якому просила пропорційно зменшити ціну договору купівлі-продажу квартири від 19 січня 2017 року, укладеного між нею та ТОВ Ванда , на суму 39 427,27 грн, стягнути з відповідача на її користь кошти у розмірі 39 427,27 грн та судові витрати.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Ванда на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 38 901,89 грн та витрати, пов'язані з проведення експертизи у розмірі 6 170 грн. Стягнуто з ТОВ Ванда на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Ванда задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ Ванда на користь ОСОБА_1 грошових коштів, а також в частині розподілу судових витрат змінено.

Стягнуто з ТОВ Ванда на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 27 000 грн та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 4 451,18 грн.

Стягнуто з ТОВ Ванда на користь держави судовий збір у розмірі 482,10 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, враховуючи наступне.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 39 427,27 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Разом з тим, у касаційній скарзі заявник посилається на те, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить суспільний інтерес, зважаючи на поширеність у суспільстві споживчих правовідносин й право споживача на належну якість товару.

За змістом підпунктів а і в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами а і в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Разом з тим, ОСОБА_1 не додала до касаційної скарги доказів, які б підтверджували, що ця справа має суспільний інтерес.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Одночасно роз'яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ванда про захист прав споживача на належну якість товару.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь