Постанова

від 24.05.2018 по справі 363/723/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 363/723/17 Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю. Провадження № 22-ц/780/2021/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 56 24.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Ванда на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Ванда про захист прав споживача на належну якість товару ,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ванда (далі - ТОВ Ванда ) про захист прав споживача на належну якість товару.

Позовна заява мотивована тим, що 07 вересня 2015 року між нею та ТОВ Ванда було укладено попередній договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості № 12/55, за умовами якого сторони зобов'язалися після завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку на перехресті вул. Шолуденка, пров. Квіткового та вул. М. Грушевського у м.Вишгороді та введення його в експлуатацію у строк, обумовлений пунктом 2.3 попереднього договору, укласти договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості на умовах і в порядку, визначених попереднім договором та діючим законодавством України. Зазначала, що 08 вересня 2015 року на виконання вимог пункту 3.6 попереднього договору вона сплатила відповідачу забезпечувальні кошти у розмірі 496 275 грн., що еквівалентно 24 813,75 доларів США та відповідало проектній загальній площі квартири. За результатами обмірів бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) фактична площа квартири склала 68,0 кв.м., тому позивач відповідно до умов попереднього договору здійснила часткову оплату за додаткові квадратні метри (1,78 кв.м.) у розмірі 34 730 грн. 11 коп. , а 12 січня 2017 року сплатили 1 016 грн. 74 коп. за додаткові квадратні метри (0,05 кв.м.). В загальному відповідно до умов попереднього договору від 07 вересня 2015 року позивач на користь відповідача сплатила грошові кошти у розмірі 532 021 грн. 85 коп.

Також позивач зазначала, що на виконання умов попереднього договору, 19 січня 2017 року між нею та ТОВ Ванда було укладено договір купівлі-продажу квартири, об`єктом якого є двокімнатна квартира № АДРЕСА_1, продаж якої вчинено за 531 005 грн. 11 коп. 24 січня 2017 року відповідач передав позивачу вказану квартиру згідно акту №2 прийому - передачі квартири. Вказувала, що при візуальному огляді квартири до укладення основного договору та після передачі їй квартири, вона встановила відсутність у квартирі вапняно-цементної штукатурки стін, а тому вважає, що відповідач у порушення умов пункту 9 договору купівлі-продажу продав їй квартиру неналежної якості, оскільки в ній не були виконані в повному обсязі загально-будівельні роботи. Оскільки обмір фактичної площі квартири здійснювалося БТІ за відсутності вапняно-цементної штукатурки стін і без урахування її товщини, то на думку позивача, це призвело до надлишкових квадратних метрів квартири та завищення відповідачем вартості квартири. Зазначала, що 27 січня 2017 року вона звернулася до відповідача з вимогою про пропорційне зменшення ціни товару неналежної якості, однак останнім її вимога залишена без реагування.

Позивач вважала, що ціна за договором купівлі-продажу квартири від 19 січня 2017 року підлягає зменшенню на суму вартості виконання вапняно-цементної штукатурки стін у розмірі 24 469 грн. та на суму вартості надлишкових додаткових квадратних метрів у розмірі 13 149 грн. 27 коп., а всього, на загальну суму 37 618 грн. 27 коп.

З урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог від 06 грудня 2017 року, позивач просила суд пропорційно зменшити ціну договору купівлі-продажу квартири від 19 січня 2017 року, укладеного між нею та ТОВ Ванда , на суму 39 427 грн. 27 коп., стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 39 427 грн. 27 коп. та судові витрати.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Ванда на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 38 901 грн. 89 коп. та витрати, пов'язані з проведення експертизи у розмірі 6 170 грн.

Стягнуто з ТОВ Ванда на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення виконання судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Ванда подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених коштів за додаткові квадратні метри у розмірі 11 901 грн. 89 коп. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги, а також змінити порядок розподілу судових витрат, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано того факту, що невиконання відповідачем свого зобов`язання за попереднім договором щодо здійснення вапняно-цементної штукатурки стін квартири на час призначення судової експертизи був встановлений судом та визнаний відповідачем, а тому, на думку відповідача, суд першої інстанції необгрунтовано поклав на відповідача витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи. Також вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача надмірно сплачених позивачем коштів за додаткові квадратні метри у розмірі 11 901 грн. 89 коп., оскільки судом першої інстанції не враховано, що умовами як переднього договору, так і основного договору купівлі продажу квартири, укладеного між сторонами, не передбачено проведення розрахунку вартості квартири у випадку зменшення її загальної площі. Зазначає, що у договорі купівлі-продажу квартири позивач засвідчила, що не має будь-яких претензій до відповідача щодо якісних технічних характеристик квартири. Вказана квартира була передана позивачу, про що складено акт прийому - передачі квартири та підписаний сторонами, в якому позивач зазначила, що у неї відсутні претензії щодо стану та якості приміщень квартири.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Вказує, що предметом позову є зменшення ціни основного договору купівлі - продажу квартири у зв'язку з її продажем неналежної якості. Відповідачем визнано факт продажу квартири неналежної якості у зв'язку із відсутністю в ній вапняно - цементної штукатурки стін, яка, на думку позивача, нерозривно пов'язана із загальною площею квартири. Тому позивач вважає, що наслідком відсутності штукатурки на стінах є збільшення загальної площі квартири та відповідно збільшення її вартості. Також вказує, що судом першої інстанції вірно вирішено питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.133, ч.2 ст.141 ЦПК України. З урахуванням наведеного, просить апеляційну скаргу ТОВ Ванда залишити без задоволення, а рішення суду без мін.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводів в частині задоволення вимог позову про стягнення вартості проведення ремонтно-будівельних робіт по нанесенню вапняно-цементної штукатурки на стіни у розмірі 27 000 грн. та відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення виконання судового рішення, апеляційна скарга не містить, тому відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України законність ухваленого рішення суду першої інстанції в цій частині колегією суддів не перевіряється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ Ванда підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону відповідає не в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 вересня 2015 року між ТОВ Ванда та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі - продажу об'єкта нерухомості № 12/55, за умовами якого сторони зобов'язалися після завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку на перехресті вул. Шолуденка, пров. Квіткового та вул. М. Грушевського у м.Вишгороді та введення його в експлуатацію у строк, обумовлений пунктом 2.3 попереднього договору, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, на умовах і в порядку, визначених попереднім договором та діючим законодавством України.

Згідно з пунктом 2.1 попереднього договору об'єкт нерухомості має такі характеристики: двокімнатна квартира, будівельний номер 55, загальною площею 66,17 кв.м.

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони встановили загальну вартість об'єкту нерухомості за основним договором та загальну суму основного договору та суму, яка підлягає оплаті за цим договором в розмірі 496 275 грн., що еквівалентно 24 813, 75 доларів США, при загальній проектній площі 66,17 кв.м.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 вересня 2015 року позивач сплатила на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 496 275 грн., що підтверджується платіжним доручення №OJ7R17997 від 08 вересня 2015 року.

Згідно з пунктом 3.11 попереднього договору, у випадку збільшення розміру фактичної загальної площі об'єкту нерухомості, встановленої за результатами обмірів БТІ або іншого компетентного органу порівняно із встановленою цим договором більше ніж на 0,5 кв.м вартість доплати встановлюється з розрахунку ціни одного квадратного метра у розмірі 16 491, 53 грн., що сторонами визначено, як еквівалент 750 доларів США. Сторони погодили, що додатковими квадратними метрами є різниця між загальною фактичною площею та загальною проектною площею.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 березня 2016 року позивач сплатила на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 34 730 грн. 11 коп. за додаткові квадратні метри (1,78 кв.м.), що підтверджується платіжним дорученням №OJ7R22835 від 24 березня 2016 року, а 12 січня 2017 року позивач сплатила на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 1016 грн. 74 коп. за додаткові квадратні метри (0,05 кв.м.), про що свідчить квитанція №17ZG36080 від 12 січня 2017 року.

Також судом встановлено, що 19 січня 2017 року на виконання умов попереднього договору № 12/55 купівлі - продажу об'єкта нерухомості між ТОВ Ванда та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири (основний договір), за умовами якого ТОВ Ванда передало, а ОСОБА_2 прийняла у власність належну продавцю на праві приватної власності квартиру № 61, загальною площею 68,0 кв.м., житловою площею 36,2 кв.м., по вул. Шолуденка 13-Б у м. Вишгороді Київської області, за ціною 531 005 грн. 11 коп.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується представником відповідача, що у квартирі № АДРЕСА_2, яку придбала позивач згідно договору договір купівлі-продажу квартири від 19 січня 2017 року, відповідачем не були виконані в повному обсязі загально-будівельні роботи, а саме, вапняно-цементна штукатурка стін.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 01/11-2017 від 01 листопада 2017 року, у квартирі № АДРЕСА_3 будь-які ремонтно-будівельні роботи та/або зміна об'ємно-планувального рішення, зокрема переміщення, знесення стін у період з 19 січня 2017 року по день проведення експертного дослідження не здійснювались. Середньоринкова вартість проведення ремонтно-будівельних робіт по нанесенню вапняно-цементної штукатурки на стіни досліджуваної квартири становить 27000 грн. Площа проекції вапняно-цементної штукатурки, яка могла б бути на поверхні стін досліджуваної квартири становить 0,61 кв.м.

Обгрунтовуючи вимоги позову в частині стягнення надмірно сплачених коштів за додаткові квадратні метри квартири у розмірі 13 149 грн. 27 коп., позивач зазначала, що обмір фактичної площі квартири здійснювався БТІ за відсутності вапняно-цементної штукатурки стін і без урахування її товщини, а тому, на її думку, це призвело до надлишкових квадратних метрів квартири та завищення відповідачем її вартості на суму 13 149 грн. 27 коп.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача надмірно сплачених коштів за додаткові квадратні метри квартири у розмірі 11 901 грн. 89 коп., суд першої інстанції виходив із того, що при здійсненні обмірів не було враховано площу проекції вапняно - цементної штукатурки, яка могла б бути на поверхні стін квартири.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Правовий аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що у зв`язку з укладенням основного договору зобов'язання сторін за попереднім договором припиняються.

По справі встановлено, що 07 вересня 2015 року між ТОВ Ванда та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі - продажу об'єкта нерухомості № 12/55, за умовами якого сторони зобов'язалися після завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку на перехресті вул. Шолуденка, пров. Квіткового та вул. М. Грушевського у м.Вишгороді та введення його в експлуатацію у строк, обумовлений пунктом 2.3 попереднього договору, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, на умовах і в порядку, визначених попереднім договором та діючим законодавством України.

Згідно з пунктом 2.1 попереднього договору, об'єкт нерухомості має такі характеристики: двокімнатна квартира, будівельний номер 55, загальною площею 66,17 кв.м.

Встановлено, що 24 березня 2016 року позивач сплатила на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 34 730 грн. 11 коп. за додаткові квадратні метри (1,78 кв.м.), що підтверджується платіжним дорученням №OJ7R22835 від 24 березня 2016 року, а 12 січня 2017 року позивач сплатила на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 1016 грн. 74 коп. за додаткові квадратні метри (0,05 кв.м.), про що свідчить квитанція №17ZG36080 від 12 січня 2017 року.

Також встановлено, що 19 січня 2017 року на виконання умов попереднього договору № 12/55 купівлі - продажу об'єкта нерухомості між ТОВ Ванда та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири (основний договір), за умовами якого ТОВ Ванда передало, а ОСОБА_2 прийняла у власність належну продавцю на праві приватної власності квартиру № АДРЕСА_4, за ціною 531 005 грн. 11 коп.

Згідно з пунктом 3 цього договору купівлі-продажу, вказана квартира складається з 2-х житлових кімнат, має загальну площу 68,0 кв.м. та житлову площу 36,2 кв.м.

Тобто, договором купівлі-продажу квартири встановлено, що загальна площа квартири становить 68,0 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу квартири не містить умов щодо здійснення перерахунку вартості квартири у випадку зміни її загальної площі.

Отже, враховуючи, що у зв`язку з укладенням основного договору зобов'язання сторін за попереднім договором припинилися, та приймаючи до уваги, що основним договором не передбачено умов щодо покладення на відповідача обов'язку здійснення перерахунку вартості квартири у випадку зміни її загальної площі, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача надмірно сплачених коштів за додаткові квадратні метри квартири у розмірі 11 901 грн. 89 коп.

З наведених підстав не заслуговують на увагу посилання суду першої інстанції, як на підставу для стягнення надмірно сплачених позивачем коштів за додаткові квадратні метри, на те, що відповідач у порушення пункту 9 договору купівлі-продажу квартири, згідно з яким представник продавця свідчить, що квартира перебуває в належному технічному стані, прихованих дефектів, недоліків, самовільних перепланувань в квартирі не має, квартира є придатною для використання за призначенням та відповідає умовам попереднього договору купівлі-продажу об'єкт нерухомості від 07 вересня 2015 року, не виконав вапняно-цементну штукатурку стін, яку при здійсненні обмірів квартири не було враховано.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано того факту, що не виконання відповідачем свого зобов`язання за попереднім договором щодо здійснення вапняно-цементної штукатурки стін квартири на час призначення судової експертизи був встановлений судом та визнаний відповідачем, а тому, на думку відповідача, суд першої інстанції необгрунтовано поклав на нього витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, не ґрунтуються на вимогах ст.ст.133, 141 ЦПК України, якими передбачено вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат, які пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки у порушення вимог ст.263 ЦПК України суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача надмірно сплачених коштів за додаткові квадратні метри квартири у розмірі 11 901 грн. 89 коп., то колегія суддів вважає, що в силу ст.376 ЦПК України ці порушення є підставою для зміни рішення суду та стягнення з відповідача на користь позивача вартості проведення ремонтно-будівельних робіт по нанесенню вапняно-цементної штукатурки на стіни у розмірі 27 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема , витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз (п.2 ч.2 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.10 та ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Згідно із ч.13 та ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору на підставі до ч.3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів .

Ставка належного до сплати судового збору при подачі ОСОБА_2 позовної зави становила 704 грн.

Крім того, за проведення судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_2 сплатила 6 500 грн.

Оскільки колегія суддів змінює рішення і позовні вимоги ОСОБА_2 задовольняє частково, то належний за подання позовної заяви судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 482 грн. 10 коп., а понесені ОСОБА_2 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи слід стягнути з відповідача на її користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 4 451 грн. 18 коп.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ванда задовольнити частково .

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Ванда на користь ОСОБА_2 грошових коштів, а також в частині розподілу судових витрат - змінити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ванда на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ванда на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 4 451 грн. 18 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ванда на користь держави судовий збір у розмірі 482 грн. 10 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді